Наведено результати досліджень пам'яток археології Південної України, розглянуто лінгво-географічний аспект аналізу деяких назв знарядь праці українських гончарів, роль і місце обрядової культури у вихованні майбутнього громадянина. Значну увагу приділено основним тенденціям розвитку української культури, проблемам освіти та виховання, у т.ч. психологічним аспектам і шляхам відродження української мови, місцю та ролі релігії в духовному відродженні України, методичним вимогам до характеристики історичної особи тощо.

Розглядається валеологічна освіта в Україні: розвиток, становлення змісту та перспективи, обговорюються основні компоненти здорового способу життя у звичаєвій обрядовості Черкаського регіону. Акцентується увага на інноваційному значенні валеодіагностичних та валеопотенцуючих технологіях в умовах проживання в екологічно несприятливому регіоні та на розробці рецептур страв з протекторними властивостями. Аналізуються проблеми здоров'я студентської молоді і шляхи удосконалення змісту, форм та методів викладання валеології у вищому навчальному закладі. Висвітлюються досягнення та перспективи розвитку валеології в системі охорони здоров'я.

Розглянуто перспективи зіставлювального дослідження обрядових лексичних позначень у слов'янських мовах за когнітивною, феноменологічною та структурно-семіотичною парадигмами. Висвітлено окремі можливі способи символічного моделювання, лексичної категорізації обрядових знаків, зважаючи на їх внутрішню форму. На підставі виявлення співвідношення між основними поняттями структурної лексичної семантики (опозицією, мотивацією тощо) встановлено кореляції обрядових термінів за формою та змістом. Запропоновано реконструкцію архаїчних концептів, їх аксіологічних і онтологічних фокусів, парадигматичних та інших системних зв'язків одиниць.

Проаналізовано хорові твори М.Кармінського - значний внесок у розвиток хорового мистецтва України. Жанри, пов'язані з літературним текстом, складають ядро спадщини композитора. Перші кроки роботи М.Кармінського в синтетичних жанрах починаються зі співробітництва з Харківським театром юного глядача, який став своєрідною лабораторією творчих пошуків, вплинув на його формування як театрального композитора. Домінантою творчості М.Кармінського є пісня. Жанр пісні приваблював композитора своїми виразними можливостями синтезу музики та слова. Логічним був перехід від музики драматичних спектаклів до музики у кінематографі, де реальність, зримість образів художніх фільмів відточувала індивідуальність композитора.

Висвітлено історичний досвід щодо залучення селянських дітей до участі в народних промислах і розвитку дитячої декоративно-ужиткової та технічної творчості, висвітлено жанрово-стильові особливості обрядового фольклору Слобожанщини в дитячій традиції виконання. Наведено кращі зразки дитячого пісенного, обрядового фольклору, описано чимало дворових ігор, забав, лічилок, примовок до жеребкування.

Висвітлено основні напрями і форми розвитку етико-світоглядних традицій на території України з найдавніших часів до X ст. н.е. Проаналізовано процес становлення системи світоглядних уявлень за умов неолітичного часу, основні зміни в духовній культурі населення України під впливом соціально-державних чинників Великої Скіфії, а також найбільш характерні моменти дохристиянського світогляду слов'ян. Українську обрядовість охарактеризовано як одну з форм взаємовідносин Людини і Природи.

Висвітлено історію, мову, звичаї, вірування, традиційний побут, етнічні та естетичні погляди українського народу. Встановлено, що проникнення народної культури в "Енеїду" відбувалося завдяки використанню видів (жанрів) народного мистецтва. Основну увагу приділено фрагментам фольклорної культури та мистецтва, зокрема, народним пісням. Доведено, що звернення до оперного жанру забезпечило злиття ліричного над-сюжету з давньою історією та міфом, що у підсумку призвело до неповторного синтезу античного з національним.

Вміщено відомості про географічне положення, історію формування території Київської області, її природні особливості, рослинний і тваринний світ. Проаналізовано склад населення Київщини, його обрядові свята та звичаї, специфіку одягу, характер релігійних вірувань, культурні надбання. Розглянуто причини та наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Описано історичні події, які відбувалися на території Київщини і мали значення для всієї України.

Розглянуто концепцію видатного українського лінгвіста і етнолога О.О.Потебні щодо генезису купальського ритуалу й семантики обрядової антропонімії. На думку автора, слід вважати купальський ритуал східно-слов'янською трансформацією архаїчної космогонії. З позиції гіпотези косморитуального глотогенезу імена Мара/Марена етимологізуються відповідно "місячно-сонячна" та "місячно-сонячно-небесна (сяюча)".

Розглядаються теоретичні питання слов'янського літературознавства: модернізм як художній метод; розвиток художньої біографії від давнини до сьогодення; авторський варіант фольклорного тексту та ін. Аналізуються основні аспекти, які притаманні літературі слов'янських народів: наступність традицій у дослідженні болгарської літератури; жанрові новації сучасної документальної прози; функціональність образів руху в українській та польській модерністській поезії; стійкі мотиви в російській, українській і польській історичній романістиці другої половини ХІХ ст. Висвітлюються питання слов'янської фольклористики: архаїчні уявлення про зустрічі з тваринами; міфологічний образ тура; символіка "яблука" в серболужицьких народних піснях та ін. Розглядаються актуальні проблеми історії та культури слов'янських народів.

Науково висвітлено питання світогляду, вірувань, обрядовості, сакрального мистецтва та будівництва давніх, середньовічних слов'ян Надзбруччя, Наддніпрянщини, інших слов'янських земель, а також проблеми збереження та використання історико-культурних пам'яток заповідника "Медобори".

Наведено історичні відомості щодо формування етнокультурних спільностей на території Буковини, показана динаміка зростання і падіння чисельності населення Буковини в кінці XVIII - середині ХІХ ст., розкриваються їх причини і наслідки. Охарактеризовано національний склад Буковини з 1930 до 1989 рр. Розглянуто общинні відносини в буковинському селі, громадський та сімейний побут. Велика увага приділена опису сімейно-побутової обрядовості, зокрема, весільного обряду, показано його особливості в залежності від різних територіальних зон Буковини.

Розглядаються дидактичні можливості позакласної роботи у навчанні школярів хімії, фізичні закономірності і задачі в курсі радіоелектроніки, проблеми підготовки старшокласників до фізико-математичних олімпіад, а також критерії та психолого-педагогічні умови діалогової взаємодії вчителя та учнів початкової школи. Запропоновано нові напрями загальнотехнічної освіти і використання поезії як неспецифічного джерела географічних знань. Висвітлюються питання про термінологію в системі моносемантики сучасної української мови, проблема творчих взаємин О.Кониського та П.Куліша, структура та функції метафори в поетичній творчості М.Гумільова, а також основні мотиви збірки поезій Олександра Де "Пісня серця" тощо.

Представлено матеріали з літературознавства, які включають праці професорсько-викладацького складу й аспірантів кафедр Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка, а також статті науковців тих вузів, з якими співпрацює університет. Висвітлено ряд питань з проблем: християнство і література; естопсихологія і рецептивна естетика; питання про наукову поезію; неоромантизм і міфологізм; історичний документ як об'єкт художнього осмислення; Бальзак і Тернопільщина; творчість І.Драча у дискусії 60-х років; еміграція, історія та міжкультурний діалог; історично-культурні виміри творчості письменників об'єднання "Логос"; трансформація обрядової весільної пісні у фольклорі порубіжжя Гуцульщини та Покуття та ін.

Розглянуто українську духовну музику ХХ ст. та національну музичну мову. Висвітлено релігійну тематику і творчість С.Людкевича, Йоганна Непомука Давіда в аспекті необарокових тенденцій. Вивчено сучасні проблеми художньої епістемології сакральної культури. Досліджено діяльність Івана Озаркевича та галицького музичного театру (середина ХІХ ст.), музично-просвітницьку діяльність греко-католицьких священників у західному Поділлі. Охарактеризовано музичну фольклористику: колядки та щедрівки українців Кубані, наведено християнські колядки та щедрівки Слобожанщини, викладено християнські елементи у сюжетах гаївок Західного Поділля. Викладено християнські засади кобзарсько-лірницького мистецтва, висвітлено родинну та календарну обрядовість на сторінках часопису "Подольские епархиальные ведомости". Розглянуто питання розвитку євхаристичного посуду ХIV - початку XVII ст. Охарактеризовано сакральне мистецтво Покуття ХVIII - початку ХХ ст. Наведено типологію споруд для дзвонів Східної Галичини.

Розглянуто деякі закономірності суфіксального творення оцінних слів, семантичні особливості фразеологічних словосполучень з нумеральним компонентом в англійській мові, лінгвокогнітивні та структурно-семіотичні засади моделювання обрядової лексики. Окреслено сучасний стан російської (діаспорної) фольклорної традиції на південному сході України, нове та усталене в теорії перекладу, питання актуалізації значення стійких фраз.

Досліджено фольклорну традицію та пісенні осередки Слобожанщини, пласт нового музичного діалекту і традиції пісенної обрядовості на Харківщині. Проаналізовано ритмоструктуру та різні мелоінтонаційні типи колядок, які виникли і розповсюджені у даному регіоні.

На основі поєднання структурно-семіотичного, лінгвоконцептуального та зіставного підходів представлено комплексне дослідження семантики родинних обрядів у слов'янських мовах. Розглянуто міжобрядову стереотипну модель номінації, з'ясовано внутрішньообрядові, міжпольові, перехресні, парадигматичні та інші системні зв'язки обрядових лексичних позначень з урахуванням концептуальних опозицій, інваріантної структури та різних кодів ритуалу.

Досліджено взаємозв'язок соціального та біологічного у теорії девіантної поведінки особистості, вплив телебачення на агресивну поведінку у дітей та молоді, а також роль фізичного виховання у формуванні належного психофізіологічного стану професійного керівника-лідера. Значну увагу приділено тенденціям постмодернізму в сучасній українській камерній музиці, концептуальним засадам мистецької освіти в Україні на прикладі організації театральної освіти в Україні у 90-ті роки ХХ ст., альтовій сонаті Д.Шостаковича, єврейським народним пісням релігійно-національного змісту тощо.

Досліджено актуальну проблематику античності, середньовічної історії, історії релігії, етнології, археології та історіографії, зокрема, питання формування основних напрямків військової та економічної експансії Стародавнього Світу, розвитку металургії та металообробки у східнослов'янського населення Райковецької культури, соціально-філософські та ментальні особливості християнського аскетичного ідеалу, проблеми розвитку турецької етнічної меншини Болгарії, формування української державності у середині XVII ст. Розглянуто світоглядні засади давньої слов'янсько-української сімейної обрядовості, деякі аспекти русько-візантійських відносин у Криму наприкінці Х ст. тощо.