За допомогою аналізу кривої, що відображає масив даних, обчислено рівні технічної ефективності 29-ти країн Південної та Східної Азії, а також країн Європи (ЄС - 15 та Норвегія). Результати обчислення виявили тенденцію, що у країнах Східної та Південної Азії на економічне зростання найбільшою мірою вплинули зміни ефективності виробництва, тоді як для європейських держав найбільше значення мали зміни технології виробництва, що, у свою чергу, призвело до підвищення продуктивності праці впродовж 1966 - 2000 рр. За допомогою ядерного оцінювання щільності (непараметричного методу оцінювання спільного розподілу випадкових величин) проаналізовано динаміку перехресного розподілу продуктивності праці між 29-ма країнами, залученими до даного дослідження. Очевидним є існування й інших чинників, що можуть впливати на економічне зростання. Серед них можна назвати торгову відкритість, якість органів управління, рівень приросту населення, рівень заощаджень, показники виявлення корупції, показник дії принципу верховенства закону, показники, що описують стан суспільного капіталу та суспільної довіри, формальні та неформальні правила управління суспільством. Ці чинники можуть первинно відповідати за існування бімодального розподілу продуктивності праці в країнах, залучених до аналізу. Виявлено статистично обгрунтовану конвергенцію між країнами Європи, а також країнами Південно- та Східноазійського регіонів у показниках змін ефективності виробництва та нагромадження людського капіталу.

При помощи анализа огибающей массив данных кривой вычислены уровни технической эффективности 29-ти стран Южной и Восточной Азии, а также стран Европы (ЕС - 15 + Норвегия). Обнаружена тенденция для стран Восточной и Южной Азии, где на экономический рост в наибольшей степени повлияли изменения эффективности производства (или/и процесс технологического наверстывания ими отставания от более развитых стран), тогда как для европейских стран наибольшее влияние имели изменения в технологии производства, обусловившие, в свою очередь, более высокую производительность труда на протяжении 1966 - 2000 гг. При помощи ядерного оценивания плотности (непараметрического метода оценивания общего распределения случайных величин) в статье проанализирована динамика перекрестного распределения производительности между 29-ю странами, вовлеченными в настоящее исследование. Очевидным является также существование других факторов, способных влиять на экономический рост. Среди них можно назвать торговую открытость, качество органов управления, уровень прироста населения, уровень сбережений, показатели выявления корупции, показатель действенности принципа верховенства закона, показатели, описывающие состояние общественного капитала и общественного доверия, формальные и неформальные правила управления обществом. Эти факторы могут первично отвечать за существование бимодального распределения производительности труда в странах, вовлеченных в анализ. Однако во время проведения данного исследования экономического роста мы обнаружили статистически обоснованную конвергенцию между странами Европы, Южно- и Восточноазиатского регионов в показателях изменений

эффективности производства и накопления капитала.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д3е(0)л0

Шифр НБУВ: Ж71494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено актуальну проблему становлення інформаційного суспільства в реаліях глобалізації. Розглянуто розвиток і формування інформаційного суспільства у скандинавських країнах. Системно досліджено основні чинники, якими обумовлюються процеси вироблення та втілення в життя даних стратегій. З'ясовано національну специфіку формування даних інформаційних суспільств. Зроблено спробу критично осмислити досвід Швеції, Фінляндії та Норвегії у справі використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою запозичення його певних компонентів для вироблення інформаційно-комунікаційної стратегії України. Розроблено практичні рекомендації щодо застосування ефективних механізмів розбудови інформаційного суспільства в Україні.

Створення єдиної структури опису системи та організації центрів екстреного медичного реагування та процесу екстреної медичної диспетчеризації (ЕМД), коли повідомляються результати досліджень у екстреній медицині та догоспітальній допомозі. У вересні 2005 року експертна група у складі 22 експертів з 12 країн зустрілась у Ставангері, Норвегія, Аббатство Утштайн, щоб розглянути дані та встановити загальну термінологію для центрів медичної диспетчеризації з включенням базових і додаткових даних, що будуть використовуватись для медичного контролю, порівняльного аналізу та майбутнього дослідження.

Висвітлено сучасний досвід вивчення екологічної проблематики в університетах Європи, розглянуто основоположні педагогічні принципи побудови екологічних навчальних програм літніх шкіл Університету Осло (Норвегія) та Університету Уппсала (Швеція), а також освітньої програми з оцінювання сталого розвитку Віденського університету економіки і бізнесу (Австрія). Проаналізовано можливості застосування зарубіжного педагогічного досвіду в українському освітньому середовищі вищої школи.

Представлен современный опыт изучения экологических вопросов в университетах Европы, рассмотрены основополагающие принципы организации экологических учебных программ летних школ Университета Осло (Норвегия) и Университета Уппсала (Швеция), а также образовательной программы по оценке устойчивого развития Венского университета экономики и бизнеса (Австрия). Проанализированы возможности применения зарубежного педагогического опыта в украинской образовательной среде высшей школы.

The article highlights current experience in ecological learning issue at the European Universities, and basic pedagogical principles of ecological curriculum of International Summer Schools in Oslo University (Norway) and Uppsala University (Sweden),and also EASY-ECO Training on Evaluation of Sustainability in Research Institute for Managing Sustainability of the Vienna University of Economics and Business (Austria). The author analyzes possibilities to apply foreign pedagogical experience into the Ukrainian Higher Education.

Проаналізовано характерні ознаки одного з найзнаніших пенітенціаріїв світу - виправної колонії Халден Фенгсель у м. Халден (Норвегія). Розглянуто питання, пов'язані з її виникненням, досліджено характерні ознаки режиму останньої. Розглянуто проблеми правового статусу засуджених, які відбувають покарання у цій виправній колонії.

Мета роботи - аналіз законодавчого врегулювання проблеми забезпечення сталого розвитку країн світу та України, а також практики регулювання сталого розвитку та визначення на цій основі напрямів їх подальшого вдосконалення. Задля досягнення мети досліджено елементи механізму управління сталим розвитком. Проаналізовано законодавчу базу забезпечення сталого розвитку України та її регіонів. Розглянуто особливості тлумачення поняття "сталий розвиток" у законодавстві України. Визначено інститути громадянського суспільства в Україні, які можуть сприяти сталому розвитку. Проаналізовано досвід регулювання сталого розвитку інших країн світу, таких як Данія, Норвегія, Ісландія, Швеція, Фінляндія, Німеччина. Розглянуто особливості регулювання сталого розвитку в країнах СНД. Визначено напрями подальшого вдосконалення законодавства та практики регулювання сталого розвитку в країнах світу.

Розглянуто досвід у сфері захисту прав дітей в таких країнах, як Франція, Норвегія, Швеція, Литва, Польща, Словаччина, Чехія. Увагу приділено державній політиці, національному законодавству, кращим практикам захисту прав дітей в діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та недержавних інституцій. Досліджено положення національних планів дій, що містять адресні й ефективні заходи, спрямовані на підвищення рівня захисту прав дітей в окремих зарубіжних країнах. Наведено пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства України в цій сфері.

Розглянуто особливості соціальної роботи у Скандинавських країнах за умов глобалізації. Приділено увагу професіоналізації такої роботи та її впливу на розвиток фахової підготовки працівників соціальної сфери. Визначено європейські тенденції розвитку університетської освіти (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.). Проаналізовано діяльність міжнародних організацій і професійних асоціацій як суб'єкти розвитку європейського освітнього простору. Охарактеризовано університетську освіту Данії, Норвегії, Швеції у сучасному європейському вимірі. Виконано ретроспективний аналіз становлення та розвитку професійної підготовки фахівців соціальної сфери. Вивчено перспективи використання досвіду Скандинавських країн у вітчизняному освітньому просторі.

Викладено питання державно-політичної історії Великої Британії, США, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Китаю, Японії та інших країн Північної, Центральної, Південної, Східної та Південно-Східної Європи, Латинської Америки, Азії в добу Новітнього часу. Розглянуто партійну систему та реформи виборчого права в Великій Британії на початку XX ст., законодавство США періоду "холодної війни", розвиток політичної системи Франції в другій половині XX - на початку XXI ст. Увагу приділено утворенню Федеративної Республіки Німеччини, Боннській конституції 1949 р., фашистській диктатурі в Італії, утворенню, конституційному розвитку та державному устрою Китайської Народної Республіки. Розкрито особливості розвитку держави та права таких країн, як Данія, Естонія, Литва, Ліхтенштейн, Норвегія, Швеція.

In the article is explained the state of institutional environment of public-private partnership in Ukraine in light of government efficiency using performance indices of Governance Research Indicator Country Snapshot (GRICS). The main factors that drastically reduce the quality of today's institutional environment are political instability and high level of corruption. It today’s situation, the state priority measures should stabilize the political situation, strengthen the position and role of the public sector, position the state as a reliable business partner in the world economic system and as a responsible member of public-private partnership inside the country.

Проаналізовано історію проведення децентралізації в зарубіжних країнах та її основні моделі. З метою виявлення проблемних аспектів при проведенні децентралізаційних реформ визначено специфіку їх здійснення в таких країнах, як Норвегія, Швеція та Фінляндія. На основі скандинавського досвіду узагальнено переваги та недоліки здійснення децентралізації, а також визначено шляхи впровадження реформ з децентралізації влади в Україні.

Проанализирована история проведения децентрализации в зарубежных странах и ее основные модели. С целью выявления проблемных аспектов при проведении децентрализационных реформ определена специфика их осуществления в таких странах, как Норвегия, Швеция и Финляндия. На основе скандинавского опыта обобщены положительные и отрицательные стороны осуществления децентрализации, а также определены пути реформ по децентрализации власти в Украине.

Проведено аналіз товарного імпорту України за період 2011 - 2015 рр. Отримані дані підтверджують, що поставки товарів до України із країн Європи, особливо таких, як Німеччина, Польща, Італія, Франція, Норвегія, Велика Британія, Литва, Словаччина, Чехія, Нідерланди, Швейцарія та Іспанія, починаючи з 2013 р. значно переважать поставки з країн СНД. Динаміка тренда поставок товарів до країн Європи в еквіваленті національної валюти і на відміну від валютного тренда є позитивною, що підтверджує збільшення євроспрямованості української економіки.

Розглянуто розвиток наукових положень щодо визначення складових економіко-інноваційного розвитку країн світу. Дослідження проведено з використанням методології неприбуткової організації "Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвиткуі, згідно з якою сталий розвиток країни визначається через розрахунок адитивного показника, котрий включає сукупність одиничних показників, зокрема індекс макроекономічної інфраструктури та індекс інноваційної активності. Проведено аналіз динаміки зазначених індексів для вибірки країн світу (Швеція, Норвегія, Данія, Велика Британія, Німеччина, Франція, Південна Корея, Китай, Японія, Болгарія, Польща та Україна). Деталізовано динаміку вихідних показників за період 2005 - 2015 рр., що використовуються для визначення рівня інноваційної активності та економічної інфраструктури, а також обсягу витрат на розвиток освіти. Проведене дослідження надало можливість ідентифікувати особливості економіко-інноваційного розвитку скандинавських, європейських, азійських та постсоціалістичних країн, визначити лідерів за складовими такого розвитку та передумови формування їх економіко-інноваційного потенціалу.

У травні 2016 р. на кладовищі с. Борзова (Волинська обл., Україна) було відмічено епіфітотійний розвиток гриба Endophyllum sempervivi на Jovibara globifera - новому для України виді й роді живильних рослин. У Північній Європі (Бельгія, Великобританія, Данія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Швеція), Канаді (Онтаріо) і США (північно-східні штати) E. sempervivi трапляється поза ареалом природного поширення Sempervivum і Jovibarda але, очевидно, відсутній у Марокко, Іспанії на південь від Піренеїв, Італії на південь від Альп і в західній Азії (Кавказ), незважаючи на присутність там аборигенних видів роду Sempervivum. Наведено список усіх локалітетів, в яких E. sempervivi був зареєстрований в Україні. Роботу ілюстровано мікрофотографіями, одержаними за допомогою сканувального електронного мікроскопа.

Проаналізовано правове забезпечення діяльності парламентських коаліцій в Україні та за кордоном. Розглянуто особливості законодавчого регулювання, а також практики їх формування та діяльності. Увагу приділено питанням конституційно-правового регулювання та діяльності парламентської більшості в Україні. Наведено доповідь Національного демократичного інституту (США) та Центру миру і прав людини в Осло (Норвегія) "Коаліція. Керівництво для політичних партій".

Визначено особливості наукового обгрунтування концепції цивільно-військового співробітництва (CIMIC) у національних доктринах оборонної стратегії таких країн, як Хорватія, Данія, Норвегія та Нідерланди відповідно до Доктрини НАТО AJP-9. Визначено, що необхідність розуміння концепції CIMIC за умов військової діяльності є досить актуальною, спрямованою на модернізацію та реконструкцію Збройних сил у напрямі тісного зв'язку із цивільними елементами з метою як найкращого та найшвидшого розв'язання поставлених задач, так і надання відповідної допомоги цивільному населенню за умов збройного конфлікту, лиха тощо.

Визначено особливості наукового обгрунтування концепції цивільно-військового співробітництва (CIMIC) у національних доктринах оборонної стратегії таких країн, як Хорватія, Данія, Норвегія та Нідерланди відповідно до Доктрини НАТО AJP-9. Визначено, що необхідність розуміння концепції CIMIC за умов військової діяльності є досить актуальною, спрямованою на модернізацію та реконструкцію Збройних сил у напрямі тісного зв'язку із цивільними елементами з метою як найкращого та найшвидшого розв'язання поставлених задач, так і надання відповідної допомоги цивільному населенню за умов збройного конфлікту, лиха тощо.

Однією з важливих сучасних проблем медицини є ведення мігрантів із зони проведення антитерористичної операції. З подібною проблемою стикалися багато країн Європи, таких як Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, Данія та Норвегія. Даний контингент потребує особливої уваги, тому що і внутрішня, і зовнішня міграція пов'язані з погіршенням перебігу всіх хронічних неінфекційних захворювань. Підсумовано дані літератури про те, як проблема внутрішньої і зовнішньої міграції вирішується в інших країнах світу. Обговорено значущість різних факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань для мігрантів та необхідність створення електронних реєстрів, які б забезпечили швидкий доступ до даної медичної документації, незалежно від місця звернення пацієнта по медичну допомогу.

Задля порівняльного аналізу громадсько-політичної активності жителів європейських країн застосовано методологічний підхід Європейського соціального дослідження (ЄСД, 2010 - 2012 - 2014). Зокрема, аналізуючи політичний складник основного поняття, ми виявили, що висока зацікавленість політикою передбачає більш активну участь у національних виборах, роботу в організаціях політичного та неполітичного спрямування, практику звернень до політичних діячів. Найбільше цікавиться політикою населення країн із високим рівнем життя (Німеччини (21,1 %), Данії (20,5 %), Ізраїлю (16,6 %), Швеції (18,0 %), Швейцарії (16,4 %), Великобританії (16,0 %)). Згідно з індексами громадсько-політичної активності (О. Боровський), до групи країн-лідерів входять Швеція (0,33), Фінляндія (0,28), Німеччина (0,27), Франція (0,26), Данія (0,24), Норвегія (0,24). Усі держави Східної Європи займають найнижчі сходинки рейтингу. Результати методики верифікують попередні висновки про те, що населення країн із високим рівнем життя є активним учасником політичного життя держави. Жителі тих країн, які більше довіряють парламенту своєї держави, частіше звертаються до представників влади різного рівня (трійка лідерів - Норвегія, Данія, Швеція), і навпаки. Вплив довіри до інституцій на громадсько-політичну активність потребує додаткового вивчення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)26 + Р413.1-52

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Хвороби стравоходу

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ