Рассмотрены вопросы устного народного творчества крымских татар, общетюркских письменных памятников VIII - XI ст. и крымскотатарской литературы ХІІ - ХХ ст. Приведены биографические данные поэтов и писателей, в частности, Махмуда Кырымлы, Хан Менгли Герая І, Ашыка Омера, Мустафы Джевкерия, Эшмирзы, Исметия, Исмаила Гаспринского, Номана Челебиджихана, Османа Нурия Акчокраклы, Асана Сабри Айвазова, Асана Чергеева, Мемета Нузета, Умера Ипчи, Джафера Гафара, Османа Амита, Шамиля Алядина. Проанализированы наиболее известные произведения и переводы с крымскотатарского на русский язык.

На основе обобщения архивных документов Москвы и Санкт-Петербурга, а также личных архивных фондов крымоведов впервые рассмотрены вопросы этнографии народов Крыма в период существования Крымской АССР. Приведены библиографические данные Г.А.Бонч-Осмоловского, И.Н.Бороздина, В.А.Гордлевского, А.К.Кончевского, Б.А.Куфтина, А.Н.Самойловича, Е.Ю.Спасской, В.И.Филоненко, П.Я.Чепуриной, Я.М.Якуб-Кемаля - подвижников крымской этнографии.

Приведена информация о кладе монет, открытого возле гидротехнического сооружения в районе южных ворот городища Чуфут (Джуфт)-Кале в юго-западном Крыму в 2002 г. Проанализирован состав данного клада, описаны виды монет, в частности, золотоордынские - дирхемы ханов Узбека, Хаджи-Гирея, Кичи-Мухаммеда, Уду-Мухаммеда, Мустафы, Тохтамыша.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання політичної історії Туреччини. Охарактеризовано політичні зміни в країні після Другої світової війни. Розглянуто кемалізм як основу світської республіканської Туреччини. Проаналізовано реформи Т. Озала в контексті проблем лібералізації турецького суспільства. Подано інформацію про прихід до влади Партії справедливості та розвитку, а також особливості її політичного курсу. Увагу приділено зовнішній політиці турецького керівництва на сучасному етапі.

Проаналізовано становлення національної держави в Туреччині. З'ясовано значення Мудроського перемир'я та причини, які сприяли зародженню національно-визвольного руху, висвітлено основні етапи прийняття Національної обітниці та відкриття Великих національних зборів. Виявлено вплив підписання Севрського мирного договору на подальший розвиток національно-визвольного руху в Туреччині та греко-турецького воєнного конфлікту, описано хід воєнних дій греко-турецької конфронтації 1920 - 1921 рр. Охарактеризовано союзні договори, підписані у даний період. Проаналізовано характер дипломатичних відносин між урядами Туреччини, держав Антанти та Радянської Росії. Визначено значення договору Франклін - Буйона (Анкарської угоди) в контексті міжнародних відносин. Розкрито сутність внутрішньої політики кемалістів у перші роки керівництва країною: прийняття першої конституції, боротьба за національний суверенітет і вирішення національного питання на території країни. Встановлено важливість Паризької мирної конференції та Чанакської кризи в контексті англо-французького територіального протистояння. Виявлено чинники, що вплинули на зміну політичного курсу країни після скасування султанату. Проаналізовано процес переговорів під час Лозанської мирної конференції, описано протиріччя між Антантою та Туреччиною, а також визначено важливість підписання мирного договору для Туреччини. Зроблено висновки щодо політичного значення договору для подальшого розвитку молодої Турецької держави на шляху реформування й європеїзації.

Досліджено поетику літературних творів Я. Кемаля, висвітлено стратегію та значення переосмислення традиційних структур у романістиці письменника. Встановлено механізми впливу народної свідомості та культури крізь авторський твір на свідомість читача. Зазначено, що важливим з цього погляду є аналіз мистецької концепції художнього моделювання героя творів Я. Кемаля, що постає реальним результатом впливу фольклорної традиції. Запропоновано комплексне дослідження фольклорної та літературної діяльності Я. Кемаля, загальних тенденцій розвитку турецького реалістичного роману.

Виявлено у польських архівосховищах цікавий історичний малюнок, опублікований 1684 р. в Німеччині, на якому зображено страту великого візира Кара-Мустафи-паши, що відіграв негативну роль в українській історії другої половини XVII ст.

Досліджено соціальний, політичний та інтелектуальний контекст формування М. Ф. Александри як історика. Проведено бібліографічний аналіз наукової спадщини українського ученого А. Ф. Трубайчука. Розкрито особливості патристики як історико-культурного феномену. Проаналізовано вчення Філона Александрійського та його вплив на становлення християнства. Висвітлено проблеми та наслідки відродження індустрії країн Європи у повоєнний період. Розглянуто геноцид вірмен в Османській імперії та кемалійсмькій Туреччині як чинник сучасних міжнародних відносин регіону. Увагу приділено енергетичній політиці Європейського Союзу наприкінці XX - початку XXI ст., акцентовано на перспективах розвитку постіндустріального суспільства у даний період.

Досліджено жанрові особливості та типологію героїв у соціальній турецькій новелі першої половини XX ст. Проаналізовано основні типи жіночих образів (матері, жебрачки, повії) та соціально-психологічні типи "маленької" людини у турецькій соціальній новелі, охарактеризовано типи образів сатиричного героя на прикладі новел О. Сейфеттіна та С. Ертема. На основі аналізу творів Г. 3. Ушаклигіля, О. Сейфеттіна, Р. Г. Карая, С. Ертема, О. Кемаля окреслено еволюцію світогляду героя: шлях від соціально несвідомої до соціально активної особистості. Простежено витоки та форми вираження жанру соціальної новели у турецькій літературі, охарактеризовано найпоширеніші з них: новелу-"долю", психологічну та дидактичну новели, новелу-етюд, новелу-репортаж. Вперше запропоновано детальну класифікацію та розкрито найпоширеніші соціальні мотиви. Визначено передумови й особливості розвитку соціального реалізму в художньому просторі Туреччини. З'ясовано характерні відмінності визначальних типів реалізму (соціального, соціалістичного, критичного) у турецькій літературі.

Проаналізовано лінгвопрагматичний вплив крилатих висловів (КВ) та - вужче - ептонімів різного походження у сучасній турецькій мові. Встановлено коло КВ, що входять в активний словниковий запас сучасних носіїв турецької мови. Описано джерела КВ та за допомогою проведеного експерименту з'ясовано ступінь впливу генетичного фактора на їх розпізнавання. Доведено, що найбільш поширеними є КВ із текстів ЗМІ. На прикладі Мустафи Кемаля Ататюрка доведено вагомість авторитетності мовної особистості автора КВ, що відіграє важливу роль у подальшій долі виразу. Зазначено, що за допомогою прямого чи трансформованого включення КВ до свого висловлювання адресант інтенсифікує їх перлокутивний вплив на адресата, поєднуючи актуальну ситуацію з тією, що відображена в першоджерелі. Досліджено прагматичний потенціал КВ у актуальному мовленні. Проаналізовано їх здатність до формування певного персуазивного забарвлення тексту та перлокутивного впливу на адресата, розглянуто прагматичний механізм досягнення цього ефекту, що відкриває нові перспективи у вивченні складу номінативних засобів сучасних національних мов, залишаючись співвіднесеним із потребами практичної діяльності людини.

Досліджено специфіку концептів "нація" та "національна ідея" в контексті творчості турецького письменника періоду Національної літератури (Milli Edebiyat) Я. К. Беятли (1884 - 1958). Показано, що турецька національна концептосфера, в яку включаються концепти "нація" та "національна ідея" у поетичній і публіцистичній творчості Я. К. Беятли, представляє собою комплекс концептів - сукупність прийнятних для турецької нації ментальних спостережень та уявлень, модифікованих індивідуальним авторським досвідом і приналежністю до турецької національної еліти. Проаналізовано роботи турецьких дослідників С. Башера, Ш. Ельчіна, Е. Ерверді, Д. Озера, А. Деббаоглу, О. Тюркдоана, Ю. Байрактутана, у центрі уваги яких знаходяться порушені питання генези національної свідомості, нації та національної ідеї, а також дослідження творчості турецьких письменників різних епох (переважно Танзимат, Сервет-і Фюнун, Феджр-і Аті, період Національної літератури), в яких спостерігалася найбільша національна активність (Х. Е. Адивар, З. Гьокальп, О. Сейфеттін, Я. К. Беятли), дає підстави міркувати про характер осмислення культурно-історичних процесів, які сприяли утворенню турецької національної свідомості, а також спричиненість концептів "нація" та "національна ідея" у творчій концепції автора. Аналіз мемуарів, статей, поетичного доробку письменника, а також звернення до численних біографій останнього сприяли виробленню комплексного підходу до вивчення творчої особистості Я. К. Беятли.

На основі комплексних досліджень розкрито проблеми, пов'язані з організацією та функціонуванням партизанського руху на території Кримського півострова в роки Великої Вітчизняної війни. Розглянуто методи та принципи формування загонів на базі працівників партійних і радянських органів усіх адміністративних районів Криму. Показано чисельний склад партизанів на різних етапах боротьби. Розкрито причини та масштаби голоду. Проаналізовано природу конфліктів кримських партизан з місцевим населенням і прийняті Кримським обкомом ВКП(б) заходи з вирішення цієї проблеми. Виявлено причини та наслідки конфлікту всередині партизанського руху між вихідцями з партійно-радянської номенклатури та колишніми військовими. Простежено динаміку структурного підпорядкування кримських партизан: від Кримського обкому ВКП(б) до Чорноморської групи військ, Центральному штабу партизанського руху і знову, але вже в оперативному підпорядкуванні Окремій Приморській армії. Розглянуто біографії та діяльність основних фігурантів партизанського руху Криму на різних етапах його історії: О. В. Мокроусова, М. Д. Лугового, М. Т. Лобова, Р. Ш. Мустафаєва, П. Р. Ямпольського.

Висвітлено основні риси політичного і соціально-економічного розвитку країн Сходу в колоніальний період, історичні події, пов'язані із завоюванням і відстоюванням національної незалежності, ідеї та особистий внесок в історію національно-визвольних рухів видатних діячів Сунь Ятсена, М. Ганді, М. К. Ататюрка, Г. А. Насера, Н. Мандели.

Проаналізовано вплив Збройних сил Туреччини на політичне життя держави. Розглянуто передумови формування особливої ролі армії як захисника здобутків кемалістської революції, досліджено приклади прямого - в межах переворотів 1960 та 1980 рр. - та непрямого - під час виступів військових 1971 - 1973 та 1997 рр. - втручання генералітету в політику, проаналізовано їх наслідки. Окремо вивчено причини та фактори, що спричинили поразку армії у протистоянні з Партією справедливості та розвитку в ХХI ст., коли спроби вищого командування не допустити до влади поміркованих ісламістів провалилися. Натомість демократичні перетворення в турецькому суспільстві, репресії проти Збройних сил та зміни в законодавстві призвели до суттєвого зменшення впливу військових на політичне життя держави, що наочно було продемонстровано невдалою спробою перевороту в липні 2016 р.

Цель статьи - представить анализ текстов двух стихотворений Бора Гази Гирея (1551 - 1607) одного из наиболее выдающихся государственных деятелей Османской империи, крымского хана с 1588 по 1607 г. Проанализированы тексты двух газелей: "Merham Gazi Giray Han Fermayed" (Покойный Хан Гази Гирей завещал) и "Газаи", - которые впервые нашёл автор статьи. В результате проведённого исследования изучены ранее не анализировавшиеся произведения хана Бора (Буря) Гази Гирея, тексты которых были обнаружены, соответственно, в рукописном меджмуа 1631 года, составленном из стихотворений разных поэтов и записанном поэтом Изаки (Izaki) (рукопись хранится в Библиотеке Собраний Исламских Советов Ирана ( 9810)), и в рукописном меджмуа назире ( Bel. Yz. K. 07) из Стамбульской библиотеки Ататюрка Буюкшехирского муниципалитета (Istanbul Buyuksehir Belediyesi Atatuk Kitapligi Yazmalari). Выводы: в газели "Merham Gazi Giray Han Fermayed" имеет место смысловая многозначность текста. На поверхности звучит тема несчастной любви и страдания от разлуки с любимой. В глубинном смысле, на наш взгляд, в произведении звучит чувство печали и тоски по родине, с которой поэт разлучён в силу обстоятельств: вероятней всего, находясь в персидском плену в неведении о своём будущем. Упрёк и мысль о вероломстве дают основание полагать, что эта газель может быть стихотворным посланием султану Мехмеду III после того, как Гази Гирея временно отстранили от ханского трона. Газель, озаглавленная в меджмуа как "Газаи", принадлежит к любовно-философской лирике автора. Стихотворение написано Гази Гиреем после возвращения домой и долгожданной встречи с возлюбленной. Однако автор понимает, что вскоре снова покинет дом и уйдёт на войну.

Присвячено вивченню впливу ідеологічного фактору на планування та реалізацію зовнішньої політики Турецької Республіки. Розглянуто джерела формування та концептуальні засади ідеології кемалізму, яка займала домінуючі позиції в державі протягом більшої частини XX століття, забезпечуючи реалізацію модернізаційної політики, спрямованої на подолання наявного відставання Туреччини від провідних країн світу. Проаналізовано характерні риси ідеології неоосманізму, яка в постбіполярних умовах зробила акцент на використанні факторів історичної спадщини, геополітичного розташування, релігійної солідарності задля реалізації активної регіональної експансії. Наголошено, що сьогодні Туреччина перебуває в ключовій точці свого розвитку - коли основні положення кемалістської ідеології були фактично демонтовані, а класичний неоосманізм так і не приніс турецькій владі успіху на міжнародній арені. В цих умовах зовнішня політика держави набуває нового значення під впливом феномену "ердоганізму" - специфічної системи державного управління, сформованої навколо президента Р. Т. Ердогана.

СХІДНІ ПАМ’ЯТКИ В УКРАЇНІ Когут Г. В. СХІДНІ КИЛИМИ ГЕТЬМАНЩИНИ, МОДА НА «ОРІЄНТ» ТА КОЗАЦЬКІ ГЕНЕАЛОГІЧНІ МІФИ 12 Огнева О. Д. МОНГОЛЬСЬКА ДУХОВНА СПАДЩИНА В УСТАНОВАХ УКРАЇНИ 14 Парацій В. М. ПАМ’ЯТКИ ЄВРЕЙСЬКОГО ЕТНОСУ В БЕРЕЖАНАХ: СИНАГОГА ІКІРКУТ 18 Ряполов В. М., Хесін В. О. КАРАЇМСЬКА КЕНАСА В ХАРКОВІ: ІСТОРІЯ, МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ, ПЕРСПЕКТИВИ РЕСТАВРАЦІЇ 23 Тарасенко М. О. «ЗАГАДКОВІ ІСТОТИ» НА АМУЛЕТАХ-ПІДВІСКАХ З ПІСОЧИНСЬКОГО МОГИЛЬНИКА зо СЕКЦІЯ II. ДАВНІЙ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД: ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА Агай Кухі Амін МУЗИЧНА ТРАДИЦІЯ КАШКАЙСЬКИХ АШУПВ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СУЧАСНОМУ СОЩОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ 35 Баукова А. Ю. ЄГИПЕТСЬКІ БОГИ НА СХІДНИХ ТЕРЕНАХ: СЕРАПІС ТА ІСІДА В КУЛЬТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ РИМСЬКОЇ ПРОВІНЦІЇ АЗІЯ 38 Бауліна К. Ю. ВІДОБРАЖЕННЯ ТИТУЛУ «САТРАП» В ІЄРАРХІЇ ВИЩИХ ЧИНОВНИКІВ ПРИ ЦАРСЬКОМУ ДВОРІ АХЕМЕНІДСЬКИХ ПРАВИТЕЛІВ КОНЦЕПТ ПОТОЙБІЧНОГО ТРОНУ В НАРАТИВНІЙ ТА ВІЗУАЛЬНІЙ ДАВНЬОІРАНСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ 46 Димидюк Д. А. ПРАЩА У ВІРМЕНІЇ ЕПОХИ ЬАГРАТИДІВ (КІНЕЦЬ IX - СЕРЕДИНА XI ст.) 50 Козак M. І. МОНГОЛЬСЬКЕ ОЗБРОЄННЯ ДАНИЛА РОМАНОВИЧА ТА ЙОГО ДРУЖИНИ НА СТОРІНКАХ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ 56 Кузовков В. В. РУСИ У БАРДА’АІ ПОЛІТИЧНА БОРОТЬБА У ПРИКАСПІЙСЬКОМУ РЕГІОНІ У 40-х РОКАХ X СТОЛІТТЯ 59 Макогончук Н. В. ПОНЯТТЯ ЧЕСТІ В КУЛЬТУРІ ІСЛАМУ 63 Мельник В. М. БАЛАНСУВАННЯ МІЖ ВІЗАНТІЄЮ, КИТАЄМ І ПЕРСІЄЮ: ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТЮРКСЬКОГО ПОЛШАСАШТЕТУ 65 Михайлова Р. Д. КУЛЬТУРНІ КОНТАКТИ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ ТА КРАЇН СХОДУ 70 Письмак Ю. О. ОРІЄНТАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ТА ПРОТОТИПИ «ТЮДОРІВСЬКОЇ» АРКИ 74 Сошніков А. О. ХАРКІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ У ХОЗАРСЬКИЙ ТА СТАРОРУСЬКИЙ ПЕРІОДИ (VIII-XII ст.) 77 Стародубець Г. М. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ЖІНКИ В ПЕРІОД ПРАВЛІННЯ ІМПЕРАТОРІВ ІСАВРІЙСЬКОЇ ДИНАСТІЇ 82 Chalyi А. О. CLIMAT CHANGES IN THE XVIIIlh CENTURY AND THEIR EFFECT ON THE OTTOMAN EMPIRE 86 4 СЕКЦІЯ III. ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА КРАЇН ДАЛЕКОГО СХОДУ Барштейн В. Ю., Андрейчин М. А. СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ЯПОНСЬКОЇ МЕДИЦИНИ В МЕДАЛЬЄРНОМУ МИСТЕЦТВІ 89 Бойко С. С. ФЛОРИСТИЧНІ МОТИВИ В СЕМІОТИЧНОМУ ПОЛІ японської КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА: НАЦІОНАЛЬНИЙ КОСТЮМ 94 Ван Ке ЛЮ ШИКУНЬ ЯК ПАТРІАРХ СУЧАСНОГО ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ 97 Вєдєнєсв Д. В. АСИМЕТРИЧНІ ЗАХОДИ ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1949 - кін. 1960-х рр.) 100 Вовчук Л. А. РАДЯНСЬКІ СПЕЦСЛУЖБИ У8 ЯПОНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ (НА МАТЕРІАЛАХ ЯПОНСЬКОГО КОНСУЛЬСТВА В ОДЕСІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД) Ю4 Ганський В. О., Чжоу В. ПОДОРОЖІ ПЕРШІХ ДАВНЬОКИТАЙСЬКИХ МАНДРІВНИКІВ І ВИТОКИ ПРОТОТУРИЗМУ В КИТАЇ 108 Гончаренко А. В. КНР У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА США ДЖ.Ф. КЕННЕДІУ 1961 р.: СПРОБА ПЕРЕГЛЯДУ ПРІОРИТЕТІВ 112 Калачова 1.1., Андрейчик К. В. ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОЛІ І СТАТУСУ ЖІНКИ В КИТАЙСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ В XX ст 116 Павленко С. С. КАМІМУРА СІН’ІЦІ: КОХАННЯ ЧИ КАР’ЄРА? 118 Чжан Мінь ВЗАЄМОДІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ І ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТРАДИЦІЙ В ОПЕРІ «СКОРБОТА ЗА ПОМЕРЛИМИ» ШИ ГУАННАНЯ: АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ 122 Чженгуан Ч., Бабунич Ю. І. ІСТОРІЯ ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТКУ КИТАЙСЬКОЇ ГРАВЮРИ НЯНЬХУА 125 Ян Юджі ОПЕРА ГУАН СЯ «ПСАЛМИ МУЛАНУ» ЯК ЗРАЗОК СУЧАСНОГО ОПЕРНОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ 128 СЕКЦІЯ IV. КРАЇНИ ТА НАРОДИ СХОДУ У НОВИЙ І НОВІТНІЙ ЧАС Байгалі СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СТУДЕНТСЬКИХ ОБМІНІВ МІЖ КНР І УКРАЇНОЮ 132 Garnyk L. P., Vitkovskyi Y. P., Al-Khalavani Kh. R. ECONOMIC DIPLOMACY AND NATIONAL SECURITY: UKRAINE IN LIGHT OF MIDDLE EASTERN STRATEGIC INTERESTS 135 Городня H. Д. РОЗВИТОК СПІВРОБІТНИЦТВА КАМБОДЖІ Й КНР У СФЕРАХ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ 138 Жень Цзеюй КИТАЙСЬКЕ ЖИВОПИСНЕ МИСТЕЦТВО Ж КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ КУЛЬТУРНОЇ ІНДУСТРІЇ 142 Захарченко А. М. «ХИЗБАЛЛА» В РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ ПІСЛЯ «АРАБСЬКОЇ ВЕСНИ» 145 Зуб (Руденко) Н. М. МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТА МУСА-БЕК РАФІСВ: УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК ТА АЗЕРБАЙДЖАНЕЦЬ-ЛІКАР 149 Зубаренко І. В. ЄГИПЕТ - ДЕКАДА ПІСЛЯ АРАБСЬКОЇ ВЕСНИ: СПОДІВАННЯ І РЕАЛІЇ 153 Ковальков О. Л. РАДЯНСЬКА АГРЕСІЯ В АФГАНІСТАН (1979-1989) І УТВОРЕННЯ ТАЛІБАНУ 157 Ковальський С. В. КІПР В ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ БЛИЗЬКОГО СХОДУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX ст 161 Мусійчук В. А. СОЦІАЛІЗМ У СУЧАСНОМУ В’ЄТНАМІ (НА МАТЕРІАЛІ СТАТТІ НГУЄНА ФУ ЧОНГА) 165 6 Мустафазаде Парвана Тельман кизи РЕСТАВРАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ ТЮРКСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ПІСЛЯ ДРУГОЇ НАЛРНО-КАРАБАХСЬКОЇ ВІЙНИ 167 Ніпіаліді О. Ю. ЩОДО СУЧАСНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ У ПРОСТОРІ БЛИЗЬКОГО СХОДУ ТА ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ 169 Олійник О. М. ЯПОНІЯ НА ШЛЯХУ ДО НАДРОЗУМНОГО СУСПІЛЬСТВА 173 Отрощенко І. В. ПРОТИСТОЯННЯ ПРЕМ’ЄРІВ І СЕКРЕТАРІВ ЦК МНРП В МОНГОЛЬСЬКІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ 178 Погорслова І. С. ПІВНІЧНОКОРЕЙСЬКА ЯДЕРНА ЗАГРОЗА: ПІДХОДИ РЕГІОНАЛЬНИХ ДЕРЖАВ 181 Подрез Ю. В. ПЛАНУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ КНР В АФРИЦІ У XXI СТОЛІТТІ 185 Рашидов С. Ф. СУНІЗАЦІЯ СУЧАСНОГО АЗЕРБАЙДЖАНУ 188 Священко 3. В. АРАБСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ В ПЕРІОД МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ 191 Ціватий В. Г. МОДЕЛЬ І ТРАДИЦІЇ ДИПЛОМАТІЇ КОРОЛІВСТВА САУДІВСЬКА АРАВІЯ (КСА): МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНИЙ ТА ШСТИТУЦЮНАЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРСИ 195 Ямпольська Л. М. КУРДСЬКА АВТОНОМІЯ В ІРАНІ: ДО ПИТАННЯ ПРО СТВОРЕННЯ МЕХАБАДСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 200 СЕКЦІЯ V. РЕЛІГІЙНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ВЧЕННЯ СХОДУ Васильєва Л. А. СХІДНА ТА ЗАХІДНА ПАРАДИГМА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ПУБЛІЧНОГО ДІЙСТВА 203 Данканіч А. С. ДОКТРИНАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕСХАТОЛОГІЇ ІСЛАМУ СХІДНІ ВИТОКИ ІММОРТАЛІЗМУІ ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОГО ТРАНСГУМАН13МУ 210 Капранов С. В. ІДЗУЦУ ТОСІХІКО - ФІЛОСОФ І ВЧЕНИЙ 214 Карпіцький М. М. САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ ЛЮДИНИ В КАУШИТАКІУПАНІШАДІ 216 Польська 1.1. СЕМАНТИКА ДАВНЬОКИТАЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ МУЗИКИ 220 Стежко 3. В., Шалімова К. В. ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЙСНОСТІ ЯК ОСНОВА МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ (В ПАРАДИГМІ СХІД-ЗАХІД) 224 Tarasenko А. V. WORLDVIEW FOUNDATIONS OF THE LAW OF ANCIENT CHINA 228 СЕКЦІЯ VI. КРИМ: ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА, СУЧАСНІСТЬ Аблятіф P. М. РОЛЬ МЮСТЕДЖША УЛЬЮОСАЛА У СТВОРЕННІ СУЧАСНОЇ КРИМСЬКОЇ ДІАСПОРИ ТУРЕЧЧИНИ 232 Араджионі М. А. ТРАДИЦІЙНИЙ ГОЛОВНИЙ УБІР КРИМСЬКИХ ГРЕКИНЬ «ПЕРІФТАР» 236 Бачинська О. А. ОСМАНСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО АККЕРМАНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ: ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД ТА ЙОГО АДАПТАЦІЯ ДО НОВИХ УМОВ ЖИТТЯ 1806-1807 рр 240 Геріх Д. С., Сенчило-Татліліоґлу Н. О. БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНІЗАЦІЮ КРИМУ ПОЕТА ДАНИЛА КОНОНЕНКА 244 Малежик Д. І., Нєгін К. С. ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ АРХІЄПИСКОПА ЛУКИ КРИМСЬКОГО (В. ВОЙНО-ЯСЕНЕЦЬКОГО) (1946-1961) 247 Младенова Т. В. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КРИМУ: ВІД АНТИЧНИХ ЧАСІВ ДО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 250 Оліцький В. О. СТАНОВІЦЕ ПЦУ В КРИМУ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ.. 255 Федчук О. Б. ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НУР-ДЕВЛЕТА В КРИМСЬКОМУ ХАНСТВІ У 1466-1478 рр 258 Шевченко А. М. СУФІЙСЬКА СПАДЩИНА У БУДЖАКУ ХНІ - ПОЧАТОК XIX ст 262 СЕКЦІЯ VII. МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ НАРОДІВ СХОДУ Борбенчук І. М., Корнгва 3. М. ОБРАЗ СТАМБУЛА У РОМАНІ ТУЛИ КІРЕМІТЧІ «МОЛИТВИ ЛИШАЮТЬСЯ НЕЗМІННИМИ» 268 Дащенко Г. В. ЦИКЛ «ШИ ПРО ДЕСЯТЬ РОЗЛУЧЕНЬ» («+Ш#»): ВІДЛУННЯ ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ СЮЕ ТАО (ІШ, 768-832) 271 Дрига І. М. СЛОВО ЮНУСА ЕМРЕ ТА КНИЖНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ XIV-XV ст 275 Жорнокуй У. В. ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У ПОВІСТІ «ПОЧУТТЯ, РОЗУМ» ЧЖАН АЙЛІН 277 Ісаєва H. С. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОБРАЗУ ШЛЯХЕТНОЇ КИТАЯНКИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ДРАМІ ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА 280 Каблова Т. Б., Ховзун Б. П. КИТАЙСКА ПОЕЗІЯ ЭПОХИ ТАН ІСУН ЯК СУБЛІМАЦІЯ «СХІДНОГО РЕНЕСАНСУ» 284 Калько P. М. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ ІЗ ПОЗИЦІЇ ТЕОРІЇ МНОЖИН 287 Костанда І. О. СТАНОВЛЕННЯ МОВНИХ НОРМ: ПРОЦЕСИ КОДИФІКАЦІЇ ЛЕКСИЧНОЇ НОРМИ В ЄВРОПІ ТА СТАРОДАВНЬОМУ КИТАЇ 290 Кундій А. С. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАЧІ МОТИВУ ВТРАЧЕНОГО КОХАННЯ У ЖІНОЧІЙ ПАЛАЦОВІЙ ЛІРИЦІ ЧАСІВ ДИНАСІЇ ЛЯО Смольницька О. О. ВИБРАНА ФЛОРИСТИЧНА СИМВОЛІКА В ОКРЕМИХ ГАЗЕЛЯХ ГАЗАЇ: МОЖЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ 299 Спотар-Аяр Г. Ю., Яницька І. Ю. ЕТНОКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА КОМПЛІМЕНТІВ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ 303 СЕКЦІЯ VIII. ІСТОРІЯ СХОДОЗНАВСТВА Бубенок О. Б. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НОМАДОЗНАВЧИХ СТУДІЙ У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ 306 Valeev R. М., Vasylyuk О. D. UNPUBLISHED CORRESPONDENCE OF A. YU. KRYMSKY AND V. F. MINORSKY FROM ARCHIVAL CENTERS OF RUSSIA AND UKRAINE 309 Гандзюк О. M. КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ СЕМАНТИКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА У РОМАНІ АНАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО «АНДРІЙ ЛАГОВСЬКИЙ» 311 Г анус С. О. УЖГОРОДСЬКИЙ ІСТОРИК КАЗИМИР ГУРНИЦЬКИЙ ТА ВІДРОДЖЕННЯ СХОДОЗНАВЧОЇ СПАДЩИНИ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО 315 Горболіс Л. М. СХОДОЗНАВЧА СКЛАДОВА ПИСЬМЕННИЦЬКОГО ДОРОБКУ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО 319 Кіктенко В. О. ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ, ФІЛОСОФІЇ, МОВ НАРОДІВ СХІДНОЇ, ПІВДЕННОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ В ІНСТИТУТІ СХОДОЗНАВСТВА ІМЕНІ А. ІО. КРИМСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ 321 Левенець О. М. РАДЯНСЬКИЙ ФАКТОР ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ СХІДНИХ НАРОДІВ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ СЕМЕНА РОЗЕНФЕЛЬДА В 60-70-х pp. XX ст 329 Петрова Ю. І. «ХОДІННЯ ПО МУКАХ»: АРАБІСТИКА В КИЄВІ В 1940-х- 1950-х рр 333 10 Радівілов Д. А. СУЧАСНИЙ СХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ІНСТИТУТУ СХОДОЗНАВСТВА ІМЕНІ А. Ю. КРИМСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ 337 Резнік І. С. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДОКУМЕНТІВ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО З ФОНДІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ-МУЗЕЮ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ (ДО 150-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ ВЧЕНОГО) 342 Ромащенко Л. І. РОКСОЛАНА-ХУРРЕМ В ІСТОРИЧНИХ СТУДІЯХ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО 352 Стецюк В. Б. СХОДОЗНАВСТВО Ж КАР’ЄРНА СТРАТЕГІЯ: СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ ФЕДОРА БОРЖИМСЬКОГО 357 Тарасюк Т. М., Смик А. Ю. НАУКОВІ ГОРИЗОНТИ «СХОДОЗНАВЧИХ ЧИТАНЬ А. КРИМСЬКОГО» 361 Філянін Є. П. УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ ПРО СУСІДНІЙ ТЮРКСЬКИЙ СВІТ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ «КИЕВСКОЙ СТАРИНЫ») 364 Хоменко О. А. НЕВІДОМИЙ ДОКУМЕНТ ПРО ІСТОРІЮ УКРАЇНСЬКИХ РУХІВ В АЗІЇ' ВІД ІВАНА СВІТА 367 11

Увагу присвячено проблемі становлення та розвитку університетської освіти Туреччини у ХІХ на початку ХХІ століття та обґрунтуванню можливості творчого використання турецького досвіду в Україні. На основі аналізу джерельної бази охарактеризовано понятійно-термінологічний апарат дослідження у контексті історіографії проблеми, зокрема конкретизовано зміст понять "університетська освіта", "вестернізація" та інші. Визначено методологічні підходи до вивчення досліджуваної проблеми: цивілізаційний, системний, синергетичний, формаційний, етнокультурний, соціокультурний, персонологічний, наративний. Обґрунтовано основні передумови зародження університетської освіти в Туреччині: історичні, соціально-економічні, соціокультурні, організаційно-методичні. Досліджено специфіку організації навчання в перших вищих навчальних закладах Туреччини духовного спрямування - медресе. Визначено особливості впливу реформ Танзимату та просвітницьких ідей вчених-реформаторів на структуризацію системи вищої освіти Туреччини ХІХ століття. Досліджено стан університетської освіти Туреччини у ХХ столітті, зокрема охарактеризовано вплив революційних ідей Ататюрка на розбудову вищої освіти у 1922 - 1950 рр.; проаналізовано кризові явища у розвитку університетської освіти Туреччини 1960 - 1980 рр.; визначено причини її радикальної реструктуризації у період від 1981 року до початку ХХІ століття. Актуалізовано досвід розвитку вищої освіти Туреччини в сучасних умовах. У науковий обіг уведено невідомі широкому загалу наукові джерела про розвиток університетської освіти Туреччини ХІХ - ХХ століть.