Висвітлено історію становлення та розвитку, основні напрямки освітньої, наукової, а також культурно-творчої діяльності. Значну увагу приділено діяльності М.П.Балліна, Д.І.Багалія, К.І.Рубинського, Є.К.Редіна, М.Ф.Сумцова, Л.Б.Хавкіної, Ф.І.Шміта, які започаткували бібліотечно-бібліографічну, книговидавничу та книготорговельну справи, музеєзнавство, теорію та історію культури, театрознавства у Харкові. Детально проаналізовано науково-дослідну роботу в Харківській державній академії культури, що здійснюється у контексті концепції державної культурної політики.

Розкрито особливості розвитку екскурсійної справи в контексті еволюції туристичної діяльності. Висвітлено проблеми створення інноваційного екскурсійного продукту, методики проведення оглядових і тематичних екскурсій. Акцентовано увагу на питаннях професійної майстерності екскурсовода, опануванні ним методичних прийомів показу, розповіді, ораторського мистецтва, комунікаційної мастерності. Описано інструменти маркетингу та менеджменту, розкрито організаційно-інституційні засади розвитку екскурсійної справи в Україні.

Раскрыты особенности развития экскурсионного дела в контексте эволюции туристической деятельности. Освещены проблемы создания инновационного экскурсионного продукта, методики проведения обзорных и тематических экскурсий. Акцентировано внимание на вопросах профессионального мастерства экскурсовода, овладении им методических приемов показа, рассказа, ораторского искусства, коммуникационного мастерства. Описаны инструменты маркетинга и менеджмента, раскрыты организационно-институционные основы развития экскурсионного дела в Украине.

Висвітлено об'єктивно-предметну сутність, теоретичні та прикладні засади загального та туристичного музеєзнавства. Розглянуто історію розвитку музейної мережі в Україні. Охарактеризовано вітчизняну туристично-музейну спадщину, описано методи та технологічні особливості організації екскурсійної справи у музейних установах держави.

Освещены объективно-предметная сущность, теоретические и прикладные основы общего и туристического музееведения. Рассмотрена история развития музейной сети в Украине. Охарактеризовано национальное туристическо-музейное наследие, описаны методы и технологические особенности организации экскурсионного дела в музейных учреждениях страны.

Викладено питання музейництва, регіональної історії Полтавщини, охорони історико-культурної спадщини України. Проаналізовано етнографічну діяльність І.Зарецького в Полтавському краєзнавчому музеї, науково-педагогічну діяльність І.Ф.Павловського у Петровському Полтавському кадетському корпусі, музейну та педагогічну діяльність М.О.Олеховського. Показано роль музею історії вищого технічного навчального закладу у формуванні об'єктивно-історичного мислення майбутніх спеціалістів.

Изложены вопросы музейного дела, региональной истории Полтавской области, охраны историко-культурного наследия Украины. Проанализирована этнографическая деятельность И.Зарецкого в Полтавском краеведческом музее, научно-педагогическая деятельность И.Ф.Павловского в Петровском Полтавском кадетском корпусе, музейная и педагогическая деятельность М.А.Олеховского. Показана роль музея истории высшего технического заведения в формировании объективно-исторического мышления будущих специалистов.

Розглянуто питання історії становлення та розвитку етнографічного музейництва на польських землях, особливості музейного колекціонування та залежність його методики від рівня підготовки та пізнання етнокультурних реалій дослідниками, представниками різних наукових шкіл і напрямів.

Рассмотрены вопросы истории становления и развития этнографического музееводства на польских землях, особенности музейного коллекционирования и зависимость его методики от уровня подготовки и познания этнокультурных реалий исследователями, представителями разных научных школ и направлений.

Висвітлено життєвий шлях, наукову та творчу діяльність Л.О. Розсохи - відомого українського літературо-, мово-, крає- та музеєзнавця, автора наукових досліджень історії, науки, культури Миргорода, з також історії родини Гоголів nf її оточення. Наведено бібліографічні описи її публікацій і список літературних джерел про неї.

Освещены жизненный путь, научная и творческая деятельность Л.А. Розсохи - известного украинского литературо-, языко-, крае- и музееведа, автора научных исследований истории, науки, культуры Миргорода, а также истории семьи Гоголей и ее окружения. Приведены библиографические описания ее публикаций и список литературных источников о ней.

Довідник є першим виданням енциклопедичного характеру, що відображає питання теорії, історії та практики пам'яткоохоронної та музейної діяльності в контексті збереження пам'яток первісної археології. Вміщено статті про науки, пов'язані зі збереженням та використанням пам'яток первісності, зокрема, музеєзнавство, археологію, антропологію, етнологію, теологію, палеонтологію тощо. Наведено характеристику музеєфікованих пам'яток і "експериментальних поселень" кам'яної доби та епохи енеоліту-бронзи у країнах світу. Подано відомості про вчених, які зробили вагомий внесок у музеєфікацію пам'яток первісної культури та організацію відповідних експозицій. Бібліографія під загальною назвою "Експозиційне відображення історії культури первісного суспільства засобами музейної експозиції" містить матеріали, які стосуються історії музеє- та пам'яткознавчої думки в контексті збереження та експонування пам'яток археології, а також музеєфікації, у тому числі консервації пам'яток первісної культури.

Розкрито особливості розвитку екскурсійної та музейної справи, етапи створення екскурсійного продукту, специфіку методики проведення різних типів екскурсій. Висвітлено основні аспекти професійної майстерності екскурсовода, розкрито організаційно-правові засади управління екскурсійною діяльністю на національному рівні.

Раскрыты особенности развития экскурсионного и музейного дела, этапы создания экскурсионного продукта, специфику методики проведения различных типов экскурсий. Освещены основные аспекты профессионального мастерства экскурсовода, раскрыты организационно-правовые основы управления экскурсионой деятельностью на национальном уровне.

Вміщено теоретичні знання із загального музеєзнавства та інформацію зі збереження музейних предметів, а також реставрації і консервації старовинних творів мистецтва, створених у техніці темпери. Розглянуто питання з охорони культурних цінностей. Акцентовано увагу на отриманні теоретичних знань та практичних навиків роботи у фондах краєзнавчих, художніх музеїв та історико-культурних заповідників.

Висвітлено комплекс питань, що стосуються основних напрямів музейної діяльності - науково-дослідна, культурно-освітня, науково-фондова, експозиційна, реставраційна робота тощо. Розглянуто українські й запозичені терміни музейної справи й суміжних сфер людської діяльності та їх означення. Уточнено музейні терміни на основі розвитку української термінологічної мовної лексики, а також її взаємодії, з одного боку, з російською, а з другого - із західноєвропейською науковою традицією.

Висвітлено методологічні основи музеєзнавства, історію, теорію та методику музейної справи, надано класифікацію музеїв. Охарактеризовано культурно-освітню, науково-дослідну та освітньо-виховну роботу музеїв за сучасних умов. Розкрито теоретичні аспекти екскурсійної діяльності, питання підготовки та проведення музейної екскурсії.

З метою популяризації нових форм і методів музейної діяльності розглянуто питання підвищення ролі шкільних музеїв у навчально-виховному процесі, поняття "музейна педагогіка" (МП), зміст і форми виховної роботи музеїв загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначено, що як комплексна наукова дисципліна, яка містить елементи музеєзнавства, педагогіки та психології, інтегрує суспільно-гуманітарні науки (історію, музеєзнавство, мистецтвознавство, природознавство), МП сприяє розвитку творчих здібностей школярів, є засобом громадянського виховання, формування історичної пам'яті тощо і повинна будуватися на підставі особистісно орієнтованої спрямованості. Висвітлено участь шкіл Волині у Всеукраїнській історико-географічній експедиції "Історія міст і сіл України", систему роботи з історичного краєзнавства, роботу гуртків народних ремесел, фольклорних колективів, малі академії народної педагогіки тощо. Виокремлено особливості інноваційних технологій використання даних музею в навчально-виховному процесі. Висвітлено питання оновлення експозиції шкільних музеїв, удосконалення форм і методів вивчення рідного краю, формування змісту діяльності музеїв ЗНЗ відповідно до умов та регіональних традицій.

С целью популяризации новых форм и методов музейной деятельности рассмотрен вопрос повышения роли школьных музеев в учебно-воспитательном процессе, понятие "музейная педагогика" (МП), содержание и формы воспитательной работы музеев общеобразовательных учебных заведений. Указано, что как комплексная научная дисциплина, содержащая элементы музееведения, педагогики и психологии, интегрирующая общественно-гуманитарные науки (историю, музееведение, искусствоведение, природоведение), МП способствует развитию творческих способностей школьников, является средством гражданского воспитания, формирования исторической памяти и т.д. и должна строиться на основе личностно ориентированной направленности. Освещены участие школ Волыни во Всеукраинской историко-географической экспедиции "История городов и сел Украины", система работы по историческому краеведению, работа кружков народных ремесел, фольклорных коллективов, малые академии народной педагогики и т.д. Выделены особенности инновационных технологий использования данных музея в учебно-воспитательном процессе. Освещен вопрос обновления экспозиции школьных музеев, совершенствования форм и методов изучения родного края, формирования содержания деятельности музеев ОУЗ в соответствии с условиями и региональными традициями.

In order to promote new forms and methods of museum activities considered to enhance the role of school museums in the educational process, the concept of museum pedagogy "(MP), the contents and forms of educational work of museums in general educational institutions. Indicated that, as an integrated discipline that contains elements of museum management, education and psychology, integrating social and human sciences (history, museology, art history, natural history), MP promotes the development of creative abilities of pupils, is a means of civic education, the formation of historical memory, etc. and should be based on personally-oriented focus. Are illuminated, the involvement of schools in the Volyn Ukrainian historical and geographic expedition УHistory of cities and villagesФ, the system works with a historical study of local lore, the work of circles of folk crafts, folk groups, small academy folk pedagogy, etc. The features of innovative technologies for the data of the museum in the educational process. Raised the question of renovation exposure of school museums, improved forms and methods of studying the native land, shaping the content of museums BCL accordance with the conditions and regional traditions.

Розглянуто бібліотекознавство та бібліографознавство як спеціальності, що функціонують у рамках документально-комунікаційної професії, до якої входять також інформатика, архівознавство, книгознавство, музеєзнавство та інші споріднені спеціальності. Зроблено висновок, що предмети "Загальне бібліотекознавство" та "Загальне бібліографознавство" повинні входити до блоку не загальнопрофесійних, а спеціальних дисциплін. Загальнопрофесійний курс, присвячений вивченню документа, доцільно назвати "Документологія".

Рассмотрено библиотековедение и библиографоведение как специальности, которые функционируют в рамках документально-коммуникационной профессии, вбирающей в себя также информатику, архивоведение, книговедение, музееведение и иные родственные специальности. Поэтому предметы "Общее библиотековедение" и " Общее библиографоведение" должны входить в блок не общепрофессиональных, а специальных дисциплин. Общепрофессиональный курс, посвященный изучению документа, целесообразно назвать "Документология".

Library and bibliography sciences are specializations. They function within the documentation and communication sciences group, which also includes information science, archival science, book science, museum science and other related specializations. For this reason such courses as "General Library Science" and "General Bibliography Science" should be included not into general cluster, but into special cluster of courses. The general cluster, which is supposed to deal with studies of documents, is worth to be entitled as "Documentology".

Подано матеріал із курсів "Палеографія" та "Неографія", "Документознавство", "Історична метрологія", "Нумізматика" та "Боністика", "Історична геральдика", "Фалеристика" та "Вексилологія", "Історична географія", "Історична топоніміка", "Музеєзнавство", "Колекціонування, що здебільшого стосується України та її історичних земель.

Висвітлено поняття "музеєзнавство", "музей", "музейний предмет". Викладено основні напрями роботи музеїв. Розглянуто питання музейної педагогіки в системі освіти України. Увагу приділено проблемі організації екскурсійної роботи в загальноосвітніх закладах. Запропоновано методику підготовки та проведення екскурсій.

В 2015 г. Херсонский областной краеведческий музей отмечает свой 125-летний юбилей и 155-летие своего основателя В. И. Гошкевича (1860 - 1828 гг.). В. И. Гошкевич родился 9 марта 1860 г. в Киеве в семье профессора Киевской духовной академии, протопресвитера И. А. Гошкевича (1824 - 1871 гг.). В 1881 г. он приступил к обучению на физико-математическом факультете Киевского университета Св. Владимира, а со второго курса перешел на историко-филологический факультет. Здесь изучал историю не только в пределах официального университетского курса, но и в кружке профессора В. Б. Антоновича. Знакомство с ним позволило В. И. Гошкевичу войти в круг известных киевских ученых-археологов - А. В. Прахова, Н. И. Петрова, В. З. Завитневича. В 1890 г. В. И. Гошкевич переезжает в Херсон на должность секретаря губернского статистического комитета. Здесь он немедленно приступает к собиранию археологических древностей, из которых формирует Археологический музей Херсонского губернского статистического комитета. Довольно быстро этот музей получил признание со стороны Императорской археологической комиссии и стороны губернского руководства. Интерес к собранию В. И. Гошкевича высказали также известные ученые-антиковеды - А. М. Деревицкий и Г. Драгендорф. В 1897 г. начинается процесс превращения музея в структурное подразделение формирующейся Херсонской губернской ученой архивной комиссии, во главе которой стали херсонские археологи Г. Л. Скадовский и В. И. Гошкевич. Коллекции музея впервые были представлены широкой публике в 1898 г., когда, одновременно с учредительным заседанием архивной комиссии, в трех залах общественной библиотеки открылась первая в Херсоне археологическая экспозиция. Высокий научный уровень музея был сразу же отмечен ведущими археологами, в частности Д. И. Яворницким.

Проаналізовано методи та методики викладання та особливості організації вивчення курсу історії Давніх Греції та Риму на основі робіт студентів спеціальності "Музеєзнавство та пам'яткоохоронна діяльність".

Висвітлено основні здобутки історіографічних досліджень з проблеми становлення музеології як науки. Виділено напрями музеологічних досліджень і проаналізовано основні дискусійні питання. Зосереджено увагу на змісті понять "музеєзнавство", "музеологія", "музеалія", та охарактеризовано літературу, у якій визначено місце музеології в системі соціогуманітарних наук. Незважаючи на інтенсивний розвиток сучасної музеології, залишається невирішеною низка питань щодо вивчення музеології не тільки, як наукової дисципліни, але і як навчальної дисципліни. Також залишається невирішеним термінологічний інструментарій науки.

Проаналізовано комплекс інтерактивних методик, застосованих під час занять з історії Давніх Греції та Риму для студентів спеціальності "Музеєзнавство, пам'яткознавство", а також результати, яких вдалось досягти внаслідок їх впровадження у навчальному процесі.

Розглянуто українські дореволюційні газетні видання як джерело вивчення історії музейної справи в Україні в період Російської імперії. Подано класифікацію інформації з газетної періодики щодо музеєзнавства. Наведено найцікавіші приклади газетних заміток, що відображають найрізноманітніші аспекти у розвитку музейної галузі в Україні в дореволюційний період, а саме про: заснування нових музеїв, будівництво музейних споруд, нові виставки та колекції, що тимчасово експонуються в музеї, графік роботи й екскурсійне обслуговування, статистичні дані щодо кількості відвідувачів, щодо переданих громадянами предметів старовини до фондів музеїв, наукову та суспільну діяльність, відомих музейних працівників та керівників музейних установ тощо. Зроблено висновки щодо стану розвитку музеїв у досліджуваний період та окреслено перспективи вивчення архівних джерел для переосмислення стратегії розвитку музейної справи сьогодення та майбутнього. Наведено пропозиції щодо використання в музейній сфері газет як інформаційного ресурсу за умов сьогодення.