Проанализированы изменения клеточного состава лимфоцитов селезенки и синтез белков, участвующих в регуляции апоптоза у потомства крыс с индуцированными опухолями молочной железы, матери которых содержались до и в период беременности на рационе, в состав которого входило 15 % оливкового или 7 % кукурузного масла. В возрасте 5 нед крысятам вводили дважды диметилбенз(а)антрацен (по 10 мг), после чего дальнейший анализ проводили в 3 группах животных, различающихся по рациону. Контрольной группой были крысята, которые содержались на рационе с 7 % кукурузного масла и родились от матерей, содержащихся в период беременности на этом же рационе. Опытными группами были крысята, родившиеся от матерей, которые содержались в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла. При этом одна из опытных групп продолжала получать рацион с 15 % оливкового масла, тогда как другую переводили на рацион с 7 % кукурузного масла. Результаты эксперимента учитывали через 4 мес. Лимфоидные клетки в селезенке и инфильтратах опухолей анализировали иммуногистохимически, определяли В- и Т-клетки, а также синтез в этих клетках белков, ассоциированных с апоптозом (Fas-лиганд, р53, Всl-2). Результаты эксперимента в группах крысят, матери которых содержались на рационе с 15 % оливкового масла, зависели от того, на каком рационе в дальнейшем содержалось их потомство. При содержании матерей на рационе с 15 % оливкового масла, а потомства - на контрольном рационе в селезенке отмечалось уменьшение размеров зон, содержащих В- и Т-лимфоциты.

Если же крысята продолжали получать рацион с 15 % оливкового масла, у них отмечали признаки активации лимфоидной системы. При этом влияние такого рациона было различным в разных зонах селезенки. Увеличение размеров зародышевых центров селезенки, связанное с активацией продукции В-клеток, у потомства матерей, содержавшихся в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла, было очевидным даже у крысят, которые перешли на контрольный рацион. Рацион с 15 % оливкового масла оказывал влияние и на состав лимфоидно-макрофагальных инфильтратов индуцированных опухолей молочной железы. Полученные данные свидетельствуют о том, что содержание крыс в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла оказывает модулирующее действие на процессы индуцированного канцерогенеза у потомства.

Проверена гипотеза о том, что мутации в рецепторе эстрогена-alpha (РЭalpha) могут быть механизмом, при помощи которого опухоли приобретают гормононезависимый фенотип и резистентность к антиэстрогенной терапии. Аспирационные биоптаты были взяты у больных с метастазирующим раком молочной железы, устойчивым к тамоксифену. Выделена суммарная РНК и провели амплификацию полного домена связывания гормона (РЭalpha) методом ОТ-ПЦР, используя 4 пары перекрывающихся праймеров. По результатам анализа продуктов ПЦР на одноцепочечный конформационный полиморфизм мутаций выявлено не было, однако при секвенировании ДНК были обнаружены два варианта молчащего полиморфизма в кодонах 538 [GA C under -> GA T under (Asp)] и 594 [AC A under -> AC G under (Thr)]. Первый вариант был обнаружен с низкой частотой в опухолях, а второй - с одинаковой частотой как в опухолях, так и в контроле. При секвенировании во всех опухолевых образцах был выявлен также вариант с делецией экзона 7. Показано, что мутации в анализируемом домене не являются существенным механизмом развития резистентности к антиэстрогенам. Рассмотренный метод может быть использован для быстрого и надежного проведения мутационного анализа функционально значимых доменов различных белков.

Простежується вплив добавок в годівлі молодняка на мінливість прояву їх генетичного потенціалу. Наведено санітарно-гігієнічну оцінку умов утримання корів на фоні нормування годівлі та контролю мікроклімату приміщень. Запропоновано використання ферментних препаратів у раціонах молодняка свиней на відгодівлі, а також розглянуто деякі особливості росту великої рогатої худоби і молочної продуктивності корів в залежності від тривалості ембріонального періоду розвитку. Визначено епізоотичний стан господарства щодо туберкульозу великої рогатої худоби, обгрунтована необхідність застосування деяких фітонцидів для лікування кон'юнктивітів у тварин. Висвітлюються методи профілактики і засоби боротьби з плісеневими грибами, їх мікотоксинами в кормах тощо.

За результатами проведених досліджень виявлено наявність взаємодії "генотип - середовище". Зазначено, що тварини української червоно-рябої молочної породи з високою часткою спадковості за голштинською породою мають низьку адаптаційну здатність до умов середовища у господарстві.

Травматичний токсикоз змодельовано експериментально шляхом тривалого розчавлювання м'яких тканин стегон щурів. Функціональний стан (ГГНС) визначено за рівнем кортикостерон-реалізуючого фактора, АКТГ, 11-ОКС у надниркових залозах та плазмі крові, а також кортикостерону, альдостерону і дезоксикортикостерону в тканинах печінки та нирок. У результаті дослідження встановлено важливу роль ендотоксемії в патогенезі розладнань ГГНС у явищах шоку. Показано, що ендогенна інтоксикація підсилює викид до крові нейромедіаторів та гормонів. Разом з тим вона пригнічує процеси їх біосинтезу. Під час шоку розвивається недостатність надниркових залоз. Зниження утилізації стероїдних гормонів тканинами обумовлює також позанадниркову недостатність. Остання відображає факт розвитку поліорганної недостатності. Блокування пускових факторів певним чином і підтримка (або протезування) органів, які втягнуто в поліорганну недостатність, мають важливе практичне значення для ефективного лікування постраждалих.

Розглянуто динаміку змін лейкоцитозу та лейкоцитарного індексу інтоксикації у хворих з важкими ускладненнями калькульозного холециститу, а також деякі особливості клінічного перебігу соматичних захворювань у діабетиків. Всебічно досліджено вплив триовіту та триметазидину на нефро- та гепатотоксичність парацетамолу. Вивчено досвід використання кавінтону у комплексній терапії хворих з легенево-серцевою недостатністю та легеневою гіпертензією. Запропоновано сучасні методи хірургічного лікування шлунково-тонко-товстокишкових нориць. Наведено результати операції пересічення поверхневої скроневої артерії у комплексному лікуванні деяких захворювань сітківки та зорового нерву. Проаналізовано лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози локальною мікрохвильовою термотерапією.

Висвітлено питання сучасного фізіологічного та патологічного акушерства, частково - перинатології. Велику увагу приділено актуальним проблемам тератології, плацентарної недостатності, недоношеної вагітності, гестозу, акушерської кровотечі, психосоматичній діагностиці та лікуванню. Описано сучасні методи обстеження гінекологічних хворих. Розглянуто специфічні та неспецифічні запальні захворювання і новоутворення жіночих статевих органів, захворювання молочної залози. Визначено особливості розвитку репродуктивної системи та її порушення, розлади менструальної функції, вірильні та нейроендокринні синдроми. Наведено методику основних гінекологічних операцій.

Наведено основні відомості про будову тіла людини. Розглянуто з точки зору онто- і філогенезу в порівняльному і функціональному плані апарат руху та опори, внутрішні органи, залози внутрішньої секреції, серцево-судинну та нервову системи, органи чуття. Розширено відомості про анатомію зубів, щелеп, м'язів, кровопостачання, іннервацію голови.

Наведено дані літератури щодо антиестрогенної терапії хворих на рак молочної залози (РМЗ), які проаналізовано на основі власного досвіду. Доведено, що впровадження в практику антиестрогенів тамоксифену (ТАМ) і тореміфену (Фарестон) суттєво змінило тактику гормонотерапії (ГТ) у разі РМЗ. Фарестон є антиестрогеном II покоління, що зберігає позитивні властивості ТАМ - антиестрогену I покоління, і є більш безпечним щодо канцерогенної та побічної дії.

Узагальнено погляди на проблему аутоімунних тиреопатій. Дано сучасні уявлення про патогенетичні механізми їх розвитку, особливості еволюції лікування. Описано умови фізіологічної та патофізіологічної дії низьких температур на рівнях організму та клітин. Наведено дані про патогенетичність та ефективність локальної кріодеструкції щитовидної залози як методу лікування аутоімунного тиреоїдиту.

Показано, що молочнокислі бактерії, ізольовані з різних природних джерел, поряд з молочною кислотою продукують бактеріоциногенні речовини. Штами - продуценти бактеріоцинів переважно виділяли із травного тракту людини і телят. Виявлення бактеріоциногенних властивостей частіше спостерігалось у лактобацил (7,8 %), ніж у кокових видів молочнокислих бактерій (4,5 %). У той же час активність бактеріоцинів була вищою у ентерококів і залежала як від штамової належності, так і від умов культивування. Бактеріоцин синтезується з перших годин логарифмічної фази росту культури і максимально нагромаджується на початку стаціонарної фази. Швидкість його нагромадження залежить від складу поживного середовища.

Висвітлено соціальну структуру, дохристиянські святилища і божества населення Північної Буковини ХІІ - ХІІІ ст. Розглянуто становище єврейського населення регіону за умов першої та другої російських окупацій (1914 - 1915 рр.), товариський рух та українські учительські товариства на Буковині, діяльність відомих буковинських діячів і дослідників (В.С.Залозецького, О.Кандиби, М.Поповича, М.Куєка та ін.). Особливу увагу приділено етнографічним аспектам, у т.ч. особливостям традиційної культури німців Буковини, традиціям заготовлення ткацької сировини наприкінці ХІХ - першій половині ХХ ст., а також опису деяких обрядів різних поселень місцевості.

За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

Розглянуто антибактеріальні властивості молочнокислих бактерій та біфідобактерій, виділених з шлунково-кишкового тракту здорових і хворих на колібактеріоз і сальмонельоз поросят різного віку. Досліджено вплив специфічної імунної сироватки крові на збереження та виведення курчат у випадку інфекційного бурситу. Наведено результати лабораторного та виробничого комісійного випробування інактивованої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту та парагрипу-3 "Рипавак". Детально проаналізовано роль кормового фактора в активації латентного вірусу ядерного поліедрозу шовковичного шовкопряда. Визначено лікувальні та превентивні властивості гіперімунної сироватки проти вірусу геморагічної хвороби кролів.

Розглянуто сучасні дані з питань термінології, структури і фізико-хімічних властивостей, біосинтезу і метаболізму, біологічної ролі глікопротеїдів та їх вуглеводних компонентів в організмі ссавців. На підставі багатолітніх клініко-експериментальних досліджень проаналізовано взаємозв'язки між тиреоїдним статусом і метаболізмом глікопротеїдів та їх похідних в організмі людини і тварин. Наведено результати встановлених деяких додаткових впливів нейрогуморальних факторів на зміни вмісту окремих глікопротеїдних компонентів у сироватці крові. Оцінено кількісні зміни вмісту досліджуваних тестів у крові з метою їх практичного застосування в діагностиці та прогнозі дисфункцій щитовидної залози. Теоретично обгрунтовано можливі принципово нові функції окремих глікопротеїдів і гліканів у біосинтезі тиреоїдних гормонів у щитовидній залозі. Визначено подальші шляхи і перспективи досліджень у даній сфері сучасної фізіології.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-33,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вибуття тварин від народження до завершення третьої лактації за умов різних технологій виробництва молока під дією природного та штучного відбору.

Вивчено генетичний вплив бугаїв-плідників імпортних порід на молочну продуктивність нащадків, з урахуванням генотипу матері за різних способів утримання худоби. Встановлено, що паратипові умови господарств не повною мірою відповідають високим вимогам генотипу оцінюваних бугаїв, що не сприяє спадковому прояву високої молочної продуктивності, притаманній батьківській породі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-33,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-33,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ