Створена в Інституті винограду і вина "Магарач" УААН інформаційно-пошукова система мікроорганізмів для виноробства піднімає Колекцію мікроорганізмів на сучасний рівень і дозволяє намітити перспективні шляхи досліджень у галузі гарантованого зберігання штамів у життєдіяльному стані з характерними технологічними властивостями. Проведення необхідної ревізії фондів колекції (збір даних з виявлення, класифікації, реєстрації та контролю мікроорганізмів) передбачає обробку великої кількості інформації. Використання інформаційно-пошукової системи, описаної в статті, дозволяє виконати поставлене завдання у більш короткий термін і значно дешевше.

Подано аналітичний огляд літератури останніх двох десятиріч стосовно алелопатії рослин в аспекті проблем агрофітоценології. Показана актуальність подальших досліджень культурних рослин з урахуванням їх алелопатичних властивостей і взаємовідносин з агрономічно цінними групами мікроорганізмів у зв'язку з удосконаленням технологій їх вирощування.

З метою визначення можливості використання як біоцидних додатків для одержання захисних матеріалів досліджено дію деяких пестицидів (рамрод, лінурон, симазин) на корозійно-активні групи мікроорганізмів - сульфатредукуючі, денітрифікуючі та сапрофітні бактерії, а також їх інгібуючі властивості за умов грунтової корозії. Встановлено, що рамрод і симазин є перспективними для використання як біоцидні додатки для створення біостійких матеріалів. Передбачено, що інгібітори-біоциди можна виявити в ряді сполук, одержаних під час хімічної модифікації рамроду та симазину.

Дано оцінку стану вивчення асоціативних азотфіксуючих мікроорганізмів. Розглянуто питання просторових і функціональних взаємовідношень діазотрофів з вищою рослиною, особливості формування азотфіксуючих асоціацій у разі інокуляції однорічних і багаторічних рослин.

Розглянуто основні розділи біотехнології, досягнення яких використовуються в фармації та медицині. Це стосується методів одержання промислових штамів мікроорганізмів, моноклональних антитіл, іммобілізованих білків та ферментів, вітамінів, антибіотиків, вуглеводів, гормонів, органічних кислот та амінокислот.

Розглянуто основні розділи біотехнології, досягнення якої використовуються в фармації та медицині, зокрема, способи створення промислових штамів мікроорганізмів, напрямки імунобіотехнології, галузі застосування моноклональних антитіл. Описано методи одержання імуноцитів, іммобілізованих ферментів і білків, мікрокапсульованих ферментів, пептидів, органічних кислот.

Підсумовано результати досліджень, виконаних автором і співробітниками за останні 18 років. Фундаментальні дослідження присвячені вивченню екології та фізіології метанотрофних, азотфіксуючих та деяких інших мікроорганізмів. Розглянуто закономірності їх взаємодії з твердими матеріалами. Одержані результати є науковою основою перспективних біотехнологій.

Досліджено вплив природних і синтетичних біостимуляторів на резистентність мікробних асоціацій грунту до пестицидів. Показано, що в присутності рістстимулюючих препаратів (івін, емістим, агростимулін) у складі природних мікробних асоціацій збільшується чисельність мікроорганізмів, резистентних до таких фунгіцидів, як фенпіклоніл, флуодіоксоніл, дифеноконазол. За умов сумісного застосування біостимуляторів з фунгіцидами в мікробних асоціаціях підвищується активність редокс-систем, які можуть ініціювати окисну деструкцію пестицидів.

Наведено огляд бібліографії різних країн про забруднення грунтів важкими металами. Розглянуто вплив токсичності важких металів на людину та мікроорганізми грунтів, джерела їх надходження та рівні забруднення, а також способи реабілітації забруднених ділянок.

Висвітлено основні методи водної мікробіології, закономірності розповсюдження та форми існування мікроорганізмів у водоймищах. Проаналізовано значення мікробів для водних тварин, розглянуто бактеріальну продукцію та процес деструкції органічних речовин. Досліджено роль мікроорганізмів у кругообігу речовин, участь водної бактеріофлори у процесах самоочищення водойм, а також питання ферментативної активності.

Біостимулятори івін і емістим позитивно впливають на ростові характеристики природних асоціацій грунтових мікроорганізмів: підвищується питома швидкість росту, збільшується число генерацій, скорочуються лаг-фаза та тривалість подвоєння чисельності мікроорганізмів. Присутність фунгіцидів у середовищі пригнічує ріст мікроорганізмів. У разі сумісного використання біостимуляторів і фунгіцидів не виявлено негативного впливу фунгіцидів на природні асоціації мікроорганізмів, проте стимулююча дія рістрегулюючих речовин зменшується.

Висвітлено вплив екзогенної масляної кислоти на рубцеву ферментацію. Встановлено пониження активності мікроорганізмів рубця, підвищення утворення кетонових тіл і неестеріфікованих жирних кислот під впливом екзогенної масляної кислоти. Коефіцієнти енергетичного забезпечення і кетагенності мали найкращі показники у корів контрольної групи.

Проаналізовано антимікробну активність декаметоксину стосовно збудників кістково-гнійної інфекції в експерименті та клініці. Досліджено знезаражувальну дію розчинів декаметоксину на широкий спектр мікроорганізмів. Доведено відсутність руйнівної дії дезинфектану на конструкційні матеріали виробів медичного призначення. Обгрунтовано доцільність використання водних розчинів декаметоксину з метою профілактичної дезинфекції. Наведено характеристику основних клінічних штамів мікроорганізмів, які спричиняють хронічні захворювання урогенітального тракту в жінок. Проведено порівняльну морфологічну оцінку неад'ювантних антибластомних методів лікування раку язика. Встановлено високу ефективність поєднання променевої та хіміотерапії з гіпертермією та гіперглікемією, а також селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії на фоні штучної гіперглікемії. Охарактеризовано вплив емоційно-больового стресу на агрегацію тромбоцитів і антиагрегаційні властивості тканин різних органів. Розглянуто особливості перебігу бронхоектатичної хвороби у осіб з обтяженою спадковістю, різними гематологічними показниками та соматотиповими характеристиками.

В огляді літератури наведено результати досліджень з генетики і селекції бактерій, стрептоміцетів та грибів, одержаних у відділі генетики мікроорганізмів протягом останніх 35 років.

Висвітлено біоекологічні властивості дуба звичайного і ясена звичайного як чинники їх біологічної стійкості. Особлива увага приділена категоріям лісокультурних площ, підгінним породам, походженню, схемам змішування та складу насаджень, а також мікроклімату, розвитку грунтових мікроорганізмів тощо в загальній системі вирощування високопродуктивних дубових деревостанів. Показано, що кліматичні умови рівнинної частини України при раціональних заходах по створенню та догляду за насадженнями дозволяють сформувати в свіжих дібровах не тільки біологічно стійкі деревостани, а й наблизити дуб звичайний і ясен звичайний до швидкоростучих порід.

Гострі пневмонії - це група різних за етіологією, патогенезом і морфологічною характеристикою локальних, частіше інфекційних запальних захворювань легень з переважним утягненням у процес респіраторних відділів і внутрішньоальвеолярною ексудацією. Зміна етіологічної структури пневмоній, яка пов'язана з неадекватним використанням хіміопрепаратів, сприяє розвитку малочутливих і резистентних до антибіотиків пневмотропних мікроорганізмів. Це, в свою чергу, утруднює вибір етіотропних засобів, потребує збільшення дози і тривалості термінів лікування. Створюються нові антибактеріальні засоби і паралельно цьому зростає кількість ускладнень медикаментозної терапії. У запропонованій монографії описані етіологія, патогенез, класифікація, клініка, профілактика і лікування гострих пневмоній: крупозної, вірусної, вогнищевої, пневмонії неінфекційної етіології тощо. Простежується широке розповсюдження гострої пневмонії, зміна її етіологічної структури і клінічного перебігу, збільшення кількості чинників, що сприяють затяжному перебігу хвороби і переходу її в хронічну форму.

Розглянуто норми патентного законодавства України та інших країн щодо депонування мікроорганізмів під час патентування винаходів і умови доступу до депонованих зразків. Висвітлено питання, пов'язані з практикою депонування штамів в Україні, які потребують нормативного вирішення або уточнення з урахуванням тенденції розвитку патентних законодавств країн, розвинутих у сфері промислової власності.

Наведено дані щодо складу умовно-патогенних мікроорганізмів слизової оболонки ротової порожнини хворих. Рекомендовано проведення імунологічної терапії.

Наведено результати виконаного вперше в Україні вивчення епіфітної мікобіоти на плодах яблуні, вирощених у різних зонах, та поширення серед неї збудників гнилі в період зберігання. Виявлено збільшення ступеня заселення плодів грибами протягом вегетації в міру їх достигання, а також зміни у видовому складі цих мікроорганізмів. За вегетаційні періоди 1996, 1997 рр. на поверхні плодів досліджуваних сортів відмічено 27 родів 98 видів і чотири різновиди грибів. Встановлено істотну різницю в мікобіотах як між різними сортами в одній і тій же зоні вирощування, так і однаковими сортами з різних зон. Визначено та наведено назви видів, здатних уражувати плоди під час зберігання.

За результатами багатопланових клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень, проведених у 146 хворих на генералізований катаральний гінгівіт, обтяжений хронічним тонзилітом, та у 36 хворих на генералізований катаральний гінгівіт без супутньої патології, встановлено у перших зміну біоценозу ясенної борозни в сторону превалювання стафілококової інфекції, велику частоту їх асоціантів з іншими мікроорганізмами (гриби Candida, кишкові палички та інші). Доведено, що видозмінений біоценоз ясенної борозни індукує формування глибокого вторинного імунодефіциту. На базі узагальнення отриманих результатів дослідження розроблено високоефективні етіотропні методи лікування генералізованого катарального гінгівіту, обтяженого хронічним тонзилітом.