Проаналізовано діяльність народної артистки України В.М.Чистякової, яка створила чимало видатних сценічних образів, прославила жінку-сучасницю ("Платон Кречет" Корнійчука, "Молода гвардія" за Фадєєвим, "Глибока провінція" Свєтлова) та оспівала мужню боротьбу за права поневоленої жінки ("Гайдамаки" за Шевченком, "Гроза" Островського, "Талан" Старицького, "Євгенія Гранде" за Бальзаком, "Примари" Ібсена). Значну увагу приділено Молодому театру під керівництвом Л.Курбаса, що ствердив нову репертуарну традицію, а також визначив нові критерії мистецьких цінностей.

Період ХVII-XVIII ст. розглядається як відносно самостійний етап в історії філософії, важливість якого визначається тим, що саме за цієї доби сформувалися класичні філософські системи й класичні форми філософування. У роботі простежується процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Бекон і Декарт) до критичної філософії І.Канта, досліджуються такі найпомітніші явища, як картезіанство, раціоналістичні системи Спінози й Лейбніца, британський емпіризм, Просвітництво.

Розглянуто період XVII - XVIII ст. як відносно самостійний в історії філософії, важливість якого визначено тим, що за цієї доби сформувались класичні філософські системи та класичні форми філософування. Простежено процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт), що включає раціоналістичні системи Б.Спинози та Г.Лейбніца, британський емпіризм Д.Локка, Дж.Берклі, Д.Юма, до періоду критичної філософії І.Канта.

Розглядається проблема свободи та шляхи її розв'язання у філософських системах Декарта, Спінози і Лейбніца. З'ясовується актуальність цієї проблеми для сучасної української філософії.

Раскрыты возможности по вычислению определенных интегралов с помощью теоремы о среднем значении. Приведены многочисленные примеры вычисления интегралов вероятностей, рефракции, одномерных и многомерных интегралов, находящих применение при определении параметров решения проблемы производительности. Описаны законы образования производных высших порядков (тригонометрические, логарифмические, гиперболические, показательные и другие функции), сложный закон образования производных (формула Лейбница) и др.

Висвітлено питання виникнення та розвитку філософії Стародавнього Світу, середньовіччя, Відродження, Нового Часу, зверено особливу увагу на основні філософські течії зазначених епох. Розглянуто основні поняття та принципи філософування на прикладі діяльності та вчень філософів зазначеної доби - Піфагора, Сократа, Епікура, Платона, Арістотеля, Ф.Аквінського, Р.Бекона, Парацельса, Р.Декарта, Д.Локка, Г.В.Лейбніца, Д.Бруно, Б.Паскаля та ін.

Розглянуто характерні риси філософії Нового часу XVII ст. Розкрито суть полеміки між прихильниками емпіризму і раціоналізму: Френсіса Бекона, Рене Декарта, Джона Локка, Девіда Юма, Бенедикта Спінози, Блеза Паскаля, Готфріда Вільгельма Лейбніца. Висвітлено принципові зміни в науковій і філософській картині світу, які відбулися в епоху Нового часу.

Розглянуто питання про предмет філософії, історію її виникнення, античну філософію - її чотири етапи та учення Платона й Аристотеля, стоїцизм; середньовічну філософію ,її основні етапи: патристику та схоластику; філософію епохи Відродження, її характерні риси, діяльність найвідоміших філософів-неоплатоніків - Миколи Кузанського, Джордано Бруно, фундатора Флорентійської платонівської Академії Марсиліє Фічіно, Пікоделло Мірандоли, Ніколо Макіавеллі, Мішель де Монтень. Досліджено філософію Нового часу, висвітлено значення наукових досліджень Миколи Коперника, Іоганна Кеплера, Галілео Галілея, вчення Френсіса Бекона, а також вчення Томаса Гоббса, Джона Локка, Давида Юма, Рене Декарта, Г.В.Лейбніца, Б.Спінози. Зроблено огляд робіт з німецької класичної філософії (від Канта до Гегеля). Запропоновано антропологічний матеріал Л.Фейєрбаха. Наведено відповіді на питання щодо ірраціоналізму XIX ст. (А.Шопенгауер, С.К'єркегор, Ф.Ніцше, позитивізму XIX ст., особливостей ідей західної філософії XX ст. Наведено відомості про викладання філософії у Києво-Могилянській академії, стан філософської думки в Українській діаспорі. Розглянуто філософське значення проблем буття, свідомості, пізнання.

Подано хронологічно-тематичний огляд розвитку європейської філософської думки від її зародження до сьогодення. Розглядається формування основних складових та тематики філософування в епоху античності (онтології, гносеології, соціальної філософії, філософської антропології), середньовіччя (апологетики, патристики, схоластики). Висвітлюються філософські погляди Н.Макіавеллі, Д.Бруно в епоху Відродження, а також Ф.Бекона, Р.Декарта, І.Ньютона, Лейбніца, Кларка, які символізують нові пріоритети філософії і науки нового часу. Значну увагу приділено розвитку класичної філософії (І.Кант, Гегель, Ф.В.Й.Шеллінг, Й.Г.Фіхте, Д.Юм) та філософії новітнього часу і сучасності, зокрема, позитивізму, постпозитивізму, неопозитивізму, структуралізму, діалектичному та історичному матеріалізму та ін.

Розповідається про один із головних розділів математичного аналізу - інтегральне числення, що має надзвичайно широке і важливе застосування в науці і техніці. Описуються невизначений та визначений інтеграли, основні методи інтегрування: інтегрування розкладанням, метод підстановки (заміна змінних), інтегрування за частинами. Розглядається інтегрування тригонометричних, раціональних та деяких ірраціональних функцій; обчислення визначеного інтеграла за допомогою формули Ньютона-Лейбніца; наближене обчислення інтегралів та ін.

Проаналізовано основні течії, які існували у західноєвропейській психології XVII ст., а також філософсько-психологічні погляди найбільш видатних філософів даного періоду - Ф.Бекона, Р.Декарта, Т.Гоббса, Б.Спінози, Г.В.Лейбніца, Дж.Локка.

Проаналізовано соціокультурні, наукові та духовні процеси в Європі Нового часу та особливості розвитку філософії. Розглянуто проблему субстанції у філософських вченнях голландського філософа Б.Спінози та німецького філософа і вченого Г.Лейбніца. Висвітлено соціально-філософські та суспільно-політичні ідеї англійських філософів Нового часу Т.Гоббса і Д.Локка.

Проанализированы социокультурные, научные и духовные процессы в Европе Нового времени и особенности развития философии. Рассмотрена проблема субстанции в философских учениях голландского философа Б.Спинозы и немецкого философа и учёного Г.Лейбница. Освещены социально-философские и общественно-политические идеи английских философов Нового времени Т.Гоббса и Д.Локка.

Наведено відомості з історії становлення та розвитку державно-правових інститутів країн Стародавнього Сходу, а також античних і середньовічних держав. Проаналізовано особливості формування державних і правових систем Англії, США, Франції та Німеччини у період Нового та Новітнього часу. Висвітлено основні закономірності розвитку органів державної влади та правових інститутів і розглянуто історичний, порівняльний, хронологічний, статистичний, соціологічний підходи щодо вивчення держави і права на підставі аналізу теоретичних концепцій Арістотеля, Ж.Бодена, Г.Лейбніца, Дж.Харрінгтона, А.Сміта, Ш.Монтеск'є, А.Л.Гоке, І.Я.Мозера, І.С.Пюттера, Ж.Шамполйона, Ф.В.Метланда, О.Гірке, М.Вебера, А.Тойнбі, Ж.Эллюля.

Приведены сведения по истории становления и развития государственно-правовых институтов стран Древнего Востока, а также античных и средневековых государств. Проанализированы особенности формирования правовых и государственных систем Англии, США, Франции и Германии в период Нового и Новейшего времени. Освещены основные закономерности развития органов государственной власти и правых институтов и рассмотрены исторический, сравнительный, хронологический, статистический, социологических подходы к изучению государства и права на примере рассмотрения теоретических концепций Аристотеля, Ж.Бодена, Г.Лейбница, Дж.Харрингтона, А.Смита, Ш.Монтескье, А.Л.Гоке, И.Я.Мозера, И.С.Пюттера, Ж.Шамполйона, Ф.В.Метланда, О.Гирке, М.Вебера, А.Тойнби, Ж.Эллюля.

Рассмотрены особенности вычисления определенных интегралов с помощью теоремы о среднем значении. Приведены примеры вычисления интегралов вероятностей, рефракции и многомерных интегралов, находящих применение при определении параметров решения проблемы производительности. Описаны законы образования производных высших порядков, сложный закон образования производных, формула Лейбница, уравнение траектории распространения луча.

Впервые в мировой философии обоснован общий знаменатель различных способностей человека - чистый ум. Освещена теория чистого ума, составляющими которой являются философские труды по мышлению (Анаксагора, Аристотеля, Оккама, Декарта, Спинозы, Дж.Локка, Г.-В.Лейбница), поэзия Гомера и Т.Шевченко, а также Библия. Доказано, что чистый ум в культуре цивилизации функционирует с помощью процесса катарсиса (очищения), раскрыта тайна данного явления, которую безуспешно пытались постичь Г.Э.Лессинг и И.В.Гете. Обоснована мысль, что необходимым условием жизнедеятельности человечества является овладение им теорией чистого ума.

Розкрито онтологічні засади природознавства. Висвітлено етапи становлення багатофакторної методологічної парадигми та багатовимірні основи сучасного фізико-математичного природознавства. Проаналізовано теоретико-онтологічні принципи індійської філософії, античного природознавства, натурфілософії епохи Відродження та Нового часу. Детально висвітлено натурфілософські погляди Платона, Дж. Бруно, М. Кузанського, Ф. Бекона, Р. Декарта, Г. Лейбніца, Дж. Локка та ін.

Раскрыты онтологические основы природоведения. Освещены этапы становления многофакторной методологической парадигмы, а также многомерные основы современного физико-математического природоведения. Проанализированы теоретико-онтологические принципы индийской философии, античного природоведения, натурфилософии эпохи Возрождения и Нового времени. Детально освещены натурфилософские взгляды: Платона, Бруно, Кузанского, Бэкона, Декарта, Лейбница, Локка и др.

Наведено теоретичні відомості про знакосталі ряди (ознаки порівняння, радикальна ознака Коші, ознаки Даламбера та Раабе, інтегральна ознака Коші - Маклорена). Висвітлено поняття абсолютної збіжності для знакозмінних рядів. Акцентовано увагу на знакопочережних рядах (ознака Лейбніца).

Приведены теоретические сведения о знакоустойчивых рядах (свойства сравнения, радикальные свойства Коши, свойства Даламбера и Раабе, интегральные свойства Коши-Маклорена). Освещено понятие абсолютного совпадения для знакосменных рядов. Акцентировано внимание на знакопочережных рядах (свойства Лейбница).

Наведено результати досліджень теорії числових рядів, окремими випадками яких є відповідні результати Лейбніца, Д'Аламбера, Гаусса, Коші, Абеля, Діріхле, Куммера, Єрмакова та інших математиків. Розглянуто особливості застосування числових рядів до дискретних рівнянь, теорії відображень та динамічних систем. Наведено диференціальні ознаки, що враховують швидкість прямування до нуля загального члена числового ряду.

Приведены результаты исследований теории числовых рядов, отдельными случаями которых являются соответствующие результаты признаков Лейбница, Д'Аламбера, Гаусса, Коши, Абеля, Дирихле, Куммера, Ермакова и других математиков. Рассмотрены особенности применения числовых рядов к дискретным уравнениям, теории отображений и динамическим системам. Приведены дифференциальные признаки, учитывающие скорость следования к нулю общего члена числового ряда.

Розглянуто питання філософії права. На підставі класичної філософської традиції від Платона й Арістотеля до Лейбніца, Канта та Гегеля висвітлено взаємозв'язок моралі, права та політики. Проаналізовано тези Х.Арендта, Д.Роулза, Ч.Тейлора - відомих мислителів-філософів. Розкрито природу політичної влади, а також моральні засади її застосування.

Рассмотрены вопросы философии права. На основании классической философской традиции от Платона и Аристотеля до Лейбница, Канта и Гегеля освещена взаимосвязь морали, права и политики. Проанализированы тезисы Х.Арендта, Д.Роулза, Ч.Тейлора - известных мыслителей-философов. Раскрыты природа политической власти, а также моральные основы ее использования.

Представлены материалы, раскрывающие истоки появления, развития и современного существования лейборизма - политического направления, возникшего в Англии в 1900 г., как результат утверждения и институализации социал-демократии в английском рабочем движении. Изложены вопросы лейбористского движения между двумя мировыми войнами и в послевоенное время. Указано, что лейбористская партия в современный период строит свою политику под существующими лозунгами международной социал-демократии - свободы, равенства, солидарности, справедливости и новых - права взамен ответственности, равенства возможностей.