На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Висвітлюються основні віхи життя, наукової творчості, громадської діяльності українського історика, джерелознавця, архівіста, одного з фундаторів та активних діячів Історичного товариства Нестора-літописця, професора Київського університету св. Володимира, академіка УАН В.С.Іконникова (1841-1923). Покажчики репрезентують бібліографію праць ученого.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Широко відображено матеріали з історії та культури Болохівщини, висвітлено соціально-економічні та духовні проблеми регіону. Детально проаналізовано економічні та соціально-політичні причини антивеликокнязівського руху Болохівських громад, історію та культуру літописного Дорогобужа тощо. Наведено розповіді про визначних уродженців даного краю: про походження і роль Острозького роду в історії, про Шашкевичів - українську родину з Волині, князів Сангушків - підприємців з Болохівщини, Устима Кармелюка, Якова Гальчевського - отамана Болохівського краю, Василя Петренюка.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)414-53 + Т3(4УКР)4-53

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкриваються різні аспекти складної історії Галичини від найдавніших часів до наших днів, розвитку її культури, освіти, мистецтва, інших галузей матеріальної і духовної діяльності галичан у нелегких умовах тривалого іноземного поневолення. Серед розглянутих питань - галицько-польські відносини ХІ-ХІІ ст.; розвиток української державності в період Галицько-Волинського князівства; вплив візантійського мистецтва на культуру стародавнього Галича; риторика Галицько-Волинського літопису; перші українські часописи Галичини про українську мову та національне відродження краю; формування та розвиток господарсько-економічної культури в Галицько-Волинській державі та ін.

Висвітлено широке коло питань, що стосуються ролі й місця Глухова та Глухівщини у національному відродженні України, зокрема, ролі Марковичів як політичних діячів і літописців історії українського народу та його державності. Серед опублікованих статей - праці П.С.Соханя "Сумщина в історіографічній та джерельній спадщині Гетьманщини ХVIII ст.", М.А.Деркача "Глухів у національній історії України", М.Й.Заремського "Погляди Я.П.Козельського у контексті філософської думки в Україні XVIII ст.", С.З.Заремби "З історії українського пам'яткознавства", Н.В.Артикуца "Перший кодекс українського права та його роль у формуванні юридичної термінології східнослов'янських мов", а також праці Я.М.Марковича, О.І.Маркевича та О.М.Лазаревського про Марковичів тощо.

Зроблено першу спробу в українській історіографії дослідити біографію і наукову спадщину видатного археолога Ярослава Пастернака (1892-1969), який зробив визначні археологічні відкриття не лише на території України, але й в Австрії, Канаді, Польщі, Чехії. Представлено розроблену Я.Пастернаком схему історичного розвитку українського народу від найдавніших часів до княжої доби. Із залученням літописних, історико-архівних даних та археологічних джерел, здобутих вченим у ході багаторічних розкопок, розглянуто його концептуальні підходи до історико-топографічного розвитку княжих міст Галицько-Волинської держави - Балза, Звенигорода, Львова, Перемишля, Пліснеська, Теребовлі. Повідомляється про відкриття Я.Пастернаком 1936 р. Успенського собору в княжому Галичі. Простежено духовні основи історичного розвитку українського народу, осмислені вченим виключно на базі самостійних археологічних розкопок. Проаналізовано місце і роль цих досліджень в науковому світі, а також їх вплив на зростання національної свідомості серед українців Галичини.

Показано роль українського жіноцтва у державотворчому процесі й національному відродженні, його вплив на культурно-просвітницьке життя суспільства з кінця ХІХ - до кінця ХХ ст. Розкриваються передумови виникнення організованого жіночого руху, створення різних гуртків і товариств ("Товариство руських жінок" на Галичині, гурток Олени Доброграєвої у Києві та ін.), простежується жіноча діяльність у Східній Україні на початку ХХ ст. Аналізується літературно-наукова, педагогічно-виховна та громадсько-політична діяльність найкращих представниць жіночого руху (Н.Кобринської, Л.Українки, О.Кобилянської, С.Русової, Х.Алчевської, М.Омельченко та ін.). Значну увагу приділено аналізу галицької періодики для жінок на початку ХХ ст. як джерела дослідження історії жіночого руху.

Репринтно перевидані статті та інші рідкісні матеріали, які присвячені висвітленню політичної, економічної та соціальної історії Задунайської Січі. Аналізується побут, родинний стан та культура задунайських запорожців, розглядаються їх відносини з навколишнім населенням та побут після руйнації Задунайської Січі у 1828 р. Представлені роботи сучасних науковців, а також подано перелік відомих кошових, курінних отаманів та старшин Задунайської Січі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)41-7 + Э372.27-647.2

Рубрики:

Історія

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено актуальні питання фалеристики, сфрагістики, генеалогії, іконографії, геральдики, атрибутики, кодикології, архівознавства та документалістики. Проаналізовано тематику козацьких літописів Лівобережжя середини - другої половини XVIII ст. та палеографію реєстру всього Війська Запорізького 1649 р. Значну увагу приділено печаткам православних інституцій та духівництва, а також історичним портретам кінця XVII - XVIII ст. у збірці Національного музею історії України. Докладно висвітлено діяльність визначного італійського просвітителя Д.П.В'єссе.

Проаналізовано питання розвитку преси ХІХ - ХХ ст., зокрема, архівної періодики 1919 - 1938 рр., видавничої справи у деяких регіонах, проблеми становлення та функціонування сучасної української журналістики, творчість українських публіцистів (Д.Донцова, В.Шашкевича, В.Старосольського, М.Євшана, О.Барвінського). Розглянуто тематику окремих періодичних видань вказаного періоду , у т.ч. "Літопису політики, письменства і мистецтва", "Вісника Марійських товариств", часописів "Молода Україна", "Дзвони", "Киевская старина" тощо.

Здійснено систематизоване дослідження книги Буття на підставі сучасних наукових відкриттів у історії, археології, палеонтології, геології. Вивчено стародавні літописи та матеріали з мережі Інтернет.

Розглядаються найважливіші культурно-історичні події з найдавніших часів до середини XVII століття включно. Досліджується культура Київської Русі, запровадження християнства та поява писемної культури, зокрема, Святого Письма, творів отців церкви, апокрифів, морально-етичних та природничих збірників, створення оригінальної літератури. Характеризується спроба об'єднання православної церкви з католицькою й досягнення церковної єдності. Аналізуються літературні твори, діяльність визначних письменників, поетів, вчених, політичних та церковних діячів: Станіслава Оріховського, Шимона Шимоновича, Симона Пекаліда, Бартоломея Зиморовича, Андрія Римші, Мелетія Смотрицького, Стефана і Лаврентія Зизанієвих, Спиридона Соболя та інших. Події ілюструються документами, уривками з літературних творів, фотоматеріалами.

Висвітлено історію Національного музею у Львові. Окремі розділи присвячено автопортретам О.Новаківського, а також іконам майстрів Олексія та Димитрія у колекції зазначеного музею. Значну увагу приділено науковим дослідженням, каталогам, рецензіям тощо.

Висвітлено діяльність бібліотеки, що охоплює період Української революції 1917 - 1920 рр., перші два десятиліття будівництва соціалістичного ладу, коли книгозбірня послідовно пройшла шлях від міської публічної до Київської державної обласної бібліотеки ім. ВКП(б), та час окупації Києва німецько-фашистськими загарбниками. Наведено основні показники діяльності бібліотеки. Викладено визначальні чинники її діяльності. Запропоновано іменний покажчик.

Глибоко та всебічно розглянуто педагогічні погляди видатних класиків педагогічної науки в Україні (Г.С.Сковороди, О.В.Духновича, Т.Г.Шевченка, К.Д.Ушинського, Х.Д.Алчевської, Т.Г.Лубенця, І.Я.Франка, С.Ф.Русової, Б.Д.Грінченка, М.Грушевського, Л.Українки, Я.Ф.Чепіги, Г.Ващенка, І.Огієнка, А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського, М.Г.Стельмаховича, О.Я.Савченко). Визначено цінність їх педагогічних ідей за часів розбудови української школи.

Розглянуто принципи лікування запальних та дегенеративно-дистрофічних уражень кісток та суглобів, зокрема, особливості перебудови кістково-хрящових трансплантатів за наявності заглибної алопластики суглобових кінців кісток, результати застосування біологічної артропластики кульшового суглоба у хворих на анкілозуючий спонділоартрит. Проаналізовано біологічні зміни в органічній основі кісткової тканини в експериментальних тварин під дією нітратів, питання діагностики і тактики лікування передньо-медіальної нестабільності колінного суглоба. Окрему увагу приділено проблемам дитячої ортопедії та травматології.