Наведено результати археологічних досліджень давнього Галича, трипільського поселення Ріпниця-1 на Київщині, Цареборисівської фортеці, розкопок багатошарового поселення Шарин на Уманщині, досліджень залишків пізньосередньовічного укріплення XVI ст. поблизу смт. Меджибіж Летичівського району Хмельниччини, давньоруського грунтового могильника у Переяславі, Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Описано нові пам'ятки енеоліту та доби бронзи у басейні середньої течії Південного Бугу, археологічні пам'ятки с.Лісники Києво-Святошинського району. Розглянуто питання інвентаризації й охорони курганів Херсонщини.

Приведены результаты археологических исследований древнего Галича, трипольского поселения Репница-1 на Киевщине, Цареборисовской крепости, раскопок многослоевого поселения Шарин на Уманщине, исследований остатков позднесредневекового укрепления XVI ст. вблизи пгт. Меджибож Летичевского района Хмельницкой области, древнерусского почвенного могильника в Переяславе, Новгород-Северского Спасо-Преображенского монастыря. Описаны новые памятки энеолита и эпохи бронзы в бассейне среднего течения Южного Буга, археологические памятки с.Лесники Киево-Святошинского района. Рассмотрены вопросы инвентаризации и охраны курганов Херсонщины.

Наведено результати досліджень неординарного багатошарового поселення (мезоліт-козацької доби), розташованного між сучасними селами Ходосівка та Лісники в південному Київському передмісті. Охарактеризовано особливості польових досліджень, проаналізовано отримані знахідки та закономірності їх присутності в даній поселенській структурі. Розкрито роль і місце даного соціально-економічного феномену в історії регіону. Охарактеризовано пам'ятки округи розкопуваного селища. Наведено результати експериментального вивчення давньоруських об'єктів, ремесел і промислів, зокрема, давнього гончарства, залізоробної справи, смолокуріння.

Приведены результаты исследований неординарного многослойного поселения (мезолит-казацкого периода), расположенного между современными селами Ходосовка и Лесники в южном Киевском пригороде. Охарактеризованы особенности полевых исследований, проанализированы полученные находки и закономерности их присутствия в данной поселенческой структуре. Раскрыты роль и место данного социально-экономического феномена в истории региона. Охарактеризованы памятки округи раскапываемого селения. Приведены результаты экспериментального изучения древнерусских объектов, ремесел и промыслов, в частности, древнего гончарства, изготовления железа, смолокурения.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655

Рубрики:

Малі тіла сонячної системи

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено аналіз сфери зайнятості трудових ресурсів в Україні. Показано вплив змін у даній сфері на діяльність системи професійно-технічної освіти. Розглянуто проблеми її розвитку за умов ринкової економіки. Розкрито взаємозв'язок між системою державного регулювання зайнятості населення та стандартами професійно-технічної освіти. Здійснено аналіз підходів до визначення змісту та методики підготовки кваліфікованих робітників лісового господарства (на прикладі професії "лісник"), визначено умови та запропоновано засоби їх реалізації. Проаналізовано результати дослідницько-експериментальної роботи. Розроблено стандарт підготовки стосовно професії "лісник" у системі професійно-технічної освіти.

Розглянуто зооморфну керамічну фігурку, виявлену під час досліджень багатошарового поселення між Ходосівкою та Лісниками. Охарактеризовано саму знахідку та об'єкт, де її було виявлено. Запропоновано видову ідентифікацію скульптурки. У контексті розгляду широкого кола керамічної пластики з залученням значної кількості синхронних матеріалів проаналізовано місце цієї знахідки в матеріальній культурі давнього населення.

Вивчено вплив градієнта освітленості на мікроструктуру листків в кроні дерев двох видів клена (Acer platanoides, A. tataricum), що росли в заказнику "Лісники" Київської обл. Використано методи сканувальної електронної мікроскопії та морфометричного аналізу. Підвищена освітленість призводила до зниження площі продихів у верхніх листках A. platanoides і її зростання у A. tataricum порівняно до нижніх листків, тоді як площа щілини продихів та частка площ продихів від загальної площі листка підвищувались у A. platanoides і не змінювались у A. tataricum. Підвищений доступ світла також призводив до збільшення щільності розподілу продихів у A. platanoides на 58 % та у A. tataricum на 11 %. Щільність жилкування у випадку більшого рівня освітленості зростала у A. platanoides на 21 % та залишалась незмінною у A. tataricum. Показано, що різні види клена, які відрізняються за чутливістю до світла та градієнтом освітлення в кроні, мають відмінності характеристик мікроструктури листків за природних умов зростання в лісі, що може вказувати на різні стратегії адаптації цих двох видів.

Вивчено вплив градієнта освітленості в кроні дерев двох видів клену (Acer platanoides, A. tataricum), що росли в заказнику "Лісники" Київської обл., на ультраструктуру клітин мезофілу і хлоропластів листків. Ультраструктуру клітин досліджено за допомогою методу трансмісійної електронної мікроскопії та морфометричного аналізу. Підвищена освітленість призводила до зниження розмірів хлоропластів у верхніх листках A. platanoides и не впливала у A. tataricum, тоді як кількість хлоропластів на зріз клітини підвищувалась у обох видів. Фракція хлоропластів зростала у A. tataricum і знижувалася у A. platanoides під час збільшення освітленості. Підвищений доступ світла також призводив до зниження парціальних об'ємів гран у обох видів, в цьому разі фракція тилакоїдів строми зростала у A. platanoides і залишалася незмінною у A. tataricum. Серед парціальних об'ємів компонентів хлоропласта найменшою варіабельністю вирізнявся об'єм строми у обох видів, а найбільш пластичним був об'єм крохмалю. Зроблено висновок, що різні види клену, які відрізняються за чутливістю до світла, можуть також відрізнятися за ультраструктурними характеристиками та пластичністю листків у градієнті освітлення у кроні.

Розкрито виникнення так званих «професійних» шкіл на Стрийщині в роки німецької окупації (1941–1944 рр.). Подано інформацію, що розкриває систему фахового шкільництва. Охарактеризовано промислово-ремісничу, торгівельну, сільськогосподарську групи профшкіл. Досліджено діяльність середніх і спеціальних шкіл мистецького та педагогічного характеру. Зазначено про діяльність школи лісового господарства з українською мовою навчання, що готувала лісників різних спеціальностей. Акцентовано увагу на такі види сільськогосподарських шкіл: господиньку (домашніх господинь), городничо-садівничу та молочарську.

Раскрыто возникновения так называемых «профессиональных» школ на Стрыйщине в годы немецкой оккупации (1941-1944 гг.). Представлена информация, раскрывающая систему профессиональных школ. Охарактеризованы промышленно-ремесленная, торговая, сельскохозяйственная группы профшкол. Исследовано деятельность средних и специальных школ художественного и педагогического характера. Указано о деятельности школы лесного хозяйства с украинским языком обучения, готовившей лесников различных специальностей. Акцентировано внимание на такие виды сельскохозяйственных школ: хозяйственные (домашних хозяек), огородно-садоводческие и молочные.

Disclosed occurrence of so-called "professional" schools of the Stryi district during the German occupation (1941-1944 gg.). Provides information that reveals the system of vocational schools. Characterized by industrial and artisanal, commercial, agricultural groups vocational schools. Investigated the activity of the middle schools and special artistic and pedagogical character. Indicated on the activities of the school of forestry with Ukrainian language education, prepare foresters different specialties. The attention to these types of schools of agriculture: farm (housewives ) of Gardening and horticultural.

На территории ботанического заказника "Лесники" (НПП "Голосеевский", г. Киев) в разных экотопах обнаружено 126 видов лишайников из 62-х родов, 30-ти семейств, 9-ти порядков, 3-х классов и 3 вида лихенофильных грибов - Athelia arachnoidea, Clypeococcum hypocenomycis и Xanthoricola physciae. Agonimia borystenica описана как новый для науки вид лишайника. Для территории Украины впервые приведены Bacidia pycnidiata и Thelenella pertusariella, для ее равнинной части - Absconditella lignicola, Anisomeridium biforme, Bacidia laurocerasi, B. subincompta, Bactrostora dryina, Lecania, Stenocybe pullatula, Verrucaria viridigrana, 17 видов являются новыми для Киевской обл. Новые виды лишайников сопровождаются краткой морфологической характеристикой, иллюстрациями, а также информацией об их экологии и распространении. Обнаруженные в заказнике виды - индикаторы старых лесов - свидетельствуют о высоком уровне сохранности и целостности дубовых, ясене-дубовых и ольховых лесов на малодоступных заболоченных участках "Лесников", что обусловливает значительную ценность этого объекта природно-заповедного фонда. В заказнике сохранилась уникальная типичная лихенобиота широколиственных лесов Украины, которая нуждается в усиленной охране.

Заплавні ліси - високопродуктивні наземні екосистеми, що виконують надзвичайно важливі екологічні функції, зокрема нагромадження вуглецю. В заплавних біоценозах часто домінує Quercus robur, який відрізняється великою тривалістю життя й тому є зручним об'єктом для оцінки багаторічної фіксації вуглецю наземною фітомасою. На основі деревно-кільцевої хронології реконструйовано нагромадження вуглецю в стовбуровій деревині Q. robur п'яти заплавних дібров Києва та порівняли з даними деревостану парку "Феофанія", що знаходиться на відстані близько 4 км до найближчої заплави. Загальний вміст вуглецю в стовбуровій деревині Q. robur віком 50 років становив у середньому 319 кг на о. Муромець, 129 кг у заказнику "Жуків острів", 114 кг у заказнику "Лісники", 101 та 72 кг в урочищах "Бичок" та "Дубище" відповідно. Найбільший середній вміст вуглецю (902 кг) у стовбуровій деревині Q. robur віком 150 років зафіксовано в заказниках "Жуків острів", мінімальний (708 кг) - у заказнику "Лісники". Оцінка багаторічної динаміки депонування вуглецю в стовбурі показала тренд, який підвищується в усіх заплавах. Найбільша маса, до 15 кг/рік, акумульованого вуглецю спостерігалася в роки з оптимальними умовами росту, найменша - до 9 кг/рік, у період посух або низьких рівнів води в Дніпрі. При цьому ретроспективний аналіз свідчить, що поза заплавою кількість вуглецю у стовбуровій деревині Q. robur віком до 25 років була вищою, ніж у заплавах на 37 та на 14 - 28 % у дерев старшого віку. Винятком є деревостан на о. Муромець, в якому середня кількість нагромадженого вуглецю 25-річними деревами була на 56 % більшою, ніж в лісових культур парку "Феофанія" того ж віку, але вже у деревостані віком 50 років різниця зменшилася та стала недостовірною. В цілому, поза заплавою кількість щорічно депонованого вуглецю у стовбуровій деревині перевищує його значення в заплавах більше ніж у 1,5 - 2,8 разу у деревостанах віком понад 100 років і в 1,6 разу у середньовікових культур віком до 70 років.

Вивчено поширення та динаміку природно-осередкового зоонозу (хвороба Лайма (ХЛ)) на теренах Карпатського регіону та розроблено заходи його профілактики. Встановлено, що переносниками збудників ХЛ є іксодові кліщі (Acarina). Хвороба передається трансмісивно через присмоктування іксодових кліщів до тіла людини. У кліщів здійснюється трансоваріальна (через яйця), а також трансфазова (через личинки та німфи) передача збудників. Отримані дані свідчать про те, що захворюваність населення гірських регіонів до ХЛ є високою. Тенденція щодо захворюваності населення з року в рік зростає, зокрема в Косівському, Верховинському та Рахівському районах. Хворіють переважно люди середнього віку, частіше представники професійних груп ризику (лісники, збирачі ягід і грибів, пастухи, мисливці тощо).

Дослідження дендропарку "Олександрія" (історичної частини та урочища "Будинок лісника"), виконані у 2017 - 2019 рр., дали змогу виявити 40 видів епіфітних мохоподібних, що представляють 22 роди, 17 родин, сім порядків, два класи та два відділи. Це відповідає 46,51 % від загального числа виявлених бріофітів парку. Провідними родинами є Orthotrichaceae (9 видів), Brachytheciaceae (6), Amblystegiaceae (3), Anomodontaceae (3), Dicranaceae (3), Hypnaceae (3) та Pottiaceae (2). Провідними родами - Orthotrichum (9 видів), Anomodon (3) та Dicranum (3). Серед виявлених видів п'ять (Dicranum tauricum, Orthotrichum lyellii, Porella platyphylla, Sciuro-hypnum reflexum та Syntrichia virescens) є регіонально рідкісними в межах лісостепової зони України. Більшість епіфітних мохоподібних було виявлено на корі Acer platanoides (28 видів), Fraxinus excelsior (27), Quercus robur (26), Acer campestre (23) і Tilia cordata (22). А найменше видове різноманіття епіфітних мохоподібних було на корі хвойних (Pinus sylvestris, P. strobus, Picea abies, Larix decidua тощо). Окрім того, у дендропарку "Олександрія" на обстежених деревах було виявлено епігейні види Plagiomnium cuspidatum, Ceratodon purpureus, Dicranella heteromalla таPohlia nutans, а також епіксильні мохи Dicranum flagellare та ін. В урочищі "Будинок лісника" виявлено три види мохоподібних, які не трапляються в історичній частині парку. Зокрема, Lophocolea heterophylla та Sciuro-hypnum curtum було виявлено на стовбурах Quercus robur, а Sciuro-hypnum reflexum - на корі Quercus rubra. Водночас з'ясовано, що історична частина парку відрізняється присутністю значного числа експансивних видів бріофітів.