Приведені основні відомості і рекомендації щодо гідравлічного розрахунку газопроводів котельні, підбору устаткування вузлів виміру витрати газу, газорегуляторного пункту або установки (ГРП або ГРУ), розрахунку або підбору газових пальників, принципові рішення по загальнообмінній вентиляції котельного залу.

Викладено засади технічної термодинаміки. Висвітлено теорію тепломасообміну, метод комп'ютерного моделювання в процесі визначення коефіцієнта конвективного теплообміну. Охарактеризовано котельні установки, компресори, вентилятори та холодильні установки, теплові двигуни, теплові та атомні електростанції. Наведено відомості про системи теплозабезпечення житлових і виробничих будівель, енергоощадження та оптимізацію теплоенергетичних систем.

Изложены основы технической термодинамики. Освещены теория тепломассообмена, метод компьютерного моделирования при определении коэффициента конвективного теплообмена. Охарактеризованы котельные установки, компрессоры, вентиляторы и холодильные установки, тепловые двигатели, тепловые и атомные электростанции. Приведены сведения о системе теплообеспечения жилых и производственных строений, энергосбережении и оптимизации теплоэнергетических систем.

Визначено, що оптимальна стратегія змінювання складу працюючих котлоагрегатів залежить від очікуваної зміни сумарного теплового навантаження у котельній, тобто, від результатів короткострокового прогнозування температури зовнішнього повітря. Запропоновано методику короткострокового прогнозування коливань температури зовнішнього повітря.

Определено, что оптимальная стратегия изменения состава работающих котлоагрегатов зависит от ожидаемой смены суммарной тепловой нагрузкив котельной, а именно, от результатов краткосрочного прогнозирования температуры внешнего воздуха. Предложена методика краткосрочного прогнозирования колебаний температуры внешнего воздуха.

Висвітлено теоретичні засади детермінованих і випадкових сигналів, розкрито зміст базових понять теорії інформації. Описано основні операції, що здійснюються над сигналами: модуляцію, квантування та кодування. Наведено класифікацію різних видів сигналів, визначено їх спектральні характеристики. Розглянуто випадковий процес і закони розподілу ймовірності. Визначено сутність часового та частотного ущільнення, амплітудної та кутової модуляції. Показано особливості квантування за часом та рівнем, викладено теорему Котельнікова. Запропоновано методику завадостійкого кодування, встановлено властивості ентропії дискретних повідомлень. Розглянуто частотну й узгоджену фільтрацію, метод накопичення та кореляційний метод.

Освещены теоретические основы детерминированных и случайных сигналов, раскрыто содержание базовых понятий теории информации. Описаны основные операции с сигналами: модуляция, квантирование и кодирование. Приведена классификация различных видов сигналов, определены их спектральные характеристики. Рассмотрены случайный процесс и законы распределения вероятности. Раскрыта сущность временного и частотного уплотнения, амплитудной и угловой модуляции. Показаны особенности квантирования по времени и уровню, приведена теорема Котельникова. Предложена методика помехоустойчивого кодирования, описаны свойства энтропии дискретных сообщений. Рассмотрены частотная и согласованая фильтрация, метод накопления и корреляционный метод.

Описано схеми створення газотурбінних установок (ГТУ) і теплоцентралі (ТЕЦ) на базі промислової (опалювальної) котельні або газоперекачувальної станції, розглянуто методики розрахунків показників їх роботи. Розкрито можливості застосування переохолодження відхідних газів, бінарного циклу з низькотемпературним теплоносієм, прибудованої турбіни, надбудови високого тиску, пароежекторної установки та детандер-генераторних агрегатів на ГТУ - ТЕЦ. Обгрунтовано критерії вибору варіанта реконструкції ТЕЦ. Наведено приклади застосування енергозберігальних технологій на промислових та опалювальних котельнях, ТЕЦ і газопрекачувальних станціях. Описано схему створення міні-ТЕЦ на базі водогрійної котельні на ГТУ, яка працює на газопаровій суміші. Запропоновано методи визначення показників роботи системи теплопостачання від водогрійної котельні та теплонасосної установки.

Описаны схемы создания газотурбинных установок (ГТУ) и теплоцентрали (ТЕЦ) на базе промышленной (обогреваемой) котельни или газоперекачивающей станции, рассмотрены методики расчетов показателей их работы. Ракрыты возможности применения переохлаждения отходных газов, бинарного цикла с низкотемпературным теплоносителем, пристроенной турбины, надстройки высокого давления, пароэжекторной установки и детандер-генераторных агрегатов на ГТУ - ТЕЦ. Обоснованы критерии выбора варианта реконструкции ТЕЦ. Приведены примеры применения энергосберегающих технологий на промышленных и обогреваемых котельнях, ТЕЦ и газоперекачивающих станциях. Описана схема создания мини-ТЕЦ на базе водообогреваемой котельни на ГТУ, работающей на газопаровой смеси. Приведены методы определения показателей работы системы теплоснабжения от водообогреваемой котельни и теплонасосной установки.

Визначено втрати металу через зношення куль і броні барабана кульового барабанного млина. Проаналізовано вплив діаметра барабана на зношення молольних куль. Висвітлено досвід експлуатації розімкнутої схеми пилоприготування котла ТП-100 блока 200 МВТ Бурштинської ТЕС, схеми подачі пилу високої концентрації під розрідженням на котлоагрегатах, млинів та турбогенератів на Добротвірській ТЕС у режимі синхронного компенсатора. Вивчено механізм корозії поверхонь нагрівання котлів під час їх простою. Описано технології парового опресування вакуумної системи турбіни К-200-130 Бурштинської ТЕС. Розглянуто питання застосування схеми триступеневого спалювання палива на котлі ТПП-312 енергоблоку 300 МВТ Ладижинської ТЕС. Проведено аналітичні розрахунки втрат тепла в навколишнє середовище водогрійним котлом КВ-Г-4 котельні "Замарстинівська", викидів оксидів азоту з димовими газами під час спалювання палива в паливні парового котла ТП-92 за ступеневою схемою. Визначено співвідношення між витратами повітря на випарнику та конденсаторі SPLIT-кондиціонерів, кінетичні параметри процесу газифікації низькосортних палив.

Определены потери металла через изнашивание пуль и брони барабана пулевой барабанной мельницы. Проанализировано влияние диаметра барабана на изнашивание молотых пуль. Освещен опыт эксплуатации разомкнутой схемы пылеприготовления котла ТП-100 блока 200 МВТ Бурштынской ТЭС, схемы подачи пыли высокой концентрации под разрежением на котлоагрегатах, мельниц и турбоагрегатов на Добротворской ТЭС в режиме синхронного компенсатора. Изучен механизм коррозии поверхностей нагрева котлов при их простое. Описаны технологии парового опрессирования вакуумной системы турбины К-200-130 Бурштынской ТЭС. Рассмотрены вопросы применения схемы трехступенчатого сжигания топлива на котле ТПП-312 энергоблока 300 МВТ Ладыжынской ТЭС. Проведены аналитические расчёты потерь тепла в окружающую среду водогреющим котлом КВ-Г-4 котельной "Замарстиновская", выбросов оксидов азота с дымовыми газами при сжигании топлива в топливной парового котла ТП-92 по ступенчатой схеме. Определены соотношения между потерями воздуха на испарителе и конденсаторе SPLIT-кондиционеров, кинетические параметры процесса газификации низкосортных топлив.

Розкрито основні закони теплотехніки та методи їх застосування для розв'язання інженерних задач. Увагу приділено теорії тепломасообміну, будові та принципам дії теплоенергетичних установок, системам теплопостачання, паливним ресурсам, використанню тепла в сільському господарстві, проблемам економії енергоресурсів і використання поновлювальних джерел енергії. Наведено інформацію про класифікацію та особливості розрахунку теплообмінних апаратів, котельні установки, двигуни внутрішнього згоряння, компресорні машини, сільськогосподарські системи теплопостачання.

Раскрыты основные законы теплотехники и методы их применения для решения инженерных задач. Уделено внимание теории тепломассообмена, строению и принципам действия теплоэнергетических установок, системам теплоснабжения, топливным ресурсам, использованию тепла в сельском хозяйстве, проблемам экономии энергоресурсов и применению возобновляемых источников энергии. Дана информация о классификации и особенностях расчета теплообменных аппаратов, котельных установках, двигателях внутреннего сгорания, компрессорных машинах, сельскохозяйственных системах теплоснабжения.

Запропоновано систему віддаленого контролю за роботою котельного обладнання, яка є сукупністю програмно-апаратних засобів контролю, підключених до автоматизованої віддаленої центральної диспетчерської. Ці засоби забезпечують можливість слідкувати за роботою 16 котелень і приймати оперативні рішення у випадку порушення їх роботи. Система здійснює формування баз даних про параметри роботи кожної котельні у фіксовані моменти часу, проводить аналіз роботи та видає інтегральну оцінку їх стану у вигляді мнемосхеми котельні.

Запропоновано метод автономного електропостачання підприємств, що мають котельні, шляхом встановлення на них турбоагрегатів замість редукційно-охолоджувальних пристроїв. Це дає змогу одержувати електроенергію за мінімальних додаткових капітальних витрат і витрат палива.

Індекс рубрикатора НБУВ: В192.141

Рубрики:

Інтерполяція. Екстраполяція

Шифр НБУВ: Ж26161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто застосування сонячної установки для попереднього нагріву води у котельні. Для оцінки ефективності такого способу використовується коефіцієнт заміщення, що показує ймовірну частку економії традиційного палива. Запропоновано метод його розрахунку, який базується на довідкових кліматичних даних і характеристиках сонячної установки.

Наведено аналіз стану та перспективи видобування газу метану (ГМ) вугільними шахтами Донбасу. Розроблено пропозиції використання колективного способу дегазації вугільних пластів із відводом метану із застосуванням свердловин, пробурених із поверхні та із підземних виробок, розташованих по пласту та в породах покриву, що забезпечує скорочення викидів в атмосферу ГМ із відпрацьованим вентиляційним повітрям, і використання ГМ як палива. Наведено приклад використання метану як палива шахтної котельні замість вугілля.

Техніко-економічно обгрунтовано каскадне під'єднання котлоагрегатів на прикладі водогрійної котельні потужністю від 1 до 4 МВт. Визначено термін окупності каскадного під'єднання жаротрубних котлоагрегатів марки КВС.

Техніко-економічно обгрунтовано каскадне під'єднання котлоагрегатів на прикладі водогрійної котельні потужністю від 1 до 4 МВт. Визначено термін окупності каскадного під'єднання жаротрубних котлоагрегатів марки КВС.

Розроблено методологію вибору раціонального шляху проектування та реконструкції систем теплопостачання (СТ), що базується на забезпеченні мінімуму вартості теплової енергії, використаної протягом опалювального сезону та мінімуму строку окупності реконструкції за умов її здійснення. На базі результатів числового та експериментального дослідження розроблено єдину математичну модель функціонування СТ, що дозволяє оцінити економічні характеристики СТ залежно від її конфігурації та розмірів. Формалізовано та реалізовано на базі методів нелінійного математичного програмування задачу пошуку оптимальних розмірів теплової мережі та раціонального складу котельного устаткування, теплообмінників та інших елементів СТ, що забезпечують використання мінімуму теплової енергії. Проведено структуризацію загальної оптимізаційної задачі на базі основних положень системного аналізу. Створено структуру локальних взаємозалежних оптимізаційних задач, розв'язання яких дозволяє визначити оптимальні розміри різних елементів СТ та скоротити час розв'язання загальної оптимізаційної задачі. Запропоновано методи та залежності для розв'язання задачі оптимальної реконструкції. З'ясовано раціональний склад СТ, знайдено значення діаметрів трубопроводів, типи котлів та їх кількість, наведено типи теплообмінників і місце установки (на котельній чи теплорозподільній станції), схеми підмішування теплоносія.

Надано загальну характеристику котлоагрегатів. Проаналізовано основні питання енергетичного палива, об'ємів та ентальпій продуктів згорання, а також теплового балансу та витрат палива. Висвітлено особливості топкових і пальникових пристроїв, а також спалювання палива. Розглянуто проблеми теплового розрахунку котлоагрегату та його гідродинаміки. Охарактеризовано основні аспекти корозії в елементах котла та очищення поверхонь від забруднень. Значну увагу приділено водогрійним котлам малої потужності на традиційних і альтернативних паливах, виготовлення яких зараз швидко розвивається. Розглянуто екологічні проблеми котельної техніки, проблеми експлуатації та автоматизації котлів.

Розкрито сутність відновлюваних джерел енергії та подано їх характеристику. Розглянуто особливості конструювання вітроенергетичних, сонячних, біогазових, геотермальних установок і малих гідроелектростанцій. Наведено схеми генерування електричної енергії вітроустановками. Подано інформацію про активні та реактивні турбіни, синхронні генератори, метанове бродіння, електрообладнання малих гідроелектростанцій. Увагу приділено розрахунку фотоелектричних перетворювачів (сонячних батарей), гребельно-дериваційним схемам гідроелектростанцій, особливостям розрахунку об'єму видобування термальної води для забезпечення теплового навантаження системи з догріванням від пікової котельні.

Висвітлено гуманітарні, методичні й організаційні особливості підготовки фахівців з теплоенергетики. Розглянуто теоретичні засади теплотехніки. Розкрито питання гідрогазодинаміки, технічної термодинаміки, тепломасообміну, оптимізації та автоматичного керування теплоенергетичними процесами. Подано інформацію про котельні установки промислових підприємств, теплотехнічні процеси та установки, нагнітачі та теплові двигуни, нетрадиційні джерела енергії. Увагу приділено проблемам енергоменеджменту та методам зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище.

Розглянуто ексергетичні втрати в основних елементах систем опалення на базі теплонасосної установки та опалювальної котельні та вказано на шляхи їх усунення. Одержано значення для критичних температур навколишнього середовища та нижнього джерела теплоти для теплового насосу, що встановлюють нижню межу ефективного використання системи опалення з теплонасосною установкою. Приведено значення даних величин для деяких міст України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж109.5-51 + Д232.1

Рубрики:

Визначання компонентів газових сумішей

Газовий склад атмосфери

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ