Розглянуто ряд аспектів і проблем мінерагенії України, зокрема: геохімію та металогенію ряду перехідних 3d-елементів (Sc-Zn); вулкагено-осадове рудоутворення в Українських Карпатах; петрологію, геохімію та мінерагенію лужних порід; метаморфізовані руди Приазов'я; мінерагенію (металогенію) заліза, марганцю, урану, графіту, алюмінію, золота, платини, вольфраму.

Роботу присвячено діяльності видатного австрійського вченого і мандрівника французького походження, професора Львівського університету у 1787 - 1805 рр. Бальтазара Гакета на теренах Південно-Східної та Центральної Європи. Значну увагу приділено суспільно-політичній ситуації у Галичині (кінець XVIII - початок XIX ст.), особливостям рослинного та тваринного світу Карпат, а також початкам фітотерапії в Україні.

Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

На основе полевых исследований в Черногорском (Карпаты) и Ковельском (Малое Полесье) ландшафтах показаны структуры биополей отдельных видов деревьев и фитоценозов в целом. Проанализирована суточная ритмика мощностей и плотностей биополей деревьев в пределах всех структурных слоев.

Отримано кореляційні залежності, що свідчать про вплив гіпоксичних умов гірської місцевості на організм лижників. Зареєстровано підвищення частоти серцевих скорочень і зниження показників індексу Скібінського в період гострої акліматизації.

Наведено нарис природних умов Карпатської гірської системи та висвітлено фізико-географічні особливості високогір'я Українських Карпат. Подано фітоценотичну, екологічну та географічну характеристики синтаксонів високогірної рослинності. Всього описано 51 синтаксон рангу асоціації, які належать до 25 союзів, 19 порядків і 14 класів. Зроблено порівняльну характеристику синтаксонів на підставі даних про діагностичні види. Відображено динамічні особливості рослинності високогір'я та виконано порівняльний аналіз її синтаксономії в складі рослинного покриву Карпат.

Наведено результати довготривалих (1959 - 1997 рр.) досліджень гідрологічної ролі гірських лісів. Дано оцінку впливу віку деревостанів на формування стоку води та водозборів у букових і смерекових лісах Українських Карпат.

У гірсько-лісовому поясі Карпат на висоті 580 м над рівнем моря на деградованому дерново-буроземному грунті вивчали вплив сечовини і метилдесечовини на врожай сіяного агрофітоценозу, формування його ботанічного складу та зміни в хімічному складі сіна.

Розглянуто закономірності формування клімату, поширення основних метеорологічних елементів по території Карпато-Подільського регіону. Наведено огляд різноманітних метеорологічних явищ погоди, розглянуто погодні процеси на протязі року тощо.

Проаналізовано водні ресурси та водний баланс рік Карпато-Подільського регіону. Розкрито структуру водних ресурсів і визначено їх хімічний склад. Описано використання водних ресурсів Карпато-Подільського регіону.

Закарпатье, являющееся классическим примером переходной внутриконтинентальной контактной геоморфологической зоны, характеризуется интерференцией и сложным взаимодействием нелинейных природных и природно-техногенных процессов разных типов, образующих на современном этапе различные парагенетические комплексы. Наибольшую угрозу в возникновении экстремальных ситуаций представляют морфоструктурные узлы, с которыми связываются активизации землетрясений, подвижек по тектоническим разломам, экзогенных процессов разных типов, прежде всего гравитационных (оползневых, обвальных) и эрозионных, а также вытянутая вдоль побережья Выгорлат-Гутинского хребта и флишевых Карпат зона повышенной эрозионной опасности и разгрузки выносимого из горной части терригенного материала.

Розглянуто питання методології, теорії та методики геоморфологічних досліджень, зокрема, використання аерокосмічної інформації в інженерно-геоморфологічному картографуванні, ендогенні, екзогенні та антропогенні процеси у довкіллі та їх підпорядкування глобальним закономірностям функціонування природного середовища, а також актуальні напрями вивчення техногенного рельєфу. Досліджено регіональні проблеми в геоморфології, у т.ч. успадковування та направленість розвитку неоструктури центральної частини північної України, динаміку континентального осадконакопичення в неогені та її кореляцію з еволюцією морських басейнів півдня території України, особливості поширення шкідливих рельєфотворчих процесів в Українських Карпатах. Особливу увагу приділено палеографії та палеогеоморфології, особливо, палеографічним та палеогеоморфологічним аспектам формування нафтоматеринських товщ у Дніпровсько-Донецькому нафтогазоносному басейні, а також характеристиці та умовам формування палеозападин плейстоценового віку Волинського Полісся.

Висвітлено результати геоелектричних досліджень Євразійського складчастого поясу і прилеглих територій на великому просторі від Карпат до Байкалу, методи обробки та інтерпретації глибинних електромагнітних зондувань. Побудовано моделі електропровідності земної кори та верхньої мантії тектоносфери Карпат, Українського щита, Донбасу, Дніпровсько-Донецької западини, Криму, Кавказу, Тянь-Шаню, Турану, Паміру, Алтаю і Байкальської рифтової зони та описано можливі геологічні причини утворення аномальних зон високої електропровідності.

Наведено результати багаторічної роботи авторів з питань проектування, будівництва та експлуатації річкових укріпних споруд на гірських автомобільних дорогах України. У єдиному комплексі розглянуто проблему захисту гірських автомобільних доріг Українських Карпат від паводків, селевих потоків і зсувів. Детально проаналізовано листопадові паводки 1998 р. на Закарпатті та збитки від них дорожньому господарству області, характер руйнувань автомобільних доріг паводками. Узагальнено досвід організації робіт щодо відновлення автомобільних доріг Закарпаття після їх руйнувань паводком 1998 р., зроблено аналіз роботи типових конструкцій укріпних річкових споруд на гірських і передгірських ріках, а також подано рекомендації щодо захисту гірських автомобільних доріг Українських Карпат від паводків, селевих потоків і зсувів. Окрему увагу приділено вдосконаленню експлуатації укріпних річкових споруд і мостових переходів, організації наукових досліджень з питань проектування цих споруд, розробці спеціальних методичних вказівок і альбомів раціональних конструкцій для проектування, будівництва та експлуатації річкових укріпних споруд.

На підставі великого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел викладено історію населення України протягом I тис. до н.е. - першої половини I тис. н.е. в усіх її аспектах: політичному, соціально-економічному та культурному. Доведено, що економічний розвиток, зміна більш досконалішими формами господарювання, налагодження міжетнічних контактів, у свою чергу, зумовили поступовий розклад первісних відносин та формування перших ранньодержавних утворень на теренах українського Лісостепу та Степу. Відзначено, що важливим чинником, який сприяв розвитку цього процесу, стало існування на північному узбережжі Чорного моря упродовж тисячоліття античних держав - Боспору, Херсонесу Таврійського, Ольвії та Тіри. Увагу акцентовано на динаміці торговельних зв'язків місцевого населення з Елладою, елліністичними державами і Римом, численними народностями від Дунаю та Карпат до Кавказу й Уралу. Викладено найголовніші з існуючих в історіографії кіммеро-, скіфо- та сарматознавстві гіпотези, концепції та погляди, матеріали останніх наукових досліджень з історії та культури античних держав Північного Причорномор'я, їх взаємовідносин з оточуючим негрецьким населенням.

У населених пунктах Українських Карпат культивується найбільше декоративних форм туї західної, значно менше - туї східної і лише дві - туї складчастої. Більшість форм - деревовидні й зеленохвої. Передгірні та низькогірні райони придатні для культивування усіх трьох видів і їх форм. Для середньогір'я придатні лише туя західна та її форми з лускоподібною хвоєю.

Обгрунтовано особливості благоустрою об'єктів природно-заповідного фонду Карпат. Наведено перелік найбільш декоративних дерев і чагарників для пейзажних композицій і під'їзних доріг до них.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено конституційні засади щодо управління і права власності на лісові ресурси у контексті змін лісокористування в Карпатському регіоні України за 1967-1996 рр., а також напрямів ведення лісового господарства і лісокористування після реформування 1995 р. у порівнянні з сусідніми європейськими країнами - Австрією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Чехією.

Охарактеризовано вітровали у регіоні Карпат упродовж останнього 130-річного періоду. У вияві катастрофічних вітровалів встановлено довготермінову 80 - 100-річну періодичність. Досліджено причини, що формують вітровалонебезпечні ситуації та зумовлюють вияв вітровалів.