Проаналізовано причини виникнення та можливості попередження порушень поведінки сільськогосподарської птиці, які завдають птахівництву у всьому світі значних економічних збитків, а також обгрунтовано доцільність використання схильності птиці до роздзьобування оперення як індикатор стану навколишнього середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)613-209 + Ю959.84

Рубрики:

Історія

Соціально-психологічні корені психічних захворювань

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі узагальнення зарубіжної та вітчизняної літератури, документальних видань, архівних джерел розглянуто історію голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні, простежено руйнівні наслідки голодного лихоліття для українського етносу й української культури. З використанням документів і матеріалів колишніх силових структур (ДПУ, НКВС, Наркомп'юсту, Верховного Суду) розкрито факти масового канібалізму, терору голодом, репресій селян і "саботажників", причетності посадових осіб партійно-державного керівництва до політики нищення українського народу. Визначено основні причини та соціально-демографічні наслідки голоду. Висвітлено боротьбу за повернення українцям і всьому світові правди про голодомор, викладено заходи з увічнення пам'яті жертв тогочасного лихоліття.

На основе обобщения зарубежной и отечественной литературы, а также документальных изданий, архивных источников рассмотрена история голодомора 1932 - 1933 гг. в Украине, прослежены разрушительные последствия голодного лихолетия для украинского этноса и культуры. С учетом документов и материалов бывших силовых структур (ГПУ, НКВД, Верховного Суда) охарактеризованы факты массового канибализма, террора голодом, репрессий крестьян и "саботажников", причастия служебных лиц партийно-государственного руководства к политике уничтожения украинского народа. Определены основные причины и социально-демографические последствия голода. Освещена борьба за возвращение украинцам и всему миру правды о голодоморе, изложены меры по увековечиванию памяти жертв лихолетия тех времен.

На початку 1930-х pp. латвійська та естонська громадськість була доволі добре поінформована стосовно того, що відбувалося у СРСР, у тому числі про голод в Україні. Багато прибалтів мали родичів у цій радянській республіці, листи яких, де йшлося про страшні події, публікувалися у пресі країн Балтії. Латвійські та естонські дипломати володіли більш докладною інформацією про голод, котра грунтувалася на особистих враженнях від поїздок по Україні. У своїх звітах вони докладно писали про масштаби голодування та факти канібалізму. Хоча офіційна реакція Латвії та Естонії на український Голодомор була доволі пасивною, жителі прибалтійських країн організували кампанію допомоги, надсилаючи голодуючим у СРСР продовольчі посилки.

Розроблено математичну модель розвитку популяції Gryllus assimilis за умов суворо обмеженого фактора (кількості їжі). Експериментально встановлено, що розглянута модель потребує введення спеціального коефіцієнта, який буде відображати кількість загиблих особин унаслідок канібалізму та хвороб. За лабораторних умов експериментально підтверджено працездатність розробленої математичної моделі.

Мета дослідження - оприлюднити та проаналізувати досі невідомий фраімент спогадів польського дипломата про Великий голод в Україні 1932 - 1933 рр. Методологія полягає у застосуванні критичного аналізу до джерела, порівнянні його змісту з іншими доступними джерелами дипломатичного та розвідувального походження. Наукова новизна. Уперше опубліковано і проаналізовано невідомі раніше матеріали про Голодомор 1932 - 1933 рр. авторства провідного радянолога МЗС міжвоєнної Польщі. Висновки: про Голодомор 1932 - 1933 рр. написано багато. Проводяться нові дослідження. Аспект Великого голоду також неодноразово аналізувався на підставі дипломатичної й розвідувальної документації II Речіпосполитої. Утім, це не означає, що в польських архівах уже не можна віднайти невідомих матеріалів. І хоч більшість документів опубліковано, однак досі трапляються цікаві знахідки. Одна з таких - фрагмент спогадів дипломата, котрий, перебуваючи в Москві, не тільки чув про голод і читав про нього в рапортах польських консульських установ з України, але й, заступаючи керівника генерального консульства Польщі у Харкові, у серпні та вересні 1933 р. особисто зіткнувся з реаліями голоду. С. Забелло аналізує причини трагедії селянства, на основі розмов зі впливовим радянським журналістом К. Радеком намагається відповісти на питання, скільки людей померло, пише про акти канібалізму.

Розроблено нові технологічні аспекти вирощування європейського окуня та судака на ранніх етапах онтогенезу. Вперше доведено можливість переведення личинок європейського окуня на сухий корм в екстремально ранні терміни (вже на 20 добу після вилуплення) без втрати темпу росту й інших рибницько-біологічних показників. Під час порівняння рибницько-біологічних показників личинок окуня з двох різних угорських популяцій виявлено відмінності в харчовій поведінці та рівні агресивності, які позначилися на величині канібалізму, а також рівня розмірно-вагової гетерогенності одержаної популяції. Встановлено, що в інтенсивних умовах масового виробництва посадкового матеріалу, найбільш оптимальним способом знеклеювання ікри судака, що незалежить від хімічного складу води, є використання розчину молока з каоліном. Використання в перший місяць вирощування дрібних частинок каоліну на рівні 20 - 50 NTU справляє позитивний вплив на поведінку личинок. Серед нащадків від доместикованих плідників спостерігається тенденція до прискорення росту, про що свідчить динаміка росту молоді судака. Це може стати основою для проведення в подальшому селекційних заходів.

На основі архівних джерел, матеріалів преси та праць істориків розглядаються витоки, перебіг, наслідки Голодомору 1932 - 1933 рр. - жахливої трагедії, що мала місце на Поділлі. Опираючись на базові принципи історичного пізнання (історизму, науковості, об'єктивності, системності, всебічності, критичного підходу до аналізу джерельного матеріалу), використовуючи проблемно-хронологічний, структурно-системний, порівняльно-системний, порівняльно-історичний, статистично-аналітичний та інші загальнонаукові та спеціально-історичні методи, встановлено об'єктивну картину вчиненого більшовицькою владою злочину, в результаті якого лише на одній Вінниччині від голодної смерті загинуло подолян значно більше, ніж під час Другої світової війни. З'ясовано, що Голодомор мав конкретні соціально-економічні та національно-політичні передумови. Аналізуючи соціально-економічні витоки трагедії, звернено увагу на встановлення в країні жорсткої однопартійної системи, авторитаризму, розгортання владою свідомої боротьби проти власного селянства, нещадного його пограбування, перетворення на люмпенів, шляхом примусової колективізації, яку генсек Й. Сталін спершу розглядав як засіб накопичення коштів для здійснення індустріальних перетворень, безмірної викачки хліба, розправою над так званим "куркульством" - "останнім експлуататорським класом", подолання реального опору селян, для якого радянське керівництво повсюдно застосовувало терор і примус. Спричинивши великий голод в Україні, сталінський режим переслідував ще одну злочинну мету - викорінення національної автентичності, самобутності українців, що в результаті призвело до демографічної катастрофи, неприхованого етноциду - вбивства за етнічною ознакою. Наукова новизна статті визначається акцентуванням уваги на необхідності вивчення вчинення більшовицькою владою страшного злочину - зумисно організованого нею Голодомору 1932 - 1933 рр., визнаного Верховною Радою України, багатьма парламентами світу геноцидом українського народу.