Узагальнено результати наукових досліджень переорієнтації зональної системи обробітку грунту в аспекті її мінімізації та раціональнішого поєднання різноманітних заходів, що створює сприятливі умови освоєння соціально-етичного маркетингу. Доведено, що за сучасних умов, підвищенню стабільності землеробства немає іншої альтернативи, крім системної, оптимізованої інтенсифікації, зорієнтованої на концепцію соціально-етичного маркетингу.

Розглянуто питання організації землекористування. Проаналізовано методи, підходи та показники, які впливають на регіональний розвиток агропромислового виробництва; охорону земельних ресурсів. Визначено напрями удосконалення планування, фінансування та інвестування агропромислового виробництва.

Розглядається економічна необхідність підвищення родючості грунтів в умовах переходу до ринкових відносин. Пропонуються шляхи підвищення якості сільськогосподарської продукції на основі удосконалення організаційно-економічного механізму права власності на землю. Наведено еколого-економічний аналіз агропромислового виробництва, а також досліджується вплив екологічного фактора на оцінку земель.

Розглянуто питання становлення механізму поєднання доходів і витрат у місцевому бюджеті, раціонального землекористування та екологізації сільськогосподарського виробництва за умов реформування аграрного сектора економіки, дефіцитного фінансування державних видатків в Україні. Висвітлено тенденції та перспективи розвитку світового ринку молока та молокопродуктів, національної депозитарної системи й організаційні зміни в процесі глобалізації суспільства. Проаналізовано мотиваційні чинники іноземного інвестування у промисловість України, банківські ризики та методи управління ними у комерційному банку, а також шляхи мінімізації витрат виробництва на вітчизняних підприємствах.

Висвітлено наукові засади, тенденції та результати здійснення земельної реформи в Україні у 1999 - 2000 рр. Розкрито роль землеустрою у реалізації заходів щодо земельної реформи та концептуальні положення подальшого його розвитку, трансформації землеустрою. Визначено обсяги землевпорядних робіт, виконаних у ході земельної реформи. Відображено зміни землекористування в процесі земельної реформи та її соціально-економічні проблеми. Відзначено, що необхідно удосконалити кадастр, земельні платежі та створити інфраструктуру ринку землі. Накреслено шляхи формування національної програми сталого землекористування.

Проаналізовано земельне законодавство, земельне право як галузь у системі сучасного права України та навчальну дисципліну. Розглянуто предмет, принципи та витоки земельного права. Наведено характеристику земельно-правової норми та земельних правовідносин, його елементів, права власності на землю та права землекористування, правового режиму земель сільськогосподарського призначення, населених пунктів, промисловості, транспорту, зв'язку, лісового та водного фондів, запасу, а також правових питань земельного кадастру та землеустрою, правової охорони земель та юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Висвітлюються проблеми організації землекористування напередодні НЕПу, становлення радянської земельної громади як антитези колективізації. Розповідається про важливість раціонального використання орендних можливостей у швидкому відновленні довоєнних посівних площ, збільшенні обсягу сільськогосподарського виробництва та створенні умов для ведення підприємницької діяльності.

Висвітлено принципи удосконалення програм наукових досліджень, напрямки об'єднання знань для отримання вагомих успіхів у підвищенні продуктивності землеробства, поліпшення добробуту та благополуччя людей. З нових позицій, з урахуванням результатів проведення земельної реформи, розглянуто питання оптимізації землекористування, екологічні аспекти землеробства, роль нових сортів рослин у виробництві конкурентоспроможної продукції сільського господарства, інтеграції науки і виробництва тощо.

Досліджується можливість оцінки та вибору космічних знімків для розв'язання завдань землекористування на основі критеріїв, які пов'язані з імовірністю дешифрування зображень ландшафтних структур. Описано процедуру фізичного моделювання та досліджено кореляційні зв'язки між формалізованими критеріями якості та імовірностями розпізнавання та хибного розпізнавання зображень моделей елементів ландшафтів. Наведено результати порівняльної оцінки космічних зображень ділянок Чорнобильсько-Лютізького полігону, отриманих різними супутниковими системами дистанційного зондування Землі.

Описано вимоги щодо геодезично-картографічної основи грунтових карт, генетичні, геоекологічні та агрономічні властивості грунту як компонента ландшафту, об'єкта картографування та господарювання. Окремі розділи присвячено характеристиці аерокосмічних і комп'ютерних технологій, які застосовуються в процесі грунтового знімання, а також розгляду особливостей різноцільового картографування грунтів - для потреб земельного (грунтового) кадастру, землевпорядкування, контурно-меліоративної організації території, осушення та зрошення земель, в агролісомеліоративних, лісотипологічних, рекультиваційних, садпроектних та інших розробках. Відображено палеоландшафтні реконструкції та моделі сучасного екологізованого землекористування за поліваріантних умов господарювання та різних форм власності на землю.

Проаналізовано світові тенденції розвитку мобільної енергетики та перспективи вітчизняного тракторобудування. Детально розглянуто ефективні організаційні форми використання техніки за нових умов землекористування, агрофізичні властивості цикорію коренеплідного, особливості сепарації тонких водоростевих суспензій, нову технологію прямого підсіву трав на природних луках. Описано способи удосконалення технологічного процесу обробітку грунту перед садінням маточних коренеплодів. Запропоновано шляхи зменшення енергетичних витрат за умов використання беззчіпочних широкозахватних культиваторів. Всебічно досліджено процес сепарації дрібного зерносоломистого вороху в повітряно-решітних очистках.

Розглядаються закономірності розвитку ерозійного процесу та ерозійна ситуація в Україні. Наведено основні принципи контурно-меліоративної організації території, способи винесення і закріплення лінійних рубежів на місцевості. Дано опис смугового розміщення посівів, структури посівних площ і сівозміни. Підкреслено, що в умовах здійснення земельної реформи, утвердження різних форм власності на землю, зміни в соціально-економічній ситуації обумовлюють необхідність коригування і уточнення основних методологічних положень та нормативів грунтозахисної системи землеробства з контурною організацією території (КМЗ), в основу якої було покладено принцип системної оптимізації використання природних і матеріально-технічних ресурсів, регулювання водно-ерозійних процесів, диференційованого адаптування землекористування до грунтово-ландшафтних факторів. Представлено баланс гумусу, поживних елементів в системі КМЗ. Розглянуто особливості використання добрив при КМЗ. Висвітлено методи кількісного обліку ерозійних втрат грунту, а також втрат грунту при вітровій ерозії тощо.

Розкрито особливості землекористування створених на базі КСП підприємницьких структур. Досліджено можливості одержання ними кредитів під заставу земельної власності, наведено зразки оформлення документів на користування землями.

Розглянуто актуальні теоретичні та практичні питання реформування земельних відносин в Україні, економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу території та експертної оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Запропоновано методичні підходи до розв'язання ряду практичних завдань у сфері управління землекористуванням.

Проаналізовано питання використання природних ресурсів у сільському господарстві, інтенсивності землекористування, охорони та відтворення природних ресурсів. Обгрунтовано пропозиції щодо екологізації аграрного виробництва та охорони природи в процесі сільськогосподарської діяльності.

Розглянуто особливості відтворення системи економічних відносин у сфері послуг, формування ресурсної бази соціальної сфери регіонів, а також соціально-психологічні аспекти маркетингу. Проаналізовано діяльність українських економістів кінця XIX - початку XX ст. Окремі розділи присвячено плануванню та інвестуванню підприємств комунального господарства, економіко-екологічним аспектам землекористування, основним факторам зниження ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, економічним аспектам розвитку харчової промисловості, віртуальним інвестиціям тощо.

Представлені наукові роботи, які порушують важливі теоретичні та прикладні проблеми законотворчості, конституційного права і парламентаризму. Широко висвітлюється адміністративна проблематика, розглядаються різні аспекти підприємницької діяльності, правового забезпечення функціонування суб'єктів фінансової, банківської та інших сфер народного господарства, питання екології та землекористування, проблеми боротьби зі злочинністю і вдосконалення системи відбування покарання.

Досліджено й узагальнено актуальні економічні й екологічні проблеми підвищення ефективності використання, відтворення та охорони земельних ресурсів за ринкових умов господарювання. Розкрито суть і зміст ефективності землекористування як економічної категорії. Обгрунтовано комплексність використання, відтворення та охорони земельних угідь як органічно єдиного природно-економічного явища. Визначено резерви та запропоновано шляхи підвищення ефективності землекористування. Подано значний масив економіко-статистичної інформації, що характеризує ефективність використання, відтворення та охорони земельних угідь Волині.

На основі аналізу та узагальнення сучасних даних наукової літератури, законодавчих, нормативних документів, що стосуються реформування земельних відносин, а також результатів власних теоретичних розробок та досліджень висвітлено актуальні питання формування земельних відносин в умовах ринкової економіки України. Розкрито роль і місце землевпорядкування у розвитку земельних відносин, аспекти управління земельними ресурсами. Розглянуто наукові основи формування ринку землі та реєстрації нерухомості, питання організації фермерських землекористувань та збереження енергетичного потенціалу грунту.

Охарактеризовано наукову, дослідницьку, практичну та суспільно-політичну діяльність В.Ф.Сайка - академіка Української академії аграрних наук (УААН), директора Інституту землеробства УААН, видатного вченого в галузі землеробства та рослинництва, теорії та практики сучасних систем інтенсивного грунтозахисного землеробства. Розглянуто питання розробки сортової агротехніки та наукових основ вирощування зернових культур, стратегії розвитку сільського господарства, стабілізації землекористування. Запропоновано хронологічний покажчик публікацій В.Ф.Сайка, а також предметно-тематичний та іменний покажчики. Висвітлено праці, опубліковані за його науковою редакцією. Наведено перелік літератури про життя та діяльність академіка.