Наведено узагальнені результати акліматизації деревних інтродуцентів у колекціях Ботанічного саду УкрДЛТУ. На підставі тривалих спостережень виведено акліматизаційні числа основних представників інтродукованої дендрофлори і зроблено оцінку ступеня їх адаптації в Західному Лісостепу України.

Узагальнені відомості про аналітичне прогнозування показників розкриття рудного мінералу в залежності від вихідних текстурно-структурних ознак руди і вмісту цінного мінералу. Одержані необхідні співвідношення для створення алгоритмів обчислення функцій розподілення зростків за розподіленою ознакою (криві збагачення): магнітної сприйнятливості, густини, концентрації цінного мінералу.

Изложены теоретические и практические аспекты аутогенных свойств разделительной среды при обогащении угля. Разделяющая среда, двигаясь в радиальном направлении, производит перечистку уже сложившихся слоев материала. Частицы обогащаемого материала двигаются по стационарным траекториям, подвергаясь периодическому разрежению и уплотнению турбулентными вихрями, амплитуда которых уменьшается от периферии к центру аппарата. Аутогенные свойства разделяющей среды проявляются в условиях противоточных турбулентных потоков за счет неоднородности (по плотности) суспензии в радиальном направлении при наличии специфической постели и под действием поперечной циркуляции, обеспечивающей необходимую чистоту продуктов разделения. Зерна граничной крупности и плотности обеспечивают равновесие сепарируемой системы, при котором имеет место минимальное засорение продуктов разделения.

Наведено результати інтродукції деревних рослин Атлантично-Північноамериканської флористичної області на Північній Буковині: систематичний склад, дати початку та закінчення вегетації, зимостійкість, терміни цвітіння та фертильність пилку. Показано, що більшість рослин добре акліматизувались на Північній Буковині; зазначено, Атлантично-Північноамериканська флористична область є перспективним джерелом інтродукції на даній території.

Описано грунтові умови мінерального живлення деревних рослин зеленої зони Львова. Показано суттєві фізіолого-біохімічні зміни в листках під впливом особливостей місцезростання дерев. Наведено дані статистичного аналізу урбоекологічної залежності асиміляції азоту та його впливу на деякі процеси метаболізму в листках.

Наведено інформацію про створення вакуум-фільтра з протитечійною промивкою та фільтрувальною перегородкою з мінливою конфігурацією для важкофільтрувальних суспензій.

Досліджено пересування сипкого матеріалу сполученими напівциліндричними камерами, поділеними вертикальною перегородкою. Це дозволяє розділити будь-яку камеру на різні за об'ємом напівкамери. Встановлено, що положення перегородки суттєво впливає на ступінь заповнення напівкамер та час перебування матеріалу в апараті. Визначено характер переміщення матеріалу в шарі.

За наслідками інвентаризації наведено характеристику стану дендропарку в м. Винниках під Львовом, що був закладений С.Соколовським 100 років тому.

Розглянуто вплив електромагнітних полів на твердіючі закріплюючі розчини за струминного способу закріплення слабких дисперсних порід. Отримано результати досліджень щодо регулювання міцності, закріплених за допомогою струминної технології дисперсних порід внаслідок зміни напруженості магнітного поля, що впливає на закріплюючий розчин, або його витрати магнітним апаратом.

Розроблено математичну модель, яка визначає силу відриву частинки від поверхні поділу "вода-повітря" за умов плівкової флотації. Доведено: форми зерен визначають стійкість флотаційного комплексу.

Виконано аналіз впливу різноманітних чинників (теплової потужності, температури димових газів, підігрів у компонентів горіння, збагачення повітря горіння) на масові викиди оксидів азоту під час спалення палива в доменних повітронагрівачах. Показано, що за умови зберігання температур під куполом і дуття й опалення повітронагрівачів тільки доменним газом із підігрівом компонентів горіння, або збагаченням повітря киснем, масові викиди оксидів азоту практично не змінюються порівняно з використанням природнодоменної суміші.

З'ясовано, що під час згодовування молодняку свиней консервованого вологого зерна пшениці, збагаченого селеном та вітаміном E, спостерігалось збільшення товщини стінки і серозно-м'язової оболонки в кардіальній зоні шлунка, зменшення їх в пілоричній, а також існувала тенденція збільшення маси печінки, підшлункової залози та зменшення маси і довжини тонкого відділу кишечника у порівнянні з контролем.

Встановлено, що збагачення раціону молодняка свиней у разі вирощування на м'ясо ферментом бовілакт у кількості 5 г на голову за добу, у порівнянні з дозами 10 та 15 г, сприяло незначному підвищенню перетравності сухої та органічної речовин, у тому числі протеїну, жиру і клітковини відповідно на 0,8; 10,7; 6,2 %, без змін перетравності БЕР.

Доведено, що мацеробацилін, у разі збагачення ним раціонів молодняка свиней, за рахунок посилення вуглеводно-жирового обміну знижує вміст загальних ліпідів і фосфоліпідів, підвищує рівень тригліцеридів у спектрі загальних ліпідів у м'язовій тканині, cприяє накопиченню незамінних жирних кислот (лінолевої).

З'ясовано, що введення до раціону свиней бовілакту в кількості 5, 10 та 15 г на голову за добу сприяло підвищенню середньодобових приростів за 176 днів досліду відповідно на 16,1, 19,9 та 10,1 %, а також зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 13,9, 16,6 та 9,3 %. У результаті збагачення раціонів свиней різними дозами бовілакту забійна маса тварин дослідних груп збільшувалась на 11,3 - 28,1 %, а маса туші - на 9,27 - 15,8 % у порівнянні з контролем. Підкреслено, що згодовування бовілакту не вплинуло на зміну маси внутрішніх органів свиней, але посилювало жировідкладення хребтового шпику.

Досліджено прояв вітровалів за різних лісорослинних умов Горган. Виведено індекси вітровалонебезпечності основних типів лісу, встановлено найменш і найбільш вітровалонебезпечні типи лісу.

Установлено вплив початкової та кінцевої вологості продуктів на процес їх грануляції. Досліджено сушіння відходів флотації з супровідною грануляцією. Вперше у вітчизняній практиці підтверджено можливість сушіння з супровідною грануляцією відходів флотації з мулонакопичувачів на промисловій установці за умов Дніпродзержинського КХЗ.

У населених пунктах Українських Карпат культивується найбільше декоративних форм туї західної, значно менше - туї східної і лише дві - туї складчастої. Більшість форм - деревовидні й зеленохвої. Передгірні та низькогірні райони придатні для культивування усіх трьох видів і їх форм. Для середньогір'я придатні лише туя західна та її форми з лускоподібною хвоєю.

Проведено обстеження асортиментного складу деревних і трав'янистих рослин дендрарію Липниківського лісництва Львівського ліспаркгоспу. Розроблено та описано проект його благоустрою та озеленення, що буде впроваджено в перспективі.

Наведено класифікацію дерну й екобіоморф рослин, що його утворюють. Проаналізовано стан дернового покриву на порушених землях, визначено шляхи відновлення та флористичного збагачення техногенних територій.