Аналізуються політичні, військові та соціальні конфлікти, що розгортаються на межі третього тисячоліття на глобальному та регіональному рівнях. Розглядаються особливості стратегії національної безпеки України, антиноменклатурної революції, програми виходу з кризи, препарації влади. Звертається увага на геополітичне домінування України над всіма стратегічно важливими регіонами Сходу та Центру Європи, значними територіями Дону та Кубані.

Обгрунтовується сутність і головні напрями державної аграрної політики України, умови і механізми її реалізації. Викладено фундаментальні питання, що формують поняття аграрної політики у світлі вимог Конституції України згідно з інтересами українського селянства. Вказуються основні напрями реформування агропромислового виробництва відповідно до потреб ринкових перетворень. Узагальнено різні точки зору щодо аграрних реформувань, які були висловлені державними діячами, народними депутатами і вченими-аграріями України. Розглядаються принципові питання реформування економічних відносин в агропромисловому комплексі України та шляхи виходу із затяжної кризи.

Висвітлюється необхідність та актуальність впровадження науки "менеджмент" в практику діяльності агропромислових формувань. Розкривається суть і зміст аграрного менеджменту, його цілі, завдання, характерні риси та стадії. Досліджуються проблеми перспективності розвитку різних форм агробізнесу, шляхи поліпшення ефективності комунікацій, показано вплив комунікаційних процесів на прийняття оптимальних управлінських рішень. Висвітлюється суть найважливіших функцій управління: планування, організації, мотивації, контролю та координації. Аналізуються проблеми менеджменту персоналу - управління трудовими ресурсами, вмілого застосування на практиці різних стилів керівництва, а також проблеми забезпечення, створення та ефективного функціонування операційної системи підприємств АПК, управління у кризових ситуаціях та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)320

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж28369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено різні концепції, що визначають адаптивність особистості за умов соціальної кризи. Визначено види адаптації різноманітних соціальних і вікових груп. Подано психологічну характеристику прогресивних і регресивних адаптантів.

Розглядаються питання про суть створювальної політики і регулюючих механізмів у здійсненні стратегічної політики держави щодо дальшого реформування народного господарства та подолання економічної кризи в Україні.

Розглянуто питання українського національного відродження 1920-х рр. у радянській історичній літературі кінця 50-х - середини 80-х рр., стадії розвитку, стан селянства Лівобережної України напередодні суцільної колективізації 1927-1928 рр., причини кризових явищ промисловості Харкова у січні-грудні 1917 р., а також українське повоєнне село 1946-1953 рр. у вітчизняній історіографії. Досліджено роль Харківського університету у керівництві середньоосвітніми навчальними закладами 1805-1835 рр. Особливу увагу приділено висвітленню ролі та значення діяльності відомих вітчизняних діячів (Б.Н.Чичеріна, В.Н.Каразіна, К.Р.Дашкової та ін.) на розвиток української культури та освіти.

Висвітлюються проблеми економічного розвитку в умовах фінансових криз, лізингові операції в Україні, теоретичні основи розробки стратегії просування експорту країни на світовий ринок. Простежується вплив світової фінансової кризи на український фондовий ринок, режиму валютного курсу на рівень інфляції. Розглядаються питання страхування валютних ризиків в міжнародних лізингових угодах, методика оцінки фінансового положення фірми за даними балансу. Наведено порівняльний аналіз страхового бізнесу в Україні та в провідних країнах світу (США, Великобританії) тощо.

Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства, зроблено спробу переосмислення їх з позицій сучасної філософії, культурології, естетики, етики, релігієзнавства, мистецтвознавства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності. Досліджено феномен культурогенезу та проблеми сучасної культурної кризи.

В роботі на засадах нетрадиційних поглядів розглянуто місце економічних та інших механізмів в процесі акціонування. Важливість різноманітних узагальнень стосовно акціонування, його форм та методів полягає, зокрема, в тому, що з позицій економічної теорії обгрунтовується широка гама спонукальних мотивів та рушійних сил, що "застигли" у національній економіці, а практичний запуск їх сприяв би виходу економіки та її базових галузей із затяжної кризи. Зроблено спробу дати цілісне уявлення названих процесів, а також деякі основні засади створення і функціонування акціонерних товариств в умовах перехідної економіки.

Проаналізовано діяльність усього комплексу галузей харчової промисловості та висунуто шляхи їх удосконалення, а також подолання проблем, які виникають на етапі становлення ринкових відносин в Україні. Обгрунтована необхідність акціонування харчової промисловості України, висвітлено форми і методи, а також основні пріоритети та тенденції становлення цього процесу. Підкреслено, що темпи акціонування на сьогодні в Україні значною мірою залежать від стану економіки, що характеризується: розривом економічних зв'язків, диспропорцією між грошовими доходами та товарною масою тощо. За цих умов акціонування дає змогу шляхом розміщення акцій серед постачальників і споживачів налагодити втрачені зв'язки, через купівлю акцій компаній, що випускають дефіцитну продукцію, отримати доступ до неї і, таким чином, залучити кошти у виробництво. Висвітлена необхідність незалежно від держави налагодити ринкове кредитування народного господарства, в результаті чого зміни фінансових стимулів, введення бюджетних обмежень, отримання прибутків від ринку, а не від держави, будуть сприяти усуненню затратного механізму. Зроблено висновок про значимість акціонування як способу мобілізації фінансових ресурсів для реалізації програми виходу з економічної кризи в Україні.

Освещены антикризисные методы менеджмента, маркетинга, управления национальными экономиками стран Латинской Америки и возможность преодоления кризиса в макроэкономической политике современной Украины. Исследована проблема выбора курса экономической политики. Изложены практические результаты реформ 1990 гг. Приведена оценка современного экономического положения стран Латинской Америки, сделанная местными экспертами. Доказано, что использование научно-практических разработок с применением международных финансово-экономических законов, апробированных в латиноамериканских странах в борьбе с кризисными явлениями, может обеспечить отечественной экономике устойчивое развитие.

Розглянуто антикризові методи менеджменту, маркетингу, управління національною економікою країн Латинської Америки: Мексики, Аргентини, Чилі, Бразилії та шляхи подолання кризи в макроекономічній політиці сучасної України. Детально проаналізовано роль держави у реструктуризації національного виробництва.

Розглянуто проблеми розвитку промислового виробництва на сучасному етапі, характерною ознакою якого є спад виробництва та глибока криза неплатежів. В умовах нестабільного економічного розвитку особливо актуальними є проблеми фінансового стану промислових підприємств, наявності обігових засобів та забезпечення ними функцій по виконанню необхідних платежів. Обгрунтовано необхідність постійного контролю за станом фінансових ресурсів підприємств.

З'ясовано, що внаслідок поглиблення кризових явищ в економіці України спостерігається різке зниження платоспроможного попиту на продовольство. Досліджено основні тенденції у динаміці складових платоспроможного попиту, а також розкрито причини змін, що відбуваються на ринку. Індексним методом встановлено невідповідність співвідношення темпів зростання доходів населення та цін на основні продукти харчування.

Розглянуто теоретичні аспекти кризи виробництва з точки зору макро- і мікроекономічних процесів в Україні. Розроблено методологічні основи антикризової стратегії підприємства, механізм її реалізації. Розкрито показники та критерії, що характеризують фінансовий стан підприємства, досліджено основні напрямки фінансового оздоровлення підприємства, роль інвестицій в стабілізації функціонування підприємства та методи їх залучення тощо.

Изложены наиболее актуальные вопросы антикризисного управления в современных условиях. Рассмотрены теоретические основы, методы предкризисного и антикризисного управления, особенности кадрового менеджмента в кризисных ситуациях.

Розглянуто проблеми розробки теорії, методології та практичного інструментарію антикризового управління підприємством, яка враховує особливості функціонування національної економіки та законодавчої регламентації питань банкрутства та санації українських підприємств. Викладено теоретичні засади концепції циклічності економічного розвитку та методології дослідження кризових явищ. Критично проаналізовано існуючий стан державного регулювання проблеми розвитку кризових явищ у діяльності підприємства. Визначено теоретичні засади наукового підходу до організації антикризового управління діяльністю підприємства. Запропоновано теоретично виважену структурно-логічну схему процесу проведення антикризового управління підприємством. Детально розкрито концептуальні засади діагностики кризових явищ та практичного інструментарію її проведення, у т.ч. принципові нові напрямки дослідження - діагностику наслідків виникнення ситуації банкрутства та можливостей виходу підприємства з кризового стану (потенціалу його виживання). Висвітлено призначення, понятійний апарат та цільові параметри антикризової програми підприємства, методологічні засади управління її розробкою та реалізацією. Детально обгрунтовано економіко-фінансові аспекти підготовки та проведення окремих антикризових заходів. Викладено теоретико-методологічні основи контролю як функції антикризового управління, вимоги до організації контролю за ходом реалізації антикризової програми підприємства.

Розроблено теорію, методологію та практичний інструментарій антикризового управлінння підприємством, що враховує особливості функціонування національної економіки та законодавчої регламентації питань банкрутства та санації українських підприємств. Викладено теоретичні засади концепції циклічності економічного розвитку та методології дослідження кризових явищ. Визначено теоретичні засади наукового підходу до організації антикризового управління діяльністю підприємства. Запропоновано теоретично виважену структурно-логічну схему процесу проведення антикризового управління підприємством. Розкрито концептуальні основи діагностики кризових явищ та викладено практичний інструментарій дослідження. Висвітлено базові положення антикризової програми підприємства, методологію управління її розробкою та реалізацією. Обгрунтовано економіко-фінансові аспекти підготовки та застосування окремих антикризових заходів. Відображено теоретико-методологічні основи контролю як функції антикризового управління. Наведено вимоги щодо організації контролю за реалізацією антикризової програми підприємства.

Акцентовано увагу на проблемах запобігання банкрутству підприємств, їх виживання за умов ринкової економіки. На прикладах світової та вітчизняної практики доведено, що антикризове управління є ефективним засобом запобігання кризовим ситуаціям, гарантом фінансової стабільності підприємств і організацій.