Зазначено, що мистецтво фігурної стрижки виникло дуже давно, однак його значення для сучасного ландшафтного дизайну надзвичайно велике. Зелені стіни, арки, фігури тварин, як і колись, прикрашають приватні сади та громадські парки, спонукають до збереження природи та її відтворення. Наведено асортимент рослин для створення оригінальних форм за допомогою фігурної стрижки. Викладено основи створення та формування живих огорож і догляду за ними.

Наведено методи та засоби дослідження складу, структури, еколого-біологічних особливостей та функціональності живоплотів в урбанізованих екосистемах Буковини. Запропоновано теоретико-методологічні та практичні засади вдосконалення процесу формування стійких і високодекоративних живоплотів.

Наведено результати багаторічних досліджень з репродукції і культивування різноманітних декоративних форм Morus alba L., які зростають в Україні. Розроблено методику комплексної оцінки морозо- та зимостійкості декоративних форм М. alba L. Встановлено, що найкращу регенераційну здатність проявляють здерев'янілі живці, заготовлені із базальної частини однорічних пагонів молодих (до п'яти років) рослин, які не вступили у фазу плодоношення. Серед стимуляторів росту найефективнішим виявився сіопех - від 64,7 до 70,5 % укорінення. Високу схожість (біля 86,0 %) отримали при посіві насіння М. alba L. влітку на глибину Грунту до 1,0 см. Відслідковувалась закономірність - збільшення глибини посіву приводило до зменшення схожості насіння. Серед різних періодів щеплення найефективнішим виявився середньовесняний (1 - 2 декада квітня), а серед способів - поліпшене копулювання. Обґрунтовано підходи до стандартизації садивного матеріалу (декоративних форм M. alba L.), а також запропоновано класифікаційну модифікацію живоплотів з урахуванням семи основних показників: біологічних особливостей, облаштування, способу садіння, техніки утримання, кількості рядів, наявності штамбу і висоти.

Теоретично обґрунтовано прикладні основи репродукції та культивування різноманітних декоративних форм Morus alba L. в Україні. Розроблено методику комплексної оцінки морозо- та зимостійкості декоративних форм М. alba L. Установлено, що найкращу регенераційну здатність проявляють здерев'янілі живці, заготовлені з базальної частини однорічних пагонів молодих (до п'яти років) рослин, які не вступили у фазу плодоношення. Зазначено, що серед стимуляторів росту найефективнішим виявився clonex - від 64,7 до 70,5 % укорінення. Високу схожість (біля 86,0 %) одержано при посіві насіння М. alba L. влітку на глибину ґрунту до 1,0 см. Відслідковано закономірність - збільшення глибини посіву приводило до зменшення схожості насіння. Серед різних періодів щеплення найефективнішим виявився середньовесняний (1 - 2 декада квітня), а серед способів - поліпшене копулювання. Обґрунтовано підходи до стандартизації садивного матеріалу (декоративних форм M. alba L.), запропоновано класифікаційну модифікацію живоплотів з урахуванням семи основних показників: біологічних особливостей, облаштування, способу садіння, техніки утримання, кількості рядів, наявності штамбу та висоти. Запропоновано методику комплексної боротьби з Aphis pomi (тлею зеленою), яка полягає у вчасному знищенні їх на найбільш уразливих етапах розвитку, включаючи боротьбу із земляними мурахами-охоронцями.