Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Розроблено практичний підхід до питання одержання метил-трет-бутилового ефіру, екологічно чистого високооктанового компонента для автомобільних бензинів взаємодією ізобутилену та метанолу в присутності катіонообмінних смол як каталізаторів процесу. Досліджено алкілювання метанолу ізобутиленом на проточній установці, вивчено вплив природи вживаного катіоніту, температури здійснення реакції, об'ємної швидкості на конверсію реагентів та селективність.

Встановлено, що реакція солей амінокислот з 4-нітрофенілацетатом у системі тверда фаза/органічний розчинник під час каталізу краун-ефірами та четвертинними онієвими солями може здійснюватися як на поверхні поділу фаз, так і в органічній фазі залежно від природи учасників міжфазно-каталітичного процесу.

Розглядаються основні результати науково-дослідної роботи відділу фітопатогенних вірусів за останнє 20-річчя. Наводяться найбільш значні досягнення у вивченні вірусів, розповсюджених в Україні; пошуку вірусостійких форм серед диких видів і селекційних зразків сільськогосподарських культур; дослідженні природної та індукованої стійкості рослин до вірусів; вивченні антивірусних речовин і розробці способів їх практичного застосування; одержанні вірусостійких рослин методами генної та клітинної інженерії.

Наведено дані щодо ефективності використання різних способів сушіння та зберігання пряноароматичних рослин для використання у харчовій промисловості; результати порівняльного аналізу вмісту ефірних олій протягом вегетаційного періоду, врожайності пряних рослин та оптимальних строках заготівлі 17 видів рослин.

На котах за умов гострого експерименту досліджено модулюючий вплив донора оксиду азоту (NO) нітрогліцерину (НГ) та блокатора NO-синтази метилового ефіру нітро-L-аргініну (L-МЕНА) на реакції нейронів переднього відділу гіпоталамуса, викликані стимуляцією еволюйційно гетерогенних зон кори. Докорінні зміни типів реакції нейронів на пред'явлення кортикальних стимулів на фоні введення НГ та L-МЕНА виникали досить рідко (8,8 % - 65/736 тестувань), однак введення L-МЕНА у 72 % випадків призводило до вірогідного підвищення частоти фонової імпульсації нейронів, а введення НГ у 64 % випадків - до пригнічення фонової імпульсації. Обговорено вірогідні механізми впливу змін концентрації NO на синаптичну ефективність кортико-гіпоталамічних проекцій.

З метою зниження в'язкості триацетатцелюлозних (ТАЦ) композицій, які використовуються під час відливання основи для кінофотоматеріалів, пропонуються четвертинні амонійові сполуки: 1,1-дибензилазоній-4-оксоциклогексанхлорид; N, N, N', N' - тетраметил-N,N'-дибензилгексаметилендиамонійдихлорид; N, N, N'N'- тетраметил-N, N'- дибензилдиізопропіловий ефір етиленгліколю диамоній дихлорид; поліелектроліти на основі епоксидної смоли ЕД-20. Доведено, що існують оптимальні значення концентрацій і молекулярної маси добавки, яка вводиться в ТАЦ композицію. Проведено аналіз кривих течії концентрованих ТАЦ розчинів, віскозиметричних характеристик розведених ТАЦ розчинів, залежностей характеристичної в'язкості та константи Хагінса від молекулярної маси добавки. Показано, що максимальне зниження в'язкості спостерігається при еквівалентному співвідношенні гідроксильних груп ТАЦ і кватернизованих атомів азоту ЧАС.

Представлено результати досліджень набухання первапораційних мембран ваговим методом на прикладі визначення ступеня набухання плоских та трубчастих мембран на основі полідиметилвінілсилоксану. Визначено, що ступінь набухання досліджуваних мембран є мінімальним для сильно полярних органічних речовин, максимальним для неполярних та зростає в ряду спирти - органічні кислоти - нітропохідні - альдегіди - складні ефіри - прості ефіри - вуглеводні - галогенпохідні вуглеводнів. Отримано залежність ступеня набухання полідиметилвінілсилоксанових мембран від параметра розчинності органічних речовин, визначено параметр розчинності матеріалу мембрани.

Із застосуванням цитофотометричних методів вивчено зміну активності НАДФ-d і ферментів енергетичного обміну - лактатдегідрогенази (ЛДГ) і сукцинатдегідрогенази (СДГ) - у нейронах черевного та міжм'язового сплетінь (ЧС і МС відповідно) у щурів після ішемізації протягом 1 год ділянки тонкої кишки. Вимірювання проведено за умов блокування або активації синтезу оксиду азоту (NO). Показано збільшення активності НАДФ-d, СДГ і ЛДГ у нейронах МС у разі ішемії кишки. У ЧС зростала активність ЛДГ, активність НАДФ-d і СДГ не змінювалася. За умов блокування синтезу NO за допомогою метилового ефіру L-нітроаргініну активність НАДФ-d у нейронах МС і ЧС зменшувалась, а у разі ішемії кишки зберігалася на рівні, нижчому за контрольний. Після введення попередника NO L-аргініну активність НАДФ-d у нейронах МС і ЧС посилювалась, а за умов ішемії кишки зберігалася на рівні, котрий перевищував контрольний. Отримані дані вказують на істотну участь NO-ергічних механізмів у нервовій регуляції функції тонкої кишки у разі ішемії (переважно на рівні МС).

Досліджено мінливість складу ефірної олії, її компонентного складу та фізико-хімічних показників у насіннєвому потомстві Salvia officinalis L. в корінні, стеблах, листі, суцвіттях та в усій надземній масі рослини. Встановлено мінливість терпеноїдів за фазами розвитку.

Досліджено кінетику прищепленої полімеризації метилакрилату до гідроксиетилцелюлози, ініційованої системою "персульфат-іон-Fe (III)". Показано, що порядок реакцій за мономером дорівнює 1.8 і 1.7, за гідроксиетилцелюлозою - 0.3 і 0.2, за персульфат-іоном та іоном Fe (III) наближається до нуля, а ефективна енергія активації складає 7.0 і 58 кДж/моль для загального процесу полімеризації і власне прищеплення мономеру до ефіру целюлози відповідно. Встановлено, що ініціювання полімеризації відбувається за рахунок реакцій гомолізу персульфат-іона та безпосередньої взаємодії між ними і комплексом Fe (III) з гідроксилетилцелюлозою. Наведено кінетичну схему процесу і розраховано рівняння для швидкості загального процесу полімеризації та власне прищеплення, що відповідає знайденим експериментально частинним порядкам реакції.

Досліджено морфологічні та каріометричні особливості секреторних структур, які синтезують ефірну олію, у форм м'яти, що розрізнюються за інтенсивністю процесу олієутворення. Показано значну подібність морфології секреторних структур у форм м'яти на послідовних стадіях диференціації та функціонування. Характер зміни каріометричних показників клітин, які синтезують олію, також виявляв схожу закономірність, що складається у поступовому підвищенні, а після цього зниженні обсягу ядер та ядерець у процесі диференціації секреторних структур. У передсекреторний період спостережено функціональне збільшення обсягу ядер та ядерець секреторних клітин. Більш високі показники зазначених параметрів на всіх етапах диференціації та в передсекреторний період виявлено у високоолійної форми, що може служити непрямим показником підвищеної функціональної активності олієсинтезуючих клітин та інтенсивності процесу олієутворення. Одержані результати порівняно з відомими літературними даними про роль ядерного апарату секреторних клітин у біосинтезі компонентів ефірної олії.

Стисло подано описи рослин з лікарськими властивостями: дикорослих, культурних, декоративних, кімнатних і відкритого грунту, лікарські екзоти. Вміщено відомості про збирання, зберігання і способи застосування лікарських рослин. Охарактеризовано фізіологічно активні речовини - вуглеводи, органічні кислоти, ліпіди, ефірні олії, алкалоїди, глікозиди, дубильні речовини, вітаміни, фітонциди та антибіотики.

Систематизовано та узагальнено результати праць автора з розробки нових методів та підходів до синтезу макрогенетероциклічних сполук типу краун-ефірів, криптандів, гемісферандів та криптогемісферандів.

Визначено потреби людини у білках, жирах, вуглеводах і вміст їх в овочах, енергетичну цінність овочів, мінеральний склад, органічні кислоти, ефірні олії, а також норму споживання овочів. Викладено допускні кількості нітратів у овочах, особливості накопичення їх у рослинах. Наведено технологію застосування добрив, а також еколого-кліматичні фактори накопичення нітратів. Проаналізовано технологічні прийоми та кулінарну обробку, які знижують склад нітратів у овочах. Розглянуто антирадіаційні властивості овочів, зниження в них вмісту важких металів і допустимі рівні пестицидів.

Викладено спеціальну теорію відносності. Розглянуто питання простору та часу у класичній фізиці, принцип відносності Галілея, розвиток електродинаміки та гіпотезу ефіру, аберацію зірок. Охарактеризовано дослід Майкельсона - Морлі. Проаналізовано перетворення Лоренца. Досліджено кінематичні ефекти спеціальної теорії відносності. Висвітлено закон додавання швидкостей, закон збереження енергії імпульсу, релятивістський другий закон Ньютона. Описано інваріантність фізичних законів відносно перетворень Лоренца.

Досліджено алелопатичну і мікробіологічну активність хімічно чистого ментолу та ефірної олії м'яти з різним його вмістом. Методом капілярної газової хроматографії визначено головні компоненти в досліджених зразках ефірної олії. Показано, що вивчені речовини проявляють високу фізіологічну активність, яка за природних умов може бути регулятором структури та функцій окремих компонентів екосистеми.

Розглянуто проблему сировини у виробництві синтетичних мийних засобів - виробництво основних видів поверхнево-активних речовин (ПАР) та сировини для них. Подано результати робіт щодо одержання метилових ефірів кислот ріпакової олії, моноетаноламідів із використанням ріпакової олії та тваринних жирів, моногліцеридів ріпакової олії, одержання сульфосукцінатів як аніонних ПАР.

Синтезовано похідні азакраун-ефірів, які містять у боковому ланцюгу різні фармакофорні групи (залишки амінокислот, пептиди та фізіологічно активні сполуки) і вивчено їх фармакологічну активність. Показано, що вивчені сполуки проявляють широкий спектр біологічної активності. Виявлено, що сполука, яка має в своїй структурі залишок гамааміномасляної кислоти, проявляє найбільш високу ноотропну дію та за своїми антиамнестичними і протигіпоксичними властивостями значно перевищує широко застосовувані в клініці ноотропні засоби гаммалон, пірацетам, фенибут, оксібутират натрію тощо.

Шляхом аналізу стану виробництва дизельного біологічного палива встановлено, що технологічно розвинуті країни активно розвивають виробництво дизельного палива з відновлюваної сировини - ріпакової олії. Найбільш прогресивним та універсальним способом використання ріпакової олії як сировини для біопалива є її переетерифікація на метилові ефіри жирних кислот. Впровадження таких технологій в Україні вимагає тривалого часу та значних валютних витрат. Показано, що майже миттєвий ефект без значних капіталовкладень може надати застосування як нового дизельного палива гідродинамічно активованої суміші нафтового дизельного палива з ріпаковою олією.