Розглянуто специфіку та типологічні риси жанрової системи лірики ХХ ст. у ракурсі застосування категорії особистості як жанроутворювального фактора. Визначено своєрідність та еволюцію жанрової системи ліричних творів Анни Ахматової. Висвітлено жанрово-стилістичні особливості української повісті 1960 - 80-х років. Розкрито семантику епітетарних словосполучень у поезіях О.С.Пушкіна. Викладено деякі сучасні тенденції побутування фольклорних жанрів на Дніпропетровщині.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Розглянуто питання теорії та історії української мови, актуальні питання граматики, лексикології та термінології. Запропоновано лексико-семантичну характеристику української словотвірної термінології. Висвітлено особливості східнослобожанських говірок і розширено семантичну структуру лексеми в них. Обговорено проблеми української фразеології, кодифікації сучасної української правничої термінології та експресивності наукового мовлення. Визначено функціональний аспект фонетико-семантичного розвитку ономатопеї. Охарактеризовано семантико-стилістичну роль епітетів у генітивних конструкціях на підставі дослідження матеріалів поезії 20 - 30-х рр. ХХ ст.

Розглянуто систему відношень людина-природа на основі повістей Т.Шевченка. Зроблено спробу простежити мікропоетику опису в системі екстервентного психологічного аналізу повістей "Несчастный", "Наймычка", охоплюючи пейзаж-порівняння, пейзаж-епітет, пейзаж-метафору.

Розглянуто питання лексикології, фразеології, ономастики, ідеостилю, граматики, історії мови. Описано механізм формування сленгу, наведено класифікацію епітетів, народно-розмовні варіанти чоловічих імен на основі антропонімічних досліджень сіл Підгаєцького району Тернопільщини. Представлено загальну характеристику ономастикону закарпатської народної казки. Проаналізовано особливості відтворення семантики та внутрішньої форми онімів української народної казки в англомовному перекладі, семантико-прагматичні особливості перформативних висловлювань у формулах мовленнєвого етикету. Висвітлено специфіку граматичного вираження порівняльних конструкцій з темпоральною лексикою, лексико-семантичний спосіб творення іменників словотвірної категорії особи в лемківському говорі. Описано комунікативні функції безособово-інфінітивних речень сучасної української мови. Проаналізовано особливості використання української мови в церковній літературі другої половини ХІХ ст.

Рассмотрены вопросы лексикологии, фразеологии, ономастики, идеостиля, грамматики, истории речи. Освещен механизм формирования сленга, приведены классификация эпитетов, народно-разговорные варианты мужских имен на основе антропонимических исследований сел Подгаецкого района Тернопольской области. Представлена общая характеристика ономастикона закарпатской народной сказки. Проанализированы особенности воспроизведения семантики и внутренней формы онимов украинской народной сказки в англоязычном переводе, семантико-прагматические особенности перформативных высказываний в формулах этикета речи. Изучены специфика грамматического выражения сравнительных конструкций с темпоральной лексикой, лексико-семантический способ создания существительных словообразовательной категории личности в лемковском говоре. Раскрыты коммуникативные функции безличностно-инфинитивных предложений современного украинского языка. Проанализированы особенности использования украинского языка в церковной литературе второй половины ХІХ ст.

Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку шевченкознавства. Досліджено особливості художньої інтерпретації фольклорних жанрів, мотивів, образів, поетики та стилістики у творчості Т.Шевченка. Розглянуто використання думової традиції у поетичних творах Кобзаря. Висвітлено християнсько-релігійні засади творчості Т.Шевченка. Досліджено семантику метафори, думовий вірш, автентичне кобзарство та образ кобзаря, традиційні епітети та дидактичні мотиви у шевченковій поезії. Проаналізовано біблійні та фольклорні ремінісценції у вірші Т.Шевченка "І Архімед, і Галілей..."

Проанализировано современное состояние и перспективы развития шевченковедения. Исследованы особенности художественной интерпретации фольклорных жанров, мотивов, образов, поэтики и стилистики в творчестве Т.Шевченко. Рассмотрена думовая традиция в поэтических произведениях Кобзаря. Освещены христианско-религиозные основы творчества Т.Шевченко. Исследована семантика метафоры, думовые произведения, автентическое кобазарство и образ кобзаря, традиционные эпитеты и дидактические мотивы в шевченковой поэзии. Проанализированы библейские и фольклорные реминисценции в произведении Т.Шевченко "И Архимед, и Галлилей..."

Наведено загальну характеристику, висвітлено склад і функції сучасного українського військового сленгу. Висвітлено проблему класифікації стилів мови у сучасній французькій мові. Відтворено етнокультурну специфіку українського сталого епітета в англомовних перекладах. Досліджено структурні та семантичні особливості англійських юридичних термінів - складних слів. Визначено ергономічні показники категорії стану в сучасній англійській мові. Вивчено семіотичний аспект концептуальної організації художнього тексту. Охарактеризовано концепцію жанру в сучасних крос-культурних дослідженнях наукової комунікації.

Висвітлено загальні питання мовознавства, літературознавства, перекладознавства та лінгвопоетики (текстознавства). Викладено деякі аспекти вираження суперкатегоріального потенціалу оцінки у мові. Проаналізовано літературний процес періоду Мистецького Українського Руху. Наведено семантичну характеристику колористичних епітетів у поетичній мові М.Підгірянки. Розкрито семантичні аспекти сполучникової когезії у науковому стилі.

Освещены общие вопросы языковедения, литературоведения, переводоведения, лингвопоэтики (текстоведения). Изложены некоторые аспекты выражения суперкатегориального потенциала оценки в языке. Приведена семантическая характеристика колористических эпитетов в поэтическом языке М.Пидгирянки. Раскрыты семантические аспекты союзной когезии в научном стиле.

Розглянуто питання антропонімії, катойконімії, фразеології, словотворення, морфеміки, валентності стилістики в українській, російській, французькій та німецькій мовах. Розкрито деякі особливості шевченківського епітета. Висвітлено питання про наддіалектні явища в говорах української мови.

Розглянуто епітети, що мають форму складних прикметників і дієприкметників, і виступають художніми означеннями до найбільш уживаних іменникових слів поетичної мови ХХ ст. Визначено можливості складних слів в епітетній функції відтінювати ознаки (колір, звуки), а також урізноманітнювати ритміко-інтонаційну будову вірша.

Розкрито динамічний аспект мовної картини світу, описано її феномен. Висвітлено джерела вивчення історії мови в українському та російському мовознавстві в 1820 - 1860 рр., проблеми дослідження змістового навантаження та структури епітета у віршовій мові. Проаналізовано семантичні особливості категорії модальності в українській та англійській мовах, лексико-граматичні риси медичної термінології. Розглянуто питання про англіцизми у сучасній українській мові.

Раскрыт динамический аспект речевой картины мира, описан ее феномен. Освещены источники изучения истории языка в украинском и русском языковедении 1820 - 1860 гг., проблемы исследования семантики и структуры эпитета в стихотворном языке. Проанализированы семантические особенности категории модальности на украинском и английском языках, лексико-грамматические особенности специального языка медика. Рассмотрены вопросы об англицизмах в современном украинском языке.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему міфологічної типології образу Фауста. Описано образ музи в поезії Т.Шевченка. Значну увагу приділено проблемі полісуб'єктності жіночого "я" у прозі О.Забужко. Проаналізовано співвідношення логічних визначень та епітетів у фельєтонах М.О.Булгакова.

Рассмотрена проблема мифологической типологии образа Фауста. Описан образ музы в поэзии Т.Шевченка. Значительное внимание уделено проблеме полисубъективности женского "я" в прозе О.Забужко. Проанализировано соотношение логических определений и эпитетов в фельетонах М.А.Булгакова.

Висвітлено проблеми східнослов'янського мовознавства. Розглянуто питання граматичної будови та лексичного складу східнослов'янських мов, етимології та словотвору, історії взаємодії мов, культурології та стилістики. Запропоновано варіанти продуктивних моделей імен діяча у семантико-номінативній структурі композит з суфіксом -er. Проаналізовано мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю. Висвітлено комунікативні аспекти професійної діяльності лікаря, а також стилістичні функції епітетів у ранній прозі В.Винниченка.

Освещены проблемы восточнословянского языковедения. Рассмотрены вопросы грамматического строения и лексического состава восточнославянских языков, этимологии и словообразования, истории взаимодействия языков, культурологии и стилистики. Предложены варианты продуктивных моделей имен деятелей в семантико-номинативной структуре композитов суффиксом -ER. Проанализированы языковые особенности и экстралингвистическая обусловленность публицистического стиля. Освещены коммуникативные аспекты профессиональной деятельности врача, а также стилистические функции эпитетов в ранней прозе В.Винниченка.

Розкрито етноментальні особливості українських дум і російських билин у контексті уроку української літератури. Проаналізовано загальнослов'янський контекстовий простір іншомовних заголовків І.Франка. Розглянуто епітет як засіб вираження концепції людини у релігійному тексті. Висвітлено вплив мас-медіа на соціальні перетворення в суспільстві.

Раскрыты этноментальные особенности украинских дум и русских былин в контексте урока украинской литературы. Проанализировано общеславянское контекстовое пространство иноязычных заглавий И.Франка. Рассмотрен эпитет как средство выражения концепции человека в религиозном тексте. Освещен фактор масс-медиа в обществе как предпосылка социальных преобразований.

Висвітлено різні аспекти сучасної філології. Охарактеризовано епітет "чужий" як концептуальний художній образ у думовому епосі. Проаналізовано лінгвістичні особливості віртуальної комунікації людей. Визначено внутрішню форму слова у системі словотвору, а також структурні елементи епістолярії М.Коцюбинського як засіб виявлення конотативного компонента. Розглянуто взаємодію фразеологічних дериватів, варіантів та модифікантів, а також структурні типи абсолютної інфінітивної конструкції.

Освещены различные аспекты современной филологии. Охарактеризован эпитет "чужой" как концептуальный художественный образ в эпосе мысли. Проанализированы лингвистические особенности виртуальной коммуникации людей. Определены внутренняя форма слова в системе словообразования, а также структурные элементы эпистолярии М.Коцюбинского как способ выявления конотативного компонента. Рассмотрено взаимодействие фразеологических дериватов, вариантов и модификантов, а также структурные типы абсолютной инфинитивной конструкции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171.1 + Ш5(4)-335

Рубрики:

Трагічне в літературі

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено місце категорійної семантики кратності у структурі загальнодієслівної категорії аспектуальності. Проаналізовано етнокультурні особливості компаративних фразеологічних одиниць в українській і російській мовах. Розкрито концептуальний зміст лексичних і фразеологічних одиниць, словотвірний потенціал локативних іменників на позначення параметрів, функціонально-стильовий потенціал парцелятів у художньо-поетичному мовленні Л.Костенко. Розглянуто питання фольклорної епітетики в мові поезій Є.Маланюка, символіки вогню і води у поетичному ідіолекті Є.Гуцала. Описано особливості фразеологічної та пареміологічної синонімії в перекладних творах М.Лукаша. Вивчено вплив вірувань українців на формування фразеології.

Определено место категориальной семантики кратности в структуре общеглагольной категории аспектуальности. Проанализированы этнокультурные особенности компаративных фразеологических единиц в украинском и русском языках. Раскрыты концептуальное содержание лексических и фразеологических единиц, словообразовательный потенциал локативных существительных на обозначение параметров, функционально-стилевой потенциал парцелятов в художественно-поэтической речи Л.Костенко. Рассмотрены вопросы фольклорной эпитетики в языке поэзий Е.Маланюка, символики огня и воды в поэтическом идиолекте Е.Гуцала. Описаны особенности фразеологической и паремиологической синонимии в переводных произведениях Н.Лукаша. Изучено влияние верований украинцев на формирование фразеологии.

Розглянуто питання фразеології української мови в національно-культурному контексті, лексико-семантичного словотворення в центрально-слобожанських говірках за матеріалами сільськогосподарської лексики. Проаналізовано композити і юкстапозити у словотвірній системі сучасної української мови. Визначено епітетні словообрази як художньо-смислові домінанти поезій Т.Мельничука, хрест як прецедентний текст і символ національної культури в поезії Т.Г.Шевченка. Висвітлено структурно-семантичний аспект назв народних свят весняно-літнього циклу, культурно-естетичні аспекти вивчення літературних і фольклорних явищ. Описано типологію політичної афористики в сучасній журналістиці.

Рассмотрены вопросы фразеологии украинского языка в национально-культурном контексте, лексико-семантического словообразования в центрально-слобожанских говорах по материалам сельскохозяйственной лексики. Проанализированы композиты и юкстапозиты в словообразовательной системе современного украинского языка. Определены эпитетные словообразы как художественно-смысловые доминанты поэзий Т.Мельничука, крест как прецедентный текст и символ национальной культуры в поэзии Т.Г.Шевченка. Освещены структурно-семантический аспект названий народных праздников весенне-летнего цикла, культурно-эстетические аспекты изучения литературных и фольклорных явлений. Представлена типология политической афористики в современной журналистике.

Визначено епітетні параметри часоназв у сучасній українській поетичній мові. Описано поетичну стилістику українських повстанських пісень. Проаналізовано жанрову специфіку та структурно-семантичну організацію українських та англо-шотландських народних балад. Висвітлено парадигматику образу русалки в українській літературі та культурі, міфологему вогню в індивідуально-поетичній моделі світу українських дисидентів, національну колористику пейзажу новелістики Є.Гуцала.

Определены эпитетные параметры времяназваний в современном украинском поэтическом языке. Описана поэтическая стилистика украинских повстанческих песен. Проанализированы жанровая специфика и структурно-семантическая организация украинских и англо-шотландских народных баллад. Освещены парадигматика образа русалки в украинской литературе и культуре, мифологема огня в индивидуально-поэтической модели мира украинских диссидентов, национальная колористика пейзажа новелистики Е.Гуцала.