Розглянуто проблему лікування опущення нирок немедикаментозним методом - лікувальною гімнастикою, яка використовується на ранніх стадіях захворювання. Досліджено основні механізми впливу фізичних вправ - нейрогуморальну регуляцію, тонізуюче, трофічне, формування компенсацій. Відзначено позитивний ефект від проведеної ЛФК з використанням синергічно діючих механізмів.

Лікування хворих цукровим діабетом з гнійно-некротичними захворюваннями м'яких тканин здійснено за принципами активної хірургічної тактики. Для попередження післяоперційних нагноєнь виконувалось активне дренування рани, яке доповнювалось місцевим використанням пінних аерозольних препаратів, призначених для застосування в першій фазі ранового процесу. Підсумки порівняльного аналізу результатів лікування запропонованим методом доводять, що поєднання активного дренування рани з місцевим застосуванням пінних аерозолей після радикальної санації осередку гнійно-некротичної деструкції дозволяє стабілізувати процес загоєння, ефективно приглушує ранову мікрофлору і надійно запобігає розвитку місцевого запалення. Хірургічне лікування хворих цієї категорії повинно проводитися в умовах обов'язкового адекватного антидіабетичного лікування і корекції порушень у системі гомеостазу.

Висвітлено питання сучасного фізіологічного та патологічного акушерства, частково - перинатології. Велику увагу приділено актуальним проблемам тератології, плацентарної недостатності, недоношеної вагітності, гестозу, акушерської кровотечі, психосоматичній діагностиці та лікуванню. Описано сучасні методи обстеження гінекологічних хворих. Розглянуто специфічні та неспецифічні запальні захворювання і новоутворення жіночих статевих органів, захворювання молочної залози. Визначено особливості розвитку репродуктивної системи та її порушення, розлади менструальної функції, вірильні та нейроендокринні синдроми. Наведено методику основних гінекологічних операцій.

Висвітлено сучасні уявлення про особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики і лікування бронхіальної астми у підлітків. Узагальнено останні досягнення науки та практики і власний досвід автора у цій галузі. Розглянуто ризик розвитку важких форм захворювання у підлітків. Особливо детально висвітлено лікування з використанням сучасного ступінчастого підходу до терапії. Підсумовано досвід організації і роботи "астма - школи" й надано оцінку ефективності навчання в ній.

За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

Узагальнено основні фактори оздоровчого впливу рухової активності на організм людини. Розкрито механізм підвищення життєздатності організму за допомогою рухів. Розглянуто умови, необхідні для підвищення ефективності занять фізичними вправами.

Наведено результати вивчення нового захворювання чорної смородини - вертицільозу, спричиненого грибом Verticillium albo-atrum Rein et Bert, яке призводить до передчасного опадання листя і в'янення молодих рослин. За високої температури повітря збудник хвороби розвивається досить швидко, що призводить до миттєвого засихання кущів.

Наведено результати досліджень з випробування туберкуліну для ссавців, методів діагностики туберкульозу. Запропоновано концепцію епізоотологічного нагляду та систему профілактики бруцельозу в Україні. Проаналізовано виявлення вірусу лейкозу великої рогатої худоби за допомогою полімеразної ланцюгової реакції та біофізичні дослідження крові при цьому захворюванні. Розглянуто епізоотологічні особливості та клінічне проявлення інфекційного ринотрахеїту - пустульозного вульвовагініту великої рогатої худоби. Характеризуються поняття норми та патології у сільськогосподарських тварин, новий метод фізіологічної діагностики. Подані результати розробки та випробування нових ветеринарних препаратів: протианемічного та імунізуючого препаратів. Декілька статей присвячені визначенню токсичності нових ветеринарних препаратів, шкідливим речовинам кормів, дії іонізуючого випромінювання. Наведено порівняльну оцінку дії дезинфектантів при обробці бджільницького реманенту і результати вивчення ядерного поліедрозу та боверіозу шовковичного шовкопряда і дані про розповсюдження гельмінтозів, дію декількох протигельмінтних препаратів тощо. Відображені сучасні підходи до реєстрації ветеринарних препаратів.

Приведені результати дистанційних польових досліджень інформативності спектрального електромагнітного випромінювання у видимій і ближній IЧ-смугах спектру з метою оцінки фітопатологічного стану томатів. Встановлено, що найінформативнішою є ближня IЧ-область. Застосування дистанційних польових досліджень дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку (інкубаційний період) до появи його візуальних ознак.

Висвітлено проблеми щодо ВІЛ-інфекції у вагітних і дітей, а також загальні питання епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики і профілактики захворювання. Наведено сучасні класифікації ВІЛ-інфекції, методики лікування дітей та характеристику антиретровірусних препаратів. Розглянуто клініку захворювання у вагітних і дітей, профілактику перинатальної трансмісії ВІЛ, основні принципи диспансерного спостереження у разі ВІЛ-інфекції.

Висвітлюється історія медицини в Україні, методологія діагностичного процесу і сучасні вимоги до формулювання клінічного діагнозу. Викладено сучасні відомості про етіологію, патогенез, клініку, лікування і профілактику більшості захворювань внутрішніх органів. Розглядаються біологічні основи захворювання, основні прояви хвороби, алергічні захворювання, хвороби органів дихання, кровообігу, сполучної тканини, травлення, нирок, кровоносної, ендокринної систем і обміну речовин. Наводяться дані лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Подано інформацію про найпоширеніші внутрішні хвороби відповідно до алгоритму ведення хворого, у плані клінічного мислення лікаря - основи всіх навичок лікарської діяльності. Це - етіологія і патогенез захворювання, діагностичні критерії, складання плану лабораторно-інструментального дослідження, інтерпретація отриманих результатів, етіопатогенетичне обгрунтування діагнозу, призначеного лікування, заходи профілактики, прогноз.

Всебічно розглянуто таке важливе сучасне явище, як залучення споживачів послуг системи охорони психічного здоров'я (тобто людей із психічними захворюваннями, а також їх близьких) до активної участі в процесі надання їм допомоги. Аналізуються численні пов'язані з цим проблеми - термінологічні, правові, організаційні та ін. Описуються деякі механізми залучення споживачів до планування й оцінювання роботи відповідних служб та керування ними.

Подано результати вивчення впливу агротехнічних заходів - сівозміни, мінеральних добрив, сорту на розвиток та розповсюдження кореневих гнилів ярого ячменю. Впровадження запропонованих заходів забезпечить значне зниження шкідливості кореневих гнилів та підвищення стійкості рослин до захворювання.

З'ясовано, що одним із проявів серцевої патології є порушення серцевого ритму та провідності. Оцінено стан провідної системи серця у хворих на цукровий діабет ІІ типу залежно від тривалості, тяжкості та стану компенсації захворювання. За допомогою холтерівського моніторування ЕКГ, стандартної ЕКГ обстежено 59 хворих на цукровий діабет ІІ типу з різними видами аритмії та 27 хворих без/або з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності. Обстеження хворих проведено у стані компенсації та декомпенсації захворювання. Аналіз отриманих результатів показав, що у 82,1 % хворих на цукровий діабет ІІ типу найхарактернішою формою аритмії є шлуночкова екстрасистолія, пароксизми якої у 62 % хворих збігалися зі станом гіпоглікемії. У стані гіперглікемії з ознаками кетоацидозу в 54 % електрокардіографічні зміни проявлялися пароксизмами миготливої аритмії та синусової тахікардії. Під час оцінки зв'язку між тривалістю діабету й аритміями серця не виявлено прямої залежності, але число і тяжкість аритмій залежали від тяжкості діабету, ступеня компенсації захворювання і проявів атеросклеротичних порушень. Однією з основних умов зменшення цих порушень є нормалізація вуглеводного обміну та інших метаболічних розладів у поєднанні, за необхідності, з антиаритмічною терапією.

Установлено, что одним из проявлений сердечной патологии являются нарушения сердечного ритма и проводимости. Оценено состояние проводящей системы сердца при сахарном диабете II типа в зависимости от длительности, тяжести и состояния компенсации заболевания. С помощью холтеровского мониторирования ЭКГ, стандартной ЭКГ обследованы 59 больных сахарным диабетом II типа с различными видами аритмий и 27 больных без или с незначительными нарушениями сердечного ритма и проводимости. Обследование проведено в состоянии компенсации и декомпенсации заболевания. Анализ полученных результатов показал, что у 82,1 % больных наиболее частой формой аритмии являлась желудочковая экстрасистолия, пароксизмы которой у 62 % совпадали с состоянием гипогликемии. В состоянии гипергликемии с признаками кетоацидоза у 54 % больных электрокардиографические изменения проявлялись пароксизмами мерцательной аритмии и синусовой тахикардии. При оценке связи между длительностью диабета и аритмиями сердца не выявлено прямой зависимости, однако число и тяжесть аритмий зависели от тяжести диабета, степени компенсации заболевания и выраженности атеросклеротических нарушений. Одним из основных условий уменьшения этих нарушений является нормализация углеводного обмена и других метаболических изменений в сочетании, при необходимости, с антиаритмической терапией.

The course of ischemic heart disease is characterized by high incidence of heart rhythm and conductivity disorders. In the present research, with the help of standard ECG, ECG-monitoring, the state of heart conducting system was studied in diabetic patients. The received data show the dependence of changes in heart rhythm and conductivity in diabetic on compensation, duration and severity of the disease. The analysis of the received results has shown, that in 82,1 % of patients the most common form of arrhythmia was ventricular extrasystolia coincided with hypoglycemia. In a condition with attributes of hyperglycemia in 54 % of patients ECG changes were shown by paroxysmal atrial fibrillation and tachycardia. One of basic conditions for reduction ofthese disorders is normalization of carbohydrate metabolism and other metabolic disorders in combination with special therapy, if necessary.

Розглянуто субмікроскопічну будову нирок у щурів з експериментальним цукровим діабетом I типу в динаміці захворювання, а також зміни, що відбуваються у нирках щурів з цукровим діабетом під впливом ангіопротектора ізодибуту. Показано, що цукровий діабет тривалістю 2 - 6 міс. призводить до розвитку ознак діабетичної нефропатії - потовщення базальних мембран судин, діабетичного гломерулосклерозу, глікогенового некрозу канальців. Введення препарату ізодибуту тваринам із тривалим перебігом цукрового діабету I типу змінювало морфологічну картину нирок на краще за рахунок нормалізації структури базальних мембран гломерулярних капілярів, зменшення ступеня виразності запальних явищ у гломерулах і в канальцевому сегменті нефрона, ознак поліпшення процесів ультрафільтрації у гломерулах загалом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р66я431(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень неврологічних та психіатричних хвороб, зокрема, розглянуто питання лікування хворих з травматичними енцефалопатіями, деякі аспекти ролі гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи у патогенезі гострих порушень мозкового кровообігу, сучасні погляди на патогенез ішемічного інсульту та застосування інстенону, фраксипаріну, німотопу тікліду у комплексній терапії і профілактиці захворювання. Проаналізовано роль раціональної фармакотерапії в практичній діяльності лікаря, розкрито клініко-фармакологічні властивості метаболітного препарату агапурину (пентоксифіліну), а також досліджено питання попередження ускладнень під час хіміотерапевтичного лікування злоякісних новоутворень. Значну увагу приділено проблемам лабораторної справи та функціональної діагностики, педагогічним та психологічним аспектам тощо.

Проаналізовано антимікробну активність декаметоксину стосовно збудників кістково-гнійної інфекції в експерименті та клініці. Досліджено знезаражувальну дію розчинів декаметоксину на широкий спектр мікроорганізмів. Доведено відсутність руйнівної дії дезинфектану на конструкційні матеріали виробів медичного призначення. Обгрунтовано доцільність використання водних розчинів декаметоксину з метою профілактичної дезинфекції. Наведено характеристику основних клінічних штамів мікроорганізмів, які спричиняють хронічні захворювання урогенітального тракту в жінок. Проведено порівняльну морфологічну оцінку неад'ювантних антибластомних методів лікування раку язика. Встановлено високу ефективність поєднання променевої та хіміотерапії з гіпертермією та гіперглікемією, а також селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії на фоні штучної гіперглікемії. Охарактеризовано вплив емоційно-больового стресу на агрегацію тромбоцитів і антиагрегаційні властивості тканин різних органів. Розглянуто особливості перебігу бронхоектатичної хвороби у осіб з обтяженою спадковістю, різними гематологічними показниками та соматотиповими характеристиками.

Розглянуто особливості патофізіологічних змін у процесі загострення виразкової хвороби, порушення мікробіоценозу товстої кишки і метаболічні аспекти його впливу на формування патогенетичних механізмів захворювань внутрішніх органів. Висвітлено клінічні можливості динамічної міжфазної тензіометрії крові у випадку дифузних захворювань печінки, клініко-діагностичні аспекти хронічного панкреатиту, функціональний стан гепатобіліарної системи у хворих на алкогольний гепатит під час лікування фламікаром. Запропоновано шляхи покращання результатів хірургічного лікування ускладнених навколососочкових виразок, зменшення пошкоджуючого впливу нестероїдних протизапальних засобів на слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих на ревматичні захворювання.