Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)430.13

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано взаємовідносини Древлянської землі з варязькою династією Рюриковичів у IX - X ст. Розглянуто проблеми формування державницької ідеології на перехідному етапі розвитку українського суспільства, а також деякі детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин за умов сучасної України. Детально проаналізовано особливості становлення інформаційного суспільства у нашій державі.

На підставі вивчення різноманітних джерел, як російських, так і іноземних, розглядаються маловідомі сторінки військово-дипломатичної боротьби між Московською державою та Великим князівством Литовським за давньоруські землі на межі 70-80-х років ХV ст. Підкреслено, що цей період засвідчив нову розстановку та зміну зовнішньополітичної ситуації в Східній Європі. На зміну різноманітним державно-політичним утворенням Північно-Східної Русі прийшла сильна Московська держава, яка ставила собі за мету об'єднання всіх давньоруських земель, що неминуче вело до військового конфлікту з Великим князівством Литовським, королем якого на той час був Казимир IV. Литва не мала військово-політичного потенціалу, необхідного для утримання в складі своєї території давньоруських земель. Вторгнення Менглі-Гірея на Правобережжя та розорення Києва на певний час припинили коливання кримського хана у виборі союзника, яким став Іван III. В даних умовах потенційні супротивники не наважувались на широкомасштабну війну між собою, а намагались діяти в складі коаліції, використовуючи сили союзників.

Висвітлюється ключовий момент у боротьбі між Російською державою та Великим князівством Литовським за давньоруські землі - війна 1500-1503 рр. На основі різноманітних опублікованих матеріалів та архівних джерел розглядаються питання військово-політичної боротьби, міжнародних відносин у Східній Європі на межі ХV-ХVI ст. Досліджуються актуальні і в наш час проблеми, пов'язані з правом населення самому вирішувати власну долю співвідношенням добровільності та насильства в ході формування Російської держави, місцем міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів у процесі державотворення.

На документах зарубіжних архівів вперше в українській історіографії грунтовно висвітлено роль Чеських Земель (колишні Королівство Чехія, маркграфство Моравія і князівство Силезія, або сучасна Чеська Республіка) у формуванні Чехословаччини в контексті дезінтеграції Австро-Угорщини: компаративне державотворення у Східно-Центральній Європі після Першої світової війни, взаємодію еміграції з вітчизняними чинниками, участь у Паризькій конференції, геополітичну орієнтацію на США і Західну Європу, економічні й стратегічні аспекти, потенціал, проблеми, виникнення і спроби розв'язання регіональних конфліктів, визначення кордонів, стосунки з Австрійською республікою, Німеччиною, Польщею, контакти з Україною.

Висвітлено трагічні сторінки кривавої боротьби між Великим князівством Литовським, Московською державою та Кримським ханством за вплив у Східноєвропейському регіоні. Охарактеризовано політичні процеси та відносини між ворогуючими сторонами, проаналізовано передумови, причини та наслідки їх боротьби за давньоруські землі.

Освещены трагические страницы кровавой борьбы между Великим княжеством Литовским, Московским государством и Крымским ханством за влияние в Восточноевропейском регионе. Охарактеризованы политические процессы и отношения между враждующими сторонами, проанализированы предпосылки, причины и последствия их борьбы за древнерусские земли.

Наведено результати археологічних досліджень стародавнього Іскоростеня. Розглянуто особливості древлянських городищ VIII - X ст. Проаналізовано проблеми охорони археологічної території (на прикладі проекту "Ходосівський археологічний комплекс"). Висвітлено питання про історичну топографію стародавнього Житомира. Охарактеризовано розвиток тваринництва та мисливства у давньослов'янського та давньоруського населення Житомирщини. Наведено деякі матеріали до реконструкції історичної топографії Сугдеї VIII - першої половини X ст. Розглянуто скандинавські артефакти Південно-Західної Русі та планувальну структуру поселень райковецької культури у Прикарпатті.

Приведены результаты археологического исследования древнего Искоростеня. Рассмотрены особенности древлянских городищ VIII - X ст. Проанализированы проблемы охраны археологической территории (на примере проекта "Ходосеевский археологический комплекс"). Освещены вопросы исторической топографии стародавнего Житомира. Охарактеризовано развитие животноводства и охотничьего промысла у древнеславянского и древнерусского населения Житомирской области. Приведены некоторые материалы по реконструкции исторической топографии Сугдеи VIII - первой половины X ст. Рассмотрены скандинавские артефакты Южно-Западной Руси и особенности планирования поселений райковецкой культуры в Прикарпатье.

Проаналізовано політико-адміністративний та соціально-економічний розвиток Ратенського князівства, що успадкувало давньоруські традиції Волинського Полісся. Всебічно охарактеризовано вплив литовських і польських політичних діячів на подальшу долю даного князівства.

Висвітлено історію формування та розвитку Чернігівської землі-князівства, основні етапи боротьби династії Ольговичів за гегемонію в південно-руських землях. Описано особливості політичного розвитку українських князівств.

Освещена история формирования и развития Черниговской земли-княжества, основные этапы борьбы династии Ольговичей за гегемонию в южно-русских землях. Описаны особенности политического развития украинских княжеств.

Розкрито витоки та проаналізовано наслідки проникнення впливу суздальських князів у переяславське князівство в ІХ - ХІІ ст., роль шляхти в процесі становлення козацтва в Україні в XVI ст. Розглянуто питання колабораціонізму в історичній науці, висвітлено структуру органів виконавчої влади в Наддніпрянській Україні у 1917 - 1920 рр., особливості економічної співпраці українського населення з окупаційною владою на початку Великої Вітчизняної війни. Проаналізовано наукову та видавничу діяльність "Центру пам'яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури", а також її вплив на трансформаційні процеси в Україні в 1990-х рр. - на початку ХХІ ст.

Раскрыты истоки и проанализированы последствия проникновения влияния суздальских князей в переяславское княжество в ІХ - ХІІ ст., роль шляхты в процессе становления казачества в Украине в XVI ст. Рассмотрены вопросы коллаборационизма в исторической науке, освещены структура органов исполнительной власти в Надднепрянской Украине в 1917 - 1920 гг., особенности экономического сотрудничества украинского населения с оккупационной властью в начале Великой Отечественной войны. Проанализированы научная и издательская деятельность "Центра памятковедения НАН Украины и Украинского общества охраны памяток истории и культуры", а также её влияние на трансформационные процессы в Украине в 1990-х гг. - начале ХХІ ст.

Розглянуто історію назви "Галицько-Волинське князівство". Висвітлено проблему дослідження княжого двору Романовичів. Особливу увагу приділено етапам історії Галицько-Волинської держави та Королівства Русі. Визначено місце Волинської та Галицької землі у державно-політичному розвитку слов'янства Східної Європи у період раннього та класичного середньовіччя. Проаналізовано особливості вивчення антропологічних прикмет мешканців даних регіонів княжих часів в історіографії ХІХ - ХХ ст.

Рассмотрена история названия "Галицко-Волинское княжество". Освещена проблема исследования княжеского двора Романовичей. Особое внимание уделено этапам истории Галицко-Волынского государства и Королевства Руси. Определено место Волынской и Галицкой земель в государственно-политическом развитии славянства Восточной Европы в период раннего и классического средневековья. Проанализированы особенности изучения антропологических примет жителей данных регионов в период княжеских времен в историографии ХІХ - ХХ вв.

Висвітлено актуальні питання спільного історичного минулого та сьогодення українсько-угорських взаємин. Розглянуто характер та еволюцію русько-угорських зв'язків у IX - XIII ст., особливості дипломатичних відносин та військово-політичної співпраці між Трансільванським князівством та Запорізьким військом, згодом - Українським гетьманатом у XVII ст. Досліджено національну політику Угорщини на території Закарпаття та її еволюцію протягом століть перебування цього українського краю в складі сусідньої держави, непрості українсько-угорські відносини під час Першої та Другої світових воєн. Висвітлено становлення та перспективи співробітництва незалежної України та Угорської Республіки за умов розгортання євроінтеграційних процесів, а також деякі інші актуальні питання двосторонніх відносин.

Освещены актуальные вопросы исторического прошлого и настоящего украинско-венгерских взаимоотношений. Рассмотрены характер и эволюция русско-венгерских связей в IX - XIII вв., особенности дипломатических сношений и военно-политического сотрудничества между Трансильванским княжеством и Запорожским войском, впоследствии - Украинским гетьманатом в XVII в. Исследованы национальная политика Венгрии на территории Закарпатья и ее эволюция на протяжении столетий пребывания этого украинского края в составе соседнего государства, непростые украинско-венгерские отношения во время Первой и Второй мировых войн. Освещены становление и перспективы сотрудничества независимой Украины и Венгерской Республики в условиях евроинтеграционных процессов и некоторых других актуальных вопросов двусторонних отношений.

Проведено аналіз укріплених поселень давньоруського часу, розташованих на території, зайнятій племенами літописних древлян. Висвітлено історію досліджень городищ древлянської землі. Розглянуто проблеми визначення племінної території, особливості планування, площу й устрій оборонних споруд. Висвітлено питання хронології, топографії та соціальної типології древлянських городищ IX - XIII ст.

Проведен анализ укрепленных поселений древнерусского времени, расположенных на территории, занятой племенами летописных древлян. Освещена история исследований городищ древлянской земли. Рассмотрены проблемы определения племенной территории, особенности планирования, площадь и устройство оборонительных сооружений. Освещены вопросы хронологии, топографии и социальной типологии древлянских городищ IX - XIII ст.

Висвітлено історичні події на території України від палеоліту до сьогодення. Розкрито витоки української народності та державності. Наведено інформацію про Антське царство, Київську Русь, Галицько-Волинське князівство, Річ Посполиту, Запорізьку січ, Кримське ханство, нищення козацького устрою та розділи українських земель у другій половині XVIII ст., вплив реформ в Австрійській імперії на життя українського народу, національний рух у Західній Україні наприкінці XIX - на початку XX ст., Українську Державу гетьмана П. Скоропадського, політичний режим у радянській Україні, зовнішню та внутрішню політику УРСР, проблеми розбудови незалежної України. Увагу приділено стану духовності та культури в сучасній Україні.

Освещены исторические события на территории Украины от палеолита до настоящего времени. Раскрыты истоки украинской народности и государственности. Дана информация об Антском царстве, Киевской Руси, Галицко-Волынском княжестве, Речи Посполитой, Запоржской сечи, Крымском ханстве, уничтожении казацкого строя и разделе украинских земель во второй половине XVIII в., влиянии реформ в Австрийской империи на жизнь украинского народа, национальном движении в Западной Украине в конце XIX - начале XX вв., Украинском Государстве гетмана П. Скоропадского, политическом режиме в советской Украине, внешней и внутренней политике УССР, проблемах построения независимой Украины. Уделено внимание состоянию духовности и культуры в современной Украине.

Проаналізовано значення коронації князя Данила Романовича для Волині, роль його правління у східноєвропейській політиці Рима в 1240 - 1250 рр. Висвітлено розвиток Галицько-Волинської держави у дослідженнях істориків української еміграції у міжвоєнній Польщі. Розглянуто проблеми утворення Литовської держави та її відносин з Галицько-Волинським князівством, питання про зведений каталог християнських рукописів Галицько-Волинської держави в історіографічному аспекті.

Проанализированы значение коронации князя Даниила Романовича для Волыни, роль его правления в восточноевропейской политике Рима в 1240 - 1250 гг. Освещено развитие Галицко-Волынского государства в исследованиях историков украинской эмиграции в межвоенной Польше. Рассмотрены проблемы образования Литовского государства и его отношений с Галицко-Волынским княжеством, вопрос о сводном каталоге христианских рукописей Галицко-Волынского государства в историографическом аспекте.

Проаналізовано розвиток Кам'янця-Подільського як важливого політико-адміністративного та економічного осередку Поділля у складі Великого князівства Литовського в 1360-ті рр. - наприкінці 1420-х рр. Описано структуру митної системи Великого князівства Литовського наприкінці XV - середині XVI ст. Розглянуто питання про експорт товарів з Волині в XV - першій половині XVII ст. Висвітлено річпосполитську україніку XVI - першої половини XVII ст. в контексті вітчизняної історіографії. Визначено місце Великого князівства Литовського в історії країн Східної Європи пізнього середньовіччя, зокрема в Густинському літописі - видатній пам'ятці української історичної прози першої половини XVII ст. Розкрито стратегічні напрями політики Б. Хмельницького щодо Великого князівства Литовського в 1648 - першій половині 1649 рр.

Проанализировано развитие Каменца-Подольского как важного политико-административного и экономического центра Подолья в составе Великого княжества Литовского в 1360-е гг. - конце 1420-х гг. Описана структура таможенной системы Великого княжества Литовского конца XV - середины XVI ст. Рассмотрен вопрос об экспорте товаров из Волыни в XV - первой половине XVII ст. Освещена речпосполитская украиника XVI - первой половины XVII ст. в контексте отечественной историографии. Определено место Великого княжества Литовского в истории стран Восточной Европы позднего средневековья, в частности в Густинской летописи - выдающейся памятке украинской исторической прозы первой половины XVII ст. Раскрыты стратегические направления политики Б. Хмельницкого относительно Великого княжества Литовского в 1648 - первой половине 1649 гг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(45)430.2

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу й узагальнення архівних та опублікованих документів і матеріалів з'ясовано місце князівств Південно-Західної Русі у зовнішньополітичних планах Угорського королівства. Комплексно досліджено ставлення феодальної еліти Галичини і Волині до присутності на території Подністров'я угорських впливів. На основі залучення нових письмових та археологічних джерел розглянуто військово-політичні відносини з Арпадами князів Романа Мстиславовича, Данила Галицького, Мстислава Удатного і Лева Даниловича. Уперше з'ясовано роль та місце "Золотих булл" 1222 р. та 1231 р. у системі військово-політичних і дипломатичних зв'язків обох сторін. Досліджено їх вплив на зовнішньополітичні орієнтації галицької та волинської знаті. Встановлено, що русько-угорські військово-політичні взаємини еволюціонували в тісному взаємозв'язку з міжнародними подіями, що мали місце в Центрально-Східній Європі.

Досліджено місце східнослов'янських земель у зовнішньополітичних планах угорської династії Арпадів. Комплексно вивчено питання щодо відносин феодальної еліти Галичини та Волині до присутності на території Подністров'я угорських впливів. З залученням нових письмових і археологічних джерел досліджено військово-політичні відносини з Арпадами князів Романа Мстиславича, Данила Романовича, Мстислава Удатного і Лева Даниловича. Уперше з'ясовано роль і місце "Золотих булл" 1222 р. і 1231 р. у системі військово-політичних і дипломатичних зв'язків обох сторін. Досліджено їх вплив на зовнішньополітичні орієнтації галицької та волинської знаті. Установлено, що русько-угорські військово-політичні взаємини еволюціонізували у тісному взаємозв'язку з міжнародними подіями, що мали місце у Центрально-Східній Європі.

Розглянуто Карпато-Причорноморські землі як природну історико-географічну структуру, за умов якої проходила українська колонізація межиріччя Дністра, Пруту та Нижнього Придунав'я в другій половині XI - першій половині XIII ст. Досліджено складне етнодемографічне тло регіону, зокрема, кочове, візантійсько-болгарське, слов'яно-волоське. Визначено місце та роль основних етнополітичних і соціокультурних компонентів цієї колонізації на різних етапах - бродників, берладників, галицьких вигнанців, диких половців. Обгрунтовано періодизацію української колонізації. Встановлено існування слов'янського анклаву в Нижньому Подунав'ї, на грунті якого згодом виникли Берладське князівство та Берладська Січ. Доведено факт утворення Берладської Січі на Дунаї, як історичного попередника Запорізької та Задунайської Січей.