Детально розглянуто коштовне каміння, а саме: бурштин, гагат, перли, мармуровий онікс, скам'яніле дерево, кольоровий кремінь, опал, агат, халцедон, яшму. Для кожного з цих самоцвітів встановлено основні закономірності поширення у стратиграфічному аспекті осадового чохла та виявлено взаємозв'язки з певними за генезисом і складом літофаціальними та формаційними комплексами. Розроблено генетичну класифікацію самоцвітної сировини осадових комплексів, в якій виділено й охарактеризовано седиментогенний, діагенетичний, катагенетичний та техногенний типи. Розглянуто чинники гемологічної цінності самоцвітів та з'ясовано важливий вплив літологічного складу вміщувальних порід на особливості формування їх якісно-декоративних властивостей. Для всіх зазначених самоцвітів визначено технологічні параметри, сортність та можливості практичного використання. Установлено основні пошукові критерії самоцвітної сировини.

Вивчені умови локалізації, морфологія, текстура та мінералогія агатів, яшм та хлоритовміщуючого халцедону (плазми), встановлених в корі вивітрювання серпентинітів Середнього Побужжя. Наведені відмітні особливості вивчених агатів від аналогічних мінеральних агрегатів, що утворюються у вулканічних породах. Досліджена жильна мінералізація кори вивітрювання ультрабазитів (з якою пов'язані самоцвіти), виділені морфогенетичні типи жил. Визначений механізм утворення мінеральних агрегатів, що складають самоцвіти. Розроблена гемологічна класифікація каменесамоцвітної сировини, надані практичні рекомендації щодо її обробки та використання.

Систематизовано бібліографічний матеріал з бурштину. Розглянуто питання складу, властивостей, походження, видобутку й областей застосування бурштину-сукциніту й інших викопних смол в Україні. Наведено літературу, що безпосередньо розглядає питання геології та вибутку поліського бурштину та публікації загальнотеоретичного характеру: бурштин в історії цивілізації, регіональні види викопних смол, бурштин у культурі народів світу, музейний аспект бурштину, значення вивчення інклюзій у бурштині, світовий ринок самоцвіту.

Визначено місце золота у структурі світового фінансового ринку. Проаналізовано проблеми формування попиту та пропозиції на дорогоцінний метал, визначено вплив даних чинників на коливання ціни золота. Розглянуто фінансові аспекти використання дорогоцінного металу у світовому фінансовому середовищі. Показано роль кредиту золота в інтеграційних процесах, що відбуваються у глобальній фінансовій системі. Описано механізми фінансування та хеджування золотодобувної галузі комерційними банками. Розкрито фінансові можливості золота у періоди криз на глобальному ринку. Розглянуто парадигму міжнародної конкуренції золота з паперовими носіями валютних коштів. Обгрунтовано можливість розрахунків за товари та послуги цифровим золотом, запропоновано ідею застосування дорогоцінного металу як світової грошової одиниці в електронній формі. З урахуванням позитивних аспектів застосування цифрового золота розроблено аналітичну модель грошово-кредитного механізму трансмісії.

Определено меcто золота в структуре мирового финансового рынка. Проанализированы проблемы формирования спроса и предложения на драгоценный металл, показано влияние данных факторов на колебание цены золота. Рассмотрены финансовые аспекты использования драгоценного металла в мировой финансовой среде. Показана роль кредита золота в интеграционных процессах, происходящих в глобальной финансовой системе. Описаны механизмы финансирования и хеджирования золотодобывающей отрасли коммерческими банками. Раскрыты финансовые возможности золота в периоды кризисов на глобальном рынке. Рассмотрена парадигма международной конкуренции золота с бумажными носителями валютных средств. Обоснована возможность расчета за товары и услуги цифровым золотом, предложена идея применения драгоценного металла как мировой денежной единицы в электронной форме. С учетом позитивных аспектов применения цифрового золота разработана аналитическая модель денежно-кредитного механизма трансмиссии.

Висвітлено головні критерії оцінювання якості коштовних і декоративних каменів. Надано загальні відомості про самоцвітну сировину, розглянуто її класифікацію й основні показники якості. Розкрито особливості вивчення й оцінювання якості дорогоцінних і декоративних каменів. Увагу приділено питанням дизайну природного каменю, зокрема, дизайну ювелірних, ювелірно-декоративних виробів і архітектурного дизайну. Охарактеризовано механічні, оптичні властивості та спеціальні методи дослідження кам'яносамоцвітної сировини. Висвітлено принципи різьблення по каменю та гравірування. Подано інформацію про види обробки дорогоцінних металів, специфіку виготовлення ювелірних виробів без оправ, давньоримську та флорентійську мозаїки, особливості культового будівництва Кам'янця-Подільського.

Висвітлено теоретико-методологічні і прикладні питання розбудови ринково орієнтованого організаційно-економічного механізму більш широкого використання природного напівдорогоцінного каміння в Україні. Викладено методологічні підходи до ринково-економічного регулювання сфери видобування самоцвітного каміння, виходячи з центральної ролі таких діючих суб'єктів, як старатель, майстер і колекціонер. Досліджено стан видобування і використання самоцвітної сировини. Розглянуто на конкретних прикладах закономірності формування цінових показників щодо сировини та виробів й основні методичні підходи до оцінювання та прогнозування вартості. Доведено доцільність запровадження спеціальних дозволів на старательську діяльність у сфері видобування й оброблення самоцвітного каміння.

Сучасна Україна не має відповідних нормативних документів та єдиної методики оцінювання каменесамоцвітної сировини (КСС), 20 видів якої є інвестиційно привабливими, а розвиток її видобування та виробництва - економічно вигідним. Проаналізовано потенціал найперспективніших вітчизняних родовищ, запропоновано модель розвитку мінерально-сировинної каменесамоцвітної бази України та власну методику вартісної оцінки КСС, продемонстровано механізм її дії на прикладі вартісного оцінювання скам'янілого дерева Залиманської ділянки (Харківська обл.).

Мета роботи - навести загальні відомості щодо проявів соколиного та тигрового ока Криворізького басейну, надати геологічний опис пріоритетних об'єктів, визначити закономірності їх поширення в розрізі саксаганської світи, охарактеризувати стадійність утворення самоцвіту обох різновидів. Проведено геологічне картування з мінералогічним опробуванням проявів соколиного та тигрового ока; мікроскопічні дослідження з використанням петро- та мінераграфічних мікроскопів. Установлено, шо прояви та точки мінералізації соколиного та тигрового ока зустрічаються в межах усіх без винятку родовищ Криворізького басейну. Найбільше поширення та масштаби мінералізації характерні для центральної частини Саксаганського залізорудного району Кривбасу в межах Глеюватського родовища бідних магнетитових руд і родовища багатих гематитових руд шахти "Ім. М. В. Фрунзе". Прояви самоцвітів тут мають систематичний характер. Для низки родовищ північної та південної частин Саксаганського залізорудного району, а також Південного, Північного, Інгулецького залізорудних районів характерні епізодичні, поодинокі знахідки прожилків сірого, блакитного, синього соколиного, іноді зеленувато-сірого котячого ока. Утворення соколиного ока сірого кольору пов'язане з окварцуванням кумінгтонітового азбесту, яким виповнені альпійські прожилки в магнетит-кумінгтонітових (так званих "малорудних") кварцитах сьомого сланцевого горизонту саксаганської світи. Соколине око блакитного та синього кольору утворювалось як наслідок трьох різних геологічних процесів - окварцування паралельно-волокнистих агрегатів магнезіорибекіту в альпійських прожилках з магнетит-магнезіорибекітових, магнетит-кумінгтоніт-магнезіорибекітових кварцитів сьомого сланцевого горизонту; окварцування паралельно-волокнистих агрегатів епігенетичнорибекітизованого первинного кумінгтоніт-азбесту внаслідок натрієвого метасоматозу. Котяче око є окварцованим паралельно-волокнистим агрегатом кумінгтонітового, іноді актинолітового азбесту з домішкою дрібних лускуватих кристалів хлориту, що надає самоцвіту характерне зеленувато-сіре забарвлення. Тигрове око є продуктом гіпергенних змін усіх кольорових різновидів соколиного та котячого ока. Встановлено закономірності поширення соколиного та тигрового ока в межах Криворізького басейну. Охарактеризовано стадійність формування основних кольорових різновидів цих самоцвітів. Одержані дані використовуються під час пошуків їх проявів, сприяють підвищенню ефективності використання комплексної мінерально-сировинної бази залізорудних родовищ Кривбасу.

Purpose. To provide an overview of the world jaspilites production technologies and to recommend the optimal technologies for accompanying mining of jaspilites at the ore-mining enterprises of Ukraine. Methodology. Theoretical and methodological analysis, study and generalization of the world experience for the jaspilites mining on iron-ore deposits. Findings. The article describes historical names for decorative varieties of jaspilites, trademarks and simultaneously occurring gemstones of jaspilite genesis. The main extraction methods using explosives and sparing technology are analyzed, the best technologies for accompanying mining of jaspilites at iron ore quarries of Ukraine are proved, as well as the further processing and enhancement for gem surfaces. Originality. For the first time the choice of technologies, machinery and equipment for the jaspilites mining at the iron ore quarries of Ukraine is substantiated. Practical value. The proposed concurrent production technologies enable the development of ledges containing decorative jaspilite reserves, without affecting the primary production at mining and processing enterprises, developing deposits of ferruginous quartzite.

Наведено результати комплексних мінералогічних досліджень проявів соколиного та тигрового ока Криворізького басейну. Найбільш поширені вони в межах Глеюватського родовища магнетитових кварцитів. Забарвлення й гемологічна цінність сірого, блакитного, синього соколиного та золотисто-коричневого тигрового ока визначаються мінеральним складом, структурою, текстурою та генезисом самоцвіту. Вихідним матеріалом при утворенні ока був кумінгтонітовий, магнезіорибекітовий або рибекітовий азбест альпійських жил у динамотермальних метаморфітах і натрієвих метасоматитах залізисто-кремнистої формації. Наступною стадією утворення ока було окварцування амфіболових азбестів на регресивних стадіях метаморфізму або метасоматозу. Тигрове око є продуктом гіпергенних змін соколиного ока, які супроводжувались утворенням комплексних псевдоморфоз дисперного гетиту та гіпергенного кварцу з домішкою монтморилоніту по волокнистих індивідах амфіболів. Кристалохімічні, морфологічні, анатомічні зміни ока підтверджені даними рентгенофазового, рентгенофлуоресцентного, силікатного хімічного, магнітометричного аналізу. З урахуванням генезису, мінерального складу, морфології та анатомії мінеральних індивідів ока виділено п'ять його гемологічних сортів. Класифікацію впроваджено в роботу каменеобробних підприємств Криворізького басейну для використання під час оцінки каменю як виробної сировини.

Розглянуто старосвітські мануфактур XVIII - XIX ст. князів Радзивіллів на теренах Східної Європи (землі сучасних України, Білорусі та Польщі). Проаналізовано фарфоро-фаянсові підприємства у Жовкві, Глинсько, Бялій Подлясці, Свержені, Неборові; скляні, кришталеві, дзеркальні, самоцвітні - в Уріччі, Налібоках, Чуднові, Янковичах; ткацькі виробництва (тапісярні, персіярні), а також дотичні до них меблярні у Бялій Подлясці, Мирі, Альбі, Несвіжі, Кореличах, Слуцьку, Неборові, Лахві.

Проаналізовано динаміку дохідності золота на світовому ринку за період 2010 - 2020 рр. Розглянуто обсяги попиту на дорогоцінний метал за різними секторами ринку за II квартал 2019 - 2020 рр. і визначено чинники впливу на ціноутворення золота. Виокремлено переваги золота для інвесторів на противагу нестабільним валютам і цінним паперам під час кризи внаслідок епідемії COVID-19. Проаналізовано обсяги золотовалютних резервів України з кінця 2019 р. по вересень 2020 р. Зроблено висновки щодо основних тенденцій ціноутворення золота за умов пандемії.

Запропоновані методи можуть заощадити дорогоцінний час та в деяких випадках скоротити витрати на обладнання, а також спростити розробку та візуалізацію продуктів для нетехнічних професіоналів. Використання безкоштовних та платних продуктів для застосування в сучасному бізнесі та у школах для оптимізації фази проектування та дослідження, а також створення умов для навчання кваліфікованого персоналу в екстремальних умовах. Ці оптимізації здійснюються безпосередньо розробниками інструментів моделювання в режимі реального часу та деякими великими компаніями, але багато з них розділені на більш дрібні підприємства і потребують одних рекомендацій, які були б основними. Методологія перетворення CAD моделей для візуалізації в реальному часі. Створено єдиний стандарт процедур, що дозволяють використати можливості інструментів візуалізації в режимі реального часу та знайти способи їх використання у виробничій практиці. Представлено можливості використання ігрового рушія Unreal Engine та аддону Epic Games DATASMITH для перетворення CAD моделей у програмне забезпечення для візуалізації в реальному часі. Висновки: ігрові рушії можна використовувати з такими інструментами, що спрощують художникам та іншим нетехнічним працівникам миттєве бачення результатів роботи. Крім того, ці інструменти можуть бути використані для різних видів моделювання із більш високою ефективністю, але результати можуть бути менш точними. Проте з появою кращих інструментів та кращою інтеграцією програмного забезпечення САПР, ці результати можна покращити. Майбутнім проєктування та тестування продуктів є тестування в реальному часі.

Мета дослідження - визначення геолого-географічних особливостей перетворення смоляних виділень хвойних рослин при переході з живої речовини в неживу (мінеральну) в процесі кількох етапів фосилізації; формування розсипів бурштину-сукциніту, а також обурунтування прогнозної оцінки перспектив відкриття нових родовищ і бурштинопроявів. Охарактеризовано природно-географічні палеокомплекси південно-східної частини Балтійсько-Дніпровської бурштиноносної провінції в еоцен-олігоцені, що зумовили накопичення первинних біогенно-осадових покладів смоляних виділень (протобурштину) і умови формування різновікових розсипів бурштину-сукциніту. Ці розсипи за генезисом поділено на корінні, прибережно-морські, морські та лиманно-дельтові й дельтові перших проміжних колекторів, а також континентальні полігенетичні, які утворилися внаслідок розмивання й перевідкладення корінних розсипів. Встановлено, що корінним першоджерелом бурштину-сукциніту в Україні були біогенно-осадові поклади смоляних виділень рослинності, характерної для центральної частини сучасної території України. Викладено обгрунтування прогнозу виявлення нових промислових родовищ бурштину-сукциніту в Україні. Приділено увагу проблемі освоєння покладів цінного самоцвіту - нелегального видобування бурштину, негативні наслідки якого розглядаються як прояви стихійних геологічних процесів.

Розглянуто проблеми під час перевезення небезпечних вантажів та під час ліквідації аварійних наслідків. Запропоновані заходи по вирішенню цих проблем. Удосконалення процедури перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом та ліквідаційних заходів, а також зменшення часових витрат на ліквідацію аварійних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів залізничним транспортом. Детально описано запропоновані пропозиції щодо вдосконалення процедури перевезення небезпечних вантажів, та ліквідаційних заходів в правовому полі, шляхом перегляду повноважень співробітників, а також шляхом розробки та використання універсального сорбенту з композитних матеріалів. Запропоновано розробку універсального сорбенту та впровадження його на залізничному транспорті. Створенні універсального сорбенту, який матиме змогу, як одного з ліквідаційних заходів при аварійних ситуаціях під час перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом. В Україні, на залізничному транспорті є сорбенти для ліквідації аварій, їх дуже багато, але один сорбент можна використовувати тільки для ліквідації конкретного класу небезпеки, а універсальній сорбент, можна буде використати для ліквідації декількох класів небезпечних вантажів. Запропоновано його прикріпити до поїзда, що дасть змогу зразу приступити до локалізації розливу до прибуття аварійно-відновного поїзда, та таким чином зменшить дорогоцінний час на ліквідаційні заходи. Також розширення повноважень деяких підрозділів дозволить зменшити кількість аварійних ситуацій, та наслідки під час локалізації та ліквідацій аварій при перевезенні небезпечних вантажів.

Розроблено та обгрунтовано заходи безпеки при виникненні аварій, шляхом використання мобільної камери аварійного повітропостачання в підземних гірничих виробках залізорудних шахт та інших галузях гірничодобувної промисловості, що надасть можливість підвищити рівень безпеки працюючих, скоротити час про ведення ліквідації аварій гірничорятувальниками та знизити показники коефіцієнта частоти травмування та смертності робітників. Мета дослідження - створення безпечних умов перебування робітників в підземних гірничих виробках під час аварій, до приїзду гірничих рятувальників та виконання оперативних дій з рятування працюючих та ліквідації аварій, за рахунок розробки та використання мобільної камери повітропостачання. Метод дослідження - використано комплексний підхід, який включає аналіз і узагальнення науково-технічної інформації, щодо використання мобільної камери повітропостачання та забезпечення безпеки працюючих гірників. Новизна отриманих результатів полягає у тому, що запропонована конструкція мобільної камери аварійного повітропостачання, має можливість автономно пересуватися по гірничим виробкам, мобільна камера обладнана засобами високочастотного зв'язку і приладами контролю параметрів мікроклімату, а також не потребує значного часу з її монтажу, в результаті чого заощаджується дорогоцінний час на порятунок робітників. Практична цінність від використання запропонованої конструкції мобільної камери аварійного повітропостачання, полягає в тому що, проведення робіт по порятунку людей та ліквідації аварій в підземних гірничих виробок шахт проводиться з мінімізацією ризиків травмування людей. Результат від розробки та використання мобільної камери аварійного повітропостачання полягає у підвищенні безпеки працюючих під час аварій шляхом укриття їх в пересувній камері, утворення в ній нормального атмосферного тиску повітря, оптимальних параметрів мікроклімату, що унеможливлює потрапляння отруйних газів із зовні всередину, застосування стійкого зв'язку з рятувальними бригадами та вивезення потерпілих пересувною камерою з осередків аварій.

Викладено сучасні уявлення про гемологію, засновані на багаторічному науковому досвіді, читанні лекцій, досвіді роботи з оцінки каменесамоцвітної сировини, а також на досвіді виготовлення декоративно-художніх і ювелірних виробів. Експертна діяльність у кримінальному та цивільному судочинстві показала спроможність даного гемологічного напряму в судовій експертизі. Сформульовано цілі і завдання гемологічної науки, показано закономірні взаємозв'язки між декоративними властивостями та вартістю кольорового каміння.