На підставі використання статистичного матеріалу, наданого Держкомстатом України, емпіричних даних соціологічних досліджень висвітлено соціально-демографічні, економічні та психологічні проблеми сучасної української сільської родини. Подано загальну соціально-економічну характеристику сучасного українського села. Розглянуто шлюбно-сімейні відносини в сільських поселеннях України, ціннісні орієнтації, соціальний статус сільської сім'ї.

На підставі узагальнення статистичних матеріалів Держкомстату України, інформаційно-аналітичних, наукових і фахових джерел розглянуто особливості розвитку багатогалузевого промислового комплексу в період трансформації економіки України. Проаналізовано тенденції та проблеми функціонування провідних галузей обробної промисловості (металургійної, машинобудівної, хімічної та нафтохімічної, легкої), запропоновано напрями їх вирішення за сучасних умов господарювання. Обгрунтовано необхідність реструктуризації легкої промисловості.

На основе обобщения статистических материалов Госкомстата Украины, а также информационно-аналитических, научных и специальных источников рассмотрены особенности развития многоотраслевого промышленного комплекса в период трансформации экономики Украины. Освещены проблемы функционирования ведущих отраслей обрабатывающей промышленности (металлургической, машиностроительной, химической и нефтехимической, легкой), предложены направления их решения в современных условиях хозяйствования. Обоснована необходимость реструктуризации легкой промышленности.

Розглянуто теоретичні та науково-методичні питання соціального захисту населення та його виміру. Проаналізовано теоретичні узагальнення соціальної захищеності в контексті проблем безпеки. Акцентовано увагу на науково-методичній базі статистичних вимірювань соціальних процесів. Розкрито проблеми соціальної захищеності в аспекті глобалізації економіки. Наведено результати соціологічного опитування населення України щодо "Базової захищеності населення", проведеного наприкінці 2000 р. Держкомстатом України за фінансової підтримки Міжнародної організації праці. Описано регіональні особливості соціально-економічної захищеності населення областей України. Запропоновано методику визначення інтегрального показника економічної та соціальної захищеності особи. Висвітлено напрями вдосконалення науково-методичного забезпечення визначення та виміру соціально-економічної захищеності особи.

Викладено основи створення й функціонування інформаційно-аналітичних систем в органах державного управління, питання інформаційного, апаратного та програмного забезпечення. Розглянуто структуру та технологію автоматизації функцій управління в інформаційних системах державних органів: Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової служби України, Національного банку України, Держкомстату України, а також у державних правових органах.

Изложены основы создания и функционирования информационно-аналитических систем в органах государственного управления, вопросы информационного, аппаратного и программного обеспечения. Рассмотрены структура и технология автоматизации функций управления в информационных системах государственных органов: Министерства финансов Украины, Государственного казначейства Украины, Государственной налоговой службы Украины, Национального банка Украины, Госкомстата Украины, а также в государственных правовых органах.

Розглянуто питання, пов'язані з сучасними проблемами реформування показників соціальної сфери відповідно до міжнародних стандартів. Обгрунтовано можливість та необхідність поєднання статистичного та соціологічного підходів для визначення об'єктивних змін соціальної ситуації в країні. Проаналізовано тенденції відносно захищеності доходів населення та ситуацію на ринку праці за результатами вибіркового соціально-демографічного обстеження "Базова захищеність населення України", проведеного Держкомстатом України за підтримки МОП та ПРООН у 2000, 2002 - 2003 рр.

Розкрито теоретичні та методологічні засади, особливості організації вибіркових обстежень населення. Розглянуто питання формування вибіркових сукупностей домогосподарств. Описано процедуру формування вибірок для державних обстежень даних господарств, які провадить Держкомстат України. Викладено методологічні підходи до оптимізації дизайну вибірки.

Раскрыты теоретические и методологические основы, особенности организации выборочных обследований населения. Рассмотрены вопросы формирования выборочных совокупностей домохозяйств. Описана процедура формирования выборок для государственных обследований данных хозяйств, проводимых Госкомстатом Украины. Изложены методологические подходы к оптимизации дизайна выборки.

Викладено сучасні підходи до складання бухгалтерської звітності бюджетних установ. Описано методику складання кошторисів бюджетних установ, форми звітності, що затверджені Держкомстатом України та фондами страхування. Висвітлено порядок складання звіту про використання коштів неприбутковими організаціями, терміни зберігання документів бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах. Розглянуто питання використання тестів для оцінки якості знань студентів за допомогою комп'ютерних технологій.

Изложены современные подходы к составлению бухгалтерской отчетности бюджетных учреждений. Представлены методика составления смет бюджетных учреждений, формы отчётности, утвержденные Госкомстатом Украины и фондами страхования. Освещены порядок составления отчёта об использовании средств неприбыльными организациями, сроки хранения документов бухгалтерского учёта и отчётности в бюджетных учреждениях. Рассмотрены вопросы использования тестов для оценки качества знаний студентов с помощью компьютерных технологий.

На підставі статистичних даних охарактеризовано склад населення України, проаналізовано вплив його етнічної неоднорідності на криміногенну ситуацію в країні. Увагу приділено проекту Концепції державної мовної політики в Україні.

На основе статистических данных охарактеризован состав населения Украины, проанализировано влияние его этнической неоднородности на криминогенную ситуацию в стране. Уделено внимание проекту Концепции государственной языковой политики в Украине.

На підставі даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держкомстату України про захворюваність, розповсюдження захворювань, смертність і летальність населення за період 1998 - 1999 рр. методами факторного та кореляційного аналізу визначено ступінь впливу стресу на стан здоров'я населення країни. Встановлено, що у формуванні популяційного здоров'я значну роль відіграють тривалість стресу, його рівень, регулярність/нерегулярність впливу. Найбільш вагомим є комплекс чинників, що пов'язані з тривалими, постійними та високорівневими стресами. Виявлено структуру взаємозв'язків показників, що відбивають стан здоров'я населення, у формуванні якого істотна роль належить стресогенним чинникам, що можна використати для побудови якісних і кількісних моделей охорони здоров'я населення.

На підставі даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держкомстату України про захворюваність, поширеність захворювань і смертність населення за 1998 - 1999 рр., за допомогою факторного та кореляційного аналізу визначено ступінь впливу чинників навколишнього середовища на формування здоров'я населення України. Подано кількісну оцінку внеску інтенсивності та тривалості несприятливих екологічних впливів у розвиток захворюваності та поширеності захворювань населення. Виділено перелік найбільш істотних факторів ("обмінних процесів" - 25 %, "вплив фізичного та пилового навантаження" - 19 %, "регуляторних зрушень" - 16 %, "процесів пошкодження репродуктивних функцій" - 11 %, "розвитку хронічних процесів" - 11 %), що формують смертність населення, пов'язану з цими впливами. Результати дослідження використано під час побудови якісних і кількісних моделей керування здоров'ям населення та охороною.

Аналіз матеріалів Центра медичної статистики МОЗ України і Держкомстату України свідчить про те, що в 1980 - 2001 рр. в Україні спостерігалося значне підвищення первинної і загальної захворюваності церебральною судинною патологією (ЦСП) і деякими іншими хворобами системи кровообігу (ХСК): ішемічною хворобою серця (ІБС), гіпертонічною хворобою (ГБ) і кардіоцеребральними ускладненнями ГБ (ЦСП з артеріальною гіпертензією - АГ і ІБС з АГ). Найбільш високим темпом росту характеризуються значення показників первинної і загальної захворюваності ГБ та її кардіоцеребральних ускладнень. Динаміка первинної захворюваності ГБ, ЦСП з АГ та іБС з АГ має вигляд автохвильового процесу з двома максимумами - у 1987 - 88 рр. і 1998 - 2001 рр. У зв'язку з хвилеподібним характером змін значень показників первинної захворюваності ГБ, ЦСП з АГ та ІБС з АГ, а також коефіцієнтів смертності від усіх причин, ХСК і ЦСП запропоновано аналізувати дані про захворюваність і смертність з позицій теорії автохвильових процесів.

Показано основні напрямки діяльності з покращання надання медичної допомоги новонародженим дітям. Наведено дані Держкомстату України щодо стану здоров'я новонароджених в Україні за 2006 р.

Обгрунтовано об'єктивний характер поширення неформального сектору протягом перехідного періоду, виявлено основні чинники та особливості даного процесу. Розроблено універсальну систему робочих критеріїв, придатних для практичного вимірювання, уточнено місце даного сектора у структурі економіки та ринку праці країни. Узагальнено міжнародний досвід спостереження за зазначеним сектором, розроблено методичні засади для вимірювання масштабів і структури зайнятості у неформальному секторі України на базі вибіркових обстежень домашніх господарств. За фактичними даними обстежень економічної активності, умов життєдіяльності домогосподарств і дитячої праці, проведених Держкомстатом у 1999 - 2000 рр., виявлено особливості та закономірності зайнятості у неформальному секторі України. На підставі одержаних результатів визначено роль і функції зайнятості у неформальному секторі, оцінено її соціальну якість, а також розроблено пропозиції щодо напрямів і механізму державного регулювання.

Визначено характер і особливості ринкових відносин у системі вищої школи. Виявлено тенденції розвитку даної галузі в Україні, котрі базуються на аналізі статистичної інформації Держкомстату України та Міністерства освіти і науки України. Розкрито сутність сучасних структурних зрушень у фінансуванні вищої освіти за умов перехідної економіки, з урахуванням розвитку та важливості позабюджетної діяльності вищих навчальних закладів України. Описано порядок реалізації вищими навчальними закладами України заходів, спрямованих на формування та стимулювання попиту на освітні послуги на основі здійснення рекламної діяльності. Обгрунтовано шляхи подальшого розвитку вищих навчальних закладів в Україні за умов становлення ринкових відносин.

Обгрунтовано методологічні підходи до формування соціального моніторингу у контексті вимог до інформаційного забезпечення управління соціальними процесами. Розглянуто понятійний апарат і типологізацію соціальних процесів як об'єкта статистичного дослідження. Розкрито суть і функції соціальної трансформації в системі соціально-управлінського простору. Обгрунтовано структурно-логічну схему організації соціального моніторингу. Доведено доцільність використання соціологічних даних під час організації та впровадження соціального моніторингу. На прикладі вибіркових соціально-демографічних обстежень, проведених Держкомстатом України, удосконалено схему інформаційних потоків у разі здійснення моніторингу державних соціальних програм. Розроблено методологію статистичного аналізу та формування інформаційно-аналітичного забезпечення соціально-економічної захищеності працюючого населення України. Запропоновано методику розрахунку та доведено доцільність використання інтегрального показника даної захищеності працюючих.

Теоретично обгрунтовано й оцінено методи порівняння соціологічних і статистичних даних щодо вивчення бідності та багатства в Україні. Для порівняння обрано обсяги заробітної плати, середньодушові доходи, грошові доходи домогосподарств - їх середні, медіанні, максимальні, мінімальні показники. Порівняно показники бідності та крайньої форми бідності. Запропоновано головним дослідницьким інституціям - Інституту соціології HAH України та Держкомстату України провести роботу з уніфікації окремих показників визначення матеріального стану населення України.

Висвітлено проблеми менеджменту регіонального економічного розвитку за сучасних умов трансформації України. Досліджено теоретичні основи управління економічним розвитком регіону, методи та моделі виміру й оцінки регіонального економічного розвитку. Розроблено й обгрунтовано концепцію синтезу механізмів управління економічним розвитком регіону на базі системно-діяльнісного підходу. Запропоновано методику інтегральної оцінки його рівня. Як складова частина регіонального економічного розвитку проведено діагностику основних аспектів життєдіяльності регіону, які формують його рівень. Враховано нові нормативно-законодавчі акти, що визначають інформаційно-аналітичну базу регіонального управління, вміщено великий масив даних Держкомстату України 1991 - 2009 рр.

Проаналізовано значення доходів населення у формуванні економічного зростання. Показано динаміку доходів населення України за даними Держкомстату України (за період 2000 - 2008 рр.). Розглянуто чинники, які впливають на зростання доходів населення. Доведено, що підвищення добробуту населення та зв'язане з ним збільшення платоспроможного попиту будуть сприяти розвитку економіки країни.

Проаналізовано особливості основних джерел доходів населення України та показано їх динаміку за даними Держкомстату України (за період 2000 - 2010 рр.). Розглянуто особливості джерел тіньових доходів в Україні. Доведено, що за сучасних економічних умов відбувається тісний взаємозв'язок між одним із основних джерел тіньових доходів - корупцією та нерівністю у розподілі доходів.

Проаналізовано динаміку публікаційної активності вчених у період 2001 - 2009 років. Виявлено невідповідності щодо узгодження тематичних розділів реферативної бази даних "Україніка наукова" зі стандартами класифікації видів науково-технічної діяльності. Визначено лідируючі напрями розвитку науки і техніки, котрі відображаються у публікаційній активності українських вчених, та оцінено їх взаємозв'язок із затвердженими національними пріоритетами. На прикладі показників реферативної бази даних "Україніка наукова" та Держкомстату доведено, що реальної політики пріоритетів у нашій державі не спостерігається, її проведення на законодавчому рівні втратило свій сенс.