Проаналізовано польсько-українські стосунки періоду боротьби за українську державність у 1918 - 1923 рр., зокрема, історичні передумови, генезу міжнаціональних стосунків у Галичині та вплив на них зовнішніх і внутрішньополітичних факторів. Узагальнено політику урядових структур, польських політичних партій та угруповань щодо українського питання, висвітлено хід внутрішньопартійних і міжпартійних дискусій. Визначено структуру українського національно-визвольного руху, програми політичних партій стосовно національного питання. Розкрито вплив Греко-Католицької церкви на українсько-польські взаємини, окреслено комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливали на міжнаціональні стосунки в регіоні.

Висвітлюється суспільно-політичне становище Коломиї під час національно-демократичної революції в Галичині та становлення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) на Покутті, національні відносини у міському середовищі, громадсько-культурна інтеграція коломиян у систему національного відродження ЗУНР та ін.

На конференції обговорено питання свободи слова, висвітлено роль і місце засобів масової інформації (ЗМІ) у розв'язанні стратегічних проблем творення держави, духовного стану суспільства. Окреслено роль ЗМІ в утвердженні принципів демократизму. Учасниками конференції зроблено висновок: законодавчі акти повинні чіткіше окреслити правове поле діяльності засобів масової інформації, а також слід вжити ряд фінансово-економічних заходів, які б стимулювали діяльність ЗМІ, які сприяють державотворчим процесам, і посилювали б відповідальність тих, хто їм протидіє.

Висвітлено погляди М.С.Грушевського на українську державність протягом 1917 - 1918 рр. (від України автономної до незалежної). Проаналізовано обставини, що призвели до трансформації поглядів вченого і політика. Зазначено, що в багатьох документах Центральної Ради можна знайти втілення державницько-правової концепції М.Грушевського.

Розглянуто вплив геополітичного та географічного становищ на формування менталітету, української нації. Доведено необхідність подолання комплексу меншовартості в національно-політичній свідомості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)6-64(4Пол)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються деякі аспекти методології та методики українознавства, зв'язок структури мовної картини світу із типом мислення у процесі наукового пізнання. Висвітлюються соціально-ціннісні орієнтації в кінці ХХ ст. та їх вплив на розуміння людини людиною, психологічні основи становлення творчої індивідуальності педагога, методи вивчення оціночних еталонів та етнічних стереотипів сучасної української молоді за допомогою семантичних вимірів. Вивчається діяльність Української Національно-Демократичної (Трудової) партії у боротьбі за державність українських земель. Викладено питання розвитку українсько-австрійських літературних взаємин у ХІХ - першій половині ХХ ст. Аналізуються поема Остапа Грицая "Утеча Олекси Перхуна" в контексті його світоглядних вимірів, поетичний образ як містична категорія у творах святого Івана від Христа, а також теоретичні аспекти національно-духовної ідентифікації тощо.

У монографії зроблено спробу комплексного аналізу польсько-українських стосунків періоду боротьби за українську державність на теренах Східної Галичини у 1918-1923 рр. Автор розкриває історичні передумови, генезу польсько-українських стосунків у Галичині та вплив на них зовнішньо- і внутрішньополітичних факторів; вивчаючи політику урядових структур, польських політичних партій та угруповань щодо українського питання, аналізує її зміст, характер, особливості та напрямки; досліджує структуру українського національно-політичного табору, його програми стосовно національного питання та ставлення до Польської держави; простежує роль і місце Греко-Католицької Церкви в польсько-українських стосунках даного періоду.

Розглянуто національну свідомість та етноніми українців у ХІХ ст., засади політичної незалежності України у програмі Української національно-демократичної партії, передумови виникнення польських просвітніх товариств у Галичині у 60-ті рр. ХІХ ст. Проаналізовано політику Другої Речі Посполитої щодо Української Православної Церкви на Волині, консолідаційні спроби українських політичних сил у другій половині 1920 рр., програму ОУН щодо реалізації української національної ідеї (40 рр. ХХ ст.). Охарактеризовано видавничу діяльність ОУН міжвоєнного періоду, цензуру та ідеологічний контроль в Україні у 1946 - 1960 рр., творче життя на заході України у 1939 - 1941 рр., насильницьку колективізацію у західноукраїнському селі у 40-х рр. тощо.

Робота присвячена актуальній проблемі в історії українського державотворення - аналітичному і систематизованому опису розвитку української державності в XVI-XVIII ст. через порівняння принципів устрою козацької християнської республіки та Української держави за Конституцією Пилипа Орлика. Розглянуто устрій державних утворень у контексті сучасних теоретико-правових концепцій про форму правління з метою з'ясування спільного та специфічного.

Розглянуто проблеми розвитку методології історичної науки, формування української державницької ідеї. Визначено світські та сакральні елементи структури Хазарського каганату. Проаналізовано державну політику царизму щодо розвитку промисловості України у другій половині ХІХ ст., а також зроблено порівняльний аналіз кадрової політики в освіті доби Центральної Ради (1917 - 1918 рр.) та періоду Радянської влади (1927 - 1929 рр.).

Висвітлено основні етапи історії Української державності від найдавніших часів до сучасності. Проаналізовано державотворчу діяльність українського народу в ході його історичного розвитку. Охарактеризовано державницьку ідею, на яку спиралось українство в боротьбі за створення власної держави, а також її роль у формуванні суспільно-політичної думки в України.

Наведено перелік наукових досліджень і розвідок, науково-популярних публікацій, офіційних документів, підручників, книг, брошур, авторефератів дисертацій, статей з журналів, збірників, тез наукових конференцій, рецензій, депонованих рукописів, присвячених історії національного державотворення у 1917 - 1920 рр.

Здійснено спробу комплексно дослідити всі форми державності України періоду визвольних змагань 1917-1920 рр.: Українську Народну Республіку доби Української Центральної Ради і часів Директорії, гетьманську Українську Державу, Західно-Українську Народну Радянську Республіку. Кожну з названих форм автори розглядають як невід'ємну складову частину українського спільного національного досвіду. На основі принципів об'єктивності й історизму, враховуючи досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених, висвітлюються складні події та явища в період формування української державності, а також альтернативи суспільно-політичного розвитку в Україні.

Висвітлено питання виникнення та суті держави і права в стародавніх країнах Сходу: Вавилоні, Єгипті, Індії та Китаї. Досліджено їх суспільний лад, державний устрій, джерела та характерні риси права (основні його галузі, інститути, кодифікації). Охарактеризовано державність античних країн - стародавніх Греції та Риму. Проаналізовано особливості виникнення цих держав, реформи, які узаконили їх утворення (Тезея, Солона і Клісфена в Греції, Сервія Туллія в Римі), суспільний лад та державний механізм античних країн (Афін, Спарти, Риму), джерела й основні галузі права. Розкрито історичне значення досвіду зазначених держав для сучасної Європи та світу.

Досліджено процес формування етнічної та державної території України. Розглянуто особливості охорони прикордонних границь держави на різних етапах її розвитку, зокрема, з XIV до початку ХХ ст. Висвітлено боротьбу за українську державність та спроби організувати прикордонну охорону у 1917 - 1921 рр. Окрему увагу приділено становленню та розвитку служби охорони кордонів і прикордонних військ України.

Видання знайомить читачів з найважливішими проблемами історії України, звертає увагу на маловідомі сторінки минулого, розкриває багатогранність та неоднозначність історичного процесу, показує боротьбу за державність України в усій її складності й суперечливості. З урахуванням сучасних наукових поглядів автори уточнюють низку концептуальних положень, оцінок історичних подій та постатей. Виклад матеріалу подається в хронологічному порядку і охоплює основні періоди, виділені в руслі сучасної наукової концепції історії України, в основу якої покладено схеми М.С.Грушевського та його послідовників.

Розглядаються передумови боротьби українського народу за свою державність у 1635-1638 рр. в географічному аспекті, життя та побут запорожців, деякі аспекти промислового розвитку Донецького басейну у 60-80-і рр. ХІХ ст., роль діяльності Товариства "Просвіта" у національному відродженні у 1917-1920 рр., система підготовки національних педагогічних кадрів в Україні у 20-і рр. Характеризується діяльність відомих діячів, які зробили великий внесок у соціально-політичний та культурний розвиток країни - К.Розумовського, Ю.Кондратюка, П.Скоропадського, М.І.Пирогова, С.Пастернака. Особливу увагу приділено висвітленню періоду політичних репресій, а також сучасного стану дослідження історії населених пунктів України, у т.ч. с.Буди Харківської області, селища міського типу Бабинці Київської області, м.Корсунь, поселень канівського узбережжя та ін.

Розглядаються основні проблеми раннього етапу лінгвістичної україністики в Галичині в 1772 - 1849 рр., головні етапи історії Волині у XIV - XV ст., еміграційне та діаспорне франкознавство, зокрема, критика, літературознавство, публіцистика. Показані методологічні пошуки в польській історіографії 50 - 60-х рр. ХХ ст., деякі аспекти українсько-польських літературних взаємин, а також динаміка етнічного самоусвідомлення українців. Висвітлюються еміграційний рух на Північній Буковині на початку ХХ ст., регіоналізми, мікронаціоналізми і проблеми прикордонної ідентичності Білорусії, Польщі та України. Підкреслюється роль "Слова о полку Ігоревім" в культурному житті в західних землях України та ін.

Розглянуто проблеми входження Закарпаття до складу Чехословаччини в історичному контексті. Висвітлено статус та автономні права краю в 1918 - 1920 рр., проаналізовано роль чехословацького уряду стосовно статусу Закарпаття, наслідки перебування краю у складі Чехословаччини.

Рассмотрены проблемы вхождения Закарпатья в состав Чехословакии в историческом контексте. Освещены статус и автономные права региона в 1918 - 1920 гг., проанализированы роль чехословацкого правительства относительно статуса Закарпатья, последствия пребывания региона в составе Чехословакии.