Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

Досліджено проблеми видобування металів, їх виплавки й обробки на території давньої Русі, виробництва кожного з видів клинкової, древкової, ударної та метальної зброї. Узагальнено результати металографічного аналізу металевих зразків озброєння. Висвітлено історіографію галузі історичного зброєзнавства. Відображено різні технологічні схеми зброї Київської Русі з металу, дерева, кості.

Вперше показано історію розвитку української вищої освіти, починаючи від Київської Русі і до наших днів, її сучасний стан, успіхи й невдачі перших кроків реформування: давньоруські школи книжного вчення, перші українські університети, стан та напрями розвитку освіти в період між першою та другою світовими війнами, вища освіта Незалежної України. Наведено деякі особливості освіти, в тому числі, сільськогосподарської, в окремих зарубіжних країнах і зроблено критичні узагальнення.

Розглянуто питання впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України у XI - XVII ст. На засадах філософсько-релігієзнавчих позицій грунтовно проаналізовано мову та писемність як складові церковно-релігійного життя в цілому і, зокрема, православних християн: документальні пам'ятки християнської писемної культури - рукописні та друковані книги, способи їх збереження та використання.

На підставі широкого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел висвітлено давню історію населення України слов'янської та давньоруської доби (кінець І тис. до н.е. - ХІІІ ст.) в усіх її аспектах - політичному, соціально-економічному, культурному. Викладено найголовніші гіпотези, концепції та погляди на проблему походження слов'ян, шляхи формування Києворуської держави, зв'язки східного слов'янства з Візантією і кочовим світом.

На широкому тлі еволюції аграрних відносин досліджується історія сільської громади в Україні XIV-ХVІ ст. Показано давньоруські корені багатьох сторін громадського життя середньовічної України. Основну увагу звернено на трансформацію форм громадської організації, аналіз соціально-економічних та правових відносин у сільській громаді, розкриття типології дворогосподарств та їх об'єднань у громаді. Автор намагався прослідкувати вікові традиції життя громад, розглядаючі еволюцію інститутів громадського самоврядування XIV-XVI ст. в контексті становлення органів місцевого управління.

Висвітлено питання археології, історії та культури східних слов'ян. Наведено нові дані про старожитності ранніх слов'ян, розглянуто важливі проблеми соціально-економічного розвитку слов'ян, їх взаємовідносини з сусідніми племенами, передумови виникнення державності в давньоруський час на Україні. Детально розглянуто історичну географію східнослов'янських племен між Саном та Дніпром за даними городищ VIII - X ст., питання про перебування кельтів в Україні, про час появи печенігів на території України, про своєрідне та спільне в зарубинецькій та поянешті-лукашівській культурах, поселення III - IV ст. у Розточчі, формування культури типу Луки Райковецької у Середньому Подніпров'ї, три періоди розвитку історичної топографії давнього Галича тощо.

Висвітлено ідею української національної державності у радянській історіографії. Наведено нову версію старого міфу про давньоруську народність. Проаналізовано вплив вітчизняних історико-етнологічних досліджень на еволюцію національної свідомості українців у середині ХІХ - першій третині ХХ ст. Розглянуто питання про формування нації. Досліджено філософсько-аксіологічний вимір національної ідеї у контексті еволюційної динаміки буття. Охарактеризовано етнічні процеси у сучасній Фінляндії.

Систематизовано та проаналізовано відомості про озброєння Київської Русі та бойове застосування деяких його видів. Визначено склад комплексу озброєння давньоруського війська та окремого воїна, еволюцію та тенденції його виникнення, розвитку та розповсюдження. Подано класифікацію всіх видів зброї та оснащення, історико-зброєзнавчу характеристику рублячо-колючої, ударної, метальної та запальної зброї, облогової техніки. Висвітлено роль зброї в побудові бойового порядку, вплив на тактику ведення пішого і кінного бою.

Розглянуто давньоруську великокняжу символіку у контексті традицій середньовічного мистецтва. Досліджено особливості розвитку кустарної промисловості Середнього Уралу та Харківщини кінця XIX - поч. XX ст. Детально проаналізовано роль іноземного капіталу у розвитку соляної та ртутної галузей Донецького басейну в другій половині XIX ст. Окремі розділи присвячено освітній діяльності Бердянського земства, соціальним проблемам використання трудових ресурсів в українському селі за часів непу, а також боротьбі органів Держбезпеки на Україні проти альтернативних політичних партій та течій у 1937 р.

Статтю присвячено розгляду нового аспекту в дослідженні філософських ідей у культурі Київської Русі. Це - аналіз зображення образу Києва в давньоруських текстах у системі сакральної онтології.

Спростовано історіографічну традицію радянської історичної науки щодо відірваності козацької України від Київської Русі, зокрема, неоімперську концепцію давньоруської народності. Зроблено історіографічний аналіз розвитку концепції "спільної давньоруської колиски східних слов'ян". Простежено генетичний зв'язок етновизначальних ознак українців козацької доби у попередньому княжому періоді їх історії у царині матеріальної та духовної культури, мови, історичної свідомості. Доведено генетичний зв'язок князівських і козацьких лицарських традицій, їх близьку спорідненість із західноєвропейським лицарством.

Здійснено характеристику національного краєзнавства як самостійного предмету географічної науки, визначено його об'єкт, предмет і структуру. Висвітлюються географічні особливості заселення й освоєння території України в палеоліті, мезоліті, від неоліту до сьогодення. Особливу увагу сконцентровано на розгляді географічних передумов та особливостей формування та розвитку давньоруських державних утворень - Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави. Проаналізовано географічне положення та розвиток Української держави у 1917-20 рр. (Центральна Рада, Директорія, ЗУНР), досліджуються розподіл українських земель у межах СРСР в 1920-38 рр., зміни в 1939-40 рр., а також територія України після другої світової війни.

На підставі вивчення різноманітних джерел, як російських, так і іноземних, розглядаються маловідомі сторінки військово-дипломатичної боротьби між Московською державою та Великим князівством Литовським за давньоруські землі на межі 70-80-х років ХV ст. Підкреслено, що цей період засвідчив нову розстановку та зміну зовнішньополітичної ситуації в Східній Європі. На зміну різноманітним державно-політичним утворенням Північно-Східної Русі прийшла сильна Московська держава, яка ставила собі за мету об'єднання всіх давньоруських земель, що неминуче вело до військового конфлікту з Великим князівством Литовським, королем якого на той час був Казимир IV. Литва не мала військово-політичного потенціалу, необхідного для утримання в складі своєї території давньоруських земель. Вторгнення Менглі-Гірея на Правобережжя та розорення Києва на певний час припинили коливання кримського хана у виборі союзника, яким став Іван III. В даних умовах потенційні супротивники не наважувались на широкомасштабну війну між собою, а намагались діяти в складі коаліції, використовуючи сили союзників.

Висвітлюється ключовий момент у боротьбі між Російською державою та Великим князівством Литовським за давньоруські землі - війна 1500-1503 рр. На основі різноманітних опублікованих матеріалів та архівних джерел розглядаються питання військово-політичної боротьби, міжнародних відносин у Східній Європі на межі ХV-ХVI ст. Досліджуються актуальні і в наш час проблеми, пов'язані з правом населення самому вирішувати власну долю співвідношенням добровільності та насильства в ході формування Російської держави, місцем міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів у процесі державотворення.

Робиться спроба реконструкції та історичної інтерпретації слов'яно-скандинавських культурних зв'язків, які вплинули на формування давньоруської культури в межиріччі Дніпра та нижньої Десни - регіоні, що став складовою частиною "Руської землі". Повідомляється про головні етносоціальні групи "Русь" і "Северь", що мешкали в межиріччі Дніпра та Десни у IX-X ст. Висвітлюються особливості утворення давньоруської культури на даній території, що відбулося на підгрунті місцевої роменської культури та завдяки функціонуванню Шестовицького торговельно-ремісничого поселення. Акцентується увага на складній взаємодії слов'янських та скандинавських культурних традицій, що відбилася в формуванні специфічних великих курганів Чернігова і свідчить про синкретичні культурні процеси, які прискорили остаточне формування давньоруської культури та територіальну інтеграцію "Руської землі".

Розглянуто питання теорії та історії художньої культури, становлення та розвитку її художніх систем давніх цивілізацій (епохи античності, стародавнього Сходу), що стали колискою різних типів культури, зокрема, Західної Європи та Росії. Проаналізовано особливості художнього життя західноєвропейського середньовіччя, епохи Відродження та Нового часу. Особливу увагу приділено опису художньої культури Росії, починаючи з давньоруської художньої системи. Наведено загальну характеристику сучасного світового художнього процесу.

Наведено археологічні матеріали, зібрані під час трирічних досліджень багатошарової пам'ятки біля с. Городок Луцького району Волинської області. Досліджено поселення поморсько-кльошової культури, два поселення зубрицької культури I - II ст. н.е., поселення готів IV ст. н.е., поселення стжижовської культури епохи бронзи, селище давньофракійської культури, поселення лежницької групи ранньозалізного часу, давньоруське поселення, а також могильники висоцької та ульвовецької культур ранньозалізного часу.

На підставі сучасних досягнень у галузях історичних і філологічних наук розглянуто походження східнослов'янських народів та їх мов. Доведено необгрунтованість доктрини про давньоруську народність і першу руську державу як "спільну колиску" українців, росіян і білорусів. Проаналізовано терміни "Русь", "Росія", "Великоросія", "Малоросія" та історію їх вживання. Висвітлено походження назви "Україна". Охарактеризовано етапи та особливості формування східнослов'янських мов.

Висвітлено проблеми розвитку монодійного мистецтва, його сенсу, змісту, музичної організації, жанрової належності та конфесійних витоків. Проаналізовано історію давньоруського та візантійського мистецтва, а також зв'язок різних національних форм одноголосся з церковним багатоголосим співом. Всебічно досліджено вплив сакральної монодії на українську барокову паралітургічну творчість.