На модели малой вентиляторной градирни определены коэффициенты аэродинамического сопротивления элементов проточного тракта, исследовано поле скоростей и давлений в башне. Стесненность пространства между воздуховходными окнами, водоуловителем и выходной горловиной обуславливает взаимное влияние их аэродинамических сопротивлений. Для снижения сопротивления градирни до xi = 27 и более равномерного распределения воздушного потока в башне предложено использовать ромбовидные воздуховходные окна с жалюзийной решеткой и осесимметричный водоуловитель.

Установлена зависимость величины повторного использования воды от температуры в оборотном цикле условно чистых вод. Внедрен способ повторного использования воды в оборотном цикле условно чистых вод, при котором часть отработанной воды с температурой ниже допустимых 32 °С закачивают в трубопровод подачи воды по трубопроводу, расположенному параллельно охладительным устройствам. По мере снижения температуры воды объем подачи увеличивают и при температуре меньше 25 °С доводят до 85 - 90 % от общего объема подачи, что позволяет уменьшить затраты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н113.6

Рубрики:

Будівельна теплотехніка (будівельна теплофізика)

Шифр НБУВ: Ж71510 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано роботу баштових градирень випаровувального типу та можливі напрями зниження вологоутворення за випаровувального охолодження води, наприклад, за сумісної роботи градирні з викидними пристроями продуктів згорання котлоагрегатів.

Приведены результаты теплотехнических и аэродинамических исследований двухсекционной атмосферной градирни, составлен ее воздушный баланс. Разработана методика расчета вторичной низкопотенциальной теплоты, отводимой от оборотной воды посредством градирни в атмосферу, определена ее охлаждающая эффективность градирни.

На основании результатов экспериментальных исследований разработана методика теплоаэродинамического расчета испарительных башенных градирен, труб-градирен и их выбросного факела. Результаты расчетов, выполненных по данной методике, дают вполне удовлетворительное совпадение с данными натурных испытаний модернизированной трубы-градирни.

Проанализированы актуальные проблемы энергоэкологии, теплоэнергетики, эксплуатации объектов промышленной и муниципальной энергетики. Рассмотрены вопросы уменьшения загрязнения окружающей среды энергообъектами, разработки и внедрения новых экологических чистых и энергосберегающих технологий. Разработаны проекты совместного внедрения по снижению выбросов парниковых газов в промышленности и коммунальной энергетике Украины. Определены основные направления развития теплоэнергетики Харьковского региона. Раскрыты некоторые особенности протекания теплообменных процессов в топочном пространстве водогрейного дымогарного котла при установке в нем вторичного излучателя. Установлены закономерности испарительного охлаждения воды в пленочных градирнях. Освещены перспективы применния струйных аппаратов в новых областях техники. Представлены результаты математического моделирования процессов теплопереноса при формировании аморфных и нанокристаллических покрытий.

Розглянуто питання з теорії тепло- та масообміну. Висвітлено особливості розрахунків рекуперативних теплообмінних апаратів. Визначено показники ефективності теплообмінників. Охарактеризовано процеси випарного охолодження води у градирнях, теплообмінні процеси у скруберах. Наведено приклади теплових і гідравлічних розрахунків тепло- та масообмінних апаратів різних типів і конструкцій.

Рассмотрены вопросы теории тепло- и массообмена. Освещены особенности расчетов рекупативных теплообменных аппаратов. Определены показатели эффективности теплообменников. Охарактеризованы процессы испарительного охлаждения воды в градирнях, теплообменные процессы в скруберах. Приведены примеры тепловых и гидравлических расчетов тепло- и массообменных аппаратов разных типов и конструкций.

Проаналізовано роботу градирень з розпилювальними форсунками. Показано, що недотримання певних вимог до конструктивного оформлення процесу охолодження води у форсункових градирнях, змонтованих шляхом модернізації зрошувальних градирень, суттєво обмежує їх охолоджувальні можливості. Наведені результати натурних та обчислювальних експериментів показують можливість забезпечення необхідної якості роботи водообігового циклу з використанням форсункової градирні зі значною економією електроенергії.

Проведено експериментальні дослідження закономірностей витікання рідини з відцентрових форсунок великого розміру, що використовуються у градирнях. Вивчено деякі геометричні характеристики конусоподібного факела рідини, що витікає з форсунки. Одержано узагальнюючу формулу для кута розкриття факела рідини, що розпилюється.

Описано новий пристрій для розпиляння води відцентровими форсунками. Наведено спосіб ефективного розпиляння рідини за рахунок зіткнення зустрічно спрямованих факелів розпилу. Сформульовано найважливіші завдання експериментальних досліджень для оптимізації процесів охолодження води у градирнях.

Рассмотрены перспективы решения экологических проблем, связанных с аэрозольными выбросами в атмосферу испарительных градирен. Отмечено, что повышение эффективности традиционных (жалюзийных) водоуловителей по самой природе приводит к росту доли мелкодисперсных витающих аэрозолей в выбросе градирни. Показан эффективный путь решения этой экологической проблемы за счет применения технологии электростатического улавливания капель воды.

Побудовано математичну модель руху, тепло- та масообміну полідисперсного ансамблю крапель у градирні із зустрічно розташованими форсунками. Враховано внутрішній термічний опір речовини крапель і взаємодію між краплями різних фракцій, що призводить до їх коагуляції та подрібнення. Інтегрування одержаних рівнянь проведено за допомогою методу спроб і помилок. Наведено приклад числових результатів, який демонструє, що порівняно невелике підвищення дисперсності розпилу призводить до значного збільшення ефективності охолодження.

Розглянуто дію температурного навантаження на елементи ребристої залізобетонної градирні. З використанням скінченно-елементного моделювання досліджено розподіл температури та напружено-деформований стан елементів споруди.

Досліджено зони крапельного зрошування, які утворюються під час розпилу рідини відцентровими форсунками. Показано вплив різних факторів на формування зон зрошування як одиничними форсунками, так і блоками - двома форсунками, факели розпилу яких спрямовані назустріч один одному.

Експериментально досліджено дисперсний склад крапель, що утворюються під час взаємодії двох зустрічно спрямованих факелів розпилу. Розроблено узагальнену математичну модель охолодження циркуляційної води в градирні та знайдено його оптимальні умови.

Розглянуто вплив усадки на розвиток і глибину поширення вертикальних тріщин у бетоні колон діаметром 900 мм нахиленої колонади градирні. Проведено порівняльний аналіз 5-ти методів розрахунку осідових деформацій на прикладі колон градирні. Порівняно результати теоретичних розрахунків осідових деформацій із результатами натурних досліджень.

  Скачати повний текст

З використанням математичних моделей визначено оптимальні характеристики краплинного потоку: дисперсність розпилювання, початкову швидкість і напрямок руху краплин, а також режим роботи градирні, теплове навантаження, висоту водороздільника над повітревхідними вікнами, нерівномірність розподілу води за поперечним перерізом башти. Створено плівкові відцентрові розпилювачі з об'ємно-поверхневим діаметром краплин від 1,7 до 2,2 мм за умов тиску від 0,02 до 0,04 МПа з кутом факелу 130°, які забезпечують охолодження води у розпилювальній градирні як у градирні зі зрошувачем. Розроблено методику розрахунку рівномірності розподілу води за площею зрошення, визначено відстань і схему розташування розпилювачів на водорозподільнику. Запропоновано нові елементи проточного тракту: вирівнювальну перегородку та ромбоподібні повітровхідні вікна. Реконструйовано для промислової експлуатації розпилювальні градирні: вентиляторні, з природною тягою, рідинно-ежекційні та малогабаритні.

Одержано цільові функції за чистим дисконтованим доходом (ЧДД) та за наведеними затратами для охолоджувальних систем обротного водопостачання з метою проведення порівняльного аналізу ефективності та вибору типу системи: централізованої, зонованої, локальної. Доведено, що оптимальні значення технічних показників - відстані, перепаду геодезичних позначок, перепаду напорів, витрати води - визначаються шляхом попарного порівняння ефективності за ЧДД трьох типів охолоджувальних систем оборотного водопостачання. Досліджено покращану конструкцію вентиляторної градирні, що має безкраплинний водорозподілювач і двосторонній плівковий зрошувач, які дозволяють значно зменшити краплинний виніс оборотної води.