Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.224.1

Рубрики:

Магнітні бурі

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.331

Рубрики:

Фонони

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: коарктація аорти, супутні вади, аневризми аорти, хірургічне лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено техніку повторних реконструктивних операцій за несправжніх аневризм анастомозів після аортостегнових реконструкцій. З 1990 до 2004 рр. обстежено та повторно прооперовано 68 пацієнтів з аневризмами анастомозів. Усі чоловіки, середній вік - 57,7 років. Діагностику ускладнень здійснювали за допомогою фізикального обстеження, ультрасонографії чи артеріографії. Наведено особливості оперативної техніки 68-ми повторних реконструкцій у 68-ми пацієнтів. Застосовано такі методи реконструкції дистальних анастомозів: протезо-глибокостегновий анастомоз сформовано у 44-х хворих, протезо-поверхневостегновий - у 8-ми, протезо-загальностегновий - у 16-ти хворих. Унаслідок оперативного лікування пульсація на артеріях нижніх кінцівок з'явилася у 20-ти пацієнтів (29,4 %), на підколінній артерії - у 5-ти (7,4 %), на бранші протеза - у 40-а (58,8 %). У післяопераційний період виникли такі ускладнення: лімфорея - у 25-ти (36,8 %) пацієнтів, кровотеча з післяопераційної рани - у 1-го, через що довелося вдатися до ургентного оперативного втручання. У 2-х пацієнтів наступили тромбоз бранші протеза через неспроможність дистального артеріального русла, декомпенсація кровообігу в нижній кінцівці, що призвело до ампутації на рівні верхньої третини стегна. Один із них (1,5 %) помер унаслідок гострої серцево-судинної недостатності. Таким чином, ампутацію нижньої кінцівки на рівні верхньої третини стегна виконано 3-м (4,4 %) пацієнтам. Хороших результатів оперативного лікування домоглися у 58,8 % хворих, задовільних - у 36,8 %, незадовільні

наслідки були у 4,4 % пацієнтів. Несправжні аневризми анастомозів у віддалений період після аортостегнових реконструкцій виникли у 4,5 % хворих. Найраціональнішим методом оперативного лікування несправжньої аневризми анастомозу є резекція аневризми з формуванням адаптаційного отвору та реконструкцією анастомозу. Активний підхід до оперативного лікування хворих з несправжньою аневризмою анастомозу дозволяє домогтися хороших результатів у 58,8 % випадків.

Розглянуто застосування одночастотного асимптотичного методу Боголюбова - Митропольського для побудови наближених періодичних розв'язків системи нелінійних рівнянь, що описують коливання з великими прогинами циліндричних оболонок за взаємодії з протікаючою рідиною. Досліджено три якісно різні випадки: несуча оболонка одночасно з гідродинамічним тиском зазнає дії зовнішнього періодичного навантаження; оболонка здійснює параметричні коливання, зумовлені пульсаціями швидкості рідини; вимушені та параметрично збуджувані коливання реалізуються одночасно. Для кожного з цих випадків у першому наближенні побудовано амплітудно-частотні характеристики, виведенно критерії стійкості усталених режимів коливань оболонки.

Викладено пропозиції щодо розробки іоносферного космічного проекту "Іоносатс", його наукові завдання, склад бортової апаратури та можливості реалізації. Запропоновано створення космічної системи просторово-часового моніторингу полів і плазмових параметрів іоносфери з метою розвитку фундаментальних знань з фізики сонячно-земних зв'язків, контролю поточного стану й прогнозування космічної погоди, діагностики природних і техногенних катастрофічних явищ за допомогою низькоорбітального угруповання з трьох мікросупутників. До завдань проекту входять: розробка науково-методичних основ використання низькоорбітальних супутників для служби космічної погоди, відпрацювання технічних рішень; систематичне вивчення динамічного відгуку іоносфери на впливи зверху (сонячна й геомагнітна активність) і знизу (метеорологічні, сейсмічні та техногенні процеси); просторово-часовий моніторинг іоносферних збурень із метою зіставлення з природними і техногенними катастрофічними явищами у нижній атмосфері й на поверхні Землі; організація синхронної роботи підсупутникових електромагнітних і метеорологічних полігонів; калібрування сучасних прогностичних моделей спокійної та збуреної іоносфери. Проект "Іоносатс" запропоновано Національним космічним агентством України до європейської Програми космічної погоди й Програми глобального моніторингу і безпеки навколишнього середовища (GMES).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.225.1

Рубрики:

Геомагнітні пульсації

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217.1с

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти 43 ракет типу "Союз" і "Протон" з космодрому Байконур в 2002 - 2006 рр. Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодрому 2100 км). Виявлено три групи збурень, що мали запізнення 6 - 7, 35 - 45 і 90 - 130 хв. Їх тривалість складала відповідно 17 - 27, 45 - 80 і 40 - 70 хв. У геомагнітних пульсаціях переважали періоди 5 - 8, 9 - 11 и 9 - 11 хв відповідно. Амплітуди цих пульсацій досягали 3 - 6 нТл.

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти 16 ракет із космодрому Плесецьк у 2002 - 2007 рр. Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодрому 1500 км). Виявлено 3 групи збурень, що мали запізнення 5 - 12, 25 - 40 і 60 - 85 хв. Їх тривалості складали 12 - 20, 40 - 50 і 42 - 55 хв відповідно. У геомагнітних пульсаціях переважали періоди 6 - 8, 10 - 12 і 10 - 12 хв відповідно. Амплітуди цих пульсацій досягали 3 - 5 нТл.

Показано, що з ростом сонячної активності двосекторна структура міжпланетного магнітного поля перетворюється у багатосекторну. За даними середньоширотної обсерваторії продемонстровано залежність геомагнітної активності від зміни секторної структури.

Визначено область зміни відносного аеродинамічного моменту ротора вітроелектричних установок (ВЕУ) з асинхронними та синхронними генераторами, яка відповідає генераторному режиму роботи та в межах якої не виникає перенавантажень електричних машин, обумовлених пульсаціями швидкості вітру. Одержано аналітичні вирази для меж робочої області на аеродинамічних характеристиках. Установлено діапазони робочих швидкостей вітру та проаналізовано вплив параметрів ВЕУ на величину цих діапазонів.

Розглянуто магнітні пульсації Pc5 на основі даних супутників ACE, Wind, Polar, Cluster, Geotail, GOES 10 та наземної сітки магнітометрів Intermagnet. На орбіті Землі сонячний вітер являє собою квазістаціонарне утворення зі швидкими та повільними ударними хвилями. Приділено особливу увагу геомагнітним пульсаціям, що пов'язані з раптовими початками бур (SSC) та раптовими імпульсами (SI). Збурення поверхні магнітопаузи генерує швидкі МГД-хвилі, що поширюються вглибину магнітосфери. Пульсації, пов'язані зі швидкими хвилями, виявлено на супутниках та на поверхні Землі з однаковою частотою. Збудження пульсацій може вважатися одним з механізмів передачі енергії від сонячного вітру до іоносфери. Поляризацію та частотні характеристики хвиль, що спостерігаються, проаналізовано залежно від геометрії взаємодії ударної хвилі у сонячному вітрі з магнітосферою. На різних магнітних широтах одночасно спостерігалися пульсації з різною частотою. Існування спектральних піків після поширення широкосмугової швидкої МГД-хвилі підтверджують властивість магнітосфери підсилювати окремі частоти та збуджувати УНЧ-пульсації з явною періодичністю. Таким чином, магнітосфера Землі є резонансною системою для гідромагнітних хвиль, що збуджуються ударними хвилями ззовні магнітосфери.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти 11 систем "Space Shuttle" з космодрому Мис Канаверал і 15 ракет "Ariane-5" із космодрому Куру в 2002 - 2007 рр. Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодромів приблизно 10 000 км). Для ракет "Ariane-5" спостережено 3 групи збурень. Запізнення складали 28 - 88, 193 - 238 і 300 - 330 хв, а тривалості 30 - 70, 33 - 63 і 30 - 70 хв. У пульсаціях переважали періоди 12 - 14 хв. Для систем "Space Shuttle" виявлено також 3 групи збурень, що мали запізнення 13 - 58, 133 - 163 і 193 - 253 хв. Їх тривалості складали 36 - 60, 54 - 90 і 63 - 93 хв відповідно. У геомагнітних пульсаціях переважали періоди 6 - 10 хв для першої групи та 10 - 14 хв для другої та третьої груп. Амплітуди цих пульсацій досягали 3 - 5 нТл.

Досліджено залежність рекурентності магнітної активності, вираженої варіаціями на середньоширотній магнітній обсерваторії "Львів" за 1964 - 2006 рр., від сонячної активності та знака великомасштабного магнітного поля Сонця (ВМПС). Показано, що величина рекурентності залежить як від фази сонячного циклу, так і від знака ВМПС. Рекурентність зменшується у фазу росту сонячної активності і збільшується у фазу спаду. Мінімальна рекурентність у роки зміни знака ВМПС під час максимуму сонячної активності. Максимуми рекурентності за додаткового ВМПС на північному полюсі Сонця значно вищі, ніж за від'ємного.

Визначено фізичні параметри сонячної атмосфери за радіоданими, отриманими за 40 років щоденних спостережень на сконструйованих радіотелескопах, які є апаратною базою міжнародної станції моніторингу сонячної активності CRIM. Викладено особливості радіотелескопів і методики спостережень, що забезпечують тривалу стабільність даних і мілісекундне розділення за часом. Розвинуто новий напрямок дослідження фізичних властивостей корони за мілісекундними пульсаціями радіовипромінювання. Виміряно висоту шару, що випромінює, ефективну температуру, розміри та розташування локальних джерел радіовипромінювання. За характером мілісекундних варіацій потоку оцінено параметри плазми у джерелі радіовипромінювання. Показано, що відомі та вперше знайдені властивості радіовипромінювання можуть бути наслідком розсіювання радіохвиль на неоднорідностях сонячної корони.

  Скачати повний текст

Запропоновано для використання за умов гідротурбінних лабораторій метод зниження похибки виміру витрати рідини у проточній частині, обумовленої пульсаціями потоку у трубопроводах випробувальних стендів. Показано вплив перехідних процесів в обмотках електромашинного гальма модельних установок на вибір часу початку виміру обертального моменту на валу моделей гідравлічних машин (МГМ). Одержано аналітичну залежність часу заспокоєння системи гідравлічна машина - електромашинне гальмо від зміни витрати рідини, механічної й електромагнітної постійної часу системи та постійної часу відкриття направляючого апарата. Проведено аналіз похибок, спричинених використанням математичних методів визначення середньоінтегральних значень гідравлічних параметрів МГМ, та з'ясовано методи, які обумовлюють найменшу похибку. Розроблено методику вибору частоти опитування витратовимірних пристроїв залежно від відносної амплітуди коливання витрати рідини та частоти її коливання. Сформульовано визначення еквівалентного часу заповнення вимірювального бака для градуювання витратовимірних пристроїв з урахуванням профілю вхідного потоку.

На підставі теоретичних і експериментальних досліджень науково обгрунтовано принципи інтенсифікації масообмінних процесів у разі низхідної взаємодії фаз у шарі регулярної пульсаційної насадки. Розроблено фізичну модель взаємодії фаз і досліджено закономірності поводження насадки за умов низхідного обтікання газорідинним потоком. Виявлено гідродинамічні закономірності взаємодії фаз у разі низхідного прямотоку в шарі регулярної пульсаційної насадки (РПуН). З використанням принципу адитивності отримано залежність визначення гідравлічного опору апарата, що враховує опір, обумовлений пульсаціями газорідинного прошарку. На підставі результатів аналізу взаємодії фаз у зоні контакту отримано залежність, що дозволяє визначити товщину плівки на елементі насадки. Розроблено математичну модель масовіддачі в рідкій фазі, яка враховує вплив пульсацій насадочних тіл і співудари потоків у прямотечійному масообмінному апараті з РПуН.