Наведено основні наукові, довідково-інформаційні матеріали та тлумачення термінів і понять з різних розділів екології. Розкрито сутність таких понять як анабіоз, білий шум, біомаса, буря, водообмін, газ, галобактерії, гідросфера, дренаж, екологічний фактор, екосфера, забруднення гідросфери, імунітет, ксенобіотики, ланцюг живлення, мікроклімат, оазис, парниковий ефект, природокористування, фотосинтез.

На массовом материале проведен статистический анализ связей между колебаниями уровня Мирового океана (всего 123 станции по побережью каждого океана за 1880 - 2010 годы) и глобальными факторами - вариациями угловой скорости Земли, солнечной активностью (числами Вольфа), изменениями термического режима. Расчет их статистических характеристик показал наиболее тесную связь с изменениями глобальной температуры воздуха на Земле по сглаженным 5-летним рядам (коэффициент корреляции 0,94 при сдвиге 18 лет), при запаздывании уровня океана. С вариациями угловой скорости вращения Земли установлена стабильная зависимость с региональными особенностями вдоль побережий океанов величины (месяцев) фазового сдвига коэффициента корреляции. Такие данные важны для климатических оценок и прогнозирования глобальных изменений уровня океана.

Зазначено, що у формуванні зовнішніх оболонок Землі - літосфери, гідросфери й атмосфери - головну роль відіграла дегазація мантії та ядра. Вона також є активним чинником геодинамічних процесів та утворення майже усього спектра корисних копалин. Сьогодні областями найщільніших потоків ювенільних газів є пояси альпійських гірських споруд з внутрішніми та зовнішніми западинами, рифтові зони континентів і океанів, райони вулканічної діяльності. Але і давні складчасті споруди, палеорифти та навіть щити давніх платформ відзначаються глибинним "диханням", зафіксованим на Балтійському, Канадському, Гренландському й ін. щитах, у рудниках нікелевих родовищ Норильська, гірничих виробках Нижнього Тагілу (Уральський офіолітовий пояс), Дніпровсько-Донецькому палеорифті тощо. Зони нафтогазонагромадження тяжіють до тих глибинних розломів, які є активними до сьогодні. "Нафта Чекалюка" з глибинних осередків її утворення, розміщених дискретно через неоднорідність мантії, мігрує до поверхні у складі єдиної мінерально-вуглеводневої системи, поповнюється високомолекулярними сполуками, взаємодіючи з органічною речовиною осадового чохла, та за сприятливих умов створює поклади.

Розглянуто теоретичні й методичні питання основ гідроекології: гідросфера як середовище життя; водні екосистеми; антропогенний вплив на водні екосистеми та охорона гідробіонтів. Увагу приділено найновішим досягненням сучасної гідроекології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д222.13

Рубрики:

Радіоактивність вод суші

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено терміни та поняття, які є найбільш вживаними в природничих галузях наук. Подано тлумачення таких понять, як багатоклітинні організми, гідросфера, довкілля тварин, небесна сфера, сторони горизонту, фільтрування, чагарники. Наведено інформацію про Азовське море, Дністер, Карпатські гори.

Зауважено, що величезна кількість звалищ твердих побутових відходів (ТПВ) в Україні не відповідають вимогам чинних нормативних документів, істотно забруднюючи довкілля, особливо внаслідок забруднення водної сфери. Природні умови району розміщення полігону ТПВ відіграють важливу роль у нагромадженні та поширенні забруднень. Показано вплив природних умов розташування сміттєзвалища на поширення забруднень у гідросфері. Грибовицьке сміттєзвалище розташоване у складних геоморфологічних, геологічних і гідрогеологічних умовах. Рельєф місцевості відіграє значну роль у поширенні забруднень. Це є ще одним підтвердженням необхідності впровадження прогресивних технічних рішень для запобігання забрудненню гідросфери дренажними водами Грибовицького звалища ТПВ.

Ідентифіковано і охарактеризовано підгрупи й класи потенційних загроз у складі групи гідросферних ризиків впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в національній економіці та в рамках окремих її регіонів. Визначено сутність гідросферних ризиків ІКТ, доведена актуальність і необхідність їх вивчення та моніторингу за ними. Так, встановлено, що гідросферні екоризики впровадження ІКТ-технологій позначають усі можливі загрози від роботи та / або несправностей роботи комп'ютерно-комунікаційного та електронно-цифрового обладнання для природнього водного середовища (річки, озера, моря, океани тощо), в який вони поміщені або поряд з яким вони знаходяться. Запропонована і обгрунтована класифікація гідросферних екологічних ризиків інтрузії ІКТ-технологій. Зокрема, розглянуто океанічні, морські, річкові, водоймові, підземні, льодовикові підгрупи відповідного роду загроз; дано характеристику наступним класам ризиків: гідросферо-батискафні, субмаринні, ризики цифрової гідроенергетики, ризики аварій водних транспортних перевезень, ризики забруднень каналізаційними відходами, еколого-навігаційні ризики, захаращення гідросфери ІКТ-обладнанням. У межах кожного класу ризиків наведені відповідні приклади. Обгрунтована необхідність посилення екологічних вимог до питань взаємодії ІКТ з ресурсами гідросфери.

Визначено потоки реакційно здатних сполук азоту, що утворюються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції. Розглянуто потоки азоту між пулом "сільське господарство" та іншими джерелами викидів (басейнами). Проаналізовано викиди азоту з таких басейнів: сільське господарство; енергетика і паливо; матеріали і продукти промисловості; люди і населені пункти; відходи; атмосфера і гідросфера. Встановлено основні джерела викидів хімічно активного азоту з басейну "сільське господарство". Встановлено вплив азоту на навколишнє природне середовище та здоров'я людини. Розроблено алгоритм визначення балансів азоту для сільського господарства. Алгоритм враховує як реакційно здатний азот, що утворився в басейні, так і одержаний унаслідок обміну з іншими басейнами. Проаналізовано застосування показника ефективності використання поживних речовин, що є узагальненням під час порівняльної оцінки басейнів азоту і потоків азоту. Встановлено доцільність використання показника ефективності використання азоту (ЕВА). Визначено, що рівень ЕВА в тваринництві залежить від комплексу показників: спеціалізації сільськогосподарського підприємства, видів сільськогосподарських культур і категорій тварин. Баланс азоту для певного господарства і ЕВА є показниками для розрахунку навантаження азоту на навколишнє природне середовище і ефективності використання азотних ресурсів відповідно. Динаміка зміни ЕВА в комплексі з іншими агроекологічними показниками може використовуватися для оцінки результативності впровадження на підприємстві заходів із вдосконалення технології для зниження екологічного навантаження.

Екосистеми гідросфери мають визначальне значення для функціонування міських техноекосистем. На їх екологічний стан найбільший вплив чинять виробничі процеси підприємств, особливо гірничодобувних, які використовують величезні обсяги ресурсів (енергії, матеріалів і води), а повертають до навколишнього середовища масу відходів і забруднених стічних вод. Аналіз багаторічних спостережень показує, що найбільш поширеними забруднювачами річок басейну Дніпра є нітрити, азот амонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Концентрація їх свідчить про порушення якісних нормативів води, які затверджені для промислово-господарських комплексів, водойм для розведення риб, а також культурно-побутового призначення в межах міських техноекосистем. З метою не тільки подолання негативних наслідків, а й запобігання техногенного впливу, одним з головних завдань екологічно збалансованого природокористування повинно бути визначення полікомпонентного впливу токсичних викидів і відходів на навколишнє середовище, особливо на гідросферу. Представлено методологічні підходи до оцінки природно-техногенного впливу на гідросферу в межах міських техноекосистем. У цьому дослідженні пропонується оцінювати природно-техногенний вплив на гідросферу шляхом визначення на мікроелементному рівні парного корелювання. Актуальність цієї проблеми обумовлена ще й тим, що в останні роки простежується тенденція вторинного забруднення природних вод унаслідок десорбції забруднювачів різної природи та хімічної структури у відповідних донних відкладеннях. Уперше були досліджені кореляційні взаємозв'язки між техногенними, біогенними та гідрологічними характеристиками водойм у межах міських техноекосистем; визначені коефіцієнти парної кореляції; виконана систематизація та визначено основні закономірності, які стосуються розподілу мікроелементів у семи групах, з урахуванням їх кількісного вмісту в планктоні. В результаті аналізу коефіцієнтів парної кореляції між мікроелементами, що містяться у планктоні, була складена класифікація небезпеки цих мікроелементів щодо перенесення їх в харчовому ланцюзі "Планктон/Риба/Людина".

Наведено результати дослідження взаємозв'язку хмарних лінеаментів з активізованими зонами глибинних розломів Землі за аерокосмічними даними. Підкреслено, що дистанційні методи дослідження надають змогу в конкретних частинах Землі вивчити взаємозв'язок різних геодинамічних, гідродинамічних, тектонічних, геофізичних та інших процесів, що відбуваються в літосфері, гідросфері і повітряній оболонці нашої планети. Відмічено, що існуючі літо-гідро-атмосферні зв'язки визначаються геодинамікою ендогенних частин планети і постійно змінюються енергетичними станами системи "космос - атмосфера - гідросфера - літосфера - ядро Землі". Саме вони є головними рушійними факторами геодинаміки Землі, що зумовлюють струминну міграцію енергії, газів, тепла, радіації і флюїдів з глибинних оболонок планети в атмосферу, де і формуються хмарні "автографи" земних глибинних розломів.

Проведено дослідження шляхів забезпечення екологічної безпеки рекреаційних територій гірської екосистеми на прикладі національного природного парку (НПП) "Вижницький" Покутсько-Буковинських Карпат. Проаналізовано існуючі підходи забезпечення екологічної безпеки об'єктів природно-заповідного фонду. Наведено характеристику регіону досліджень. Запропоновано концепцію забезпечення екологічної безпеки рекреаційних територій, яка базується на аналізі складових і встановленні тих компонентів, покращання яких забезпечить відповідний рівень екологічної безпеки НПП. Розроблено алгоритм проведення теоретичних та експериментальних досліджень для оцінки санітарно-мікробіологічного стану атмосфери, гідросфери та грунтів в районі досліджень та їх впливу на екологічну безпеку НПП. З метою аналізу стану рекреаційних територій гірської екосистеми проведено моніторинг санітарно-мікробіологічних (СМБ) і санітарно-екологічних (СЕ) показників гідросфери, атмосфери та грунтів та ідентифікацію екологічних загроз. Запропоновано для забезпечення збереження лімітованих значень СМБ і СЕ показників гідросфери планувати заходи щодо інтенсифікації біологічних природних процесів самоочищення поверхневих вод у зоні територій рекреації. Результати моніторингу атмосферного повітря в зоні територій рекреації свідчать про те, що вміст аероіонів в 2,4 разу є вищим, а загальне мікробне число в 1,5 разу нижчним, ніж на території традиційного господарювання. Тому атмосфера зони рекреації не потребує реалізації будь-яких технічних заходів для її покращання. Запропоновано систему інженерних заходів для стабілізації екологічної безпеки в зоні рекреаційних територій (використання волокнистого носія "Вія") для інтенсифікації очищення поверхневих водойм та утилізації деревних відходів шляхом виготовлення біопалива). Впровадження запропонованих заходів допоможе добитись стабілізації екологічної безпеки рекреаційних територій гірської екосистеми.

Інгульський мегаблок Українського щита вміщує низку ендогенних родовищ натрій-уранової формації, які розробляються вже понад 55 - 60 років. За виключенням Кіровоградського урановорудного району, родовища якого контролюються розривними порушеннями однойменної зони розломів, Ватутінське і Новокостянтинівське рудні поля займають позиції у межах Новоукраїнського граніто-гнейсового купола і у безпосередній близькості до більш пізнього геоструктурного утворення - Корсунь-Новомиргородського плутона. Наголошуючи на високому ступені насиченості інгульського мегаблока ендогенними родовищами урану, підкреслюється, що в них зустрічається також підвищений вміст торієвих мінералів, і у сукупності з урановими вони продукують висхідні газові потоки радону. Тому дослідження динаміки верхніх горизонтів літосфери і тісно пов'язаною з нею динаміки гідросфери (підземної і поверхневої), а також газової сфери, особливо актуалізуються як в районах урановорудних полів, так і на ділянках, прилеглих до гірничовидобувних підприємств. За межами безпосереднього впливу на радіоекологічну ситуацію урановидобувних підприємств особливої уваги заслуговують дослідження динаміки літосферної поверхні, включно з розломно-блоковими структурами та кінематикою розривних порушень, які впливають на поширення підземних та врешті поверхневих вод, забруднених ураном, у навколишнє середовище. На площах урановорудних полів кінематичні характеристики диз'юнктивів сприяють більш коректному прогнозу накопичення радону в природних слабоізольованих підземних розущільнених структурах і акумуляції більш довгоживучих продуктів його розпаду Po, Bi, та Pb з тривалими періодами виведення із організмів біологічних об'єктів. Підкреслюється, що в гірничих виробках видобувних підприємств технологічний процес супроводжується нітратним забрудненням підземних вод, зумовленим використанням вибухівки на селітровій основі. Таким чином, для прогнозної оцінки радіаційного та нітратного забруднення навколишнього середовища промислових ділянок гірничовидобувних підприємств та суміжних територій, технологічний процес яких впливає також на динаміку літо-гідро- та газової сфери, досліджено структурно-геологічні, палеогеоморфологічні, літологічні, гідрогеологічні, гідрографічні й топографічні особливості Ватутінського і Новокостянтинівського урановорудних полів. Встановлено напрями просування фронтів підземних вод від безпосередньо уранових шахт до найближчих дрен. Визначено рівні забруднення ураном поверхневих і підземних (колодязних) вод у межах Новокостянтинівського урановорудного поля як найбільш перспективного для нарощення видобутку урану у найближчі десятиліття. Запропоновано площі і терміни комплексного радіоекологічного моніторингу Новокостянтинівського урановорудного поля з метою прийняття превентивних заходів для унеможливлення виведення існуючих місцевих рекреаційних територій та акваторій у категорію екологічно небезпечних. На прикладі Новокостянтинівського родовища урану, як одного з найбагатших ендогенних родовищ України, через експлуатаційні стовбури якого планується підняття на поверхню уранової руди з однотипних родовищ однойменного урановорудного поля.

Проведено аналіз та синтез екологічних, соціально-економічних та нормативно-правових аспектів як чинників об'єктності й суб'єктності земле- і природокористування, що грунтуються на законах живої і неживої природи та суспільства і цілковито узгоджуються з чинними нормами Конституції України. Обгрунтовано потребу поглибленого розкриття (за окремими завданнями) різноманітних граней цих аспектів. Доведено, що економіко-правові відносини в Україні потребують невідкладного конструювання конституційно вмотивованої системи господарського підходу до процесу земле- і природокористування передусім на користь своїх громадян. Встановлено, що особливого підходу вимагає моделювання відносин щодо використання відтворюваних природних ресурсів, до яких належать грунти, тваринний світ, мікробіота, сонячна, вітрова та інша енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність та інші природні ресурси. Вважається логічним і базовим твердження, яке проявлено аксіомою абсолютної монолітності держави Україна, тому що вона (держава) знаходиться в кордонах конкретного геопростору планети Земля, є унітарною, цілісною й недоторканою, а всі громадяни суверенної України, котрі мають єдине громадянство, є абсолютними співвласниками (володарями, користувачами і розпорядниками) своєї землі та її природних ресурсів (стисло "земля") як природних об'єктів, що знаходяться в цьому ж геопросторі. Визначено, що лише громадяни, котрі мають єдине громадянство, є (мають бути) повноправними засновниками і співвласниками власної української держави, в якій функціонуватимуть найвищі конституційно вмотивовані нормативно-правові, соціально-економічні й екологічні стандарти життєдіяльності.

Проведено аналіз і синтез екологічних, соціально-економічних та нормативно-правових аспектів як чинників об'єктності й суб'єктності земле- і природокористування, що грунтуються на законах неживої і живої природи та суспільства й цілковито узгоджуються із чинними нормами Конституції України. Доведено, що економіко-правові відносини в Україні потребують невідкладного конструювання конституційно вмотивованої системи господарського підходу до процесу земле- і природокористування, передусім на користь своїх громадян. Встановлено, що особливого підходу вимагає моделювання відносин щодо використання відтворюваних природних ресурсів, до яких належать: грунти, тваринний світ, мікробіота, сонячна, вітрова та інша енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність та інші природні ресурси. Узагальнено основні емпіричні знання на основі аналізу й синтезу соціально-економічних і нормативно-правових аспектів збалансованого користування природними об'єктами права власності Українського народу, особливо в агросфері, що грунтуються на законах неживої і живої природи та суспільства й цілковито узгоджуються із чинними нормами Конституції України. Сформульовано необхідну та достатню множину фундаментальних науково-теоретичних аспектів як підгрунтя організаційно-економічних орієнтирів збалансованого природокористування внаслідок звершення земельної реформи в Україні як нової парадигми.