Золоторудні родовища Українського щита дуже різноманітні за віком і умовами утворення. Родовище Майське, Клинці, Юр'ївське і Сурозьке утворилися в нижньому протерозої (2500 - 2000 млн. років тому). Ізотопні та інші геохімічні дані свідчать про те, що вони утворилися в основному за рахунок мобілізації рудних компонентів із вміщуючих порід, а гранітоїди, що супроводжують ці родовища, були переважно генераторами тепла і частини розчинів. Родовища в зеленокам'яних областях (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка) утворилися внаслідок гідротермально-вулканічної діяльності в стародавніх вулканічних структурах. В окремих випадках у рудоутворенні приймали участь приповерхневі (в тому числі метеорні) розчини.

Розглянуто часову послідовність процесів вулканізму та гранітоїдного магматизму в докембрії Північно-Західного, Дністровсько-Бузького, Росинсько-Тікицького, Середньопридніпровського та Приазовського мегаблоків. Показано головні геотектонічні етапи формування Українського щита.

Вперше запропоновано розроблену на формаційній основі схему стратиграфічного розчленування стратифікованих та вікового розчленування плутонічних утворень Сорокинської структури. Показано співвідношення між плутонічними та вулканогенними формаційними тілами, а також зроблено висновок про існування в межах структури єдиних вулкано-плутонічних асоціацій. Отримані дані покладено до основи побудови формаційної карти Сорокинської структури масштабу 1:10000. Розглянуто ріодацитплагіогранітну вулкано-плутонічну асоціацію), а також встановлено особливості складу і структури рудовмісних комплексів. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння. На підставі цього побудовано карту закономірностей та прогноз розташування золотого зруденіння Сорокинської структури.

Рассматриваются данные по содержанию сероводорода и кремниевой кислоты в водах Черного моря, полученные в период проведения экспедиционных исследований в 4-м рейсе НИС "Киев". Особое внимание уделяется результатам изучения влияния недавно открытых грязевулканических проявлений на химический состав придонных вод и в первую очередь - на содержание сероводорода. Данные о содержании сероводорода и кремниевой кислоты, а также анализ относительного химического состава указывают на отсутствие прямого влияния грязевых вулканов на химическую структуру вод. Вместе с тем выполненные исследования подтвердили возможность наличия распределенных источников сероводорода, являющегося продуктом бактериальной утилизации поступающих углеводородов.

Наведено нову концепцію плутонічного петрогенезису докембрійської континентальної кори Українського щита. Ідеї плутонізму були викладені ще в XIX ст., однак з середини XX ст. у поглядах про геологію раннього докембрію вже переважали ідеї нептуністів-актуалістів, які сформувались у вигляді осадово-вулканогенної парадигми. Розглянуто головні етапи ранньої історії Землі на прикладі Українського щита: формування первинної трондьємітової кори та плутонічної петрогенетичної еволюції континентальної кори у ранньому докембрії з провідною роллю магматичних, метасоматичних і метаморфічних ендогених процесів (у тому числі: ранньоархейська переробка трондьємітової кори; утворення зеленокам'яних поясів пізнього архею; формування батолітових гранітних плутонів раннього протерозою; інтрузії гранітів рапаківі та стабілізація континентальної кори). Розглянуто умови та еволюцію рудоутворення. Визначено зміну фізико-хімічних умов на поверхні континентальної кори в геологічній історії Землі: з рифею розширюються зони з океанічною корою, площі суші та гір; збільшуються швидкість та об'єм осадконакопичення (в тому числі карбонатного), ерозія континентів; з'являється вільний кисень в атмосфері Землі та розвивається біосфера.

Розглянуто кристаломорфологію самородної міді, найбільший внесок у розвиток якої зробили кристалографи та мінерологи XIX ст., а також морфологію кристалів міді з вулканітів Волині. Подано перелік усіх нині відомих простих форм багатогранників міді, оцінено їх габітусну роль.

Наведено дані про набрякання вулканізованого природного каучуку в різних розчинниках, які можуть бути кількісно пов'язані з їх фізико-хімічними характеристиками за допомогою лінійного п'ятипараметрового рівняння. Встановлено, що вирішальний вплив на ступінь набрякання мають поляризованість та електрофільність розчинників.

Описано уперше діагностовані у розрізах Сорокинської тектонічної зони метакоматіїти, які входять до складу нижньої ультрабазитової парагенерації метакоматіїт-толеїтової формації. Геологічні тіла останньої разом з комагматичними їм інтрузивними ультрабазитами утворюють єдину вулкано-плутонічну асоціацію. Метакоматіїти формують систему зонально побудованих потоків, у структурі яких важливу роль відіграють спініфекс-структурні зони. Петрохімічне вивчення метакоматіїтів свідчать про їх належність до порід коматіїтової серії. У метакоматіїтах під впливом накладених процесів спостережено суттєву розбалансованість первинних співвідношень головних петрогенних компонентів, що проявляється у збідненні глиноземом з одночасним збагаченням кальцієм, а також у відчутній дисперсії вмісту кремнезему та заліза. Палеовулканологічне та геолого-геофізичне вивчення ділянок поширення метакоматіїтів дало змогу вперше реставрувати фрагментарно проявлену палеовулканічну споруду центрального типу.

Розглянуто мінералогічні особливості породоутворюючих та акцесорних мінералів порід пізньокайнозойських вулканічних серій Малого Кавказу, які є індикаторами для визначення умов їх кристалізації. На основі вивчення хімічного складу, структурного стану цих мінералів зроблено висновок, що кристалізація й еволюція магматичного розплаву відбувалася в глибинному та проміжних магматичних осередках за високого тиску окислених флюїдів. Вивчення типоморфних мінералів дозволило виявити умови утворення пізньокайнозойських вулканічних серій Малого Кавказу.

Розглянуто процес формування складчастих і розривних структур докембрійського фундаменту як наслідок зсувних (у широкому розумінні) переміщень блоків земної кори та стрес-метаморфізму. Показано, що в багатьох районах докембрійської складчастості деформовані товщі ніколи не залягали горизонтально. На Українському щиті виділено три групи областей: ділянки первинно гранітизованої кори; зони їх стрес-метаморфічної переробки; прирозломні троги, заповнені вулканогенно-осадовими утвореннями. Для геологічного картування цих областей необхідно зовсім різні методичні підходи.

Розроблено клей для виготовлення гумометалевих виробів з використанням полярних або малополярних каучуків у процесі гарячої вулканізації за властивостями аналогічниий клею "Лейконат". Клей пройшов широке випробування у виробництві ряду заводів у ГТВ та підприємств машинобудівного комплексу.

Рассмотрены изменения поля энергии сгустков в поле кольцевых волн Вселенной, возможные причины извержения вулканов, а также землетрясения. Исследовано образование кругового кольцевого поля, образованного развертыванием центрального сжатого сгустка. Представлен механизм образования планет, звезд из сгустков этого поля, которые, потеряв скорость движения затормаживаются и собираются в образования типа планет, звезд, сохраняя движение на орбите кругового поля.

Дослідженно ефективну щільність взаємодій у полімерних сумішах вулканізований поліпрен - полівінілацетат. Встановлено, що вміст полівінілацетату призводить до зміни щільності вузлів сітки в сумішах полімерів. Зміна структурної організації сумішей пов'язана з деформацією електронних хмар.

Андезит-базальтова туфолавова парагенерація (КТ-3) у складі метакоматиїт-толеїтової формації є яскравим стратиграфічним репером розрізів зеленокам'яних поясів Українського щита. Вона відрізняється від усіх інших підрозділів суттєво пірокластичним ухилом фаціальних типів вулканітів, широким розвитком порід середнього та (головним чином) основного складу, а також наявністю фаціально пов'язаних з вулканітами метаосадових та хемогенноосадових порід формацій джеспіліт-толеїтового типу, з якими вони утворюють тісні літофаціальні заміщення.

Виконано синтез ряду полііоненів класу полімерних четвертинних амонієвих солей та надано оцінку їх поверхневої активності та реологічних властивостей водних розчинів. Результатами реометрії, фізико-механічних випробувань показано, що модифікований полііоненами каолін має більш високу підсилювальну дію як наповнювач, забезпечує добре співвідношення індукційного періоду та швидкості вулканізації гумових сумішей, викликає підвищений ступінь хімічних поперечних зшивок бутадієнметилстирольного каучуку, сприяє кращій однорідності властивостей гум.

Наукова творчість видатного українського астронома С. К. Всехсвятського та його школи надзвичайно багатогранна й охоплює широке коло питань астрофізики Сонячної системи. Піввікові дослідження дали змогу зробити ряд пріоритетних відкриттів в галузі комет, астрофізики Сонця, а також передбачити наявність кілець навколо Юпітера та вулканічну діяльність на його супутниках.

Розглянуто сфери використання силіконових гум на основі високомолекулярних силіконових каучуків і унікальні експлуатаційні характеристики матеріалів та виробів з них. Показано, що на основі вітчизняних високомолекулярних каучуків КП-СКТВ, КП-СКТВ-1 розроблено рецептури спеціальних гум технічного призначення та технологію їх виготовлення; проводяться заходи з організації виробництва гум низької горючості та димоутворення, гум, які вулканізуються в одну стадію, прозорих силіконових гум.

Вивчено можливість використання у складі гум композитів, отриманих на основі сполучення кубових залишків хімічних виробництв, різних органічних речовин. Показано ефективність дії розробленої стабілізувальної композиції. Встановлено, що її використання дає змогу здійснювати повну або часткову заміну вживаного антиоксиданта діафену ФП, модифікатора РУ й отримувати вулканізати, що відзначаються підвищеною теплостійкістю, стійкістю до втомлення та адгезією до латунованого металокорду.

Охарактеризовано тектонічні відмінності п'яти літосферних мегаблоків Українського щита. З позицій концепції тектоніки плит з'ясовано геодинамічні обставини (острівних дуг, активних континентальних окраїн, зіткнення), час формування та перебудови кори мегаблоків, їх об'єднання. Реконструйовано фрагменти палеотектонічних елементів щита: архейської вулканічної дуги (Придніпровський мегаблок), протерозойських вулканів-плутонічних поясів і магматичних дуг (Поліський пояс у межах Волинського блоку, Приазовський і Білоцерківсько-Одеський мегаблоки), задугові басейни (Кіровоградський мегаблок і частково Волино-Подільський); колізійні шви (Оріхово-Павлоградська та Криворізько-Кременчуцька зони) та ін. З урахуванням аналізу опублікованих пелеомагнітних даних накреслено історію геологічного розвитку щита в докембрії та палеозої.

Розглянуто особливості складу та послідовність утворення телуридів на родовищах золота Сурської зеленокам'яної структури (Середнє Придніпров'я). Зроблено висновок про до- та синметаморфічну природу рудних тіл (золото-телуридної мінералізації), їх зв'язок з зеленокам'яними вулкано-плутонічними асоціаціями.