Викладено деякі особливості сучасної телемови і мовної підготовки телефахівців. Акцентовано увагу на зовнішній техніці- вмінні володіти диханням, голосом, дикцією, літературною вимовою, що потрібно акторам і дикторам телебачення.

Даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора грунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства (М.Стельмаха, О.Довженка, Т.Шевченка та ін).

Надано поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових і морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки у різних стилях української літературної мови. Рекомендації обгрунтовано на мовному досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства.

На основі досліджень кепстрів фонем української мови для різних темпів вимови розглянуто методику модифікації кепстру та отримано вагову кепстральну функцію для використання при перетворенні часового масштабу мови в системах аналізу-синтезу.

Розглядаються теоретичні основи навчання іноземної мови в середній школі, проблеми формування іншомовних мовленнєвих навичок, зокрема, навичок вимови, граматичних та лексичних навичок. Висвітлюються питання навчання видів мовленнєвої діяльності, у т.ч. навчання аудіювання, говоріння, читання, письма. Аналізуються навчально-виховні функції контролю у навчанні іноземної мови, його види й форми.

Висвітлено питання музичного розвитку співочого дихання, звукоутворення, вимови слова, єдності художнього і виконавсько-технічного вдосконалення, збереження творчої індивідуальності. Розглянуто проблеми вироблення професійного підходу до засвоєння правильних вокальних навичок у володінні голосовим апаратом, виховання особистості, здатної до самостійної діяльності в майбутній ролі викладача музики і співів у загальноосвітній школі.

Викладено максимально простий опис фонетичних особливостей голосних та приголосних звуків у межах слова, який відповідає сучасній літературній нормі. Запропоновано пояснення варіативності вимови та наголошування, орфоепічні умови, що виникають в усному спілкуванні. У словнику лексичні одиниці розміщено у зручному для користувача фонетико-морфологічному оформленні, яке сприятиме успішній реалізації правил нормативного слововживання в будь-якій мовленневій ситуації.

Розглянуто специфіку дії соціальних чинників у межах південноанглійської норми вимови. Визначено особливу роль такого соціостратифікаційного чинника як рівень освіченості носія вимови. Сучасна південноанглійська вимовна норма є системою лінгвосоціолектів із різним ступенем соціальної престижності, які виділяються на основі критерію "освіченість носія".

Вміщено понад 1300 назв протічних вод басейну р.Стрий, які не фіксуються у "Словнику гідронімів України", виняток становлять 117 назв допливів, які уточнено, доповнено відповідною інформацією. Автор протягом 1990-1998 рр. обстежив 120 населених пунктів, що знаходяться у басейні ріки, і додатково зібрав з уст оповідачів 1065 гідронімів, без урахування фонетичних, словотвірних, лексико-структурних різновидів, паралельних найменувань та назв тієї ж річки у різних частинах течії. Зроблено спробу подати реєстрові слова відповідно до норм літературної мови. У кінці кожної статті засобами літературної орфографії фіксуються назви говіркової вимови.

Розглянуто питання фонетики, вимови, графіки, лексикології, фразеології, лексикографії, словотвору та морфології сучасної української літературної мови. Значну увагу приділено діалектології та сучасному мовознавству.

Розглянуто загальні питання теорії прізвища, історію становлення даного феномену та специфіку функціонування родових назв в Українських Карпатах. Проаналізовано мовний і правовий статуси прізвища. Висвітлено питання глобальних національних і регіональних ознак прізвищевих назв, їх варіантності, лексичного значення, морфемної будови. Визначено функції прізвищевих форматів, описано особливості правопису, вимови та відмінювання прізвищ. Наведено понад 11 500 прізвищ, які функціонували на території Закарпаття в перші повоєнні роки.

Рассмотрены вопросы теории фамилий, история становления данного феномена и специфика функционирования родовых названий в Украинских Карпатах. Проанализированы языковый и правовой статусы фамилии. Освещены вопросы глобальных национальных и региональных признаков названий фамилий, их вариантности, лексического значения, морфемного строения. Определены функции фамильных форматов, описаны особенности правописания, произношения и склонения фамилий. Приведено около 11 500 фамилий, функционировавших на территории Закарпатской области в первые послевоенные годы.

Розглянуто питання фонетики, вимови, графіки, лексикології, фразеології, лексикографії, словотвору та морфології сучасної української літературної мови. Подано відомості з діалектології та загального мовознавства. Вміщено опис синтаксичних особливостей побудови словосполучень і речень. Висвітлено проблеми формування одиниць зв'язного мовлення та основи пунктуації.

Рассмотрены вопросы фонетики, произношения, графики, лексикологии, фразеологии, лексикографии, словосоздания и морфологии современного украинского литературного языка. Даны сведения по диалектологии и общему языковедению. Представлено описание синтаксических особенностей построения словосочетаний и предложений. Освещены проблемы формирования единиц связной речи и основы пунктуации.

Розглянуто нормативну вимову як важливий чинник успіху в усній комунікації. Розкрито наукові засади формування вимовних механізмів французької мови. Визначено загальнолінгвістичні та психофізіологічні передумови оволодіння французькою вимовою (ФВ), особливості її постановки та корекції. Наведено тренувальні вправи для стабілізації ФВ.

Рассмотрено нормативное произношение как важный фактор успеха в устной коммуникации. Раскрыты научные основы формирования механизмов произношения французского языка. Определены общелингвистические и психофизиологические предпосылки овладения французским произношением (ФП), особенности его постановки и коррекции. Приведены тренировочные упражнения для стабилизации ФП.

Проаналізовано теоретичні відомості з історії вокально-педагогічного мистецтва та викладено навчально-методичний матеріал з розвитку індивідуальних можливостей сценічної майстерності майбутнього педагога. Розглянуто особливості сценічної підготовки виконавця. Увагу приділено питанням діафрагмального дихання як заспокійливого засобу та проблемам роботи над вимовою. Наведено деякі медичні рекомендації.

Проанализированы теоретические сведения по истории вокально-педагогического искусства и изложен учебно-методический материал по развитию индивидуальных возможностей сценического мастерства будущего педагога. Рассмотрены особенности сценической подготовки исполнителя. Внимание уделено вопросам диафрагмального дыхания как успокаивающего средства и проблемам работы над произношением. Даны некоторые медицинские рекомендации.

Розглянуто тенденції розвитку німецької мови на всіх рівнях - лексичному, синтаксичному, морфологічному та фонетичному, що проілюстровано відповідними фактами.

The article deals with the tendencies of development of the German language on all the levels - the lexical, the syntactical, the morphological and the phonetic ones. This is illustrated by involvement of appropriate facts.

Наведено загальну оцінку стану сучасної української літературної мови як функціональної системи, визначено характеристики, які забезпечили їй місце серед найрозвиненіших мов світу. Проаналізовано процеси (позитивні та негативні), що відбуваються в структурній і функціональній сферах української мови на сучасному етапі її розвитку, розглянуто дискусійні питання щодо основних аспектів можливих змін окремих правописних положень, з'ясовано загальні тенденції розвитку української мови протягом століття.

Проведено системне дослідження закономірностей функціонування фонетичних засобів сегментного та надсегментного рівнів під час актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. Обгрунтовано загальнолінгвістичні основи, теоретичні передумови та методологічні засади наукового вирішення питань. Наведено результати експериментальної перевірки ряду теоретичних положень. Запропоновано методологічні засади та системну методику створення фонофонду культури англійської вимови.

Висвітлено становлення та розвиток хорової культури України. Охарактеризовано хорові голоси, розглянуто питання щодо елементів хорової звучності та аналізу творів. Наведено методи та прийоми репетиційної роботи з хором. Проаналізовано специфіку дитячого голосоутворення та розвитку навичок співу, а також особливості вокальної дикції та української вимови в хоровому співі. Охарактеризовано ансамбль за типами та видами залежно від факторів викладу твору, а також засобів музичної та хорової виразності. Розглянуто принципи інтонування мелодичних і гармонійних інтервалів.

Освещено становление и развитие хоровой культуры Украины. Охарактеризованы хоровые голоса, рассмотрены особенности элементов хорового звучания и анализа произведений. Приведены методы и приемы репетиционной работы с хором. Проанализированы специфика детского голососоздания и развития навыков пения, а также особенности вокальной дикции и украинского выговора в хоровом пении. Охарактеризован ансамбль по типам и видам в зависимости от факторов изложения произведения и средств музыкальной и хоровой выраженности. Рассмотрены принципы интонирования мелодичных и гармоничных интервалов.

Висвітлено основні принципи ефективної комунікації, а також принцип ситуативності в процесі навчання іноземній мові. Наведено змістову характеристику імперативних речень і мовленнєвих ситуацій їх уживання. Розглянуто психолінгвістичний та лінгводидактичний аспекти розвитку вимовних умінь. Наведено стильовий підхід до навчання іноземній мові у вищому навчальному закладі. Розкрито суть поняття комунікативної компетенції.

Освещены основные принципы эффективной коммуникации, а также принцип ситуативности в процессе обучения иностранному языку. Приведена содержательная характеристика императивных предложений и языковых ситуаций их употребления. Рассмотрены психолингвистический и лингводидактический аспекты развития произношения. Приведен стилевой подход к обучению иностранному языку в высшем учебном заведении. Раскрыто содержание понятия комуникативной компетенции.

Представлено початковий фонетичний курс, спрямований на корекцію навичок та умінь мовлення студентів, а також основний курс. Висвітлено питання з фонетики, граматики, лексики. Розглянуто деякі особливості англійської вимови та орфографії. Наведено правила читання голосних та приголосних. Значну увагу приділено забезпеченню комунікативної навчальної діяльності студентів.

Представлены вводно-фонетический курс, направленный на коррекцию навыков и умений речи студентов, а также основной курс. Освещены вопросы фонетики, грамматики, лексики. Рассмотрены некоторые особенности английского произношения и орфографии. Приведены правила чтения гласных и согласных. Значительное внимание уделено обеспечению коммуникативной учебной деятельности студентов.