На підставі маловідомих і недостатньо досліджених архівних матеріалів висвітлюється бойова діяльність Української повстанської армії на завершальному етапі визволення території України від німецько-фашистських загарбників і в останньому році Другої світової війни, коли основні зусилля ОУН-УПА, починаючи з середини 1944 р., були зосереджені на боротьбі з радянською владою. Показано процес розбудови органів управління і територіальної структури УПА, створення Української головної визвольної ради (УГВР), перші заходи радянської влади з ліквідації УПА, а також бойові акції УПА після вигнання німецьких окупантів з території України.

Наведено добірку документів Міністерства ісповідань Української Народної Республіки (УНР), підготовлених під час перебування уряду УНР на вигнанні у м. Тарнові (Польща). Дані документи інформують про заходи, вжиті Директорією УНР для підтримки боротьби проти більшовицького режиму в Україні: воєнні, дипломатичні та акції, спрямовані на підтримку українського церковно-визвольного руху. Зазначено, що уряд УНР вдавався до різноманітних засобів впливу на світову громадськість, інформуючи її про стан справ в Україні та про повстанський рух на її теренах.

Приведена подборка документов Министерства исповеданий Украинской Народной Республики (УНР), подготовленных во время пребывания правительства УНР в изгнании в г. Тарнове (Польша). Данные документы информируют о мерах, предпринятых Директорией УНР для поддержки борьбы против большевистского режима в Украине: военных, дипломатических и акциях, направленных на поддержку украинского церковно-освободительного движения. Указано, что правительство УНР прибегало к разнообразным мерам влияния на мировую общественность, информируя ее о состоянии дел в Украине и о повстанческом движении на ее территории.

Висвітлено ідеологічні аспекти початкового періоду війни, зокрема деякі аспекти діяльності Одеського порту та Чорноморського пароплавства під час евакуації людей та матеріальних цінностей на початку Великої Вітчизняної війни. Проаналізовано українсько-польські відносини в Західній Україні в роки Другої світової війни. Описано бойові дії на радянсько-німецькому фронті, зокрема, на канівському плацдармі 1941 р., битву за Дніпро 1943 р., розкрито роль військ протиповітряної оборони в період вигнання німецько-фашистських окупантів з Лівобережної України у 1943 - 1944 рр., роль авіації в боях під Кіровоградом в січні 1944 р. Розглянуто питання оцінки ролі СРСР, США і Великобританії в розгромі фашистської Німеччини в радянській та західній історіографії в часи "холодної війни". Розкрито соціально-економічні та науково-технічні засади відбудовних робіт у машинобудівній індустрії України в 1943 - 1950-х рр. Проаналізовано економічні наслідки Другої світової війни для слов'янських країн Центральної та Південно-Східної Європи.

Освещены идеологические аспекты начального периода войны, в частности некоторые аспекты деятельности Одесского порта и Черноморского пароходства во время эвакуации людей и материальных ценностей в начале Великой Отечественнной войны. Проанализированы украинско-польские отношения в Западной Украине в годы Второй мировой войны. Описаны боевые действия на советско-немецком фронте: каневский плацдарм 1941 г., битву за Днепр 1943 г., раскрыта роль войск противовоздушной обороны в период изгнания немецко-фашистских оккупантов с Левобережной Украины в 1943 - 1944 гг., роль авиации в боях под Кировоградом в январе 1944 г. Рассмотрены вопросы оценки роли СССР, США и Великобритании в разгроме фашистской Германии в советской и западной историографии во времена "холодной войны". Раскрыты социально-экономические и научно-технические основы восстановительных работ в машиностроительной индустрии Украины в 1943 - 1950-х гг. Проанализированы экономические последствия Второй мировой войны для славянских стран Центральной и Юго-Восточной Европы.

Рассмотрено развитие темы галута (изгнания) и геулы (избавления) как основу еврейского традиционного мировоззрения. Выявлено сходство и различие в восприятии и художественной трактовке темы сионизма на основании анализа графических работ Э.Лильена, И.Чайкова и М.Фрадкина.

Розглянуто розвиток теми галута (вигнання) та геули (визволення) як основу єврейського традиційного світогляду. Виявлено схожість і відмінність у сприйнятті та художній трактовці теми сіонізму на підставі порівняльного аналізу графічних робіт Е.Лільйона, Й.Чайкова і М.Фрадкіна.

Наведено результати дослідження інституційної історії наукової та освітньої діяльності української політичної еміграції в міжвоєнній Польщі у 1919 - 1939 рр. На внутрішньополітичному та геополітичному тлі описано освітню діяльність у таборах інтегрування армії УНР, історію Студіум православного богослов'я Варшавського університету й Українського Наукового Інституту. Проаналізовано участь у цих процесах В. Біднова, Д. Дорошенка, В. Заїкіна, О. Лотоцького, І. Огієнка, І. Фещенка-Чопівського й інших вчених-емігрантів.

Приведены результаты исследования институционной истории научной и образовательной деятельности украинской политической эмиграции в межвоенной Польше в 1919 - 1939 гг. На внутриполитическом и геополитическом фоне описаны образовательная деятельность в лагерях интегрирования армии УНР, история Студиум православного богословья Варшавского университета и Украинского Научного Института. Проанализировано участие в этих процессах В. Беднова, Д. Дорошенко, В. Заикина, А. Лотоцкого, И. Огиенко, И. Фещенко-Чоповского и других ученых-эмигрантов.

Изучена зависимость ультразвуковых показателей левых камер сердца от класса частоты сердечных сокращений при фибрилляции предсердий (ФП) в сравнении с синусовым ритмом (СР). Результаты показали, что хаотический характер поцикловых изменений сердца при ФП существенным образом сказывается на его биомеханике, причем значение имеет не столько степень этих изменений, сколько особенности изменения. ФП в сравнении с СР отличает более высокая дисперсия поцикловых изменений геометрических показателей левого желудочка (ЛЖ). Класс стандартного отклонения фракции изгнания ЛЖ в меньшей мере отражается на ультразвуковых показателях левого сердца, чем свойства (ФП, СР) сердечного ритма. При ФП возможно использование принципов ультразвукового исследования, рекомендованных для СР.

На підставі широкого кола архівних джерел висвітлено становлення та розвиток партизанського руху 1941 - 1944 рр. в Україні, проаналізовано бойову, диверсійну та розвідувальну діяльність народних месників та її вплив на вигнання нацистів з української землі. Зверено увагу на прорахунки та помилки в організації партизанської боротьби, на стосунки партизанів з ОУН і УПА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 130 хворих на гострий інфаркт міокарда віком 17 - 82 роки з трансмуральним ураженням у 73, крупновогнищевим - у 47 та дрібновогнищевим - у 10 хворих. Інфаркт міокарда був первинним у 113 та повторним - у 17 хворих і локалізувався на передній стінці у 88, на задній - у 42 хворих. Розглянуто дисперсії відрізка QT та його частин у хворих. Відзначено, що виникнення гострого інфаркту міокарда супроводжується збільшенням коригованих і некоригованих показників дисперсії QT у 2,6 - 3,5 рази у порівнянні з контрольною групою, починаючи з перших днів гострого періоду захворювання, деяким зменшенням даних показників у середині підгострого періоду та повторним підвищенням на початку періоду одужання. Більш високі показники дисперсії QT виявлено у хворих зі злоякісними аритміями. Внаслідок того, що дисперсія інтервалу QT та його частин - показник негомогенності реполяризації, вона є основою виникнення аритмій під час гострого інфаркту міокарда. Ріст показників дисперсії QT обумовлений виникненням самого інфаркту міокарда і наявністю артеріальної гіпертонії, сахарного діабету та розміром ураження серця і величиною фракції вигнання лівого шлуночка серця. Успішне використання тромболітичної терапії стрептокіназою та інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту, атенололу та аміодарону зменшує рівень показників дисперсії QT та його частин, що свідчить про зменшення гетерогенності реполяризації під час гострого інфаркту міокарда. Визначення показників дисперсії QT та його частин має високу прогностичну цінність, чутливість та специфічність, що зумовлює їх використання з діагностичною метою та для контролю

Досліджено особливості секреції вазопресину у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), проаналізовано його взаємозв'язок з активністю фактора Віллебранда (фВ). Обгрунтовано можливості медикаментозної корекції гіпервазопресинемії інгібітором ангіотензин-перетворювального фермента (АПФ) квинаприлом і блокатором рецепторів ангіотензина II (БРА) валсартаном. Виявлено, що концентрація вазопресину (ВП) у хворих на стабільну стенокардію напруження та прогресуючу стенокардію значно перевищує аналогічний показник у здорових осіб, проте достовірних відмінностей рівнів ВП між групами зі стабільним і нестабільним перебігом ІХС не встановлено. Зафіксовано достовірну різницю концентрації ВП у сироватці крові хворих на ІХС у підгрупах I - II та III - IV функціональних класів стенокардії, серцевої недостатності I та IIА стадій, а також у підгрупах з післяінфарктним кардіосклерозом і без нього. На підставі результатів кореляційного аналізу виявлено достовірний зворотний зв'язок між значенням фракції вигнання та рівнем ВП у хворих на ІХС. Встановлено пряму залежність між активністю фВ і рівнем ВП у сироватці крові хворих ІХС. Обгрунтовано доцільність застосування інгібітора АПФ квинаприлу та БРА валсартану у хворих на стабільну стенокардію з гіпервазопресинемією.

  Скачати повний текст

Проведено комплексну оцінку стану систолічної та діастолічної функції лівого і правого шлуночків (ПШ) серця у хворих з уродженими вадами серця (ВВС) у фазі синдрому Ейзенменгера (СЕ), зокрема залежно від характеру ВВС, за якого розвинувся СЕ. Розроблено нові інформативні критерії діагностики СЕ у хворих з дефектами міжпередсердної перегородки (ДМПП), які дозволяють діагностувати СЕ за умов проведення стандартного Ехо-КГ дослідження та насичення артеріальної крові киснем до та після проби з 6-хвилинною ходьбою. Виявлено, що для дорослих хворих з ВВС у фазі СЕ, незважаючи на високий ступінь легеневої гіпертензії (ЛГ) та знижене насичення артеріалізованої крові киснем, є характерною виражена гіпертрофія та дилятація ПШ за малозмінених показників фази вигнання, що вказує на досить великі компенсаторні можливості ПШ у цих хворих. Вивчено та встановлено збільшення концентрації ендотеліна-I та інтерлейкінів (ІЛ-2,4,6), фактора некрозу пухлин у хворих СЕ, що може свідчити про порушення функції ендотелію та ролі цитокінів у патогенезі ЛГ. На підставі даних порівняльного аналізу показників клініки, гемодинаміки, морфофункціонального стану серця, толерантності до фізичного навантаження, насичення артеріалізованої крові виявлено менші їх відхилення у хворих СЕ у разі ДМПП у порівнянні з хворими, що мають дефекти міжшлуночкової перегородки та відкриту артеріальну протоку. Уперше за тривалої терапії СЕ (протягом 2-х років) з використанням антагоністів кальцію подовженої дії (ніфедипін-ретарду і дилтіазему) доведено їх позитивний вплив на клінічні прояви СЕ, гемодинаміку та морфофункціональний стан серця.

Досліджено феномен магрибської франкомовної літератури на прикладі творчості А.Джебар і Л.Себбар, її значення у загальному літературному процесі їх країн, у духовній культурі народів, що вийшли на шлях незалежного розвитку. З використанням порівняльно-історичного, системно-естетичного, описового методів розглянуто літературний доробок письменниць, які визначають франкофонну історію та літературу, висвітлюють проблеми лінгвістичного та географічного вигнання, міжкультурні обміни, пошук індивідуумом своєї національної належності. Їх творчість відображає складну генезу імміграції та вигнанства, процеси транскультурації у гібридних соціумах. Поняття національної ідентичності є центральною темою їх творів. Персонажі письменниць протистоять синдрому "жертви" і шукають способи самовираження. Авторки пропонують шлях до фемігуманізму, що має на меті формування плюралістичного суспільства на засадах відмови від гноблення та домінування.

Вдосконалена програма фізичної реабілітації хворих, які перенесли інфаркт міокарда, комплексом психотерапевтичних методів на ранньому етапі відновлювального лікування. Доведена ефективність використання психологічної корекції для прискорення процесу нормальної психологічної реадаптації та скорочення термінів перебування у стаціонарі; встановлена зворотня залежність між толерантністю до фізичного навантаження зі змінами психологічного стану хворого; розширені уявлення про механізми гемодинамічного забезпечення фізичного навантаження - виявлена позитивна динаміка показників центрального кровообігу та індексів скорочуваності у фазі вигнання із підвищенням фізичної працездатності та зникнення психопатологічної симптоматики.

Розкрито діалектику взаємопроникнення розуму та безумства, визначено, яке місце займає сексуальність у системі моральних норм, як пов'язані безумство та сексуальність з владними відносинами у трактуванні М. Фуко. Розкрито сутність понять безумства та сексуальності, досліджено взаємозв'язок між ними, показано, як еволюціонувало та змінювалось ставлення суспільства до безумства та сексуальності. На прикладі реформування психіатричної установи та клінічної психології М. Фуко обгрунтовано внутрішню спорідненість гуманізму та терору. Досліджено, що у своїй філософській концепції філософ визначає безумство як відчуження людини від її людської сутності. Доведено, що М. Фуко відкриває несподівану функцію безумства - бути основою розуму. Розкрито взаємозв'язок між владою та сексуальністю, владою та безумством. З'ясовано, що в концепції М. Фуко влада виступає як механізм, і ні в якому разі не панування і не репресії, хоча до механізмів влади філософ відносить і механізм вигнання.

Розглянуто застосування різних форм вищої міри покарання (ВМП) у станово-кастових суспільствах (азіатський спосіб виробництва, рабовласницький лад, феодалізм) та тих, що проголошують громадянську рівність (буржуазно-демократичному та соціалістичному). Проаналізовано передумови лібералізації кримінального законодавства в сучасному світі та звуження сфери застосування смертної кари, встановлення процесуальних гарантій для осіб, яким вона загрожує. Здійснено спробу пояснити збереження смертної кари в законодавстві окремих держав світу (США, КНР). Проведено порівняння ефективності різних форм ВМП з огляду на запобіжну (стримувальну) функцію покарання. Запропоновано вважати, що найбільш ефективним є законодавче поєднання різних форм вищої міри покарання: смертної кари (для покарання найтяжчих злочинів, здійснених за умов війни чи загрози її вибуху), довічного позбавлення волі (за поєднання кваліфікованої та некваліфікованої форм) та, можливо, вигнання.

Вперше в українському літературознавстві проведено комплексне дослідження поетики іншості у прозі А. Камю. Проаналізовано романи "Щаслива смерть", "Чума", "Перша людина", повісті "Сторонній", "Падіння", збірки новел "Вигнання і Царство", а також есе, п'єси, критичні статті, записники та листування. На підставі вивчення творів А. Камю у контексті феноменологічно-екзистенціалістської теорії іншості виявлено основні поетикальні константи образу Іншого, які реалізуються на наративному, часопросторовому рівнях камюзіанського тексту та на рівні тілесної репрезентації персонажів. Розглянуто основні наративні прийоми створення іншості у прозі А. Камю - множинну фокалізацію та металепсис. Досліджено притаманний Іншому часопростір: хронотоп порога, який конкретизується у часопросторах європейських столиць і вікна (балкона), а також часопросторову відсутність. Встановлено модуси тілесного оприявлення іншості у камюзіанському тексті: етичний і візуальний аспекти тілесності. Зроблено висновок, що лише врахування різнорівневих виявів іншості уможливлює достатню інтерпретаційну повноту цього феномену у творчості французького письменника.

Визначено місце та роль України у воєнно-стратегічних планах Гітлера та Сталіна в період підготовки до війни. Проаналізовано воєнні дії у процесі окупації України військами гітлерівської коаліції, бойові операції у 1942 - 1943 рр., наступ радянських військ на Лівобережжі та південній Україні, захоплення стратегічних плацдармів на Дніпрі у 1943 р., стратегічний наступ на Правобережній Україні та звільнення Кримського півострова у 1943 - 1944 рр., бойові дії у 1944 р. та повне вигнання агресора з України.

Определены место и роль Украины в военно-стратегических планах Гитлера и Сталина в период подготовки к войне. Проанализированы военные действия в процессе оккупации Украины войсками гитлеровской коалиции, боевые операции в 1942 - 1943 гг., наступление советских войск на Левобережье и южной Украине, захват стратегических плацдармов на Днепре в 1943 г., стратегическое наступление на Правобережной Украине и освобождение Крымского полуострова в 1943 - 1944 гг., боевые действия в 1944 г. и полное изгнание агрессора с Украины.

Розглянуто питання дискусій щодо участі України та українців у Другій світовій війні (ДСВ), проведених на засіданнях трьох "круглих столів" Українського інституту національної пам'яті 29 жовтня, 18 листопада і 9 грудня 2009 р. відомими істориками. Увагу приділено питанням вигнання німців з території України, розкрито вагомий внесок українців у боях на Лівобережній та Правобережній Україні, визначено кількість втрат українців у результаті мобілізації населення у 1943 р., їх участь у боях на всіх фронтах ДСВ. Проаналізовано роль Ялтинсько-Потстдамської системи міжнародних відносин у повоєнному устрої та її вплив на Україну.

Рассмотрены вопросы дискуссий относительно участия Украины и украинцев во Второй мировой войне (ВМВ), проведенных на заседаниях трех "круглых столов" Украинского института национальной памяти 29 октября, 18 ноября и 9 декабря 2009 г. известными историками. Внимание уделено вопросам изгнания немцев с территории Украины, раскрыт значительный вклад украинцев в боях на Левобережной и Правобережной Украине, определены количество потерь украинцев в результате мобилизации населения в 1943 г., их участие в боях на всех фронтах ВМВ. Проанализированы роль Ялтинско-Постдамской системы международных отношений в послевоенном строе и её влияние на Украину.

Зроблено спробу представити історико-історіографічний портрет українського політичного діяча першої половини XVIII ст., гетьмана у вигнанні Пилипа Орлика. На тлі біографічної канви висвітлено спрямовану на відновлення незалежної Української козацької держави політичну діяльність цієї непересічної постаті. Увагу звернуто на політико-теоретичну спадщину П. Орлика.