Проаналізовано взаємини українських письменників В.Стефаника і Б.Лепкого з польським митцем В.Орканом. Охарактеризовано тематично-проблемний зв'язок в новелістиці та оповіданнях, жанрово-стильову своєрідність малої прози Б.Лепкого та В.Оркана.

Проаналізовано польсько-українські стосунки періоду боротьби за українську державність у 1918 - 1923 рр., зокрема, історичні передумови, генезу міжнаціональних стосунків у Галичині та вплив на них зовнішніх і внутрішньополітичних факторів. Узагальнено політику урядових структур, польських політичних партій та угруповань щодо українського питання, висвітлено хід внутрішньопартійних і міжпартійних дискусій. Визначено структуру українського національно-визвольного руху, програми політичних партій стосовно національного питання. Розкрито вплив Греко-Католицької церкви на українсько-польські взаємини, окреслено комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливали на міжнаціональні стосунки в регіоні.

Наведено літературно-критичні статті, рецензії, літературознавчі розвідки, передмови до чеських видань української літератури, українознавчі студії чеської україністки Зіни Геник-Березовської, в яких розглянуто українську літературу від давнини до сучасності, чесько-українські взаємини тощо.

Монографія присвячена дослідженню соціоцивілізаційної еволюції людини в контексті з'ясування двох її вимірів - етнічної і національної ідентичності. Проведено ретроспективний аналіз ряду концепцій походження етносу і нації, визначено в них місце і роль етно- і націоформуючих чинників. Доводиться, що будь-яке протиставлення понять "етнос" і "нація", також як і їх ототожнення, навіть в етимологічному плані не сприяє пізнанню цих суспільних феноменів і тих процесів, що з ними пов'язані. Концептуально визначено, що громадські взаємини були і залишаються основою націотворення в умовах побудови незалежної української держави. З'ясовано, що етнонаціональна ідентичність - необхідна умова міжнаціональної злагоди і консолідації української нації.

Містяться статті і наукові розвідки відомих вчених - археологів, істориків, етнографів, літературознавців і мовознавців, бібліотекознавців, книгознавців і мистецтвознавців, а також матеріали людей, які близько знали родину Крушельницьких. Серед досліджуваних ними питань - господарська культура і економічні уявлення стародавнього населення українських земель; українсько-польські етнополітичні взаємини на західноукраїнських землях в першій третині ХХ ст.; українська література ХХ століття у світлі національної ідеї; незалежна преса й суспільно-економічна трансформація та ін.

Висвітлено стан здоров'я школярів та фактори, що його формують. Описано деякі особливості стану здоров'я школярів, які мешкають на радіаційно забруднених територіях. Розглянуто питання організації моніторингу здоров'я дітей, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, на етапі їх адаптації до школи. Проаналізовано вплив несприятливих факторів навколишнього середовища на фізичний розвиток дошкільнят. Викладено фізіолого-гігієнічні основи шкільного навчання шестирічних дітей за умов переходу до 12-річного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах України. Виявлено зміни психофізіологічних функцій та розумової працездатності під впливом учбового навантаження у гімназистів 12 років з різним станом здоров'я. Досліджено проблеми гігієнічного забезпечення притулків для неповнолітніх. Визначено ступінь психофізіологічної адаптації як критерій оцінки нервово-психічного здоров'я молодших школярів. Зроблено гігієнічну оцінку режимних елементів навчального процесу учнів шкіл різного типу. Відображено регіональні проблеми в навчальних технологіях формування здоров'я дітей та підлітків. Наведено сучасні підходи до оцінки стану здоров'я дітей, підлітків і молоді. Вивчено вплив соціального середовища на психосоматичний стан школярів за сучасних умов. Охарактеризовано особливості розвитку хронічних захворювань серед дітей шкільного віку та підлітків.

Досліджено історію правлячої еліти Східної Європи IX - XVI ст. Визначено генеалогію династій Рюриковичів і Гедиміновичів та інших, їх персональний склад, визначено їх роль у розвитку суспільства та політичних подіях. Детально охарактеризовано взаємини всередині князівських верств. Проаналізовано питання демографії, спадкового права та шлюбної політики, стосунки з іншими верствами суспільства, церквою, містами, а також вплив князів на розвиток військової справи, культури тощо.

Переосмислюються взаємини між демократією та засобами масової інформації. Розглядаються питання походження сучасних ідеалів республіканської демократії та "свободи друку", висвітлюються нові форми державної цензури, транснаціональні медіа-корпорації, розвиток електронних мас-медіа. Характеризуються нові цифрові технології, супутникове мовлення та телекомунікації. Запропоновано принципово нову модель "громадянського мовлення" - модель, яка б допомогла викривати "невидимі" владні структури, приховані суспільні ризики та забезпечувала б справжню співдружність різних способів життя, смаків і поглядів.

Висвітлено місце та роль історика Мирона Кордуби у громадсько-політичному житті Галичини. Простежено процес становлення його як вченого. Проаналізовано творчі взаємини та співпрацю між М.Грушевським та М.Кордубою. Теоретично обгрунтовано державотворчу концепцію історика. Досліджено наукову спадщину вченого.

На підставі використання архівних матеріалів та періодики розглянуто реалії міжнародної наукової співпраці іноземних вчених та вчених Радянської України й емігрантів у 1918 - 1939 рр. Висвітлено особливості міжнародного наукового єднання на тлі дипломатичних відносин держав, а також визначено місце і вплив політичної співпраці на наукові взаємини між країнами.

Розглянуто життя, наукову історіографічну та історичну діяльність видатного українського історика, провідного організатора українського наукового життя, громадського діяча, а також Президента Українського історичного товариства, професора Л.Винара. Проаналізовано етногенічні проблеми та питання походження українського народу. Визначено місце середньовічної української держави в історичній схемі М.Грушевського та концептуальних вимірах історіографії. Вміщено роздуми про національне питання, українсько-словацькі взаємини в культурно-історичному аспекті.

Розглядаються будова і роль пилку квіткового (ПК) в природі, роль бджіл в його зборі та переформаціях ПК, біологічний склад та експериментальні і клінічні дослідження лікувальних властивостей при різних недугах людини і їх моделей у тварин з позиції сучасних досягнень науки. Автори висвітлюють свій внесок у вивченні лікувальних властивостей ПК при таких недугах, як виразкова хвороба, ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз, цукровий діабет, недостатність кровообігу різного походження. Приводяться народні і сучасні фармацевтичні форми застосування ПК, висвітлюються перспективи його застосування в умовах розмаїття негативних екологічних впливів на людину. Наведені основні санітарно-гігієнічні, екологічні, економічні умови збору пилку квіткового, його сертифікації та взаємини бджіл і людини в сучасну екологічну епоху з позиції взаємовигідного співіснування.

Охарактеризовано розвиток української правознавчої науки, демографічні процеси, які відбулися після 1939 р. у Західній Україні. Проаналізовано взаємини між державою та церквою у сучасному житті України. Визначено демографічні втрати в популяціях Західної України після вересня 1939 р. Висвітлено наукову і громадсько-політичну діяльність видатних українських та слов'янських діячів науки та культури. Відображено проблеми, які стосуються різних галузей мовознавства.

Проаналізовано особливості католицької релігійної публіцистики кінця XVI - початку XVIII ст. з метою дослідження причин занепаду руської монархії та козацько-гетьманської держави. Охарактеризовано українсько-польські взаємини на Буковині у другій половині XIX ст. Детально висвітлено діяльність А.Фелінського, Г.Олізара, В.Вандурського, К.Ліпінського, Ю.Зарембського та ін.

Досліджуються найважливіші освітні та наукові взаємини слов'янських народів Австрійської монархії з українцями Галичини, Закарпаття і Буковини. Аналізується роль і місце навчальних закладів в українсько-слов'янських контактах, навчально-організаторська, освітньо-культурна та дослідницька діяльність українських і слов'янських педагогів і вчених (А.Крупінського, Й.Мартиновича, М.Куральта та багатьох інших) у межах Австрійської держави. З'ясовується рівень впливу цих взаємин на розвиток української культури в Галичині, Буковині та Закарпатті.

Розглянуто питання утвердження національно-державної ідентичності України в контексті українсько-російських відносин. Досліджено взаємини між Україною та Росією, їх вплив на становище нашої держави на міжнародній арені, проаналізовано розбіжності між двома державами, національні інтереси України у контексті геополітичних суперечностей.

Охоплюються поєднуючі лінії, які Україна та Австрія створили в різноманітних галузях культури та науки у ХІХ - на початку ХХ ст. Розглядається проблема визнання української етнічної самобутності в Австрії, наукова історична спадщина австрійських вчених про старожитності Буковини, роль Австрії в історії мистецтва України. Описуються мальовничі архітектурні проекти Теодора Таловського, віденські впливи на архітектуру Львова у 1772-1918 рр., а також вплив австрійської музики початку ХХ ст. на розвиток української музичної культури. Досліджуються проблеми національно-культурного розвитку українців Австрії в працях М.Драгоманова другої половини ХІХ ст., віденські видання української шкільної книги другої половини ХІХ - початку ХХ ст. тощо.

Висвітлюються різні аспекти українсько-польських мистецьких взаємин ХІХ ст.: проблема української пісенності у творчості польських композиторів першої половини ХІХ ст. (Н.Бернадського, С.Монюшка, Ф.Шопена), деякі аспекти становлення національних композиторських шкіл; українсько-польські театральні зв'язки (від давнини до початку ХХ ст.); українсько-польські мистецькі взаємини в контексті художнього життя Києва кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Наведено результати впровадження у зміст навчальних програм дошкільних закладів системи навчальних завдань, спрямованих на оптимізацію готовності старших дошкільнят до оволодіння учбовою діяльністю, а також визначено структуру і критерії готовності.

Із широкого спектра проблеми громадської співпраці, творчих та особистих зв'язків І.Франка і Л.Українки висвітлюється одна, але дуже характерна сторінка їх взаємовідносин - "непорозуміння між своїми", зокрема, дискусія, що відбулась між ними на сторінках Франкового журналу "Житє і Слово" в 1896-1897 рр. На основі її аналізу розглянуто не тільки особисті взаємини, погляди та переконання громадських діячів та митців, а й глибокі суспільні процеси, важливі історико-політичні та культурно-національні питання духовного життя України кінця ХІХ ст.