Вивчено психофізіологічні та фізичні особливості діяльності пілотів армійської авіації. Можна констатувати, що професія пілота вертольота вимагає високих показників фізичної підготовки організму людини. Вона потребує постійного вдосконалення багатьох психічних і фізичних якостей. Військово-професійна діяльність пілотів армійської авіації пов'язана з високим рівнем нервово-емоційної напруги. Величина нервово-емоційної напруги пов'язана з умовами польотів (польоти в складних метеоумовах, на надмалих висотах, вночі). Вона також залежить від етапу польоту (зліт, посадка).

Изучены психофизиологические и физические особенности деятельности пилотов армейской авиации. Можно констатировать, что профессия пилота вертолета требует высоких показателей физической подготовленности организма человека. Она нуждается в постоянном усовершенствовании многих психических и физических качеств. Военно-профессиональная деятельность пилотов армейской авиации связана с высоким уровнем нервно-эмоционального напряжения. Величина нервно-эмоционального напряжения связана с условиями полетов (полеты в сложных метеоусловиях, на небольших высотах, ночью). Она также зависит от этапа полета (взлет, посадка).

The article is devoted to study of psychophysiological and physical peculiarities of the activity of Army aviation pilots. The occupation of the pilot of the helicopter demands high parameters of physical readiness of an organism of the person. Person requires constant refinement of many mental and physical qualities. Military - professional work of pilots of army aircraft is connected to a high level of nervous - emotional pressure. Value of nervous - emotional pressure is connected to requirementsof flights (flights in the composite meteorological conditions, at small altitudes, at night). It also depends on a stage of flight (take-off, landing).

Визначено мету та завдання фізичної підготовки курсантів-вертолітників у період допольотного навчання. Розглянуто структуру моделі фізичної готовності курсантів до льотної практики.

Определены цели и задачи физической подготовки курсантов-вертолётчиков в период дополетного обучения. Рассмотрена структура модели физической готовности курсантов к лётной практике.

The article deals with aims and tasks of physical training of cadets flying helicopters during the pre-flying training. The model structure of cadets` physical training for flight practice is considered.

Проаналізовано ефективність традиційної системи фізичної підготовки курсантів-вертолітників в період допольотного навчання.

Проанализирована эффективность традиционной системы физической подготовки курсантов-вертолетчиков в период дополетного обучения.

The article is devoted to the analysis of traditional system effectiveness of physical training helicopter-pilots students during pre-flight training period.

Розглянуто загальні питання, що стосуються моделювання критичних режимів польоту вертольота на авіаційних тренажерах, виконано порівняння найбільш розповсюджених методів вирішення аеродинамічних задач та динамічного моделювання, показано основні недоліки та можливість їх застосування для імітації польоту вертольота на авіаційних тренажерах.

Розроблено й апробовано методи визначення потужності турбовальних двигунів за вимірюваними параметрами з використанням спостерігачів на основі математичної моделі двигунів. Показано, що ефективним шляхом підвищення якості управління турбовальним двигуном і, відповідно, його ресурсу є застосування в контурі керування спостерігача крутного моменту (потужності) на валу вільної турбіни двигуна. Запропоновано комплексне розв'язання проблеми оцінювання (спостереження) крутного моменту за вимірюваними газодинамічними параметрами на усталених і перехідних режимах на основі спостерігача з використанням квазілінійної динамічної багаторежимної моделі дводвигунової вертолітної силової установки. Запропоновано методику формування вимог до вихідних даних під час синтезу спостерігача крутного моменту на піставі структурного аналізу похибки спостерігача з урахуванням впливу відмінностей двигуна та його вузлів від типового зразка.

Досліджено процес фізичної підготовки курсантів-вертолітників у період допольотного навчання. Розроблено методику та програму фізичної підготовки курсантів-вертолітників у даний період. Висвітлено зміст, форми організації, методи та засоби фізичної підготовки курсантів-вертолітників у зазначений період. Створено системну модель процесу фізичної підготовки курсантів-вертолітників впродовж допольотного навчання. Установлено залежність готовності даних курсантів до перших самостійних польотів від рівня розвитку спеціальних і професійно важливих фізичних якостей.

Розроблено методику оцінювання радіолокаційних характеристик (ефективної поверхні розсіяння, некогерентної ефективної поверхні розсіяння, середніх та медіанних значень ефективної поверхні розсіяння) вертолітної техніки. Як модельний приклад розглянуто радіолокаційні характеристики головного гвинта вертольоту МІ-8МТ та оцінено, яким чином радіолокаційні характеристики гвинта, що швидко обертається, потрібно враховувати в радіолокаційних характеристиках вертолітної техніки.

Надано аналіз особливостей експлуатації об'єктів озброєння та військової техніки протягом останніх 15 років. Обгрунтовано підхід, що дозволяє враховувати вплив тривалості зберігання об'єктів авіаційної техніки на зміну експлуатаційних характеристик. Досліджено можливість використання моделі надійності для корекції планування капітальних ремонтів вертолітних двигунів.

На основі числового метода, який поєднує підходи вихрової лопатевої теорії та теорії елемента лопаті проведено розрахункове дослідження впливу бічного вітру на коефіцієнти тяги та крутильного моменту рульових гвинтів різних форм для транспортного вертольота. Виявлено особливості та встановлено закономірності поведінки аеродинамічних характеристик рульових гвинтів різних форм залежно від впливу вітру різного напрямку та швидкості на режимі висіння вертольоту.

На базі числового методу, який поєднує підходи вихрової лопатевої теорії та теорії елемента лопаті, проведено числове моделювання роботи рульових гвинтів різних форм для транспортного вертольота. Виявлено особливості та встановлено закономірності поведінки аеродинамічних характеристик рульових гвинтів різних форм за звичайних умов роботи та умов впливу вітру різного напрямку та швидкості на режимі висіння вертольоту. Встановлено, що за швидкості вітру 10 м/с, за значенням якої накладається обмеження на режим висіння транспортного вертольота, альтернативний рульовий гвинт типу "ножиці", на відміну від трилопатевого рульового гвинта, не втрачає своєї аеродинамічної ефективності.

Наведено переваги й недоліки ручних і електричних медогонок хордіального та радіального типів. Спроектовано та виготовлено новий вид електричної медогонки хордіально-радіального типу, в якій відсутні шкідливі ефекти турбулентності та вертолітності. Проаналізовано основні технічні характеристики нової медогонки та зображення її основних складальних одиниць.

Запропоновано математичну модель еквівалентної системи руху комбінації 2-х безпілотних літальних апаратів вертолітного типу з реальною системою загальної тросової підвіски.

Розглянуто особливості виявлення цілей оглядовими імпульсно-допплерівськими радіолокаційними станціями (РЛС), що встановлюються на літаках дальнього радіолокаційного виявлення й управління (ДРЛВіУ), та основні фактори, які впливають на розміри та конфігурацію зон виявлення цілей такими РЛС. Суть методики оперативної оцінки зон виявлення цілей літаком ДРЛВіУ, оснащеним імпульсно-допплерівською РЛС, полягає у обчисленні для кожного імпульсного об'єму в межах зони огляду відношення потужності відбитого від цілі сигналу, накопиченого у певному допплерівському фільтрі, до потужності суміші пасивних завад і власних шумів приймального каналу, накопичених в тому ж самому фільтрі, і порівнянні означеного відношення із заданим порогом. За викладеною методикою виконаний розрахунок зон виявлення цілей типу винищувач, крилата ракета, вертоліт літаком ДРЛВіУ у разі його польоту над морем і над сушею. Наведені результати розрахунків носять лише оцінний характер, оскільки підстильна поверхня вважається однорідною в усій зоні дії ДРЛВіУ. Методику можна використати й для розрахунку реальних зон виявлення цілей літаками ДРЛВіУ над конкретною місцевістю за наявністю цифрових топографічних карт рельєфу місцевості з необхідною деталізацією відбивної здатності місцевості.

Показано історичний розвиток повітряної евакуації поранених і хворих, її значення для підвищення ефективності надання медичної допомоги та покращання результатів лікування, а також досягнення авіамедичної евакуації у війнах і збройних конфліктах.

Вперше обгрунтовано системне поняття "вертоліт - екіпаж - система автоматичного керування (САК) - точковий об'єкт - погодні умови" як складову великої агрегованої системи, що дозволило провести сепарацію системи та на цій основі побудувати математичні моделі її складових, а потім скласти з них модель замкненої системи. Вперше розроблено концептуальні положення, метод і методику підвищення ефективності роботи САК, що базується на застосуванні LQG-теорії керування з додаванням розширеного фільтра Калмана, що дозволяє підвищити робасність системи та розділити її на дві підсистеми: LQE та LQR, це у свою чергу, дозволяє розділити у часі задачі гасіння коротко- та довгоперіодичних коливань вертольота відносно центра точкового об'єкта і за рахунок цього підвищити швидкість реакції та стійкість системи. Вперше розроблено модель інформаційного забезпечення САК без збільшення кількості та типів використовуваних штатних вимірювачів і датчиків на основі аналізу лінійно-квадратичної гаусівської теорії оптимального керування. Доведено, що для реалізації LQG-теорії керування достатньо використовувати вимірювачі складових векторів швидкості та прискорень. Вдосконалено метод і модель вимірів параметрів стабілізації вертольота на режимі висіння з використанням розширеного фільтра Калмана для оцінювання векторів стану та невимірюваних збурень. Обгрунтовано та розроблено нові дуальні матричні диференційні рівняння Rikatti за результатами розв'язання яких визначено коефіцієнти законів стабілізації вертольота над центром точкового об'єкта.

Проведено аналіз напрямків модернізації вертольотів та визначення перспектив покращення аеродинамічних характеристик як несучого гвинта так і всього вертольота в цілому.

Запропоновано концепцію та алгоритм синтезу прецензійної стабілізації вертольота на режимі висіння над точковим об'єктом, реалізація якого здійснено за рахунок використання положень методу аналітичного конструювання за критерієм узагальненої роботи за умови формування керуючих дії за допомогою двох паралельних контурів кожного з каналів.

Представлені основні принципи муніципального повітряного транспорту в межах мегаполісу. Основні завдання створення муніципального транспорту визначені для подальшого розвитку авіаційних технологій для житлово-комунального господарства, життєзабезпечення міста та його повітряно-транспортної системи. З метою подальшого розвитку авіаційної техніки в інтересах міської насиченості міста авіаційного парку легкими вертольотами, які забезпечать розв'язання спеціальних завдань в інтересах міських служб, комерційних транспортних і повітряних операцій; розвиток міської інфраструктури авіації, в тому числі вертодромів і вертолітних майданчиків; організація безпечного використання повітряного простору над містом. Використання технології в авіації може бути здійснене при забезпеченні санітарних та екологічних норм охорони навколишнього середовища.

Надано аналіз бойового застосування ескадрильї Іракських вертольотів SA-321GV "Super Frelon" в боротьбі з морськими цілями під час Ірано-Іракської війни 1980 - 1988 рр. Наведено принципи використання вертольотів та їх головної зброї - протикорабельних ракет АМ.39 "Exoсet" для боротьби з судноплавством супротивника. Зазначено результативність комплексу вертоліт-ракета.

На основі даних про ефективну поверхню вертольотів, що відбивається, які отримані з урахуванням впливу головного гвинта, розглянута можливість збільшення дальності виявлення вертольота в умовах його локації над морем. Особливістю розглянутої можливості збільшення дальності локації вертольота, є існування над морем тропосферного радіохвилеводу, в межах якого проводиться локація вертольота. Отримання даних про ефективну поверхню розсіювання вертольота проведено на основі розгляду особливостей використання при їх розрахунку високочастотного методу. Розглянуто основні етапи обчислювальної процедури ефективної поверхні розсіювання вертольота, з урахуванням особливостей, внесених обертальним ефектом головного гвинта вертольота. Узагальнені результати статистичних радіолокаційних характеристик вертольотів, які виходять шляхом підсумовування середньої ефективної площі розсіювання гвинта з ефективною площею розсіювання фюзеляжу, які використані при оцінці дальності виявлення вертольоті, що знаходяться в межах тропосферного радіохвилеводу над морем.