Розглянуто особливості казкової структури повісті Марка Вовчка "Маруся", що через певні історичні обставини вийшла на периферію творчого доробку письменниці. Здійснено докладний аналіз композиції твору, і це надало змогу відновити баланс між творами-візитівками 1850 - 1860-х рр. та необтяженою літературознавчою й читацькою увагою повістю "Маруся". Досліджено специфіку композиційної трансформації казки, покладеної в основу побудови твору. Також простежено процес свідомого порушення закону фабульної закритості казки та реалізації художнього задуму повісті.

Кафедра анатомії людини ІФНМУ відома як в Україні, так і поза її межами насамперед анатомічним музеєм, який слугує не тільки для набуття анатомічних знань, але й для естетичного виховання студентів. Таке поєднання науки та мистецтва запропонував доцент Омелян Юрах, у минулому вихованець художньої школи, мав і певний досвід, який здобув ще старшокласником, допомагаючи в організації шкільного художнього музею. Ідею підтримала Оксана Попадинець, яка за своєю сутністю є естетом, а за діяльністю спрямована на інноваційні зміни. Треба чесно визнати, що якби вона не підтримала ідею щодо використання художніх картин, не було б анатомічного музею в такому вигляді, у якому він є зараз. Обоє переконані, що присутність на кожному занятті з анатомії людини картин-шедеврів образотворчого мистецтва сприятиме формуванню в студентів не тільки естетичного сприйняття творів мистецтва, але й здатності відчувати, усвідомлювати, безпомилково осягати реальний навколишній світ і шанувати в ньому красу природи, красу мови, привабливість медичної професії, взаємодопомогу між колегами, етичну поведінку в суспільстві, благородні взаємини між людьми, почуття співпереживання до людського горя, героїчні вчинки окремих особистостей і нації в цілому. Все це знадобиться студентам, як майбутнім лікарям, під час спілкування з колегами і пацієнтами в недалекому майбутньому.