Ключ. слова: Беніто Муссоліні, фашизм, націоналізм
Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Іта)6-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж16653 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто гострі проблеми української національної культури, ідентифікації нації у світовому контексті.

Проаналізовано функціонування пісенного образу Дунаю в поезії Т.Шевченка, що належить до найулюбленіших поетичних символів і персонажів українських народних пісень. Підкреслено продуктивне використання поетом естетичного потенціалу фольклорної символіки, за допомогою якої твориться особлива аура, що гармонійно резонує з народним, національним міфопоетичним світом.

Проанализировано функционирование песенного образа Дуная в поэзии Т.Шевченко, принадлежащего к наиболее любимым поэтическим символам и персонажам украинских народных песен. Подчеркнуто продуктивное использование поэтом эстетического потенциала фольклорной символики, с помощью которой создается особенная аура, гармонично резонирующая с народным, национальным мифопоэтическим миром.

Висвітлено проблему співіснування людини, суспільства та природи зі світоглядних позицій гармонізації життєвих сил. Узагальнено різнопланові погляди та підходи до історико-екологічного розвитку цивілізації, обгрунтовано правомірність історичного існування стратегії гармонізації життєвих сил, розвитку суспільства відповідно до законів функціонування екосистеми Землі та людської цивілізації. Розглянуто прадавню ландшафтну природну та духовну ауру Дніпра, яка зазнала впродовж двадцятого століття насильницького втручання владної вседозволеності.

Освещена проблема сосуществования человека, общества и природы с мировоззренческих позиций гармонизации жизненных сил. Обобщены разноплановые взгляды и подходы к историко-экологическому развитию цивилизации, обоснована правомерность исторического существования стратегии гармонизации жизненных сил, развития общества в соответствии с законами функционирования экосистемы Земли и человеческой цивилизации. Рассмотрена древняя ландшафтная природная и духовная аура Днепра, претерпевшая в течение двадцатого века насильническое вмешательство властной вседозволенности.

Висвітлено історію становлення та розвитку українського поетичного кіно, розкрито його роль у піднесенні українського кіномистецтва до європейського рівня та зупиненні асиміляції української культури. Визначено специфіку поетичного бачення в кіно, синтезу в ньому сучасного та вічного, розглянуто культурну ауру середовища дії фільму, описано процес адаптації народної традиційної культури, висвітлено питання національного та транснаціонального в сучасному кіно. Наведено матеріали про творчу діяльність О. Довженка, С. Параджанова, Л. Осики, Ю. Іллєнка, І. Миколайчука, А. Тарковського. Проаналізовано творчість М. Гоголя та О. Довженка у порівняльному аспекті, визначено особливості відображення творів письменника про Україну в українському та французькому кінематографі. Досліджено розвиток українського кіно у світовому контексті.

Освещена история становления и развития украинского поэтического кино, раскрыта его роль в вознесении украинского киноискусства к европейским стандартам и предотвращении ассимиляции украинской культуры. Определена специфика поэтического виденья в кино, синтеза в нем современного и вечного, рассмотрена культурная аура среды действия фильма, описан процесс адаптации народной традиционной культуры, освещены вопросы национального и транснационального в современном кино. Приведены материалы о творческой деятельности А. Довженко, С. Параджанова, Л. Осики, Ю. Ильенко, И. Миколайчука, А. Тарковского. Проанализировано творчество Н. Гоголя и А. Довженко в сравнительном аспекте, показаны особенности отображения произведений писателя об Украине в украинском и французском кинематографе. Исследовано развитие украинского кино в мировом контексте.

Дисертацію присвячено клінічній оцінці фізичних методів діагностики та лікування уражень езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). Визначено, що у більшості хворих на ХГН езофагогастродуоденопатії (ЕГДП) розвиваються на тлі ХГН, у 17 % хворих - передують йому, а їх частоту і характер зумовлено стадією, перебігом і активністю основного захворювання. Терапію даних уражень слід проводити з урахуванням усіх патогенетично значимих екзо- та ендогенних чинників (генетичні маркери, показники гуморальної регуляції, тип особи, гіпертензія, інвазія H. Pylori, радіаційне опромінення тощо). Опрацьовано способи диференціальної діагностики первинних і вторинних ЕГДП. З метою раннього виявлення уражень ЕГДЗ у хворих на ХГН за наявності протипоказань до інвазивних методів діагностики створено комплекс неінвазивних фізичних скринінг-методів, який включає іридологічне, електропунктурне, аурально-емісійне, сонографічне, дерматогліфічне, цитобіофізичне дослідження. У хворих на ХГН з катаральними, ерозивними, виразковими ураженнями слизової оболонки ЕГДЗ і наявністю рефлюксної хвороби доцільним є використання комплексів фізичних методів лікування (резонансна та інформаційно-хвильова терапія, програмний гемодіаліз, ентеросорбція).

Розглянуто поетонімію художніх творів на історичну тематику, яка функціонує за умов художньої дійсності. Проаналізовано "зону реальності", що має певне відношення до осіб і об'єктів, які існували у часи історії України, зображені митцями, і мали наймення, омонімічні поетонімам. Виявлено семантико-стилістичні властивості та функції поетонімів-історизмів, їх роль у формуванні поетонімосфери історичних оповідей. Здійснено спробу зіставити та у порівняльному аспекті проаналізувати окремі репрезентативні одиниці поетоніміконів українських, російських, польських і французьких історичних оповідей, хронотопи яких стосуються реалій української історії. Проаналізовано онімні одиниці, які відображають структурно-стилістичні особливості власних назв у історичній оповіді. Зазначено, що різноманітність форм іменування не суперечать стану онімної системи мови зображуваних часів і подій. Це уможливлює певні підстави для віднесення всіх досліджених творів до тих, у яких очевидний принаймні "ономастичний" реалізм. Семантика та конотативна аура кожного з досліджених поетонімів суттєво доповнюється контекстуальними характеристиками.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.21-31

Рубрики:

Троянда ефіроолійна

Шифр НБУВ: РА320010 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В аспекті історії понять розглянуто специфічний концепт Вальтера Беньяміна - "аура". Після викладу поглядів сучасних дослідників, які так чи інакше звертаються до цього поняття, поставлено питання про суперечливість концепту аури. Задля з'ясування цієї незлагодженості думок досліджено лінгвістичні та концептуальні джерела походження цього поняття. Висловлено гіпотезу, що просторово-часова метафорика, пов'язана з ним, походить із теорій сприйняття XIX ст., зокрема теорії сприйняття Алоїза Рігля.

Приведен литературный обзор по ряду классов аураноидов, их распространению, выделению, идентификации и химической классификации. Представлен гипотетический механизм образования ауронов в растениях. Показаны перспективы их применения в медицине.

У 271 хворого на хронічний гломерулонефрит і хронічний пієлонефрит вивчено інформативність нетрадиційних скринінг-методів щодо виявлення ренальних та екстраренальних уражень. Показано, що опрацьований комплекс нетрадиційних неінвазивних методів, який включає іридологічні, електропунктурні, аурально-емісійні, сонографічні, дерматогліфні та цитобіофізичні дослідження, дозволяє достовірно встановлювати топіку, форму, функціональний стан нирок і органів езофагогастродуоденальної зони в нефрологічних хворих за наявності протипоказань до застосування традиційних інвазивних методів досліджень. З'ясовано вклад лівостороннього латерального фенотипу за умови функціонального домінування правої півкулі у виникненні артеріальної гіпертензії в таких хворих.

Розглянуто проблему дітей індиго в контексті космопланетарних трансформацій, що охоплює й психобіологічну структуру людини. Подано психотипи дітей індиго за ознакою кольору аури. Акцентовано увагу на принципах взаємодії з ними та вихованні довіри з метою гармонізації взаємовідносин у системі "дитина - дорослий", дитина - батьки".

Рассмотрена проблема детей индиго в контексте космопланетарных трансформаций, охватывающая также и психобиологическую структуру человека. Представлены психотипы детей индиго по признаку цвета ауры. Акцентировано внимание на принципах взаимодействия с ними и воспитании доверия с целью гармонизации взаимоотношений в системе "ребёнок - взрослый", "ребёнок - родители".

The article considers the problem of children indiho in the context of cosmoplanet transformations which included also a psychobiological structure of a man. Psychotypes of the children indiho according to the indications of aura colour are given here. The attention is payed to the confidence with the aim of harmonization the interrelation in the system of лchild Ц adult», лchild Ц parents».

Проаналізовано інтерпретаційну поліфонію євангельського матеріалу. Розглянуто еволюцію рецепції новозавітних образів та виявлено культурно-історичні передумови інтерпретаційної полеміки репрезентації образу Марії Магдалини в літературно-мистецькому контексті ХХ - ХХІ ст. Досліджено основні моделі художніх трансформацій новозавітного матеріалу з урахуванням онтологічних, поведінкових та аксіологічних особливостей. Проаналізовано форми та способи входження новозавітного матеріалу в сучасний літературний контекст (літературні прийоми продовження, обробки, переказу, дописування, формально-змістового осучаснення, створення уявних рукописів, розробка складних подієвих планів, літературна апокрифізадія тощо). Досліджено процеси десакралізації, аксіологічної переакцентуалізації, гуманізації образу Марії Магдалини в контексті культурно-історичної епохи.

Мигрень - широко распространенная первичная головная боль, которая известна и изучается более 3000 лет. Ею страдали великие люди, и многие ученые древнего мира скрупулезно наблюдали и описывали клинику мигрени, а некоторые даже пытались найти лечение для облегчения приступов. Начиная с XII века многие ученые стали наблюдать разные клинические проявления перед началом головных болей, которые позже получили название "аура". XVII век стал периодом тщательного изучения мигрени. Описанные в то время клиника, провоцирующие факторы, этиология развития заболевания сохранились до сегодняшнего времени. Современный подход к патогенезу, критериям диагностики и проявлению клинических симптомов с развитием осложнений мигрени в настоящее время имеет свою ценность во всех отношениях.

За допомогою методів флуориметричного титрування та молекулярного докінгу проведено оцінку можливості застосування аураміну О для детектування та характеризації амілоїдних фібрил. З використанням моделі адсорбції Ленгмюра одержано параметри зв'язування зондів із нативними та фібрилярними білками. Виявлено високу афінність аураміну О до амілоїдних фібрил, що була одного порядку з афінністю класичних амілоїдних маркерів. Барвник також мав більш високу інтенсивність флуоресценції за присутності амілоїдних фібрил лізоциму та більш низьку чутливість до нативного білка, ніж тіофлавін Т. Крім того, аурамін О, на відміну від тіофлавіну Т, проявив здатність до детектування фібрил різної морфології, завдяки зсувам положення максимуму емісії. За допомогою методу молекулярного докінгу показано, що аурамін О та тіофлавін Т утворюють найбільш стабільні комплекси з жолобком G54_L56/S60_W62 фібрили лізоциму, що простягається паралельно її головній осі. Отримані результати свідчать про внесок як гідрофобних, так і електростатичних взаємодій у стабілізацію комплексів барвників із амілоїдними фібрилами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч213(4УКР)711

Рубрики:

Історія науки

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено гламур, який виявляє свою специфіку крізь призму теорії симулякрів культури постмодернізму. Розглянуто категорії "художність" і "естетичний ідеал" в контексті сучасної естетики постмодернізму, а також процеси естетизації повсякденного життя людини, які набувають сьогодні загальний і вельми неоднозначний характер. Мистецтво розглядається як динамічна система, яка зазнає впливу зовнішнього середовища: digital-технологій і суспільства споживання. Обгрунтовується ідея про те, що сучасні гламурні "твори" наділені певною ауратичністю, що частково пояснює їх значну популярність в сучасному суспільстві.

Досліджено гламур, який виявляє свою специфіку крізь призму теорії симулякрів культури постмодернізму. Розглянуто категорії "художність" і "естетичний ідеал" в контексті сучасної естетики постмодернізму, а також процеси естетизації повсякденного життя людини, які набувають сьогодні загальний і вельми неоднозначний характер. Мистецтво розглядається як динамічна система, яка зазнає впливу зовнішнього середовища: digital-технологій і суспільства споживання. Обгрунтовується ідея про те, що сучасні гламурні "твори" наділені певною ауратичністю, що частково пояснює їх значну популярність в сучасному суспільстві.

Мігрень є однією з найпоширеніших форм головного болю, що може призводити до значного зниження якості життя. Виділяють мігрень з аурою, мігрень без аури, а також хронічну мігрень, що значно знижує працездатність пацієнтів і часто поєднується з психічними розладами та лікарсько-індукованим головним болем. До ускладнень мігрені відносяться мігренозний статус, персистуюча аура без інфаркту, мігренозний інфаркт (інсульт) і епілептичний напад, викликаний мігренозною аурою. Діагноз мігрені встановлюється на підставі скарг, анамнезу захворювання, даних об'єктивного огляду та діагностичних критеріїв Міжнародної класифікації головного болю 3-го перегляду. Додаткові методи дослідження рекомендуються тільки при наявності "червоних прапорців" - симптомів, що насторожують щодо вторинного характеру головного болю. Лікування мігрені спрямоване на зменшення частоти й інтенсивності нападів, на зниження кількості знеболюючих препаратів. Воно включає три основні підходи: терапію для купірування нападів, превентивну терапію та немедикаментозні методи. Для купірування нападів рекомендуються нестероїдні протизапальні засоби, прості і комбіновані анальгетики, триптани, а також препарати проти нудоти (при вираженій нудоті або блюванні). При частих або тяжких нападах мігрені, а також при хронічній мігрені показана профілактична терапія, яка включає антидепресанти, топірамат, бета-блокатори, антагоністи рецепторів ангіотензину II, ботулінічний токсин типу А - гемаглютинін комплекс і моноклональні антитіла до кальцитонін-ген-спорідненого пептиду або його рецепторів. Фармакотерапію рекомендується комбінувати з немедикаментозними методами, до яких відносяться когнітивно-поведінкова терапія, метод транскраніальної магнітної стимуляції, метод біологічного зворотного зв'язку, постізометрична релаксація, голкорефлексотерапія, лікувальна гімнастика, блокада великого потиличного нерва, зовнішня стимуляція першої гілки трійчастого нерва.