Просторовий розподіл та переважна орієнтація молекул білків у моношарі досліджена з застосуванням кінетики поверхневого плазмонного резонансу (ППР) та мікроскопії атомних сил (МАС) підчас адсорбції фібриногену людини на поверхню золота. У роботі проведена серія специфічних імунних реакцій щоб проаналізувати адсорбційно-конформаційний стан плівок фібриногену. Отримані результати демонструють прямий зв'язок кінетичних параметрів реакції антиген-антитіло з конформацією фібриногену на межі розподілу. Застосування МАС і ППР аналізів дало можливість визначити одно-, двох- та трьох молекулярні структурні сполуки фібриногену на межі розподілу. Адсорбція фібриногену на поверхню полікристалічного золота - це складний процес, що містить: розгортання, стимульоване поверхнею, само-збирання та адсорбцію, які відбуваються конкурентно у часі. Цей результат підтверджує перспективу запропонованого підходу у біосенсорній техніці для визначення просторового розподілу та біофункціональних властивостей специфічних білків, які адсорбуються з біологічних рідин.

Встановлено, що реалізація тіолопрівних механізмів у реакції взаємодії імуноглобулінів сироватки крові з моноспецифічними сироватками відбувається за рахунок модифікаційних змін вмісту білкових SH- і SS-груп. Ці показники свідчать про характер неспецифічних змін структурно-конформаційного стану білкових молекул в реакції "антиген-антитіло".

Вивчено органи, тканини та клітини імунної системи мишей лінії CBA і C57BL. Значну увагу приділено генетичним аспектам системи комплементу, гібридизації соматичних клітин з метою одержання моноклональних антитіл, реакції відтворення алогенного трансплантанта, генетичному контролю гіперчутливості сповільненого типу тощо. Досліджено групи крові сільськогосподарських тварин, виявлено міжлінійні відмінності антитілогенезу на рівні антитілоутворювальних клітин.

Ключ. слова: Bacillus subtilis, антисклеромний пробіотик, імунотропна дія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.251

Рубрики:

Bacillus

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 82 донора крови, из них 63 иммунизированных стафилококковым анатоксином. У всех доноров определяли группу крови АВО(Н), группу секреторства Se - se и содержание антистафилококковых антител (анти-alpha-стафилолизина). Установлено, что усиление антителопродукции проявляется у доноров группы крови A(II) - секреторов. Можно предположить, что выделение в слюну группоспецифического вещества А, имеющего структурно-подобные элементы со стафилококком, способствует усилению образования антител против стафилококка. Механизм такой специфической стимуляции остается неизвестным и требует дальнейшего изучения.

Для випробувань використано природні gamma-ІФН свиней та ВРХ; одна доза gamma-суїферону містила 1000 МО, gamma-бовіферону - 2000 МО. Проведено три серії дослідів - визначення in vivo поглинальної активності фагоцитів (моноцитів та нейтрофілів), їх бактерицидної здатності (на новонароджених поросятах і телятах, тваринах 2-місячного віку та поросних свиноматках і тільних коровах) та антитілогенезу після імунізації тварин колібактеріозною вакциною. Встановлено, що gamma-ІФН значною мірою (як правило, в декілька разів) підвищує поглинальну активність фагоцитів, особливо моноцитів у новонароджених тварин. Паралельно зростала бактерицидна активність фагоцитів (особливо моноцитів у новонароджених тварин) - їх функціональний резерв у дослідних тварин був значно вищим (у 2 - 3 рази), ніж у контролі. Під час імунізації колібактеріозною вакциною з додатковою обробкою гомологічним gamma-ІФН зареєстровано підвищення антитілогенезу в 3 - 4 разу порівнянні з контролем.

Проаналізовано результати робіт, виконаних в галузі інтерферонології за останні 20 років, які базуються на запропонованих принципово нових біотехнологіях виготовлення природних alpha- та gamma-інтерферонів (ІФНів). "Ноу-хау" цих технологій полягає у використанні нетрадиційної сировини (селезінка замість крові) для приготування суспензії імуноцитів - продуцентів препаратів, введенні етапу "коіндукції" при виготовленні ІФНів alpha-типу, застосуванні бактерійних лектинів апатогенних бацил як індукторів gamma-інтерфероногенезу. Показано, що in vitro і in vivo обидва типи препаратів в кілька разів підвищують як поглинальну, так і бактерицидну активність фагоцитів (моноцитів та нейтрофілів) периферійної крові свиней та ВРХ, в 3-5 разів збільшують антитілогенез у тварин після їх імунізації колібактеріозною вакциною. Доведено, що імуномодулююча здатність gamma-ІФНів значно (у 3 - 5 разів) вища, ніж така alpha-ІФНів. В неочищених препаратах ІФНів виявлені фракції, які мають антибактеріальну та антитоксичну дію широкого спектра специфічності. Ці препарати були ефективними при профілактиці та лікуванні не тільки вірусних, але й бактеріальних інфекцій тварин - трансмісивного гастроентериту свиней, парагрипу телят, колібактеріозу поросят та телят тощо, а також сприяли підвищенню продуктивності тварин на 20 - 35 %.

На 144-х білих щурах лінії Вістар встановлено, що за умов моделі імунодефіциту (повторні ін'єкції бензолу) у тварин виникає пригнічення функціональної активності тимусу. Курсове опромінення гелій-неоновим лазером ділянки проекції цієї залози призводить до посилення антитілотвірної функції лімфоїдної тканини, збільшення вмісту усіх субпопуляцій тимоцитів, ліквідації дисбалансу активності ферментів обміну аденозину. Разом з тим, стимулювальна дія випромінювання гелій-неонового лазеру на функціональну активність тимусу за умов її істотного пригнічення має короткочасний характер.

На 144-х белых крысах линии Вистар установлено, что при условиях модели иммунодефицита (повторные инъекции бензола) у животных возникает угнетение функциональной активности тимуса. Курсовое воздействие излучением гелий-неонового лазера на область проекции тимуса крыс с данной моделью иммунодефицита приводит к усилению антителообразующей функции лимфоидной ткани, увеличению содержания всех субпопуляций тимоцитов, ликвидации дисбаланса активности ферментов обмену аденозина. Вместе с тем, стимулирующее действие излучения гелий-неонового лазера на функциональную активность тимуса в условиях ее существенного угнетения носит кратковременный характер.

Проаналізовано роль імунології серед інших наук. Описано будову антигенних детермінант, властивості антитіл. Висвітлено взаємодію антиген-антитіло та методи її вивчення. Розглянуто імунні процеси на рівні цілого організму. Розкрито анатомію імунної системи, загальні імунологічні феномени.

Проанализирована роль иммунологии среди других наук. Описаны структура антигенных детерминант, свойства антител. Освещены взаимодействие антиген-антитело и методы его изучения. Рассмотрены иммунные процессы на уровне целого организма. Раскрыты анатомия иммунной системы, общие иммунологические феномены.

Наведено результати вивчення імунотоксичної дії екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого (ЕКПП). Імунотоксичні характеристики досліджуваного препарату грунтуються на його здатності впливати на діяльність головних ланок імунної системи: клітинну та гуморальну відповіді. Дію ЕКПП на клітинну ланку імунітету вивчено в тесті гіперчутливості повільного типу, а вплив на гуморальну імунну відповідь визначено за кількістю антитілоутворювальних клітин селезінки та титром антитіл у сироватці крові. Проведені дослідження з оцінки імунотоксичних властивостей ЕКПП в умовно терапевтичній дозі 100 мг/кг та в дозі 1 000 мг/кг (10 умовнотерапевтичних доз) показали, що за внутрішньошлункового введення дослідний препарат не впливає ні на клітинну, ні на гуморальну ланку імунітету.

Представлены результаты изучения иммунотоксического действия экстракта корневищ и корней пырея ползучего (ЭКПП). Иммунотоксические характеристики исследуемого препарата основаны на его способности влиять на деятельность основных звеньев иммунной системы: клеточный и гуморальный ответы. Действие ЭКПП на клеточное звено иммунитета изучали в тесте гиперчувствительности замедленного типа, а влияние на гуморальный иммунный ответ оценивали по количеству антителообразующих клеток селезенки и титру антител в сыворотке крови. Проведенные исследования иммунотоксических свойств ЭКПП в условно терапевтической дозе 100 мг/кг и в дозе 1000 мг/кг (10 условно терапевтических доз) показали, что при внутрижелудочном введении исследуемый препарат не влияет ни на клеточное, ни на гуморальное звено иммунитета.

The article presents the research results of the immunotoxic action of the Agropyrum repens extract from rhizomes and roots. The immunotoxic characteristics of the drug examined are based on its ability to influence upon the activity of the main linksof the immune system: the cellular and humoral responses. The action of the extract on the cellular link was studied in the delayed type hypersensibility test and the action on the humoral immune response is estimated by the amount of the antibody-forming cells of the spleen and the antibody titer in the blood serum. The studies of the immunotoxic characteristic of the Agropyrum extract have shown that this drug doesn't affect on both the cellular and the humoral link of the immunity in the doses of 100mg/kg and 1000 mg/kg.

Розглянуто питання підбору інсулінотерапії та досягнення компенсації цукрового діабету (ЦД) у дітей через значну лабільність перебігу хвороби. З метою оцінки впливу пубертату на стан компенсації вуглеводного обміну у 85-ти дітей, хворих на ЦД, розподілених на 4 групи за ступенем статевої зрілості, досліджено рівні глікемії, глікозильованого гемоглобіну (НbА1с), С-пептиду, антитіл до інсуліну, глутаматдекарбоксилази та тирозинфосфатази. Одержані результати свідчать про відмінності у характері перебігу ЦД у дітей залежно від ступеня статевої зрілості: маніфестація ЦД у дітей дошкільного віку має бурхливий характер, з швидкою втратою залишкової секреції інсуліну і супроводжується високими показниками глікемії та їх лабільністю, а початок хвороби у підлітків має більш поступовий характер, характеризується уповільненим, але більш вираженим зниженням інсуліносекреції. У зв'язку з цим стан вуглеводного обміну у підлітків потребує ретельного скринінгу для виявлення ранніх стадій ЦД та своєчасного призначення інсулінотерапії. Збільшення ступеня статевої зрілості у хворих дітей на початку ЦД відзначається значним підвищенням антитілоутворення, а на тлі тривалої інсулінотерапії поряд з цим виявляється значущий ріст кількості антитіл до інсуліну.

Рассмотрены вопросы подбора инсулинотерапии и достижения компенсации сахарного диабета (СД) у детей в связи со значительной лабильностью течения болезни. С целью оценки влияния пубертата на состояние компенсации углеводного обмена у 85-ти детей, больных СД, разделенных на 4 группы по степени половой зрелости, исследованы уровни гликемии, гликозилированного гемоглобина (НbА1с), С-пептида, антител к инсулину, глутаматдекарбоксилазе и тирозинфосфатазе. Полученные результаты свидетельствуют об отличиях в характере течения СД у детей в зависимости от степени половой зрелости: манифестация СД у детей дошкольного возраста имеет бурный характер со стремительной потерей остаточной секреции инсулина и сопровождается высокими показателями гликемии и их лабильностью, а начало болезни у подростков имеет более постепенный характер, характеризуется медленным, но более выраженным снижением инсулиносекреции. В связи с этим состояние углеводного обмена у подростков требует тщательного скрининга для выявления ранних стадий СД и своевременного назначения инсулинотерапии. Возрастание степени половой зрелости больных детей в начале заболевания отличается значительным повышением антителообразования, а на фоне продолжительной инсулинотерапии наряду с этим выявляется значимое увеличение количества антител к инсулину.

Prerequisites for the work to be carried out were current difficulties in selecting insulin therapy and in achieving diabetes mellitus compensation in children owing to lability of the course of the disease. To estimate the effect of puberty on the state of carbohydrate metabolism compensation in 85 children with diabetes mellitus, divided into 4 groups according to the degree of sexual maturation, the levels of glycemia, glycosylated hemoglobin (HbA1c), C-peptide, antibodies to insulin, glutamate decarboxylase and thyrosine phosphatase were studied. The results obtained prove certain differences in the character of diabetes mellitus course depending on sexual maturation degree: manifestation of diabetes mellitus in preschool children had a violent character with a rapid loss of residual insulin secretion and was accompanied by high-level glycemia values and their lability. In adolescents the onset of the disease had a gradual character and was characterized by a delayed though a more pronounced decrease in insulin secretion.Taking into account the aforesaid, the state of carbohydrate metabolism in adolescents calls for thorough screening to reveal the early stages of diabetes mellitus and to timely administer the insulin therapy. An increase in the degree of sexual maturation in patients at the onset of diabetes mellitus is characterized by a significant growth in the production of antibodies to ?-cells antigens, and against the background of long-term insulin therapy a significant rise in the amount of antibodies to insulin is observed

Досліджено імуномодулювальний вплив препарату "Тонзилотрен" на показники антитілоутворення, імунного цитолізу, фагоцитозу та вмісту FcR+ клітин крові у тварин у разі моделювання у них імунодефіциту шляхом введення циклофосфану. Показано, що препарат відновлює у імунодефіцитних щурів рівень імунного кілінгу, активність фагоцитозу та число FcR-клітин, але не впливає на антитілопродукцію.

Исследовано иммуномодулирующее действие препарата "Тонзилотрен" на показатели антителообразования, имунного цитолиза, фагоцитоза и содержания FcR+ клеток крови у животных при моделировании у них иммунодефицита путем введения циклофосфана. Показано, что препарат восстанавливает у иммунодефицитных крыс уровень имунного килинга, активность фагоцитоза и число FcR клеток, но не влиет на антителопродукцию.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.540.116-29

Рубрики:

Хронічні тонзиліти

Шифр НБУВ: Ж20806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено будову імунної системи, її органів і клітин, їх функції в захисті організму. Описано антигени, антитіла, Т-клітинний рецептор, головний комплекс гістосумісності, особливості клітинно-опосередкованого імунітету, клітинної кооперації й антитілоутворення. Визначено імунологічну різноманітність, гіперчутливість, різні види імунітету, імунопатологічні стани, імунодіагностику, імунокорекцію, імунотерапію. Проаналізовано організацію забезпечення адаптивного імунітету й антигенспецифічної резистентності організму.

Освещены структура иммунной системы, её органов и клеток, их функции в защите организма. Описаны антигены, антитела, Т-клеточный рецептор, главный комплекс гистосовмещенности, особенности клеточно-опосредственного иммунитета, клеточной кооперации и антителообразования. Определены иммунологическое разнообразие, гиперчувствительность, разные виды иммунитета, иммунопатологические состояния, иммунодиагностика, иммунокоррекция, иммунотерапия. Проанализирована организация обеспечения адаптивного иммунитета и антигенспецифической резистентности организма.

Досліджено особливості взаємодії трьох компонентів імунного гомеостазу людини - антигенів груп крові АВ0, антигенів стафілококів та антистафілококових антитіл. Обстежено 85 імунізованих стафілококовим анатоксином донорів антистафілококової плазми. Установлено, що ступінь обсіменіння стафілококами порожнини носа донорів залежить від рівня специфічних і наявності природних антитіл і від збігу антигенної структури стафілококів з білковою субстанцією специфічних групових факторів крові.

Узагальнено відомості про різні види інфекційного панкреатиту, частоту виникнення їх, з урахуванням можливостей зараження. Описано приховану форму перебігу хвороби: розвиток хронічного інфекційно-алергійного запалення в підшлунковій залозі, що перебігає без будь-яких зовнішніх проявів, здатність інфекцій сенсибілізувати тканини підшлункової залози, обумовлювати антитілотворення, вторинні імунодефіцити. Аналіз літературних даних та результатів власних спостережень дає підстави припускати ураження підшлункової залози одночасно кількома етіологічними факторами (сукупне ураження).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е326.211.2*716-631

Рубрики:

Adenoviridae аденовіруси

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: иммунные реакции, биохимическая фаза, тиолзависимый механизм, -SH- и S-S-содержащие соединения, амперометрическое титрование
Індекс рубрикатора НБУВ: Р265.6 + Е60*74*72

Рубрики:

Реакції імунітету

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: гемофілія, імунні порушення, імунодефіцит, аутоімунні ускладнення, інгібітор, імунологічний моніторинг
Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.023.6-3

Рубрики:

Гемофілія

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: аденовірусні білки, антитіла до гексону аденовірусу, поверхневий плазмонний резонанс
Індекс рубрикатора НБУВ: Е326.211.2 + Р264.919

Рубрики:

Adenoviridae аденовіруси

Інші віруси (снід, герпес та ін.)

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ