Дано історичний нарис, що відображає основні досягнення в галузі реакційної дифузії та шляхи її подальшого розвитку.

Зроблено спробу систематизувати та цілісно викласти відомості, які стосуються питань керування експозицією. Подано стислий історичний нарис розвитку експонометричних систем. Розглядаються основні ланки, які беруть участь у побудові зображення, в обсязі, достатньому для розв'язування експонометричних задач. Висвітлюються принципи побудови аерофотоекспонометричних систем та експонометричних систем аматорських і професійних фотоапаратів. Проаналізовано похибки автоматичного регулювання експозиції.

Проаналізовано історичний розвиток науки в Україні. Розкрито тісний взаємозв'язок технічних і медико-технічних наук з іншими науками. Визначено нові підходи до викладання та вивчення програмних можливостей людини взагалі, її психіки та переживань.

Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

У роботі на основі широкого кола джерел автор аналізує історичний процес розвитку фізико-астрономічної науки, показує місце вітчизняної науки в системі загальнолюдських знань, висвітлює роль видатних та маловідомих фізиків і астрономів України у розвитку природопізнавальної науки, як в масштабі однієї країни так і у світовій науці, доцільність та необхідність використання матеріалів з історії української науки при вивченні фізики та астрономії. Посібник містить короткі біографічні відомості про життя та наукову діяльність таких фізиків і астрономів: Ю.Дрогобича, З.Скари, Ф.Прокоповича, М.Пильчикова, І.Пулюя, Ю.Кондратюка, Г.Лангемака, І.Тамма, В.Челомея та ін. Питання історії розвитку фізики та астрономії в Україні викладено в хронологічній послідовності. Виокремлено такі періоди розвитку вітчизняної науки: давні часи, епоха Київської Русі, розвій наук в Києво-Могилянській академії, фізика та астрономія в Україні XIX - початку XX століття, створення Української Академії наук як новий етап розвитку вітчизняної науки, розвиток української науки в XX столітті.

Узагальнено вітчизняний та іноземний суспільно-історичний досвід про формування та еволюції соціального феномену "військова дисципліна". Висунуто ідею про взаємозв'язок світогляду та військової дисципліни за умов будівництва та реформування Збройних Сил України.

Розглянуто особливості присутності римських військ на території античних держав Північного Причорномор'я. Проаналізовано участь населення Волині у національно-визвольній боротьбі (1648 - 1649 рр.). Докладно висвітлено діяльність визначних українських політиків XX ст. - П.Скоропадського та С.Петлюри. Окремі розділи присвячено геральдиці, вексилології, архівістиці.

Висвітлено проблему трансформації вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державобудівничу концепцію. Розкрито світоглядні засади, методологічні підвалини, джерела, конституційність, реальну спрямованість політики національного державотворення. Обгрунтовано ідейно-теоретичні принципи узгодження політичних розбіжностей з урахуванням національного контексту. Розглянуто механізми та засоби трансформації досвіду, особливості процесу формування культурно-історичної свідомості та громадянської позиції особистості.

Подано короткий історичний нарис розвитку галицько-волинських земель в кінці ХІ-ХІV ст., описано культуру земель княжої доби. Особливу увагу звернено на виникнення 1199 р. об'єднаного Галицько-Волинського князівства, його подальшу історію.

Висвітлено шляхи розвитку та сучасний стан теоретичних, методичних і технічних основ геохімічних пошуків, геолого-геохімічні передумови формування геохімічних відображень покладів вуглеводнів у верхніх шарах стратисфери. Встановлено полігенетичність концентраційних полів зони геохімічного випробування, стохастичний характер геохімічної інформації. Оцінено пошукові можливості та обмеження геохімічних методів. Розглянуто особливості обробки та інтерпретації геохімічних даних. Наведено результати геохімічних пошуків у нафтогазоносних регіонах світу.

Розглянуто історію синів Еллади на території сучасної України від часу їх появи до сьогодення. Розкрито основні проблеми грецької еміграції впродовж різних історичних періодів, роль античної спадщини та візантійського впливу на український історичний процес, а також висвітлено діяльність грецьких громад. Подано відомості про грецькі аристократичні роди в Україні та видатних українських греків.

Зроблено спробу дослідження європейського контексту, на тлі якого розгортається українська національна та громадянська історія. Здійснено порівняльно-історичний соціально-філософський аналіз розвитку громадянської і національної ідеї та форми їх історичного втілення - громадянського суспільства (від греко-римського світу, християнського середньовіччя до епохи Відродження, Нового часу та сучасних громадянських реалій) - в європейській та українській історії, а також виявлено на підставі цього зіставлення перспективи і контури формування громадянського суспільства й української нації.

Розглянуто основні властивості грунту, його морфологія, а також біогеохімічні підходи в грунтознавстві. Висвітлено мінералогічний і гранулометричний склад грунтів та грунтоутворюючих порід, охарактеризовано категорії останніх. Проаналізовано хімічний склад мінеральної частини грунтів. Визначено джерела гумусу грунтів і наведено короткий історичний огляд розвитку вчення про гумус. Особливу увагу приділено опису ролі та значення води в природі та грунті, а також формам грунтового повітря та його впливу на фізичні властивості грунтів.

До книги увійшли статті та матеріали, які висвітлюють розвиток і структуру науки грушевськознавства. Розглядаються методи досліду, дисциплінарна та організаційно-наукова структура, бібліографічні джерела, джерелознавча основа грушевськознавства. Описується діяльність М.Грушевського, пропонуються спогади і коментарі автора щодо його зустрічей с вченим та подальшого зацікавлення М.Грушевським. Наведено бібліографічний довідник, який вміщує праці Л.Винара про М.Грушевського, праці про Л.Винара.

Проаналізовано основні етапи розвитку командно-адміністративних методів господарювання, показано їх негативні наслідки та причини краху, визначено основні параметри ринку, можливості його поєднання з плановою економікою, підбито підсумки стану реформування аграрних відносин в Україні, обгрунтовано необхідність прискорення реформ за сучасних умов.

Висвітлено історичний досвід щодо залучення селянських дітей до участі в народних промислах і розвитку дитячої декоративно-ужиткової та технічної творчості, висвітлено жанрово-стильові особливості обрядового фольклору Слобожанщини в дитячій традиції виконання. Наведено кращі зразки дитячого пісенного, обрядового фольклору, описано чимало дворових ігор, забав, лічилок, примовок до жеребкування.

Проаналізовано витоки науки про документ. Подано стислий історичний нарис розвитку документознавства. Розглянуто структуру сучасного документознавства. Охарактеризовано теоретичні основи загального та спеціального документознавства, методологічні засади документології.

Проаналізовано суперечності існуючих історичних та прогностичних моделей антропогенного впливу на довкілля. Показано, що негативні наслідки технічних інновацій не можуть бути інтерпретовані в межах сучасних науково-технічних теорій, однак водночас не можуть ігноруватися суспільством. Розглянуто евристичні можливості методології загальної теорії систем у студіюванні процесів взаємодії людини та суспільства з довкіллям за історичний час.

Розглянуто передумови започаткування етнопсихології як науки, історію розвитку етнопсихології в Україні, що бере початок з ХІХ ст. Особливу увагу приділено визначенню поняття "етнос" у концепціях Л.Гумільова, Б.Поршнева, а також поняття етнічної свідомості, самосвідомості, особистості. Висвітлено теоретичні підходи до вивчення етнопсихологічних особливостей: екологічний, біологічний, історичний, культурний, соціально-економічний, діяльнісний, а також методи дослідження в етнопсихології (спостереження, опитування, тести). Значне місце присвячено аналізу таких видів прикладноі етнопсихології, як етнопедагогіка, етноконфліктологія, етнопсихіатрія, етнопсихолінгвістика.

Висвітлюються такі вузлові проблеми курсу "Загальне мовознавство", як предмет мовознавства та його місце в системі наук, знакова природа мови, мислення і свідомість, мова і мовлення, структура мови, фонологічна, граматична та лексико-семантична системи мови, характеристика основних рівнів мовної структури, мова і суспільство, мова й історія (розвиток мови). Значне місце приділено методам дослідження мови, серед яких - описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи, метод лінгвістичної географії, соціолінгвістичні та психолінгвістичні, а також математичні методи.