Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що перехід суспільств, консолідованих ідеями етнічного націоналізму, до громадянської нації характерний для більшості європейських країн, які вийшли зі складу імперій у XX ст. Така трансформація можлива лише для національних рухів, які проголошують гасла боротьби з імперією, а російські націоналістичні організації у переважній більшості відстоюють позиції відродження імперії. Такі організації та політичні сили, які роблять на них ставку, розглядають націоналізм як антитезу громадянському суспільству та демократії, як інструмент розбудови держави авторитарної. Це спричинює малоймовірність сценарію побудови політичної громадянської нації в Росії на засадах націоналізму. Показано реальні труднощі, які перешкоджають формуванню громадянської нації та виявленню ймовірних шляхів цього процесу.

Розглянуто кітч як окреме явище в суспільному житті та культурі у контексті його історичного розвитку. Подано оцінку сучасних ознак прояву кітчу в дизайні одягу.

Рассмотрен китч как отдельное явление в социальной жизни и культуре в контексте его исторического развития. Дана оценка современных признаков проявления китча в дизайне одежды.

In this article the author describes kitsch as special phenomenon in the life of society and in the context of its historical development and expresses opinion of modern features of kitsch manifestation in clothes design.

Розкрито економічні аспекти макро- і мікроекономічного розвитку держави та зміни, які відбуваються за умов розбудови національної економіки. Розглянуто економічні засади та базові положення ринкового реформування. Висвітлено особливості формування економіки України, зокрема, в імперський період до 1917 р., перехідний період і в добу незалежності. З'ясовано сутність державної промислової, аграрної, кредитної, податково-бюджетної та бюджетної політики, політики продовольчої безпеки держави. Запропоновано концепцію регіональної політики країни, викладено економічні засади реформування регіонального управління.

Раскрыты экономические аспекты макро- и микроэкономического развития государства и происходящих в условиях строительства изменений национальной экономики. Рассмотрены экономические основы и базовые положения рыночного реформирования. Освещены особенности формирования экономики Украины, в частности, в имперский период до 1917 г., переходной период и в эпоху независимости. Согласована сущность государственной промышленной, аграрной, кредитной, налогово-бюджетной и бюджетной политики, политики продовольственной безопасности государства. Предложена концепция региональной политики страны, изложены экономические основы реформирования регионального управления.

Розглянуто економічні аспекти макро- та мікроекономічного розвитку держави, розкрито базові положення ринкового реформування. Наведено характеристику розвитку економіки України в імперський період. Показано особливості формування економічної системи незалежної української держави у перехідний період. Розкрито економічну сутність інфляції та формування системи управління інфляційними процесами. Висвітлено теоретичні й економічні засади інвестиційної діяльності. Розглянуто питання формування державної промислової й аграрної політики, визначено принципи продовольчої безпеки, проаналізовано історію розвитку й охарактеризовано сучасний стан банківської системи України. Визначено основні напрямки розвитку бюджетної та податкової політики держави, викладено економічні засади регіонального управління.

Рассмотрены экономические аспекты макро- и микроэкономического развития государства, раскрыты базовые положения рыночного реформирования. Приведена характеристика развития экономики Украины в имперский период. Показаны особенности формирования экономической системы независимого украинского государства в переходный период. Раскрыта экономическая сущность инфляции и формирования системы управления инфляционными процессами. Освещены теоретические и экономические основны инвестиционной деятельности. Рассмотрены вопросы формирования государственной промышленной и аграрной политики, определены принципы продовольственной безопасности, проанализирована история развития и охарактеризовано современное состояние банковской системы Украины. Раскрыты основные направления развития бюджетной и налоговой политики государства, освещены экономические основы регионального управления.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми регіональної історії, регіоналізму та федералізму в українському аспекті. Розглянуто феномен регіоналізму та національну ідентичність в Україні в історичному контексті. Проаналізовано проблему Холмщини в публіцистичних працях М.Грушевського (1905 - 1918 рр.). Виявлено імперський чинник в історичному розвитку країни. Показано місце регіональної історії в українській історіографії. Викладено питання історіографії Донецько-Криворізької Радянської Республіки.

Освещены теоретико-методологические проблемы региональной истории, регионализма и федерализма в украинском аспекте. Рассмотрены феномен регионализма и национальная идентичность в Украине в историческом контексте. Проанализирована проблема Холмщины в публицистических трудах М.Грушевского (1905 - 1918 гг.). Выявлен имперский фактор в историческом развитии страны. Показано место региональной истории в украинской историографии. Изложены вопросы историографии Донецко-Криворожской Советской Республики.

У контексті категорії національної вдачі та її соціально-психологічних аспектів (ерос, етос і рекреація) розглянуто накопичений (переважно в пам'яті) впродовж більш, ніж тридцятилітнього фольклористичного досвіду матеріал з даної теми на прикладі танцювально-інструментально-приспівкових та побутових ситуацій і рефлексій, спостережених автором особисто за польових умов.

В контексте категории национального характера и его социально-психологических аспектов (эрос, этос и рекреация) рассмотрен собранный (преимущественно в памяти) на протяжении более чем тридцатилетнего фольклористического опыта материал по данной теме на примере танцевально-инструментально-припевных и бытовых ситуаций и рефлексий, возникших от их наблюдения автором лично в полевых условиях.

Розглянуто деякі особливості формування бюрократії в українських правобережних губерніях Російської імперії. Внаслідок польських повстань місцева еліта усувалася від владних повноважень, і верховна влада (ВВ) конструювала імперський бюрократичний апарат, вдаючись до різних методів, залежно від співвідношення соціальних і політичних факторів, демонструючи нові підходи на кожному черговому інтеграційному витку. Для зміцнення позицій ВВ, подолання нестабільності, а також усунення соціоетнічних, політичних, культурно-конфесійних відмінностей створювався новий тип чиновника, здатного нав'язати суспільству умови перебування в Російській імперії.

На основі результатів вивчення джерел і літератури здійснено порівняльний аналіз ролі осередків "Просвіти" українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій у формуванні державницького потенціалу українського народу. Розглянуто участь товариства у державно-політичному житті. Висвітлено процес організації їх членами віч, маніфестацій, утворення політичних партій. З'ясовано роль товариств у пробудженні національної свідомості, консолідації українського народу, відстоюванні його культурно-освітніх, економічних, політичних прав. Висвітлено погляди на українську державність діячів "Просвіти", досліджено їх належність до різних суспільно-політичних течій. Визначено, що в "імперський" період діяльності "Просвіта" була одним з центрів формування державницького потенціалу українського народу. Вивчено реалізацію накопичених резервів в українському державотворенні 1917 - 1920 рр., формування з членів "Просвіти", які перебували біля витоків національного державотворення, відповідальних працівників державних органів влади за її всією вертикаллю.

Проведено комплексне дослідження реклами як феномену сучасної глобальної культури, розглянуто її найбільш суттєві культурологічні та естетико-художні атрибути. Висвітлено історичний процес формування масового суспільства та масової культури як результат ринкової економіки та процесів демократизації, універсалізації, глобалізації, індустріалізації й урбанізації. Міжгалузеві дослідження феномену "масової культури" проведено за різними напрямами, зокрема, такими, як теорія комунікацій, семіотика, постструктуралізм, британські дослідження культури, феміністична критика, вивчення телебачення та мас-медіа. Розкрито гуманістичний та афірмативний характер глобальної культури масового суспільства. З'ясовано, що пріоритетна роль у формуванні нової глобальної культури належить телебаченню, впливове та важливе місце у структурі якого займає реклама як джерело мас-медіального розповсюдження культури. Встановлено, що мас-медіальний спосіб існування реклами сприяє створенню нового транскультурного популярного мистецтва, визначено його головні атрибути - неоднорідність, дискретність, інтермедійність, багатоаспектність. У контексті історико-культурологічного підходу підтверджено обов'язкове пересічення векторів мистецтва та реклами. Виявлено, що банальність, повсякденність, тривіальність, сфера споживання, кітч стають об'єктами мистецтва. Доведено, що реклама використовує цілий арсенал мистецтв - від класичного до авангарду. Встановлено, що еволюція почуттєвої культури відбувається на фоні змін у сфері масової комунікації.

Обгрунтовано культуротворчий потенціал "елітарного". З урахуванням систематизації теоретичного досвіду некласичної естетики щодо сутності "еліта - елітарне", та структурно-функціональних ознак "еліти" концептуалізовано поняття "елітарне" в динаміці розвитку естетико-мистецтвознавчих ідей. Систематизовано досвід європейської моделі елітарної культури. Доведено зв'язок "інтуїція - елітарне" в контексті вивчення ознак "ціннісної еліти", вперше проаналізовано ідею Ж. Марітена щодо "інтегрального гуманізму", теорію "інтегрального гуманізму" Ж. Марітена, а також його погляди на сучасне мистецтво. Розкрито специфіку впливу концепції морачізму й естетизму на формування теорії елітарного. Обгрунтовано тезу, що такі явища культури, як перформанс, інсталяція, боді-арт тощо - це метамова банальності, симуляція мистецтва. Зазначено, що в культурі другої половини XX ст. переважає кітч та "елітарний кітч". Запропоновано визначення понять "елітарний кітч" і "сучасне елітарне мистецтво".

Висвітлено питання, пов'язані з проблемою "елітарного". Досліджено його концептуалізацію в динаміці розвитку естетико-мистецтвознавчих ідей. Розглянуто інтуїтивний фактор елітарного мистецтва, а також трансформацію його в культурі другої половини XX ст. Зазначено, що в елітарній культурі цього періоду можна виокремити мистецтво елітарного кітчу та власне елітарне мистецтво. Перше тісно пов'язане з ностальгійним модусом як "талісманом автентичності" та "формульною спекуляцією", друге виявляється у "відкритому творі".

Вперше досліджено стан наукової розробки проблеми імперського напряму пострадянської російської історіографії Другої світової війни. Розглянуто його місце та значення в пострадянській російській історичній науці. Встановлено методологічні основи даного напряму. З'ясовано його основоположний методичний принцип, заснований на імперській моделі індустріального суспільства. Визначено методичні новації імперського напряму: метод альтернативної історії та межі його застосування, посадово-функціональний метод, специфічні вимоги до принципу об'єктивності. Розкрито суть базової категорії імперського напряму "простір, вільний від індустріальних стосунків". Встановлено генез і сутність гіпотез імперського напряму: "органічність глобальних воєн" в індустріальному суспільстві, "Pax America", "подвійна змова", "корумпованість", "командирів мирного часу", розроблених під час вивчення причин глобальних воєн.

Висвітлено проблеми формування та розвитку державної служби в Україні. Проаналізовано всі форми та типи (національний, імперський, окупаційний) управлінської діяльності на українських землях. Розглянуто взаємовідносини давніх держав і суспільств на території України. Увагу приділено грецьким державам і римським провінціям Надчорномор'я, системам управління в Київській Русі, політико-адміністративному устрою Великого князівства Литовського, державній владі Речі Посполитої на землях України-Русі, політико-адміністративному устрою Запорозької Січі. Охарактеризовано державну службу в українських губерніях Російської імперії та українських регіонах Австрійської (Австро-Угорської) монархії, статус окупованих територій Галичини та Буковини в 1914 - 1917 рр., державотворчий процес в Західноукраїнській Народній Республіці.

Освещены проблемы формирования и развития государственной службы в Украине. Проанализированы все формы и типы (национальный, имперский, оккупационный) управленческой деятельности на украинских землях. Рассмотрены взаимоотношения древних государств и обществ на территории Украины. Уделено внимание греческим государствам и римским провинциям Надчерноморья, системам управления в Киевской Руси, политико-административному устройству Великого княжества Литовского, государственной власти Речи Посполитой на землях Украины-Руси, политико-административному устройству Запорожской Сечи. Охарактеризованы государственная служба в украинских губерниях Российской империи и украинских регионах Австрийской (Австро-Венгерской) монархии, статус оккупированных территорий Галиции и Буковины в 1914 - 1917 гг., государственно-созидательный процесс в Западноукраинской Народной Республике.

Мета дослідження - аналіз еволюції образу Східної Європи, який творився істориками Австрії, Німеччини та Швейцарії протягом XX ст., з урахуванням соціополітичних, соціокультурних й особистісних чинників та у взаємозв'язку з творенням власних ідентичностей. Проаналізовано еволюцію понять "Східна Європа", "Східноєвропейська історія", "Східноєвропейські дослідження" в працях дослідників німецькомовних країн Європи. Реконструйовано процес виникнення, професіоналізації, інституалізації та функціонування східноєвропейських досліджень в Австрії в імперський, міжвоєнний, окупаційний та повоєний періоди у порівнянні з Німеччиною та Швейцарією та виявлено його типові та специфічні риси. Простежено процес розширення дослідницького поля за межі східних територій Німецької та Габсбургської імперій, регіоналізації та етнополітизації історії Східної Європи новітнього часу, проаналізовано причини цих змін. Охарактеризовано зміни в кількісному та національному складі дослідників і студентів, що займалися історією Східної Європи у наково-освітніх і дослідницьких установах Австрії, Німеччини, Швейцарії. Визначено місце історії України в східноєвропейських історичних дослідженнях на німецькомовному просторі.

Твір О. Корнійчука розглянуто як канонічний взірець історичної драматургії соцреалістичного гатунку. Відтворено діяльність гетьмана відповідності до радянської історіографії, показано його як носія ідеї приєднання України до Росії, що зумовило відповідну структуру і свідоме міфотворення. Драму проінтерпретовано крізь призму масового мистецтва ХХ ст. (зміст - ідеологічно витриманий, форма має привабити широкі маси реципієнтів).

Розглянуто естетичні якості кітчу масової культури, який має характеристики тривіального, банального, а почасти й потворного. На підставі аналізу засобів музичної виразності найбільш поширених репрезентантів розважальної музики - шлягеру й кліпу - та їх немузичних характеристик виявлено, що вони втілюють у собі кітчеві канони масової культури взагалі, що, з огляду на їх граничну розповсюдженість у сучасній соціокультурі, стихійно формує музичну свідомість особистості, далеко не завжди позитивно впливаючи на неї.

Висвітлено дефініцію "патріотизм" у поглядах І. Ільїна, М. Куплетського, У. Самнера, В. Соловйова, Л. Толстого. Досліджено рецепції українського патріотизму в історико-педагогічній думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто концепції національної освіти та виховання І. Бартошевського, Б. Грінченка, Д. Збіра, С. Русової, І. Ющишина. З'ясовано, що педагоги та просвітителі зазначеної доби, звертали увагу на формування патріотизму до малої великої Батьківщини під впливом українського фольклору, участі у звичаях та обрядах.

Досліджено зміни у поглядах щодо ролі та місця релігії у французькій системі освіти. Зазначено, що до 1789 р. всі початкові школи перебували під наглядом католицької церкви, навчання в більшості шкіл було платним, за винятком тих освітніх закладів, які утримували релігійні ордени. Розглянуто доленосні інновації в царині початкової освіти, які відбулися після французької революції 1789 р., зокрема, проголошення безкоштовності та обов'язковості початкової освіти та рівність прав на її одержання для дітей - вихідців з усіх верств населення. Окреслено ситуацію в початковій освіті за часів Імперії, затвердження державної монополії на освіту за законом від 17 березня 1808 р. Розкрито загострення протистояння між чотирма таборами (державою, церквою, нотаблями-лібералами та викладацьким корпусом імперського університету) залежно від змін у політичній ситуації в період Реставрації. Висвітлено питання щодо застосування навчальних методик, зокрема, впровадження белл-ланкастерської системи взаємонавчання, яка в цей період швидко розвивалась у Великій Британії. Констатовано, що на момент описаних подій тенденції розвитку світської школи у Франції залишалися у стані протиборства з релігійною традицією, а саме завдяки зусиллям церкви французька шкільна освіта набула інтенсивного розвитку.