Висвітлено предмет загальної психології з позицій системно-діяльнісного аналізу, складниками якого є: матеріалістичний погляд на психіку (як ідеальне, похідне від матеріального, єдність суб'єктивного й об'єктивного); діяльнісний підхід до психіки (як явища, що існує в процесах діяльності живої істоти); порівневий аналіз психіки (як осередку життя, що функціонує на різних етапах останнього). Проаналізовано основні функції психіки - пізнавальну, регулятивну, інструментальну.

Проведено аналіз етапів становлення психології як науки (міфологічний етап, філософський етап, науковий етап). Розглядаються основні принципи психології і методи психологічного дослідження. Висвітлюється предмет загальної психології з позицій системно-діяльнісного аналізу, складниками якого є: матеріалістичний погляд на психіку (як ідеальне, похідне від матеріального, єдність суб'єктивного і об'єктивного); діяльнісний підхід до психіки як явища, що існує в процесах діяльності живої істоти; аналіз психіки як осередку життя, що функціонує на різних рівнях останнього. Визначено основні функції психології - пізнавальну, регулятивну та інструментальну.

Висвітлено предмет загальної психології на засадах системно-діяльнісного аналізу, що розглядає психіку як ідеальне явище, яке поєднує суб'єктивне й об'єктивне та існує у процесах діяльності живої істоти, а також є осередком життя, що функціонує на різних рівнях. Розглянуто етапи історичного поступу психології, зокрема: міфологічний, філософський та науковий. Описано методологічні принципи психології. Розкрито специфіку психіки, стадії її розвитку. Акцентовано увагу на пізнавальній, регулятивній та інструментальній функціях психіки.

Проаналізовано еколого-валеологічні погляди філософів античності та середньовіччя на проблему здоров'я людини. Мислителі Середньовіччя зробили спробу на основі аналізу основних поглядів на здоров'я людини періоду античності здійснити більш повне і глибоке його тлумачення. Обговорено розвиток вчення про градації стану здоров'я. Вказано на необхідність збереження здоров'я, а не тільки лікування хворих. Провідною концепцією визначено здоров'я як ідеальне функціонування органів.

Проанализированы эколого-валеологические взгляды философов античности и средневековья на проблему здоровья человека. Мыслители Средневековья сделали попытку на основе анализа основных взглядов на здоровье человека периода античности дать более полное и глубокое его толкование. Развивалось учение о градациях состояния здоровья. Было также указано на необходимость сохранения здоровья, а не только лечение больных. Ведущей концепцией было определение здоровья как идеального функционирования органов.

The ecological and valeological points of view of antique and medieval philosophers have been analyzed in this article. Thinkers of the Middle Ages have made attempt on the basis of the analysis of basic sights at health of the person of the period ofantiquity to give more full and deep his interpretation. The doctrine about gradation of a state of health developed. Also it has been specified on necessity of preservation of health and not just treatment of patients. The conducting concept was definition of health as ideal functioning of bodies.

Проаналізовано інтелектуальну ініціативність та рівень розвитку інтелекту в дітей, структуру образів "Я-реальне" та "Я-ідеальне" в молодшому шкільному віці. Розглянуто питання адаптації дітей молодшого шкільного віку у творчому колективі та наведено критерії її визначення. Висвітлено діагностичні основи формування і розвитку самостійності молодших школярів у позаурочній виховній діяльності. Визначено психолого-педагогічний моніторинг ефективності навчального процесу в загальноосвітніх школах. Розкрито феномен емпатії у психологічних дослідженнях, проблему особистісного зростання студентів психологічних спеціальностей в аспекті педагогічної антропології.

Проанализированы интеллектуальная инициативность и уровень развития интеллекта у детей, структура образов "Я-реальное" и "Я-идеальное" в младшем школьном возрасте. Рассмотрены вопросы адаптации детей младшего школьного возраста в творческом коллективе и приведены критерии её определения. Освещены диагностические основы формирования и развития самостоятельности младших школьников во внеурочной воспитательной деятельности. Определен психолого-педагогический мониторинг эффективности учебного процесса в общеобразовательных школах. Раскрыты феномен эмпатии в психологических исследованиях, проблема личностного роста студентов психологических специальностей в аспекте педагогической антропологии.

Висвітлено історію всесвітньої психології, акцентовано увагу на проблемах її розвитку у період XIX - початку XX ст., пов'язаних із тлумаченням принципів дії та післядії у структурі вчинку. Проаналізовано матеріальне й ідеальне єство людини, принцип взаємодоповнюваності, філософські засади оптимізму та песимізму, специфічну енергію органів чуття, механіку духу. Розглянуто теорії пасивного, активного та коригувального пристосування. Наведено інформацію про гостру ідейну боротьбу та проблеми становлення природничонаукового й інтроспективного напрямів психології як самостійної науки.

Освещена история всемирной психологии, акцентировано внимание на проблемах ее развития в период XIX - начала XX вв., связанных с толкование принципов действия и последействия в структуре поступка. Проанализированы материальная и идеальная сущность человека, принцип взаимодополняемости, философские основы оптимизма и пессимизма, специфическая энергия органов чувств, механика духа. Рассмотрены теории пассивного, активного и корригирующего приспособления. Приведена информация об острой идейной борьбе и проблемах становления естественнонаучного и интроспективного направлений психологии как самостоятельной науки.

Висвітлено теоретичні та методологічні основи ідеї демократичної державності. Розглянуто такі питання, як ідеальне начало, диференціація цілісності, межі внутрішньої визначеності держави. Розкрито сутність, форми прояву та засоби реалізації влади. Визначено конституційні параметри демократії. Розкрито принципи організації державної влади та владні повноваження народу.

Освещены теоретические и методологические основы идеи демократической государственности. Рассмотрены такие вопросы, как идеальное начало, дифференциация целостности, грани внутренней определенности государства. Раскрыты сущность, формы проявления и средства реализации власти. Определены конституционные параметры демократии. Раскрыты принципы организации государственной власти и властные полномочия народа.

Ключ. слова: твердость, предел текучести, механизм ползучести, физические свойства, полиморфное превращение
Індекс рубрикатора НБУВ: К235.160.6

Рубрики:

Властивості титану та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано новоутворення самосвідомості людини - Я-концепцію. Визначено її функції, структуру, складові у динаміці їх взаємодії під загальним стимуляційним впливом організаційного клімату. Проаналізовано феноменальний перебіг взаємоопосередкованих компонентів цієї центральної ланки самосвідомості, що науково спроектований та експериментально реалізується в інноваційній системі модульно-розвивального навчання. Запропоновано теоретичну модель взаємодоповнення сутнісних складових Я-концепції.

Індекс рубрикатора НБУВ: В378.715

Рубрики:

Електричні явища при контакті металів

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні етапи космічної ери дослідження Місяця. Розглянуто питання наукової доцільності створення у майбутньому на місячній поверхні населених наукових і науково-виробничих баз. Зокрема, такі бази розглядаються як ідеальне місце для всехвильової астрономії.

Досліджено традиційні та сучасні практики інтерпретації та розуміння. Охарактеризовано сучасну філософську герменевтику, яка аналізує фактичне, а не ідеальне розуміння. Проаналізовано стан сучасного етапу розвитку герменевтики, виявлено домінування прагматичного аспекту. Здійснено ретроспекцію історії герменевтики, розглянуто передумови формування "герменевтики фактичності". Розкрито герменевтичний аспект практичної філософії, визначено сутність головних понять, що характеризують "герменевтику фактичності": досвіду, факту, практики. З метою здійснення філософського осмислення спеціальних герменевтичних практик, запропоновано оригінальну типологію, в якій практики розподілено на догматичні й адогматичні. До догматичних герменевтичних практик належать юридична, теологічна та філологічна герменевтики. На відміну від догматичного, адогматичне тлумачення - тлумачення відкрите. Адогматичні герменевтичні практики подекуди не зупиняються навіть перед такою інтерпретацією, яка призводить до неузгодженості та негарантованого тлумачення. До адогматичних герменевтичних практик віднесено історичну, політичну, релігійну, економічну практики. Вони грунтуються на мовному розумінні, тому герменевтика мови, розглянута у контексті прагматики, припускає ситуативні зміни у полі значень, що призводить до дискурсивного "розширення" інтерпретаційної топіки та видозміни самих практик за допомогою "герменевтики життя", яка характеризує не академічні сфери діяльності, а повсякденні життєві ситуації. На підставі зазначеного запропоновано нову концепцію,

Науково обгрунтовано напрямки інтенсифікації процесу очищення технологічних стічних вод в аеротенках з метою підвищення якості очищеної води та зменшення матеріальних та енергетичних витрат. На підставі реалізації системного підходу щодо процесу біохімічного очищення стічних вод вперше запропоновано структурну модель і механізм процесу, а також математичну модель. З використанням даних розробок виявлено стаціонарні стани процесу за основних керуючих змінних, таких, як швидкість потоку, концентрація забруднень у вхідному потоці та інтенсивність масопередачі кисню, що визначається значенням об'ємного коефіцієнта масовіддачі. Визначено роль розчиненого кисню в процесі біохімічного очищення стічних вод. Показано, що від концентрації розчиненого кисню і рівномірності розподілу концентрації за об'ємом залежить кількісний і видовий склад біоценозу. Встановлено граничні концентрації розчиненого кисню, за яких біоценоз забезпечує ефективне очищення стічних вод. З'ясовано, що граничні концентрації кисню однозначно визначаються величиною об'ємного коефіцієнта масовіддачі, яка залежить від гідродинамічних обставин і реалізації моделі потоку в аеротенку, за даних умов показано визначну роль типу мас та конструкції аератора. Встановлено граничні значення об'ємного коефіцієнта масовіддачі за реалізації різних систем аерації та моделей потоків в аеротенку. Доведено, що найбільш ефективно процес відбувається за умов використання в аеротенку "комірчастої" та комбінованої (ідеальне змішування - ідеальне витіснення) моделей потоків.

Розкрито та проаналізовано психосемантичні структури громадянської свідомості української студентської молоді. З використанням проективних методик досліджено уявлення про громадянськість у даної соціально-демографічної спільноти. Експліковано та проінтепретовано операціональні аналоги категоріально-смислових структур свідомості, досліджених у контексті чотирьох експериментальних ідентифікацій, а саме: "ідеальний громадянин моєї держави", "реальний громадянин моєї держави", "Я - ідеальне", "Я - реальне". Розроблено предметно спеціалізований семантичний диференціал та з його допомогою створено психосемантичну модель образу України. Виявлено дуже низьку когнітивну складність студентів у сфері осмислення власної країни та своїх пересічних співвітчизників. Показано, що майбутній фах респондентів має вплив на домінантні компоненти категоріально-смислової ієрархії тільки їх громадянських ідеалів, а специфіка регіону мешкання певною мірою зумовлює психосемантичні засади оцінювання реалій громадянства в Україні.

На підставі сучасних підходів до розуміння феномену самотності досліджено його місце в людській екзистенції, що на сьогодні не знайшло відображення у працях зарубіжних і вітчизняних дослідників. Доведено, що іманентно властива людській екзистенції суперечність виражена діалектикою "особа - суспільство", "індивід - колектив" (соціальна самотність), "свобода - відчуження" (культурна самотність, "людина - Всесвіт", "людина - природа" (метафізична самотність), "Я - Ти" (комунікативна самотність, "Я - дійсне - Я - ідеальне" (інтраперсональна самотність), суперечностями інтимно-особистісної сфери (еротична самотність), "бути - мати" (екзистенціальна самотність і "вибір - відповідальність" (моральна самотність), когнітивною суперечністю світу "Я - Інший" (епістемологічна самотність), відношенням "людина - Бог" (релігійна самотність). Показано що досліджена суперечність є універсальним джерелом самотності та свідчить про тотальність даного феномена. З використанням змістовного аналізу вживання лексеми "самотність" в українському мовленні зроблено висновок, що весь спектр значень української лексеми "сам" як основи сутності понять "самотність" і "усамітнення" вказує на багатоманітність прояву переживань людини, викликаних феноменом самотності, що є невід'ємною складовою її екзистенції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано категоріальний аспект теорії музично-виконавського мистецтва. Досліджено її логіко-понятійну структуру з використанням певних філософських (ідеального), естетичних (художньої інтерпретації) та специфічних категорій теорії музично-виконавського мистецтва (еталонного). Відзначено, що музично-виконавське мистецтво є особливим видом художньої творчості, яке грунтується на універсальному процесі трансформації образів, що належать сфері ідеального, в матеріальні артефакти людської діяльності (опредметнення та розпредметнення). Музично-виконавське мистецтво є циклічним безперервним процесом діяльності, який складається з послідовних стадій, результатом першої з яких є побудова інтерпретаційної моделі виконання твору, відповідно, другої - її технічна реалізація виконавськими засобами. Важливим механізмом під час процесів оцінювання, аналізу, порівняння, є звукоідеали виконавства - еталонні виконавські версії, жанрово-стильові еталони виконання, типи виконавської інтерпретації творів минулого та сучасності. Розроблено поняття жанрово-стильового еталону як ефективного регулятора музично-виконавського процесу, за допомогою якого проаналізовано актуальний пласт еталонних виконавських версій XX - XXI ст. у віолончельній творчості. Розроблено універсальний підхід до типологізації основних форм інтерпретації у музичному виконавстві.

Проаналізовано способи художнього моделювання дійсності в укрїнському фольклорі. Висвітлено традиційний ідеал людини у різних видах і жанрах усної творчості. З'ясовано, що зображення ідеальної людини пов'язано з пошануванням культу предків, а також з героїзацією, ліризацією як способами освоєння світу. Встановлено, що ідеальне минуле на рівні суспільного ідеалу безпосередньо пов'язано з менталітетом народу, ідеями патріотизму та проектується у майбутнє, а на рівні родинно-обрядового життя відбувається певна констатація ідеальної сфери шляхом ідеалізації. Доведено, що поетичне моделювання прекрасного, зображення ідеальної людини залежить від світоглядних уявлень народу, його менталітету та жанрової специфіки творів фольклору. Виявлено, що основою поетичного моделювання у казках є фантастичний елемент (бажане стає дійсним); у легендах і переказах, думах та історичних піснях ідеалізується домінанта патріотизму через концепти волі, віри, слави; у пареміях переважає морально-етична складова ідеалу; у колядках та щедрівках сфера ідеального переноситься у майбутнє; у поховальних голосіннях образ людини ідеалізується способом ретроспекції та констатації сучасного, але без проекції у майбутнє. Виявлено стійкі фундаментальні соціонормативні компоненти народного світогляду та культурних концептів, що відіграють роль стабілізатора духовно-культурного розвитку й оптимізують сферу майбутнього та виправдані логікою народного світогляду та культури.

Розглянуто діалектичний підхід до права та його змісту. Продемонстровано можливості діалектики у сфері юридичної теорії. На думку автора, право існує в трьох основних видах: ідеальне право, формальне право та реальне право.

Вивчено відмінності в стилях міжособистісної взаємодії залежно від типу гендерної ідентичності жінок - майбутніх менеджерів. Виявлено статистично значущі відмінності між типами гендерної ідентичності в проявах стилів міжособистісної взаємодії та в бажаному їх прояві. Проаналізовано ступінь узгодження між "Я-реальне" та "Я-ідеальне" для кожного типу гендерної ідентичності.