Досліджено російську релігійну філософію кінця XIX - початку XX ст. та виділено її основні особливості. Увагу приділено позиції онтологізму та її зіставленню з позицією західноєвропейської філософії. Розглянуто вплив східної та західної патристики на формування релігійної філософії в Росії наприкінці XIX - на початку XX ст. Зазначено, що східна патристика є основним джерелом формування філософської позиції російських релігійних мислителів певним чином стосовно людської свободи. Досліджено онтологічний і етичний підходи до проблеми добра та зла. Наведено основні концепції добра та зла у контексті етики та запропоновано трактування даної проблеми з позиції екзистенціалізму. Досліджено прояви західноєвропейського екзистенціалізму (С. К'єркегор) на теренах російського релігійного мислення ( М. Бердяєв та Л. Шестов). Ідеї філософії Ф. Нічше здійснили певний вплив на релігійну філософію російських мислителів кінця XIX - початку XX ст. У творчості Ф. Достоєвського заперечувалось існування Бога й обгрунтовувалось право людини зайняти його місце, розроблялось намагання стати "по той бік" добра та зла, "по той бік" моралі та релігії. Висновки Ф. Достоєвського розглянуто як жорстокий вирок людині, яка прагне втриматися на "божественній" висоті без Бога. Розглянуто філософію І. Канта та її вплив на формування етичної думки російських мислителів даного історичного періоду. Його автономна етика зумовлювала неоднозначну реакцію з боку російських філософів, в яких автономія зумовлена зв'язком людини з абсолютним духовним началом, тобо з Богом ("теономна етика любові").