Встановлено клініко-патогенетичне та прогностичне значення інтерлейкінів і показників імунної відповіді у разі захворювання на сальмонельоз дітей раннього віку. Наведено результати клінічного та лабораторного обстеження хворих. Проведено вивчення кількісного вмісту інтерлейкінів, основних популяцій та субпопуляцій імунних клітин периферичної крові, а також імуноглобулінів основних класів. Виявлено особливості клінічного перебігу захворювання й імунної відповіді залежно від вихідного рівня інтерлейкінів. У всіх хворих, особливо з тяжкою формою сальмонельозу, відмічено зниження відносної кількості CD3+, CD19+-лімфоцитів, моноцитів/макрофагів (CD14+), IgA, IgG, підвищення CD8+ і CD16+-клітин. Найбільші відхилення від норми (показників здорових дітей) виявлено у хворих осіб з низьким вихідним рівнем інтерлейкінів. Досліджено внутрішньосистемні та міжсистемні кореляційні взаємозв'язки між рівнями інтерлейкінів, показниками імунітету та периферичної крові за різних варіантів перебігу хвороби. Виявлено два типи функціонування системи саногенезу: нормореактивний, характерний для хворих зі сприятливим перебігом сальмонельозу та гіперреактивний на рівні імунної системи з дефіцитом компенсації на рівні організму, за якого формується несприятиливий перебіг хвороби. Доведено, що імунні параметри мають більш високий прогностичний ранг у порівнянні з клініко-анамнестичними та іншими лабораторними даними, а серед імунних показників перше місце посідають інтерлейкіни.