Висвітлено історію медико-географічного районування України. Розглянуто питання фізичної, економічної та соціальної географії. Досліджено питання про виділення, вивчення та класифікацію антропогенних відновлюваних ландшафтів. Проведено реляційний аналіз хорологічних аспектів етногенезу Галичини у VIII тис. до н.е. - ІХ ст. н.е. Описано основні риси сучасної демографічної ситуації у сільській місцевості Тернопільщини. Запропоновано підходи щодо оцінювання стійкості екосистем до антропогенного навантаження. Охарактеризовано методи економічної оцінки природних ресурсів.

Висвітлено історію формування гідрографічної сітки м.Львова. Наведено результати еколого-краєзнавчих досліджень Тернопільщини. Описано динаміку етнічного складу населення краю за 1959 - 1979 рр., соціально-економічні і природні фактори розвитку планувальної структури міст Східної Галичини. Розкрито класифікацію дюн Малого Полісся. Розглянуто проблеми комплексного економічного та соціального розвитку агропромислових регіонів України. Проаналізовано особливості радіаційної обстановки навколо хвостосховища радіоактивних відходів на Дніпропетровщині, конструктивно-географічні аспекти природокористування північно-західної частини Подільських Товтр.

Освещена история формирования гидрографической сетки г.Львова. Приведены результаты эколого-краеведческих исследований Тернопольского региона. Описаны динамика этнического состава населения региона за 1959 - 1979-е гг., социально-экономические и природные факторы развития планировочной структуры городов Восточной Галиции. Раскрыта классификация дюн Малого Полесья. Рассмотрены проблемы комплексного экономического и социального развития агропромышленных регионов Украины. Проанализированы особенности радиационной обстановки вокруг хвостохранилища радиоактивных отходов в Днепропетровском регионе, конструктивно-географические аспекты природопользования северо-западной части Подольских Товтр.

Розкрито роль математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Шевченка у становленні та розвитку української географії. Висвітлено історію розвитку рекреації на Тернопіллі на початку ХХ ст. Проаналізовано сучасний геоморфогенез в контексті системної та морфодинамічної парадигми. Описано малі біогеохімічні цикли як основу внутрішньої динаміки біотизованих геосистем. Викладено історичні аспекти дослідження озер Українського Полісся. Визначено історико-географічні чинники формування етнічного складу населення Тернопільщини. Розглянуто особливості функціонування обласних рекреаційних комплексів, проблемні аспекти проведення ландшафтно-екологічних експертиз. Наведено результати еколого-геоморфологічних досліджень змін довкілля Українських Карпат.

Раскрыта роль математически-природописно-врачебной секции Научного товарищества им. Шевченка в становлении и развитии украинской географии. Освещена история развития рекреации в Тернопольском регионе в начале ХХ в. Проанализирован современный геоморфогенез в контексте системной и морфодинамической парадигмы. Описаны малые биогеохимические циклы как основа внутренней динамики биотизированных геосистем. Изложены исторические аспекты исследования озер Украинского Полесья. Определены историко-географические факторы формирования этнического состава населения Тернопольского региона. Рассмотрены особенности функционирования областных рекреационных комплексов, проблемные аспекты проведения ландшафтно-экологических экспертиз. Приведены результаты эколого-геоморфологических исследований изменений окружающей среды Украинских Карпат.

Висвітлено суспільно-історичні чинники функціонального розвитку малих міст Поділля. Проаналізовано етнічний склад населення Тернопільщини на початку ХХ ст. Розглянуто проблеми депопуляції та старіння населення на Тернопільщині. Розкрито основні риси функціональної структури міських поселень Хмельниччини і тенденції її трансформації. Наведено результати дослідження відмінностей регіонів України за економіко-географічними характеристиками стану екологічної безпеки. Описано структуру грунтового покриву Подільської височини як наслідок взаємовпливу лісової та трав'яної рослинності.

Освещены общественно-исторические факторы функционального развития малых городов Подолья. Проанализирован этнический состав населения Тернопольщины в начале ХХ ст. Рассмотрены проблемы депопуляции и старения населения в Тернопольщине. Раскрыты основные черты функциональной структуры городских поселений Хмельниччины и тенденции её трансформации. Приведены результаты исследования отличий регионов Украины по экономико-географическим характеристикам состояния экологической безопасности. Описана структура почвенного покрова Подольского высокогорья как последствие взаимовлияния лесной и травяной растительности.

Висвітлено пліоцен-голоценову історію формування ландшафтно-геохімічної ситуації на території Причорноморського сухого степу. Проведено історико-ландшафтний аналіз впливу природних умов на заселення Західно-Подільського нагір'я від найдавніших часів до епохи Середньовіччя. Описано етнонаціональний склад населення українсько-польського пограниччя, функціональну структуру рекреаційної системи Південного Криму. Наведено еколого-економічну оцінку земельно-ресурсного потенціалу Тернопільщини. Розглянуто питання розробки системи екологічного моніторингу та техногенно-екологічної безпеки Подільських Товтр у межах Гусятинського району Тернопільщини.

Освещена плиоцен-голоценовая история формирования ландшафтно-геохимической ситуации на территории Причерноморской сухой степи. Проведен историко-ландшафтный анализ влияния природных условий на заселение Западно-Подольского нагорья от древнейших времен до эпохи Средневековья. Описаны этнонациональный состав населения украинско-польского пограничья, функциональная структура рекреационной системы Южного Крыма. Приведена эколого-экономическая оценка земельно-ресурсного потенциала Тернопольщины. Рассмотрены вопросы разработки системы экологического мониторинга и техногенно-экологической безопасности Подольских Товтр в пределах Гусятинского района Тернопольщины.

Розглянуто питання історичної, фізичної, економічної і соціальної географії, туризму, геоекології, раціонального природокористування та охорони природи. Наведено історико-хронологічний аналіз проблеми дослідження екотонів. Визначено параметри стоку гірської частини р.Дністер. Описано міграційні процеси населення українсько-польського пограниччя. Висвітлено роль України у світовому виробництві основних зернових культур, особливості сучасної структури рослинництва Хмельниччини. Розкрито ландшафтні основи розвитку пішохідного туризму в Українських Карпатах, зокрема в Горганах. Наведено оцінку антропогенного забруднення грунтів Південно-Західної України. Проаналізовано роль заповідних територій у збереженні етнографічної та історико-культурної спадщини гуцульського краю.

Рассмотрены вопросы исторической, физической, экономической и социальной географии, туризма, геоэкологии, рационального природопользования и охраны природы. Приведен историко-хронологический анализ проблемы исследования экотонов. Определены параметры стока горной части р.Днестр. Описаны миграционные процессы населения украинско-польского пограничья. Освещены роль Украины в мировом производстве основных зерновых культур, особенности современной структуры растениеводства Хмельницкого региона. Раскрыты ландшафтные основы развития пешеходного туризма в Украинских Карпатах, в частности в Горганах. Приведена оценка антропогенного загрязнения почв Юго-Запада Украины. Проанализирована роль заповедных территорий в сохранении этнографического и историко-культурного наследия гуцульского края.

Розглянуто питання геоекології, раціонального природокористування та охорони природи. Проаналізовано екологічну ситуацію на Буковині - складової частини Карпатського регіону. Висвітлено екологічні проблеми та питання оптимізації взаємодії водних і земноводних ландшафтів з ландшафтами суміжних територій. Розкрито вплив гірничопромислового виробництва на екологічний стан гідросфери Луганщини. Описано особливості проведення грунтового екологічного моніторингу. Наведено оцінку агроекологічного потенціалу території України. Визначено шляхи оптимізації природокористування Подільських Товтр.

Рассмотрены вопросы геоэкологии, рационального природопользования и охраны природы. Проанализирована экологическая ситуация на Буковине - составной части Карпатского региона. Освещены экологические проблемы и вопросы оптимизации взаимодействия водных и земноводных ландшафтов с ландшафтами смежных территорий. Изучено влияние горнопромышленного производства на экологическое состояние гидросферы Луганщины. Описаны особенности проведения почвенного экологического мониторинга. Приведена оценка агроэкологического потенциала территории Украины. Определены пути оптимизации природопользования Подольских Товтр.

Розглянуто питання історичної, економічної та соціальної географії, туризму, геоекології, раціонального природокористування та охорони природи. Проаналізовано основні наукові напрями та становлення української географії міст наприкінці XVIII - на початку ХХ ст. Висвітлено особливості поширення екзогенних процесів у басейні р.Горинь, зв'язок травертинів західно-подільського Придністров'я з тектонікою регіону, зоогеографічний склад наземної малакофауни західно-подільського горбогір'я та її зв'язки з карпатським регіоном. Описано геопросторові особливості демографічного розвитку сільських поселень Львівщини, територіальні особливості розвитку сільського зеленого туризму Тернопільщини, процеси формування якості питної води в мережі водопостачання м.Чернівці, проаналізовано стан природно-заповідного фонду у регіоні.

Рассмотрены вопросы исторической, экономической и социальной географии, туризма, геоэкологии, рационального природопользования и охраны природы. Проанализированы основные научные направления и становление украинской географии городов в конце XVIII - начале ХХ ст. Освещены особенности распространения экзогенных процессов в бассейне р.Горынь, связь травертинов западноподольского Приднестровья с тектоникой региона, зоогеографический состав наземной малакофауны западно-подольского горбогорья и её связи с карпатским регионом. Описаны геопространственные особенности демографического развития сельских поселений Львовщины, территориальные особенности развития сельского зеленого туризма Тернопольщины, процессы формирования качества питьевой воды в сети водоснабжения г.Черновцы, проанализировано состояние природно-заповедного фонда в регионе.

Висвітлено теоретичні та методичні засади екологічної географії, екологічні проблеми фізичної, економічної та соціальної географії, екотуризму. Проаналізовано становлення та розвиток ландшафтно-геохімічної екології. Описано методику побудови комп'ютерних моделей карт рельєфу. Розкрито палеогеоморфологічні аспекти техногенного забруднення навколишнього середовища рівнинно-платформної частини України, еколого-геоморфологічні передумови збереження стоку малих річок Карпат, екологічні особливості розвитку деградації грунтів карпатського регіону. Розглянуто еколого-географічні аспекти збереження гірсько-лісових басейнових екосистем Карпат для туристсько-рекреаційних цілей, стан та проблеми функціонування гірськолижних трас в їх природних комплексах.

Освещены теоретические и методические основы экологической географии, экологические проблемы физической, экономической и социальной географии, экотуризма. Проанализированы становление и развитие ландшафтно-геохимической экологии. Описана методика построения компьютерных моделей карт рельефа. Раскрыты палеогеоморфологические аспекты техногенного загрязнения окружающей среды равнинно-платформной части Украины, эколого-геоморфологические предпосылки сохранения стока малых рек Карпат, экологические особенности развития деградации почв карпатского региона. Рассмотрены эколого-географические аспекты сохранения горно-лесных бассейновых экосистем Карпат для туристическо-рекреационных целей, состояние и проблемы функционирования горнолыжных трасс в их природных комплексах.

Проаналізовано трансформаційно-деградаційні процеси річкової системи Горині. Наведено результати моніторингових досліджень стоку завислих наносів у басейнових системах верхньої частини сточища Дністра. Розглянуто питання стратиграфії топонімів Гологоро-Кременецької гряди та малого Полісся, палеографії північного Поділля в палеоліті. Висвітлено природно-географічні передумови розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну, особливості територіальної структури використання мінеральних ресурсів на Буковині. Викладено методику відносної оцінки природного рекреаційного потенціалу Волині.

Проанализированы трансформационно-деградационные процессы речной системы Горыни. Приведены результаты мониторинговых исследований стока зависших наносов в бассейновых системах верхней части стока Днестра. Рассмотрены вопросы стратиграфии топонимов Гологоро-Кременецкой гряды и малого Полесья, палеографии северного Подолья в палеолите. Освещены природно-географические предпосылки развития Львовско-Волынского угольного бассейна, особенности территориальной структуры использования минеральных ресурсов на Буковине. Изложена методика относительной оценки природного рекреационного потенциала Волыни.

Проаналізовано діяльність Комісії для опису губерній Київського учбового округу в 1851 - 1854 рр. та її роль у розвитку географічного краєзнавства в Україні. Розглянуто питання історії еколого-географічного районування. Висвітлено фізико-географічні особливості території верхньої частини басейну Білого Черемошу в Карпатах, своєрідність ландшафтів Середнього Побужжя. Наведено оцінку ступеня інтегральної антропогенної перетвореності ландшафтів Східного Опілля в межах Тернопільської області.

Проанализированы деятельность Комиссии для описания губерний Киевского учебного округа в 1851 - 1854 гг. и её роль в развитии географического краеведения в Украине. Рассмотрены вопросы истории эколого-географического районирования. Освещены физико-географические особенности территории верхней части бассейна Белого Черемоша в Карпатах, своеобразие ландшафтов Среднего Побужья. Приведена оценка степени интегральной антропогенной преобразованности ландшафтов Восточного Ополья в Тернопольськой области.

Висвітлено суспільно-географічні засади нового адміністративно-територіального поділу України, географічні засади формування територіальних громад в контексті нового адміністративно-територіального устрою країни. Викладено методику прогнозування в соціальній географії. Проаналізовано суспільно-географічні чинники розвитку сфери електронних комунікацій в період становлення інформаційного суспільства в державі. Розглянуто питання історії регіональних суспільно-географічних досліджень, зокрема, особливості формування національної структури населення Буковини в період Австро-Угорської та Російської імперій, закономірності динаміки промислової підсистеми господарства Полтавщини після селянської реформи 1861 р. Наведено результати регіональних суспільно-географічних досліджень, розкрито вплив трудової міграції на функціонування регіонального ринку праці Івано-Франківщини, економіко-географічні аспекти зайнятості та безробіття населення регіону.

Освещены общественно-географические основы нового административно-территориального деления Украины, географические основы формирования территориальных обществ в контексте нового административно-территориального строя страны. Изложена методика прогнозирования в социальной географии. Проанализированы общественно-географические факторы развития сферы электронных коммуникаций в период становления информационного общества в государстве. Рассмотрены вопросы истории региональных общественно-географических исследований, в частности, особенности формирования национальной структуры населения Буковины в период Австро-Венгерской и Российской империй, закономерности динамики промышленной подсистемы хозяйства Полтавского региона после крестьянской реформы 1861 г. Приведены результаты региональных общественно-географических исследований, изучено влияние трудовой миграции на функционирование регионального рынка труда Ивано-Франковской области, раскрыты экономико-географические аспекты занятости и безработицы населения региона.

Розглянуто питання формування та напрями діяльності багато-адміністративно-районних освітніх систем (БАРОС) України. Визначено, що БАРОС із первинними освітніми (елементарний рівень) і адміністративно-районними освітніми (локально-місцевий рівень) системами (АРОС) формують низову територіальну ланку освітніх систем країни. В результаті досліджень встановлено їх 2 типи - внутрішньообласні БАРОС, які формуються 2-ма і більше АРОС і в межах однієї адміністративної області (АО) і багатообласні, що формуються 2-ма і більше АРОС суміжних 2-х і більше АО, а також напрями досягнення високого рівня функціональності на основі постійних організаційних і освітніх зв'язків між: окремими АРОС і їх групами; окремими АРОС і їх групами та ОС регіональних центрів - формуючого ядра БАРОС; між АРОС, групами АРОС, АРОС та соціально-культурними та господарськими установами регіону. На основі проведеного аналізу територіальної організації обласних і багатообласних освітніх систем України в їх межах виділено 88 внутрішньообласних, 21 міських та 7 багатообласних БАРОС.

Проаналізовано особливості соцієтальних просторів, які сформувались на теренах України та територіях, які дотичні до неї, чи здійснюють політичний вплив на формування світоглядно-політичних установок у її населення. Розкрито як історично-зумовлені традиції на певних територіях, так і їх вплив на формування панівних ідей, які на них зароджувалися і розвивались. Одночасно проаналізовано панівні геополітичні доктрини та традиційні соціальні структури соціумів в різних частинах світу, що здійснюють політичний вплив на процеси, які розвиваються в Україні.

Здійснено медико-географічний аналіз населення Львівської області. Простежено динаміку його чисельності та статево-вікової структури, з'ясовано показники народжуваності та смертності, визначено причини смертності, середній вік населення, середню очікувану під час народження тривалість життя; проаналізовано структуру захворювань за віком; з'ясовано причини інвалідності; розроблено рекомендації щодо покращання здоров'я населення Львівської області.

Сучасна геопросторова організація обласних систем розселення сформувалась за умов обласних територіальних спільностей, які дуже відрізняються за величиною території, її географічним положенням, рівнем і видом господарського освоєння. Впродовж тривалого часу функціонування таких систем вони зазнали еволюції у своїй структурі, системоутворювальних зв'язках, тому й параметри обласних систем є дуже неоднаковими. Проаналізовано види обласних систем розселення за типом опорного каркасу розселення: радіально-кільцевий, прямокутно-регулярний, лінійно-вузловий, приморський і багатоядерний. За допомогою багатовимірного математичного аналізу виділено й охарактеризовано 5 типів обласних систем розселення.

Розглянуто та поглиблено теоретичні аспекти суспільно-географічних досліджень театральної галузі культурно-мистецької сфери регіону. Виявлено провідні фактори формування та розвитку театральної справи. Розглянуто компонентно-функціональну та територіальну структуру театрального мистецтва Тернопільської області. Встановлено основні геопросторові проблеми функціонування театральної галузі та запропоновано шляхи їх розв'язання.

Розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку туристичної та рекреаційної діяльності Волинської області. Встановлено основні передумови розвитку туризму та рекреації, зокрема, природні та культурно-історичні. Простежено різні види туристсько-рекреаційних послуг в регіоні. Наведено приклади існуючих в наш час на Волині ринків туристично-рекреаційних послуг. Виділено основні проблеми, що стримують належний рівень розвитку туристсько-рекреаційного комплексу Волинської області, зокрема: населення регіону недостатньо підготовлене до туристичного підприємництва, відсутні стабільні механізми регулювання господарських відносин, економічні важелі та стимули розвитку рекреаційної сфери лише формуються, інженерна та соціальна інфраструктура загального призначення (дороги, транспортне сполучення, зв'язок, водозабезпечення, каналізація, громадське харчування) мають низький рівень розвитку тощо. Запропоновано основні шляхи та напрямки реформування туристсько-рекреаційної галузі Волині.

Висвітлено ключові ознаки сучасної економічної системи - це міжнародна концентрація капіталу та глобалізація господарської діяльності. Розглянуто основні чинники формування туристичної індустрії. З'ясовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на формування туристичного ринку. Проаналізовано важливі показники місткості міжнародного туризму "кількість прибуттів", грошові надходження від міжнародного туризму. Досліджено міжнародний туристичний ринок, який прийнято поділяти на ринок виїзного і в'їзного туризму. Визначено перші десятки країн: за міжнародними туристичними прибуттями; за сумою доходів від іноземного туризму; за міжнародними туристичними витратами. Висвітлено особливості організації діяльності туристичного бізнесу за умов траснаціоналізації. Виокремлено тенденції сучасного етапу розвитку ТНК (транснаціональних корпорацій). З'ясовано історичні аспекти траснаціоналізації турбізнесу, що полягають у виділені основних історичних форм (поколінь) туристичних ТНК, які принципово відрізняються один від одного за профілями виробничої діяльності, джерелами фінансування, спрямованістю інтеграції, структурою та роллю на світовому ринку.

Злочинність, як прояв девіантної поведінки, що спостерігається у суспільстві, належить до соціальних негараздів. Проблема злочинності, яка зумовлена сьогодні негативними соціально-економічними та політичними процесами, є однією із найгостріших у сучасному суспільстві. Визначено соціально-демографічні чинники формування та поширення злочинності, проаналізовано вплив цих чинників на динаміку, стан і територіальну структуру злочинності залежно від віку, роду діяльності та місця мешкання. Проаналізовано рівень злочинності у регіонах України та по районах Тернопільської області. З'ясовано, що зростання злочинності та кількості зареєстрованих злочинів є невід'ємною ознакою сучасного українського суспільства та регіону і пов'язане, в першу чергу, з кризовим станом господарства в країні, нестабільним податковим законодавством та законодавчою неврегульованістю підприємницької діяльності, особливо малого та середнього бізнесу. Велике занепокоєння викликає явище злочинності серед неповнолітніх, які в майбутньому становитимуть працездатне населення та основну частину економічно-активного населення області. Тому ситуація є дуже нестабільною та складною, що зумовлює її запобігання, пошук нових методів і заходів, які б сприяли поступовому зменшенню злочинності у середовищі неповнолітніх. Девіантні форми поведінки підлітків та молоді очолюють такі види, як: тютюнокуріння, алкоголізм, токсикоманія та наркоманія, жорстока поведінка підлітків. Все це служить передумовами для ранньої злочинності. Розповсюдження злочинності у нашому суспільстві пов'язане із соціальною структурою населення: збільшення кількості безробітних, розлучень, матерів-одиначок, посилення розшарування населення за доходами. Ці процеси охоплюють майже усі верстви населення та сприяють відокремленню індивіда від культури та соціуму. Необхідна активна державна політика у створенні економічних, соціальних і політичних умов для забезпечення потреб молоді, реалізації її навчальних і трудових інтересів. Отже, соціальне неблагополуччя проявляється, передусім, у злочинності, яка є багатовимірним, багатоаспектним феноменом і перебуває у складній залежності й опосередковаму зв'язку з різними економічними, соціальними, політичними, культурними, духовними процесами, що відбуваються в суспільстві та сім'ї.