Розкрито наукові засади модернізації та реконструкції зрошувальних систем. Описано алгоритм планування зрошення з використанням геоінформаційних технологій для системи точного землеробства, методи і моделі визначення розрахункової водозабезпеченості зрошувальних норм. Проаналізовано процеси засолення та осолонцювання грунту за краплинного зрошення мінералізованими водами. Розглянуто питання математичного моделювання урожайності овочевих культур під час зрошення. Наведено диференційовану оцінку впливу визначальних природно-агромеліоративних факторів на продуктивність осушуваних земель. Висвітлено принципи створення бази даних для інформаційного забезпечення технологій регулювання водного режиму грунтів. Визначено основні напрями вдосконалення технології та засобів механізованого укладання горизонтального дренажу.

Освещены научные основы модернизации и реконструкции оросительных систем. Описаны алгоритм планирования орошения с использованием геоинформационных технологий для системы точного земледелия, методы и модели определения расчётного водообеспечения оросительных норм. Проанализированы процессы засоления и осолонцевания почвы при капельном орошении минерализованными водами. Рассмотрены вопросы математического моделирования урожайности овощных культур при орошении. Приведена дифференцированная оценка влияния определяющих природно-агромелиоративных факторов на продуктивность осушаемых земель. Освещены принципы создания базы данных для информационного обеспечения технологий регулирования водного режима почв. Определены основные направления усовершенствования технологии и средств механизированного укладывания горизонтального дренажа.

Висвітлено проблеми зрошувальних меліорацій в Україні, проаналізовано напрями розвитку інформаційно-обчислювальних систем планування зрошення. Розглянуто питання керування меліоративними системами, мікрозрошення сільськогосподарських культур. Наведено результати дослідження з меліорації грунтів, моделювання в землеробстві, руслових процесів гірських річок.

Освещены проблемы оросительных мелиораций в Украине, проанализированы направления развития информационно-вычислительных систем планирования орошения. Рассмотрены вопросы управления мелиоративными системами, микроорошения сельскохозяйственных культур. Приведены результаты исследования по мелиорации почв, моделирования в земледелии, русловых процессов горных рек.

Охарактеризовано вплив систем агротехнічних заходів на продуктивність сівозміни на осушених грунтах західного Лісостепу України. Запропоновано шляхи вирішення проблеми очистки та утилізації стічних вод оздоровчої зони Чорноморського узбережжя Херсонщини. Проаналізовано роль опадів у надходженні мінеральних речовин на територію нашої країни у теплий і холодний періоди року, а також закономірності ерозійно-акумулятивних процесів у лісоаграрному ландшафті балкового водозбору. Наведено експериментальні дослідження деяких параметрів фільтрації сольових розчинів у піщаних грунтах.

Проаналізовано сучасні напрями та підходи до визначення стійкості річкових русел. Запропоновано новий, більш об'єктивний показник, який враховує форму русла й ерозійні умови в басейні. Приведено його апробацію на руслах малих і середніх річок басейну Дніпра.

Показано роль і екологічне значення наливних водосховищ у складі меліоративних систем гумідної зони України.

За матеріалами обстеження меліорованих земель західного регіону України, яке проводилось спеціалістами Львівської гідрогеолого-меліоративної експедиції протягом 1992 - 1997 рр., встановлено тенденцію змін фізико-хімічних характеристик грунтів під впливом осушення.

Представлено напрям енергозбереження на меліоративних системах за рахунок оперативного управління електроспоживанням на насосних станціях.

Викладено результати досліджень впливу різних режимів зрошення, азотних добрив і густоти посіву рослин на врожайність та якість насіння кукурудзи за умов півдня України.

Визначено ефективність і перспективність використання нових низькоінтенсивних модифікацій ДДА - 100МВ порівняно з базовим ДДА - 100МА для підвищення урожайності сільськогосподарських культур.

Проаналізовано роботу технічних засобів для підготовки води з використанням методології системного дослідження. Загальні характеристики функціонування таких засобів, виявлені в результаті аналізу інтегральних режимних факторів, дали змогу синтезувати низку ефективних конструкцій, що були запатентовані.

Викладено матеріали щодо оптимізації існуючих в Україні дощувальних машин на підставі визначення комплексних природоохоронних показників з урахуванням умов експлуатації зрошувальних систем.

Наведено результати досліджень щодо застосування полімерцементного бетону для виробництва плит збірних підлог з метою підвищення їх якості та довговічності.

Наведено дані про технологію ремонтно-відновлювальних робіт із застосуванням полімерцементного торкрет-бетону з метою підвищення експлуатаційної надійності гідротехнічних споруд.

Наведено результати експериментальних досліджень формування водного режиму грунтів на сільськогосподарських полях під впливом рослинних форм ландшафту.

Викладено методику розрахунку параметрів дощувальних насадок для різних схем їх розміщення уздовж водопровідного поясу агрегату ДДА - 100МА. Розроблено алгоритм, який дає змогу підвищити якість та рівномірність поливу, а також знизити енергетичну дію крапель дощу на грунт.

Запропоновано методику прогнозу фільтраційної консолідації глинистих грунтів та обгрунтування інженерних заходів щодо її прискорення у процесі підготовки підвалин гідротехнічних споруд.

Наведено результати дослідів, за якими розроблено елементи технології вирощування рису без затоплення.

За результатами чисельного моделювання з використанням комбінованої моделі гідравлічного удару побудовано графіки перехідних процесів у водогоні для різних початкових умов роботи водоповітряного резервуара (ВПР). Встановлено, що прямопрохідні ВПР з мінімальним коефіцієнтом гідравлічного опору в з'єднувальному трубопроводі не раціональні в зв'язку з великими об'ємами повітря. Більш придатним для застосування виявилися ВПР, що мають з'єднувальний трубопровід з диференційним гідравлічним опором. Оптимізації параметрів ВПР можливо досягти завдяки використанню ВПР напрямленої дії, в якому потік у з'єднувальному трубопроводі дроселюється під час наповнення, та випорожнення ВПР.

На підставі багаторічних досліджень ефективності роботи закритого горизонтального дренажу вказано на недостатню увагу з боку проектувальників з фактора гіпсометричного положення зрошувальної території у ході його проектування та будівництва.

Наведено методологію ідентифікації параметрів математичної моделі тепло-вологопереносу за допомогою натурних та лабораторних досліджень. Виконано розрахунки параметрів за різними методиками.