У розвиток існуючих уявлень щодо механізму процесу активування нерозчинних анізоморфних домішок показано роль теплосилового впливу у формуванні структури перехідного шару на етапах кристалізації розплава та наступної рекристалізації.

Вивчено дію гомогенізуючої температурно-часової обробки жароміцних нікелевих розплавів типу ЖС та ЧС. Ця обробка призводить до зміни структури розплаву, що змінює макро- та мікроструктуру сплаву в твердому стані. Внаслідок цього при робочих температурах у 1,5 - 3 рази підвищуються механічні короткострокові та довгострокові властивості, корозійна стійкість - у 1,5 - 2 рази. Обробка дозволяє одержувати сплави з прогнозованими властивостями.

Наведено результати дослідження формування структури в приповерхневих шарах титану в процесі його залізнення та цементації при різних режимах насичення, а також випробувань на мікротвердість і жаростійкість одержаних покриттів.

Показано, що утворення ушкоджених графітових вкраплень під час графітизуючого відпалу білого чавуну, модифікованого магнієм, зумовлено різними швидкостями росту графіту в аустеніті і цементитній фазах. Встановлено, що графіт у технічних чавунах переважно зростає у напрямку аустеніту, що містить кремній, і дуже повільно - у напрямку цементиту без кремнію. Підтверджено уявлення про визначальний вплив атомів металічної матриці на форму вкраплень графіту.

Розглянуто утворення вторинних структур хромистих ледебуритних сталей внаслідок виникнення полів напружень і температур. Показано, що керування властивостями вторинних структур шляхом корегування складу і структури вихідної сталі дозволяє ефективно впливати на рівень зносостійкості.

На основі проведених досліджень вивчено розподіл домішок проникнення в листовому прокаті молібдену та вольфраму під час нагріву та охолодження.

Проаналізовано характер спрацювання композиційних евтектичних плазмових покриттів при кавітації. Встановлено кореляцію між швидкістю кавітаційного спрацювання, механічними характеристиками і розміром зерен структури покриття. Показано, що найбільш стійкою є дрібнокристалічна спрямована стовпчаста структура, що формується при лазерній обробці покриття.

Технологічний процес формування профіля титанових лопаток компресора складається з багатьох операцій деформованої обробки, що призводить до виникнення текстури матеріалу. Її особливості в значній мірі впливають на несучу здатність деталей. За допомогою рентгеноструктурного аналізу простежено зміни характеру текстурованості лопаток за технологічним ланцюжком.

Досліджено вплив фторидів металів 1-А групи на процес вольфрамування ніобію і танталу. Запропоновані оптимальні технологічні режими процесу формування в ніобії і танталі beta- і alpha-твердого розчину заміщення.

У роботі вивчали мікрорельєф поверхні первинних кристалів, що формуються в силумінах метатектичного складу. Встановили, що формування поверхні (111) первинних кристалів, а також основи Al-Si евтектики на поверхні кристала здійснюється за дифузійно-краплинною моделлю, аналогічно ПРК (пара-рідина-кристал)-механізму, який реалізується при зростанні ниткоподібних кристалів із газової фази.

Методом структурно-гартівного аналізу розплаву чавуну, модифікованого сплавами Fe-Si-РЗМ і Fe-Si-Mg-Ca-РЗМ досліджено кінетику кристалізації чавуну з вермікулярним графітом. Встановлено, що незалежно від типу застосованого модифікатора, евтектичне перетворення в чавуні з вермікулярним графітом протікає, як при наявності контакту графітових включень, що ростуть із рідкою фазою, аналогічно чавуну з пластинчастим графітом, так і при ізоляції графітових включень від розплаву аустенітом, аналогічно чавуну з кулястим графітом.

Визначено основні закономірності отримання карбідів хрому трьох складів. Виявлена залежність технологічних параметрів від їх електронної будови, термодинамічної стабільності та хімічного складу.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Ж3,0 + К2,0

Рубрики:

Сировина, матеріали. Матеріалознавство

Металознавство

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено огляд стану ливарного виробництва Ірану, наведені схеми побудови освіти, наукових досліджень і прикладних робіт, пов'язаних з металургією, ливарним виробництвом, металознавством і термічною обробкою металів і сплавів. Показані експортні можливості металургії і ливарного виробництва.

Проаналізовано вплив структури евтектичних покриттів, отриманих з використанням концентрованих джерел енергії, на механізм та кінетику їх кавітаційного зношування.

До недавнього часу азот не використовувався широко, як модифікатор, тому що він розглядався як шкідлива домішка, яка окрихчує сталь у процесі експлуатації у зв'язку з сегрегацією нітридів заліза на границях зерна. Це явище можна усунути комплексним модифікуванням азотом та ванадієм. У такій комбінації досягаємо не тільки ефективного модифікування, але і мікролегування, що в комплексі забезпечує одночасне поліпшення експлуатаційних та фізико-механічних властивостей литих сталей до рівня, котрий економічно виправдовує використання ванадію. Слід відмітити, що в перспективі сировинних запасів ванадію досить для масового промислового виробництва сталей з добавками азоту та ванадію.

Розглянуто вплив мікронеоднорідності структури сплавів системи Fe-Cr на перерозподіл атомів азоту в матриці під час формування структури. Припущено, що перерозподіл атомів азоту викликаний міграцією комплексу "вакансія-атом азоту".

Розглянуто сплави системи Cu-(Fe-Cr-C), які мають область незмішування в рідкому стані, характеристики їх структури, властивості та можливості застосування. Зроблено аналіз методів подрібнення вкраплень зміцнюючої фази розміром до 100 нм.

Запропоновано математичну модель конвективної термодифузії вуглецевого потенціалу в контрольованій атмосфері реакційної камери при термічній обробці легованих сталей. Модель подана системою диференційних рівнянь руху, нерозривності, перенесення теплоти та маси з відповідними початковими та граничними умовами. Завдяки використанню розробленої моделі визначено умови проходження процесу термічної обробки легованої сталі без її зневуглецювання.

В роботі розвинено теоретичний опис виникнення аномальних ефектів дифузного розсіяння (аномальне зміщення положень максимумів, аномальне змінення співвідношень між напівшириною та кутами розсіяння) залежно від параметрів часток нової фази, що утворюються при дисперсійному зміцненні монокристалів суперсплавів. Розглянуті експериментальні результати, що гарно співпадають з теоретичними передбаченнями. Показана можливість використання цих результатів для неруйнівного контролю процесів старіння пересичених твердих розчинів.