Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1

Рубрики:

Нафта

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены жизненный путь, а также научная, научно-организационная, педагогическая и общественная деятельность Э.В.Соботовича - известного геохимика, космохимика и радиогеоэколога, заслуженного деятеля науки Украинской ССР, академика НАН Украины. Предложен хронологический указатель опубликованных трудов ученых.

Наведено результати науково-дослідних робіт, зокрема, геологічних, стратиграфічних, мінерало-петрографічних, геофізичних та гідрографічних у північно-західній частині Чорного моря під час проведення 7-го і 8-го рейсів науково-дослідного судна "Київ". Отримано нові дані про геологічну будову, сучасну тектонічну і сейсмічну активність, геофізичні поля, гідрографію та океанографію Чорного моря. Визначено ділянку на північно-західному шельфі Чорного моря для постановки геолого-розвідувальних робіт на будівельні піски та черепашники, вивчено можливості зниження собівартості цієї сировини за рахунок можливого супутнього видобування з них золота. Уточнено перспективи геолого-розвідувальних робіт на морський сапропель в західній частині Чорного моря. Отримано нові дані, що підтверджують перспективність території на південному сході від о. Зміїний на нафтогазоносність та її економічне значення для України.

Освещается история изучения подводных газовыделений Черного моря, геодинамические условия северо-западного сектора Черного моря и района развития газовыделяющих объектов. Рассматриваются особенности геотектонического положения, локального геологического контроля, региональные факторы контроля очагов активного газовыделения. Описываются методы и технология морских геолого-физических исследований: гидроакустических (профилирование, эхолотирование, визуализация изображений газовых факелов) и сейсмоакустических. Представлен атлас газовых факелов на дне Черного моря. Отмечается, что выявленные поля газовых факелов (более 140) охватывают обширную площадь шельфа и перегибов континентального склона в западной и северо-западной частях Черного моря.

Наведено результати геологічних, стратиграфічних, мінералогопетрографічних, літологічних, геофізичних, гідрографічних та екологічних досліджень Чорного моря. Розглянуто нові дані щодо мінерально-сировинних ресурсів Чорноморського басейну та їх використання - нафтогазоносності, золотопроявів, залізомарганцевих конкрецій, сапропелевих мулів, будівельних пісків тощо. Детально проаналізовано основні концепції та положення методології організації геоекологічних досліджень верхнього прошарку літосфери в акваторії Чорного моря. Досліджено особливості седиментогенезу в Чорноморській западині у кайнозої. Значну увагу приділено правовим проблемам Чорного моря.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451(45Укр7-6Крп) + Д59(45Укр7-6Крп)

Рубрики:

Металеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д221(922.8)9

Рубрики:

Океанологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1

Рубрики:

Нафта

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати геологічних, мінералого-геохімічних, літологічних та інших досліджень Індійського океану щодо залізомарганцевих конкрецій вмісних порід. Проаналізовано генетичне та промислове значення багатопластових конкреційних покладів. Досліджено вплив рифтових зон серединно-океанічних хребтів і вулканічних осередків на седиментаційно-діагенетичний генезис конкрецій. Особливу увагу приділено перспективним щодо промислового використання ділянкам розвитку залізомарганцевих конкрецій. Висвітлено методи пошуків конкрецій та способи їх видобування. Розглянуто правові питання стосовно виділення та підготовки для експлуатації ділянки видобування.

Стисло викладено основні результати геолого-геофізичних досліджень у Чорному морі в 57-му рейсі науково-дослідному судні "Профессор Водяницкий". Головним завданням рейсу була геологічна оцінка можливості прокладання ліній оптико-волоконного зв'язку за маршрутами Євпаторія - Севастополь, Севастополь - Форос - Ялта - Алушта - Судак - Феодосія - Керч, Севастополь - Поті. У рейсі приділено особливу увагу вивченню газовіддавання з дна моря, газогідратів, грязьових вулканів.

The Earth's outgassing has supplied and is supplying the geofluids into the atmosphere, hydrosphere, lithosphere, and worldwide gas hydrate layer whose freshwateriness, reserves, distribution, and Pleistocene-Recent age indicate the abyssal, nonbiotic origin of that "combustible ice" as well as petroleum and natural gas.

За даними різних досліджень, на дні Чорного моря існують численні газові фонтани та грязьові вулкани. Газовиділення, як правило, супроводжується карбонатними утвореннями, що генетично з ними пов'язані. Наведено типи карбонатних споруджень, речовий склад, ізотонію, радіовуглецевий вік, дані щодо активної газовіддачі за часом. Процеси карбонатоутворення, що пов'язані з дегазацією надр, характерні для всього Чорноморського басейну.

У 57-му рейсі НДС "Профессор Водяницкий" установлено та описано газові факели, розташовані на зовнішньому шельфі й у верхній частині континентального схилу Керченсько-Таманського регіону Чорного моря. Виявлено понад 117 газових факелів, приурочених до локальних піднять та різких перегинів рельєфу в районах палеодельт річок Дон і Кубань. Результати досліджень свідчать про високе насичення четвертинних відкладів вуглеводневими газами, яке супроводжується утворенням численних газових струменів. Виявлення факелів над авандельтою є пошуковою ознакою газоносності.

Наведено основні результати прикладних геолого-геофізичних досліджень, проведених у 2001 - 2002 рр. на науково-дослідному судні "Профессор Водяницкий" у Чорному морі за маршрутами проектування ВАТ "Укртелеком" ліній оптико-волоконного зв'язку.

Наведено результати вивчення сапропелевих осадків у Східній западині Чорного моря: їх поширення, потужність, типи, гранулометричний, мінеральний склад, вміст макро- та мікроелементів. Ці показники порівняно з такими для сапропелевих осадків Західної западини моря. Встановлено, що головною відмітною рисою сапропелевих осадків, що складають антропогенові розрізи північно-східної та центральної ділянок Східної западини, є їх збідненість глинистою речовиною. Це осадки здебільшого теригенні, збагачені органічною речовиною (ОР), або біогенно-теригенні. В поодиноких випадках їх можна зарахувати до групи теригенно-біогенних осадків. Сапропелеві осадки істотно збіднені в південній частині басейну, а також на ділянках розвитку грязьового вулканізму та ділянках континентального схилу, що охоплені активними гідро- і літодинамічними процесами. Разом з тим сапропелеві осадки з максимальним вмістом ОР дуже добре представлені в Західній западині, особливо в її центральній (халістатичній) зоні. Викладені факти щодо поширення і складу сапропелевих осадків свідчать про те, що їх накопичення в межах навіть одного Чорноморського басейну відбувалося за різних умов. На прикладі сапропеленакопичення в Чорному морі чітко прослідковуються специфіка фаціальних і гідродинамічних умов, окремі нюанси процесу осадконакопичення в Західній і Східній западинах Чорного моря.

Описано найбільший газовий фонтан Чорноморської западини, установлений у 57-му рейсі НДС "Профессор Водяницкий" на глибоководному ложі в районі підводного грязьового вулкана Двуреченського. Висота газових струменів сягає 850 м за діаметра до 400 м. Газовиділення супроводжується проявами грязьового вулканізму, газогідратів та карбонатоутворенням.

Виявлено й охарактеризовано понад 100 газових факелів різної потужності, що складають південно-західне продовження смуги газових факелів заходу Чорного моря. Вивчено одне з лінійних газових джерел, які пов'язані з молодим неотектонічним порушенням. Зафіксовано поширення газових факелів у зоні потужної авандельти Палеодунаю.

Наведено результати вивчення стратиграфії та літологічних особливостей сучасних донних відкладень Чорного моря на ділянках Севастополь - Євпаторія, Севастополь - Керч та Севастополь - Поті для траси кабельного зв'язку, що проектується.

З поверхні континентального схилу Південного берега Криму на південний схід від Алушти під час виконання 57-го рейсу НДС "Професор Водяницький" драгою було піднято кімерійські залізисті пісковики та численні черепашки молюсків. Наведено докладний опис і дані про речовинний склад. Знахідка дозволяє суттєво розширити контури Азово-Чорноморської залізорудної провінції.

В 57-му рейсі НДС "Професор Водяницький" виконано акустичні, геологічні та геофізичні дослідження в Чорному морі по лініях майбутніх трас оптико-волоконного зв'язку, що дозволило вибрати найменш небезпечний варіант траси.