Досліджено закономірності структурно-функціональної організації біогеоценотичного покриву північно-східного макросхилу Українських Карпат, глибини та наслідки антропогенних змін у його будові та роботі. Наведено карти корінного та сучасного біогеопокриву, біогенологічного та еколого-економічного районування, узагальнено морфологічну, енергетичну біогеохімічну та гідрологічну оцінки виділених територіальних одиниць. Складено базову екологічну характеристику досліджуваної території, обгрунтовано систему комплексного моніторингу та накреслено можливі способи оптимізації довкілля.

Проаналізовано природно-історичні, соціально-економічні, етнокультурні та екологічні особливості гірських регіонів Львівщини. Визначено динаміку фізико-хімічних і біотичних параметрів грунтів, біотичні потенціали гетеротрофних компонентів наземних екосистем, екологічний потенціал за показниками продуктивності, енергетики, трансформації води та депонування вуглецю. Висвітлено проблеми реалізації програми сталого розвитку даних регіонів.

Проанализированы природно-исторические, социально-экономические, этнокультурные и экологические особенности горных регионов Львовской области. Определены динамика физико-химических и биотических параметров почв, биотические потенциалы гетеротрофных компонентов наземных экосистем, экологический потенциал по показателям продуктивности, энергетики, трансформации воды и депонирования углерода. Освещены проблемы реализации программы устойчивого развития данных регионов.

На підставі морфологічного опису грунтових профілів у межах берегової смуги запроектованого Яворівського озера (Яворівський район Львівської області) встановлено структуру грунтового покриву. Грунтовий покрив території досліджень сформовано просторовими комбінаціями зональних грунтів, субстратів грунтоутворення та посттехногенними типами грунтів - ембріоземами.

Установлено, що за гранулометричним складом та основними фізичними властивостями субстрати грунтоутворення посттехногенного ландшафту Яворівського ДГХП "Сірка" є потенційно придатними для росту вищих рослин. Це підтверджено темпами екологічної сукцесії рослинного покриву та є свідченням значного природного потенціалу самовідновлення та ревіталізації наземних екосистем цієї території.

Проведены балансовые расчеты и установлены режимы трансформации углерода в первичных и вторичных экосистемах. Выявлено, что в экосистемах со стационарно-периодическим типом круговорота - ельнике и красноовсяничнике - ежегодное поступление растительных остатков равняется их годовому разложению, а среднегодовая интенсивность минерализации растительных остатков и почвенного гумуса - интенсивности его образования. Для вторичных экосистем кустарничковых и травяных формаций характерны переходные режимы трансформации углерода: для черничника - переходной с потерями, поскольку интенсивность гумификации меньше, чем темпы минерализации, а для белоусника - переходной с накоплением, так как интенсивность минерализации ниже, чем скорость гумификации.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.341.0(4УКР3)

Рубрики:

Вуглець у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано багаторівневу модель для визначення запасів вуглецю у грунтах та розроблено відповідну геоінформаційну технологію, що надало змогу підвищити точність оцінки запасу вуглецю у грунтах та одержати просторову оцінку запасів вуглецю у грунтах лісових екосистем.

30 жовтня 2020 р. минуло 90 років від дня народження відомого вченого в галузі геоботаніки, лісової типології, екосистемології, геосоціосистемології та середовищезнавства - академіка НАН України Михайла Андрійовича Голубця. Михайло Голубець був видатним ученим, організатором науки, громадським і політичним діячем, фундатором наукової школи екосистемології, а також зробив вагомий внесок у державотворення.

Проаналізовано вплив рекреаційного навантаження на бурі гірсько-лісові грунти за фізичними, водно-фізичними, агрохімічними та біотичними властивостями. Встановлено, що на стежках показники щільності будови грунту збільшуються в 1,6 - 1,9 разу у порівнянні з лісовою ділянкою, а польова вологість грунту навпаки зменшується в 1,8 - 19 разів. На початкових стадіях рекреаційної дегресії вміст гумусу фіксується дещо більшим у порівнянні з контролем, тоді, як на стежках з більшим рекреаційним навантаженням навпаки зменшується більш, як на 50 %. За показниками біотичної активності найбільш репрезентативними є результати за каталазною активністю грунту та мікробною біомасою. Залежно від стадії рекреаційної дегресії показники біотичної активності зменшуються на 25 - 60 % у порівнянні з контролем. З використанням критеріїв деградації лінійних шляхів (ширина стежки, наявність додаткових/паралельних стежок, відсутність/наявність лісової підстилки в лісових екосистемах, щільність будови грунту) встановлено стадії рекреаційної дегресії на еколого-пізнавальних стежках та туристичному маршруті НПП "Сколівські Бескиди".

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.341.0

Рубрики:

Вуглець у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено рекомендації з оцінки характеру й тенденцій кліматичних змін за біокліматичними показниками, оцінки кліматогенних змін ареалів ентомофауністичних комплексів, заходи зі збереження різноманіття ентомофауністичних комплексів у західних регіонах України. Подано рекомендації поводження з мертвою деревиною для створення стійких лісів і збереження біорізноманіття. Для територій високогір’я Українських Карпат наведено рекомендовані заходи зі збереження популяцій загрожених холодолюбних видів рослин. Виділено індикаторні ознаки оцінки стану і перспектив популяцій рідкісних видів рослин. Опрацьовано заходи збереження зоорізноманіття і раритетних оселищ. Описано способи застосування бріофітів для моніторингу змін структурно-функціональної організації фітосистем в умовах кліматичних змін. Доведено, що сучасна швидка кліматогенна трансформація біоти зумовлює загрозу для численних популяцій і угруповань видів флори і фауни. Серед рівнинних територій Заходу України найбільш відчутні кліматичні зміни у 1991-2021 роках спостерігалися на Західному Поліссі; На Волино-Поділлі вони менше виражені, а найслабше - в передгірних районах Карпат.

Подано результати оцінки та прогнозування стану природних біосистем різного рівня організації на територіях Західного Полісся, Волино-Поділля та Карпат за сучасних кліматичних змін. Описано особливості змін клімату в регіоні, їх вплив на різноманіття ентомофауністичних комплексів. Проведено аналіз біогеоценотичного покриву території. З'ясовано роль запасів мертвої деревини в лісових екосистемах у пом'якшенні кліматичних змін. Розкрито принципи активного природоохоронного менеджменту домінантних і раритетних типів оселищ. Досліджено кліматогенну трансформацію популяцій і угруповань високогір'я Українських Карпат. Встановлено роль адаптивної стратегії мохів у збереженні функцій і різноманіття природних біосистем в умовах кліматологічних змін.

Проаналізовано проблеми розвитку й обслуговування зелено-блакитної інфраструктури, які пов'язані з аспектами політики, управління та технологій. Наведено приклади ефективних рішень. Розглянуто радянське місто як унікальний приклад містобудівного планування та розвитку. Увагу приділено сучасній просторовій структурі пострадянських міст. Висвітлено проблеми функціонування зеленої інфраструктури сучасних міст. Досліджено екологічні аспекти антропогенної трансформації флори Харкова. Окреслено перспективи використання ландшафтно-екологічного планування у містах.