Доведено, що формування захисної системи, взаємопов'язане з едіповою ситуацією розвитку суб'єкта та зумовлене необхідністю нівелювання суперечностей "Я" шляхом відступів від реальності у напрямку ствердження його гідностей, що спричинює ідеалізацію "Я". З використанням психодинамічної теорії здійснено психоаналіз малюнка як адекватного методу пізнання психологічних захистів суб'єкта. Малюнку притаманна симультанність вираження свідомих і несвідомих аспектів психіки, які об'єктивуються у процесі діалогічної взаємодії психолога з автором як варіанту психоаналітичної процедури. Особливо результативним є психоаналіз комплексу тематичних малюнків, що сприяє цілісності пізнання психіки. Застосування методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків створює умови для процесуальної діагностики глибинних детермінант психіки, останні знаходять відображення у базових захистах і логіці несвідомого. Доведено переваги й адекватність цілісного підходу до пізнання психологічних захистів в їх системній організації під впливом дії генерального механізму "від слабкості до сили". Об'єктивовано глибинні витоки відступів від соціально-перцептивної реальності, що соціально дезадаптують суб'єкта. Показано шляхи психокорекції (метод активного соціально-психологічного навчання) для їх нівелювання.

Розглянуто умови психологічного здоров'я, розкрито фактори збереження психологічного здоров'я у ВНЗ, поставлено акцент на професійній діяльності викладача.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми функціонування несвідомої сфери психіки. Розглянуто феномен несвідомого у західних наукових концепціях, українських дореволюційних дослідженнях і радянській психологічній науці. Розкрито сучасні погляди на несвідоме у вітчизняній психології, наведено методи його дослідження. Надано загальну характеристику системи психічних захистів суб'єкта, описано методи їх пізнання. Проаналізовано наслідки функціонування системи психічних захистів.

Розроблено модель трирівневої підготовки майбутніх практичних психологів, застосування якої дозволяє здійснити у процесі навчання професійний відбір і поглибити професійну орієнтацію студентів, системно викладати основи наукової і практичної психології, формувати професійно значущі риси особистості та навички практичної роботи. Експліковано діагностичну карту самоаналізу професійної діяльності психолога навчального закладу щодо виявлення труднощів, які виникають під час організації діяльності психологічної служби, в якій деталізовано основні її види. Зазначено, що ефективність діяльності практичного психолога залежить від рівня теоретичних знань та його особистісних характеристик. Визначено завдання, напрями, основні форми роботи психологів у закладах освіти.

Представлена модель трехуровневой подготовки будущих практических психологов, применение которой позволит осуществить в процессе обучения профессиональный отбор; углублять профессиональную ориентацию студентов; системно излагать основы научной и практической психологии; формировать профессионально значимые качества личности и навыки практической работы. Эксплицирована диагностическая карта самоанализа профессиональной деятельности психолога учебного заведения по выявлению трудностей, возникающих при организации деятельности психологической службы, в которой детализированы основные ее виды. Отмечено, что эффективность деятельности практического психолога зависит от уровня теоретических знаний и личностных характеристик самого психолога. Определены задачи, направления, основные формы работы психологов в учреждениях образования.

The three-level model of future practical psychologists' preparation is presented in the article. The use of the model will allow to make a professional selection in the process of teaching and to deepen the students' professional orientation; to teach systemically the bases of scientific and practical psychology: to form the professionally significant personal characteristics and skills of practical work of a specialist. Goals, directions and main forms of work of psychologists in educational institutions are defined.

Обгрунтовано необхідність функціонування різновікових груп та актуальність проведення в них спільних, комбінованих занять. На основі "Методичних аспектів реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" визначено форми та прийоми організації педагогічного процесу, а саме: для кожної вікової підгрупи виокремлено та розведено у часі організацію та проведення певного фрагменту життєдіяльності. Вміщено орієнтовну схему проведення занять з одного розділу програми з кількома віковими підгрупами. Підкреслено ефективність самостійної роботи з дітьми різних вікових груп, складність планування занять в таких групах. Доведено доцільність організації навчання за белл-ланкастерською системою з включенням старших вихованців (дитина-монітор) до навчання молодших. Акцентовано увагу на неперспективності проведення занять у різновіковій групі, в якій є 5 - 6 вікових підрозділів, а ознайомлення з певними проблемами, темами доцільно проводити в різних видах діяльності (так звана модель "занурення").

Висвітлено діяльність дошкільних навчальних закладів Черкаської області у 2009/2010 навчальному році. Вказано на досягнення, недоліки; надано рекомендації керівникам освітніх закладів, вихователям.

Розглянуто виховання та навчання обдарованих дітей, які менш підпорядковуються стереотипам у порівнянні зі звичайними дітьми. Визначено ряд психологічних особливостей обдарованих дітей. Проаналізовано труднощі, які виникають в обдарованих дітей в процесі навчання. Виокремлено ознаки готовності педагога до роботи з обдарованими дітьми. Витлумачено поняття терміну "персеверація". Обгрунтовано критерії творчих вчителів.

Проаналізовано базову програму розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", яка розроблена на виконання Закону України "Про подальшу освіту" та "Базового компоненту дошкільної освіти в Україні". Визначено критерії діяльності педагога з питань формування початкового правового виховання. Зазначено, що формування особистості дошкільника потребує усталеного виховного впливу на вихованця, передбачає комплексний та компетентнісний підхід до дітей.

Зазначено, що сучасний освітній процес потребує пошуку новітніх шляхів підвищення ефективності навчальної та виховної функції педагогів. Одним із завдань, які постають перед педагогами, є необхідність вільного володіння засобами психологічного впливу. Охарактеризовано такі засоби формування готовності педагогів до виховання молоді, як підвищення психологічної культури, подолання бар’єрів спілкування, розвиток лабільності мислення та поведінки педагога, різноманітність методів навчання.

Отмечено, что современный образовательный процесс требует поиска новых путей повышения эффективности учебной и воспитательной функции педагогов. Одной из задач, стоящих перед педагогами является необходимость свободного владения средствами психологического воздействия. Охарактеризованы такие средства формирования готовности педагогов к воспитанию молодежи, как повышение психологической кильтуры, преодоление барьеров общения, развитие лабильности мышления и поведения педагога, разнообразие методов обучения.

Modern educational process needs to find new ways to improve effectiveness not only educational, but also upbringing function of pedagogues. One of the challenges facing pedagogues is the need for fluent mastering of means of psychological impact. Thearticle describes the features of training teachers to the education of youth. These methods include increasing of psychological culture, overcoming barriers of communication, development of lability of thinking and behavior of the pedagogue, diversity of teaching methods.

Розглянуто особливості розвитку критичності та лабільності мислення студента як умови його успішної самореалізації у процесі професійної підготовки. Виділено характеристики які мають сприяти професійному становленню фахівців. Зазначено, що ефективними з точки зору педагогіки у розвитку критичності та лабільності мислення є використання нестандартних прийомів, різноманітних навчальних і навчально-творчих задач.

Рассмотрены особенности развития критичности и лабильности мышления студента как условия его успешной самореализации в процессе профессиональной подготовки. Выделены характеристики которые должны способствовать профессиональному становлению специалистов. Отмечено, что эффективными с точки зрения педагогики в развитии критичности и лабильности мышления является использование нестандартных приемов, различных учебных и учебно-творческих задач.

The features of critical thinking and the lability of the student as a condition of its success in the process of self- training. Distinguished characteristics that should contribute to professional development specialists. Indicated that effective in terms of pedagogy in the development of critical thinking and lability is to use non-standard methods, a variety of training and educational creative tasks.