У 28 хворих на серцеву недостатність вивчено реакцію на пробу з пасивним підйомом ніг. Виміряно часові та спектральні показники серцевого ритму. Дослідження виявило нормальну, знижену і "парадоксальну" реакцію показників варіабельності серцевого ритму на антиортостатичну пробу у хворих на серцеву недостатність. Інгібітори ангіотезинперетворювального ферменту нормалізували реакцію показників варіабельності серцевого ритму в 57,4 % хворих.

Висвітлено роль вегетативної та гуморальної регуляції у розвитку, прогресуванні та терапії хронічної серцевої недостатності. Описано, як через хронічну серцеву недостатність знижується варіабельність серцевого ритму, що відповідає підвищенню симпатичних і зменшенню парасимпатичних впливів, наростає активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, порушується барорецепторна функція, змінюються кореляційні взаємовідносини між вегетативними, гемодинамічними та гуморальними показниками. Встановлено залежність змін від функціонального класу, етіології серцевої недостатності та типу дисфункції лівого шлуночка і під впливом терапії.

Проаналізовано якість передавання інформації в контрольних шкалах і файлах, розроблених на базі мови PostScript. Досліджено якість відтворення графічної інформації у разі передавання тестової шкали різними видавничими системами.

Наведено аналіз клінічних ознак і показників клітинного, гуморального імунітету та неспецифічної резистентності в динаміці комплексної терапії з алергійними реакціями на введення вітамінів. Побічна дія препаратів обумовлена імунним механізмом - вже на початку лікування у хворих виявлено імунологічні лабораторні ознаки алергії та автоагресії, які поглиблювались в ході розвитку побічної дії препаратів.

Проаналізовано сучасні погляди на перебіг атеросклеротичного враження вінцевих судин серця, діагностування порушень ліпідного обміну на фоні метаболічного синдрому, особливості використання як медикаментозного, так і немедикаментозного лікування.

Дослідженнями останніх років установлено, що інтерлейкіни, інтерферони, фактори росту й інші цитокіни відіграють важливу роль у регуляції апоптозу клітин імунної системи. Вивчено нові механізми передачі сигналу в клітинах, не пов'язані з поверхневими рецепторами клітини. Одним з таких механізмів є міжклітинна сигналізація з участю оксиду азоту. Патогенетичним обгрунтуванням для використання інтерферонотерапії у хворих на хронічний гепатит С є функціональна недостатність системи інтерферону, низька здатність вірусу гепатиту С індукувати інтерфероногенез. За хронічних гепатитів показанням для призначення інтерферонів є активна реплікація вірусу. Оцінено ефективність різних доз і режимів введення альфа-інтерферону. Висвітлено методи комбінованої терапії хворих на гострі та хронічні гепатити В і С. Показано ефективність використання аміксину в комплексній терапії.

Исследованиями последних лет установлено, что интерлейкины, интерфероны, факторы роста и другие цитокины играют важную роль в регуляции апоптоза клеток иммунной системы. Изучены новые механизмы передачи сигнала в клетках, не связанных с их поверхностными рецепторами клетки. Одним из таких механизмов является межклеточная сигнализация с участием оксида азота. Патогенетическим обоснованием для использования интерферонотерапии у больных хроническим гепатитом С является функциональная недостаточность системы интерферона, низкая способность вируса гепатита С индуцировать интерфероногенез. При хронических гепатитах показанием для назначения интерферонов является активная репликация вируса. Дана оценка эффективности разных доз и режимов введения альфа-интерферона. Освещены методы комбинированной терапии больных острыми и хроническими гепатитами В и С. Показана эффективность использования амиксина в комплексной терапии.

Наведено сучасні дані про противірусну терапію хронічного гепатиту С, а також терапію, спрямовану на різні ланки патогенезу вірусних гепатитів: порушення імуногенезу, інтерфероногенезу, метаболізму, зокрема процеси перекисного окислення ліпідів.

Представлены современные данные о противовирусной терапии хронического гепатита С, а также терапии, направленной на разные звенья патогенеза вирусных гепатитов: нарушения иммуногенеза, интерфероногенеза, метаболизма, в частности процессы перекисного окисления липидов.

Зазначено, що у хворих на хронічний гепатит C (ХГС) спостерігаються зміни в системі цитокінів. Із метою підвищення ефективності терапії хворих на ХГС використано препарат "Аміксин". Одержано позитивний результат.

Показана роль перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в патогенезе хронических гепатитов B, C, B+C. Отмечен положительный эффект применения препаратов "Гептрал", "Амиксин" и их комбинации.

Наведено загальну характеристику системи цитокінів. Описано сучасні діагностичні методики їх визначення у біологічних рідинах, що має важливе прогностичне значення для об'єктивного уявлення про стан імунної системи хворого, активність різних типів імунокомпетентних клітин, тяжкість запального процесу та його перехід у хронічну форму.

Приведена общая характеристика системы цитокинов. Описаны современные диагностические методики их определения в биологических растворах, что имеет важное прогностическое значение для объективного представления о состоянии иммунной системы больного, активности разных типов иммунокомпетентных клеток, тяжести воспалительного процесса и его переход в хроническую форму.

Висвітлено роль цитокінів за деяких вірусних, бактерійних і паразитарних захворювань. Дослідження рівнів цих медіаторів у комплексі з імунологічними показниками необхідні і дозволяють уточнити патогенез алергічних, інфекційних, автоімунних захворювань, контролювати ефективність призначеної терапії, прогнозувати перебіг недуги.

Освещена роль цитокинов при некоторых вирусных, бактерийных и паразитарных заболеваниях. Исследования уровней этих медиаторов в комплексе с иммунологическими показателями сегодня являются необходимыми и помогают уточнить патогенез аллергических, инфекционных, аутоиммунных заболеваний, контролировать эффективность назначенной терапии, прогнозировать течение болезни.

Изучено влияние комбинированной терапии с использованием индуктора эндогенного интерферона "Амиксина IC" и синтетического аналога гуанозина "Веро-рибавирина" на течение хронического гепатита С. Показана клиническая, иммунологическая, вирусологическая эффективность такой терапии.

Проаналізовано причини невдалого лікування у разі цукрового діабету (ЦД) ІІ типу. Найчастіше їх відзначали під час лікування вторинної резистентності до пероральних цукрознижувальних препаратів, а також у зв'язку з неповним і неадекватним використанням усіх складових комплексної терапії ЦД ІІ типу та помилками в діагностиці цього захворювання.

Для визначення особливостей ліпідного обміну та артеріального тиску обстежено 116 хворих віком 15 - 69-ти років з артеріальною гіпертензією та надлишковою масою тіла. У хворих середнього та літнього віку виявлено високі рівні загального холестерину крові, сироваткових тригліцеридів і ліпопротеїнів низької густини. Індекс атерогенності у хворих всіх вікових груп перевищував норму. Достовірної різниці в рівні ліпопротеїнів високої густини залежно від віку не виявлено.

Висвітлено проблему прихильності хворих з артеріальною гіпертензією до призначеного лікування.

Досліджено вплив індуктора ендогенного інтерферону - аміксину ІС на процес фіброзування тканин печінки в динаміці терапії хворих на хронічний гепатит С. Встановлено, що використання інтерферону забезпечує до зниження інтенсивності або призупинення фіброзоутворення у даної категорії хворих.

Исследовано влияние индуктора эндогенного интерферона - амиксина ИС на процес фиброзирования ткани печени в динамике терапии больных хроническим гепатитом С. Установлено, что применение интерфероногена приводит к снижению интенсивности или приостановке фиброзообразования у данной категории больных.

Обследовано 90 больных острым гепатитом B с различной тяжестью течения болезни. В сыворотке крови и эритроцитах больных изучена концентрация диеновых конъюгатов и малонового диальдегида. Исследованы показатели тромбоцитарного звена гемостаза: количество тромбоцитов, степень и время агрегации тромбоцитов. Установлены уменьшение количества тромбоцитов, повышение степени и удлинение времени агрегации тромбоцитов в первые дни желтушного периода.

Обследовано 90 больных хроническим гепатитом C различной степени активности. В сыворотке крови больных изучены содержание IL-8, концентрация малонового диальдегида и восстановленного глутатиона; рассчитан индекс декомпенсации антиоксидантной системы (АОС). Степень развития фиброза в печени оценена по индексу фиброза по дискриминантной счетной шкале. Установлена связь между состоянием системы ПОЛ/АОС, количеством IL-8 и активностью фиброзообразования у больных ХГС.

Досліджено 63 хворих на ішемічну хворобу серці (ІХС) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ). У 30 із них на тлі тютюнопаління та гіперхолестеринемії діагностовано вірогідне зниження рівня холестерина ліпопротеїдів високої щільності і переважне стенозування проксимального та середнього сегментів передньої міжшлуночкової та огинальної гілки лівої коронарної артерії, а також проксимального, середнього і дистального сегментів правої коронарної артерії. Паління підвищує атерогенність дисліпідемії в цієї групи хворих. Контроль за ліпідним спектром крові та коронаровентрикулографія дозволяють своєчасно визначити тактику лікувально-профілактичних заходів у хворих на ІХС у поєднанні з АГ.

  Скачати повний текст