Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.12-52

Рубрики:

Хвороби ендокарда і клапанів серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: пролапс митрального клапана, вопросы реабилитации и диспансеризации, критерии прогнозирования
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.12-3

Рубрики:

Хвороби ендокарда і клапанів серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследованы 83 ребенка с пролапсом митрального клапана и проявлениями дисплазии соединительной ткани. Изучено содержание в сыворотке крови натрия, калия, кальция, магния, уровень магния в эритроцитах и соотношение этих показателей. Выявлено достоверное снижение уровней магния в сыворотке крови и магния в эритроцитах при нормальной концентрации калия и натрия в сыворотке крови. Степень снижения уровня магния в эритроцитах и сыворотке крови зависела от степени пролабирования митрального клапана.

В обзоре литературы представлены современные взгляды на этиологию и патогенез конъюгационных желтух - одного из наиболее частых метаболических расстройств периода новорожденности. Знание и четкое выделение причин желтух способствуют своевременному проведению профилактических мероприятий и снижению частоты данной патологии.

Рассмотрены проблема дисплазий соединительной ткани (СТ) и роль этой патологии в развитии некоторых заболеваний детского возраста. Приведены современные данные литературы о структуре и функциях СТ. Рассмотрены основные показатели метаболизма СТ и их изменение при некоторых патологических состояниях.

Приведены современные особенности течения желтухи новорожденных. Проанализированы истории болезни детей с неонатальными желтухами (НЖ), находившихся на лечении в отделении раннего возраста ГДКБ N 1 г. Донецка с 1994 по 2004 г. За последние 10 лет имеет место значительное нарастание числа конъюгационных желтух (КЖ) и тенденция к увеличению среднего уровня билирубина при данной патологии. Выявленные особенности анамнеза, современной клинико-лабораторной картины КЖ необходимо учитывать при ведении новорожденных с НЖ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.12

Рубрики:

Хвороби ендокарда і клапанів серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.3-2

Рубрики:

Хвороби кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733-2 + Р251.262 + Р733.410.105.0-2

Рубрики:

Вади серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены данные литературы по вопросу врожденных аномалий толстой кишки - долихосигма и долихоколон. Патология соединительной ткани играет важную роль в патогенезе развития данных аномалий. Пациентам с долихосигмой и долихоколоном необходимо проводить углубленное инструментальное исследование для выявления сопутствующих висцеральных маркеров дисплазии соединительной ткани.

Представлены патогенетические аспекты развития неонатальных желтух. В последние годы прослеживается тенденция к значительному росту неонатальных желтух в структуре заболеваний периода новорожденности. В период ранней неонатальной адаптации желтуха выявляется у 50 - 60 % доношенных и 70 - 90 % недоношенных детей. Данная патология требует дифференцированного подхода к диагностике и лечению в раннем неонатальном периоде. Оптимизация профилактики неблагоприятных факторов приведет к снижению частоты неонатальных желтух.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.12

Рубрики:

Хвороби ендокарда і клапанів серця у дітей

Шифр НБУВ: РА338459 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено функціональним гастроінтестинальним розладам у дітей раннього віку. Розглянуто гострі респіраторні інфекції у дітей. Охарактеризовано природжені вади та хронічні захворювання бронхолегеневої системи у дітей. Наведено найбільш поширені природжені вади серця в дітей.

В Україні за останні 24 роки в дітей спостерігається стале зростання як захворюваності, так і поширеності алергічних хвороб, котрі, у свою чергу, і формують алергічний марш: на 69,3% зросла поширеність бронхіальної астми та на 22,9% – захворюваність дітей на бронхіальну астму; на 43,9% зросла поширеність атопічного дерматиту і на 8,3% – рівень захворюваності дітей на атопічний дерматит; на 488,3% зросла поширеність алергічного риніту та на 380,3% – рівень захворюваності дітей на алергічний риніт із переважанням виявлення зазначеної патології в дітей з областей з розвинутою промисловою інфрастуктурою зі значними обсягами викидів полютантів в атмосферне повітря, що мають прямий вплив помірної сили на збільшення поширеності бронхіальної астми та поширеності й захворюваності на алергічний риніт у дітей.

Медико-соціальна значущість проблеми бронхіальної астми в дитячому віці вкрай висока. З 1993 р. відома Глобальна ініціатива з астми (GINA) для ведення цієї хвороби, що грунтується на найкращій на даний час інформації. Тепер Глобальна ініціатива з астми оновлена - перегляд GINA 2022 р. GINA 2022, зокрема, розглядає використання одного інгалятора (інгаляційний глюкокортикоїд та формотерол) як для полегшення симптомів, так і для забезпечення базової терапії, підкреслює важливість наявності у пацієнта письмового плану дій при астмі. На сьогодні вважають, що діти з астмою мають подібний ризик зараження SARS-CoV-2, як і діти без астми. У контексті пандемії коронавірусної хвороби принципово важливо для пацієнтів з астмою продовжувати належне її лікування з добрим контролем клінічних симптомів. Новий аспект стосується і того, що коли підтверджено чи підозрюється COVID-19, слід уникати використання небулайзерів, наскільки це можливо, через ризик передачі інфекції іншим пацієнтам, членам родини та медичним працівникам. Хоча моніторинг спірометрії справді є важливим інструментом, в умовах пандемії рекомендовано обмежити її пацієнтами, у яких результати цього дослідження можуть вплинути на лікування. Важливо дотримуватися рекомендацій з інфекційного контролю, застосовувати заходи обережності, щоб зменшити ризик інфекції. Останні розробки терапевтичних стратегій астми пропонують як альтернативу біологічні препарати. Розглянуто моноклональні антитіла, засоби, що націлені на IgE-залежні механізми, IL-5, IL-4, IL-13, IL-33, протиалармінні препарати та ін. У фокусі особливої уваги для оптимального застосування біологічної терапії при астмі - належне імунне ендотипування, розробка відповідних біомаркерів, визначення основного імунологічного механізму для вибору правильної таргетної терапії. Велику увагу сьогодні приділено молекулярним аспектам бронхіальної астми. Поглиблене знання алергенних структур призвело до молекулярної компонентної діагностики, що дозволило краще зрозуміти сенсибілізацію пацієнтів. Саме молекулярно-орієнтована діагностика використовується для визначення найкращого підходу до алерген-специфічної імунотерапії.