Представлена авторская концепция публичной библиотеки, рассмотренная в историческом, теоретическом, коммуникативном, профессиональном и образовательном аспектах. Детально проанализирована деятельность В.М.Пилецкого. Значительное внимание уделено миссии библиотекаря в демократическом обществе, культурно-психологическому потенциалу и ведущим архетипам, роли библиотекаря в информационном обществе, а также использованию Интернет-технологий.

Рассмотрены особенности современной библиотеки, развивающейся под влиянием демократизации и информатизации общества. С учетом современных теорий и данных педагогики, психологии, социологии, культурологии, информациологии приведены перспективы будущего библиотеки в традиционной и виртуальных вариантах. Раскрыто содержание понятий развития, профессии, библиотеки, библиотекаря, библиотечной профессии и непрерывного образования библиотекарей.

Розглянуто проблему управління бібліотекою як суб'єктом господарювання в контексті соціально-економічних перетворень. Розкрито нові пріоритети сучасної бібліотеки, питання філософії управління, становлення та розвитку системи управління, специфіку бібліотечного менеджменту, а також особливості вибору цілей і стратегій, стилю керівника бібліотечного закладу, мотивації персоналу.

Рассмотрена проблема управления библиотекой как субъектом хозяйствования в контексте социально-экономических преобразований. Раскрыты новые приоритеты современной библиотеки, вопросы философии управления, становления и развития системы управления, специфика библиотечного менеджмента, а также особенности выбора целей и стратегий, стиля руководителя библиотечного учреждения, мотивации персонала.

Подано інформацію про життєвий і творчий шлях В. Барки (1908 - 2003) - одного з видатних представників Нью-Йоркської групи українських літераторів, поета, філософа. Наведено покажчик окремих видань творів письменника, його публікацій у різних часописах, хрестоматіях, збірках, а також список літературних джерел про нього.

Дана информация о жизненном и творческом пути В. Барки (1908 - 2003) - одного из выдающихся представителей Нью-Йоркской группы украинских литераторов, поэта, философа. Приведены указатель отдельных изданий произведений писателя, его публикаций в разных журналах, хрестоматиях, сборниках, а также список литературных источников о нем.

Охарактеризовано вплив перебування у нацистських концтаборах і гетто на психічний стан здоров'я колишніх в'язнів, які мешкають на території України. Визначено та систематизовано комплекс стрес-чинників, що негативно впливали на їх психіку. Розкрито особливості динаміки активності особистості під впливом тривалого перебування у фашистській неволі. Досліджено зміни в активності особистості колишніх в'язнів нацистських концтаборів і гетто під час і після перебування у неволі. Систематизовано ознаки прояву їх активності, що мають суттєве значення для життєдіяльності. Розвинуто систему соціально-психологічної підтримки колишніх в'язнів нацистських концтаборів і гетто на базі тренінг-класів, а також індивідуальних психологічних та психокорекційних консультацій.

Подано інформацію про життєвий шлях і політичну діяльність І. Скоропадського. Наведено бібліографічні описи видань, в яких висвітлено постать гетьмана Лівобережної України та його внесок у розвиток української держави. Подано документацію І. Скоропадського, зокрема, його листування із священнослужителями Київського Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Наведено бібліографію книг, навчальних посібників, збірників статей за 2007 - 2008 рр. з питань вітчизняної та світової економіки.

Дана библиография книг, учебных пособий, сборников статей за 2007 - 2008 гг. по вопросам отечественной и мировой экономики.

Посібник містить частково анотовану бібліографічну інформацію про книги, брошури, статті з періодичних видань, які розкривають основи природоохоронного законодавства України та інших держав світу, екологічні проблеми та засоби боротьби за чистоту довкілля, засади екологічної освіти молоді. У додатках наведено термінологічний словник, іформацію про міжнародні природоохоронні органиізації, поради щодо оздоровлення організму засобами природи та застереження щодо харчових добавок.

Висвітлено результати дослідження проявів толерантності та інтолерантності у змісті етнічних стереотипів сучасної української молоді віком від 20-ти до 26-ти років. Виявлено особливості етнічних авто-і гетеростереотипів у двох групах української молоді: групі з крайніми націоналістичними поглядами і групі, що характеризується толерантним ставленням до представників інших етнічних груп. Використано метод вільних асоціацій та додаткову методику для дослідження емоційно-оцінного компонента етнічного стереотипу, що складається з 10 біполярних шкал з оцінними характеристиками, за якими опитувані повинні оцінити кожну з 12 національностей, використаних в асоціативному методі. Виходячи з когнітивної та емоційної складових, проаналізовано результати, одержані в процесі дослідження, для обробки яких використано метод конвент-аналізу, що дозволив звести обширне поле асоціацій до найчастіше згадуваних тем. Розглянуто найбільш характерні стереотипні реакції відносно таких національностей, як: азербайджанець, африканець, чеченець, росіянин, німець, єврей, англієць, француз, українець, естонець, американець. Констатовано, що недостатня кількість і якість соціальних програм, направлених на розвиток толерантного відношення до людей незалежно від їх національності, кольору шкіри і віросповідання, а також нестійка політична і економічна ситуація в країні породжують таке негативне явище в нашому житті, як крайній радикальний націоналізм, етнічна інтолерантність.

Освещены результаты исследования проявлений толерантности и интолерантности в содержании этнических стереотипов современной украинской молодежи в возрасте от 20-ти до 26-ти лет. Выявлены особенности этнических авто-и гетеростереотипов в двух группах украинской молодежи: группе с крайними националистическими взглядами и группе, характеризующейся толерантным отношением к представителям других этнических групп. Использован метод свободных ассоциаций и дополнительная методика для исследования эмоционально-оценочного компонента этнического стереотипа, состоящая из 10 биполярных шкал с оценочными характеристиками, по которым опрашиваемые должны оценить каждую из 12 национальностей, использованных в ассоциативном методе. Исходя из когнитивной и эмоциональной составляющих, проанализированы результаты исследования, для обработки которых использован метод конвент-анализа, позволяющий свести обширное поле ассоциаций к наиболее часто упоминаемым темам. Рассмотрены наиболее характерные стереотипные реакции отношения к таким национальностям, как: азербайджанец, африканец, чеченец, русский, немец, еврей, англичанин, француз, украинец, эстонец, американец.

Констатировано, что недостаточное количество и качество социальных программ, направленных на развитие толерантного отношения к людям независимо от их национальности, цвета кожи и вероисповедания, а также неустойчивая политическая и экономическая ситуация в стране порождают такое негативное явление в нашей жизни, как крайний радикальный национализм, этническая интолерантность.

Зроблено спробу проаналізувати наслідки важких масових травм та їх віддалених психологічних наслідків на етнічну ідентичність (ЕІ) особистості. На основі теоретичного аналізу наукової літератури відзначено відсутність єдиного підходу до визначення ЕІ та її структурних компонентів в контексті існування "енергетичної", когнітивної, емоційної концепцій психічної травми. Констатовано, що за умов трансформації суспільства особливої значущості набуває становлення та зміцнення ЕІ; жертви масових психічних травм відчувають близькість з тими, хто теж постраждав; "вторинна травматизація" наступного покоління зміцнює ЕІ, створює несвідомий зв'язок між представниками етносу.

Сделана попытка проанализировать последствия тяжелых массовых травм и их отдаленных психологических последствий на этническую идентичность (ЭИ) личности. На основе теоретического анализа научной литературы отмечено отсутствие единого подхода к определению ЭИ и ее структурных компонентов в контексте существования "энергетической", когнитивной, эмоциональной концепций психической травмы. Констатировано, что в условиях трансформации общества особую значимость приобретает становление и укрепление ЭИ; жертвы массовых психических травм чувствуют близость с теми, кто тоже пострадал; "вторичная травматизация" следующего поколения укрепляет ЭИ, создавая неосознанную связь между представителями этноса.

The article attempts to analyze how hard massive traumas and their long-term psychological consequences affect personal ethnic identity.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч73е(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.02

Рубрики:

Функції бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч73р + Ч734(4Укр)п

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч73в3

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.0

Рубрики:

Основні принципи та загальні проблеми бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч73р4

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.036 + Ч734(4УКР)707

Рубрики:

Бібліотечна справа в системі інформаційно-комунікативних служб

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено погляди науковців щодо придбання, накопичування, використання і збереження ресурсів, які допомагають задовольняти потреби, бути резильєнтними, оптимістичними, цілеспрямованими, життєдіяльними, життєтворчими і самоактуалізуючими. Вивчення особистісних ресурсів окреслює широке коло досліджень, що проводиться науковцями кафедри від ставлення до здоров'я як до цінності, безпеки життя, ставлення до складних ситуацій як до можливості набуття особистого досвіду; готовності до самозмінення і самоефективності; активної життєвої установки, мотивації подолання, розвитку і збереження адаптаційного потенціалу, розвитку Я-концепції, позитивності і раціональності мислення, флексибільності, резильєнтності, розвитку особистісно-екзистенційних ресурсів і життєтворчості.