Подано матеріали досліджень, присвячених вивченню багатогранності сучасного музичного мистецтва у його художньо концентрованому представленні - музичному творі. Розглянуто актуальні питання українського музичного мистецтва, музичного виконавства та педагогіки, а також теоретичні й історичні проблеми музичного мистецтва. Висвітлено композиційні та імпровізаційні особливості української авторської етно-джазової музики. Увагу приділено технічним прийомам візуалізації концертного виступу сучасного естрадного виконавця. Розкрито особливості драматургії у творах циклічної форми.

Дисертацію присвячено дослідженню еволюції жанру фортепіанної багателі, специфіки їхньої багатовимірної ритмічної організації в широкій історичній ретроспективі. Виділено основні параметри осмислення категорії ритму в загальногуманітарних і музикознавчих розуміннях; запропоновано типологію музичного ритму, яка охоплює чотири ступені організації, а саме: синтаксичний, композиційний, драматургічний та жанрово-стильовий ритми. Проаналізовано особливості чотирирівневої ритмічної організації буття фортепіанної багателі в творчості композиторів кінця XVIII - початку XXI століття, а саме: Л. Бетховена, А. Лядова, Б. Сметани, Я. Сибеліуса, К. Сен-Санса, Б. Бартока, К. Фабіо, П. Б'юра, В. Сильвестрова. Важливим етапом у роботі є розгляд ритму як явища та категорії, якому приділяється багато уваги у загальногуманітарних і музикознавчій науках. Створено власну типологію музичного ритму, яка включає чотири рівні ритмічної організації будь-яких процесів або буття будь-яких явищ в музиці - синтаксичний, композиційний, драматургічний, жанрово-стильовий. Така типологія дозволила простежити еволюцію жанру фортепіанної багателі та виявити характерні її жанрові ознаки на деяких рівнях ритмічної організації буття жанру. Це дозволило виявити "ідеальний" жанровий тип фортепіанної багателі, формування якого припало на творчість Л. Бетховена, і простежити розвиток (мандрівку) жанру багателі протягом двохсот п'ятдесяти років.

Розглянуто питання українського академічного музичного мистецтва. Охарактеризовано музичну багатомірність Вія як коду гоголівського світу. Визначено новаторське трактування жанру як фактора інтенсифікації партії соліста в камерній симфонії № 3 для флейти з оркестром Є. Станковича. Визначено специфіку втілення поетичного тексту Лесі Українки в хорових творах сучасностІ (на матеріалі Д. Волоха, В. Саратовського). Розглянуто специфіку взаємодії музики та поетичного першоджерела у вокальних мініатюрах В. Скуратовського (на матеріалі циклу "Я повернувся додому"). Досліджено виконавську складову композиторського мислення Юрія Радзецького (на прикладі концертної мініатюри "Сізіф" для гітари соло). Розглянуто питання музичного виконавства та педагогіки: майстер-клас як практичний а спект підготовки студента-вокаліста; патріотичне виховання студентів КНР засобами вокального мистецтва; функції музичного мистецтва в контексті музично-естетичної системи Давнього Китаю; проблеми виконавської організації сюїтного циклу І. Альбеніса (на прикладі "Іспанськоїсюїти" № 2); естетика музики Тань Дуня (на прикладі музичного альбому фільму "Тигр, що крадеться, Дракон, що причаївся"). Розглянуто теоретичні та історичні проблеми музичного мистецтва. Зазначено особливості жанру прелюдії в музиці для флейти в історичному та сучасному аспектах.